Рішення № 18782390, 18.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2277/2011(6/142)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»,

Адреса для листування: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69Б.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Промислова Компанія ОСА ЛОГІСТІК», 54022, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 47.

Поштова адреса: 54022, м. Миколаїв, вул. Маячна, 1.

Про: стягнення заборгованості в розмірі 33357,29 грн., 3% річних в сумі 190,44 грн., інфляційних витрат в розмірі 268,64 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1, довіреність від 08.06.2011 року.

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 03.03.2011 року. ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом та з урахуванням поданої у судовому засіданні 18.10.2011 року заяви просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. залишок заборгованості з врахуванням видаткової накладної № 11-2076 від 04.08.2009 року, а також судові витрати.

Відповідач у відповідності до поданого клопотання вих. № 347 від 27.09.2011 року про припинення провадження у справі вказував на погашення заборгованості в повному обсязі, що підтверджував, зокрема, довідкою про товарні операції за період з 30.04.2009 року по 26.09.2011 року, а також копіями платіжних доручень. З огляду на викладене, відповідач вважає, що відсутній предмет спору у справі та просив провадження у справі припинити.

Згідно наданих до судового засідання 18.10.2011 року заперечень відповідач вважає, що видаткова накладна № 11-2076 від 04.08.2009 року не є доказом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,

встановив:

Як свідчать матеріали справи, а саме копії видаткових накладних № 11-2689 від 07.10.2009 року, № 11-2680 від 07.10.2009 року, № 11-2902 від 30.10.2009 року, № 11-2914 від 02.11.2009 року позивачем був переданий, а відповідачем був отриманий товар олива на загальну суму 49324,56 грн.

Проте за наданими відповідачем згідно довідки про товарні операції (а.с. 43-45) даними позивачем за період з 30.04.2009 року по 26.09.2011 року було передано, а відповідачем було отримано товар згідно перелічених в довідці накладних на загальну суму 173849,72 грн., яка станом на 26.09.2011 року повністю сплачена відповідачем.

Позивач же підтверджує факт передачі товару за переліченими накладними на загальну суму 178849,72 грн. та погашення заборгованості в загальному розмірі 173849,72 грн., проте вказує, що відповідачем здійснено неповну сплату.

В судовому засіданні судом встановлено, що спір між сторонами полягає в розбіжності з приводу вартості поставленого згідно видаткової накладної від 04.08.2009 року № 11-2076 товару, у звязку з чим згідно ухвали від 04.10.2011 року вона була витребувана у сторін.

На виконання вимог ухвали суду від 04.10.2011 року позивачем було надано до судового засідання оригінал видаткової накладної від 04.08.2009 року № 11-2076, оглянувши який, судом встановлено, що позивачем був переданий, а відповідачем був отриманий товар олива на суму 5577,00 грн.

Таким чином, з врахуванням проведених відповідачем проплат на загальну суму 173849,72 грн., залишок несплаченої вартості отриманого за видатковою накладною від 04.08.2009 року № 11-2076 товару становить 5000,00 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до норм ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що у даних правовідносинах з поставки до виконання зобовязання з оплати вартості товару не встановлений строк виконання, суд вважає за доцільне застосувати положення ст. 530 ЦК України.

За приписами п. 2. ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином виникнення у боржника обовязку щодо оплати товару повязане з необхідністю предявлення кредитором вимоги.

У відповідності до ст. 530 ЦК України позивачем на адресу відповідача було направлене досудове попередження від 07.04.2011 року з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 33 579,29 грн.

Як свідчить надана копія поштового повідомлення, 23.04.2011 року вказане досудове попередження було отримане відповідачем.

Проте відповідач свої зобовязання з оплати за придбану продукцію не виконав та повну оплату за отриманий товар у визначений законодавством семиденний строк не здійснив, а тому суд погоджується з позивачем та вважає відповідача таким, що прострочив виконання свого обовязку по оплаті за поставлений товар.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість в сумі 5000,00 грн. залишилась відповідачем несплаченою, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі та вважає позовні вимоги з урахуванням поданої у судовому засіданні 18.10.2011 року заяви обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Промислова Компанія ОСА ЛОГІСТІК»(54022, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 47, Поштова адреса: 54022, м. Миколаїв, вул. Маячна, 1, код 36271180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила» (юр. адреса: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, адреса для кореспонденції: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69Б, код 20601546) заборгованість в сумі 5000,00 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «24»жовтня 2011 року.