Рішення № 18781805, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/7210.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

ДоКомунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 7

Простягнення 86608, 24 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 233 від 30.06.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 06-5/19 від 04.01.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 7 про стягнення 60949,90 грн. основного боргу, 16631,36 грн. інфляційних втрат, 4418,72 грн. пені, 4608,24 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання укладеного між сторонами Договору № 03091/1-2-02 від 16.09.2003 року надав відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, проте відповідач зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 14.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.04.2011 року.

В судовому засіданні 04.04.2011 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення, згідно з якими позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.04.2011 року подав відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

Ухвалою від 04.04.2011 року у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено провадження по даній справі до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 41/588 за позовом Комунального підприємства «Київпастранс»до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про зобовязання відповідача здійснити перерахунок боргу за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2008 року по 28.02.2009 року згідно тарифів встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року, № 1127 від 28.08.2007 року та № 1795 від 29.12.2007 року.

Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

05.07.2011 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»подало через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просило суд поновити провадження по даній справі, у звязку із усуненням обставин, що зумовили її зупинення.

У звязку з тим, що рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/588 від 04.02.2011 року, залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 року, набрало законної сили, ухвалою від 26.07.2011 року було поновлено провадження по справі № 41/72 та призначено її розгляд на 08.08.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.08.2011 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 08.08.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали від 26.07.2011 року не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 08.08.2011 року подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/72, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 08.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.09.2011 року.

В судовому засіданні 05.09.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмові пояснення по справі, згідно яких повідомив, що заборгованість становить 39923,57 грн., крім того, представник позивача надав додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 30.09.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 30.09.2011 року розгляд справи відкладено на 10.10.2011 року.

05.10.2011 року через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог з розрахунком, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 14265, 25 грн. основного боргу, 4418, 72 грн. пені, 6103, 01 грн. інфляційних втрат, 1933, 81 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 10.10.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.10.2011 року надав усні пояснення по справі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 10.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерною компанією «Київводоканал», яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 7 (далі - абонент, відповідач) укладено договір № 03091/1-2-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобовязувався надати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобовязувався розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р. (далі-Правил).

В силу положень п. 3.1. Договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним обємом водоспоживання (або не значним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Як встановлено п. 2.2. Договору, абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до даного Договору.

Абонент в кінці кожного кварталу направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного Договору, щодо обєму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останні три місяці для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту (п. 2.3. Договору).

П.п. 3.5., 3.6. 3.7. Договору, встановлено, абонент розраховується за надані послуги у порядку встановленому органами виконавчої влади у пятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляється щомісячно до банківської установи абонента.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобовязаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту у цей же термін. При невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятті абонентом.

Щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно Договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Судом встановлено, що відповідач в порушення п 3.6. Договору, у встановлені договором строки, не направив свого представника до позивача з необхідними документами для проведення звіряння і тому облікові дані ПАТ “АК “Київводоканал” вважаються прийняті відповідачем та погоджені ним.

На виконання положень п.п 3.6, 3.7 Договору, позивач своєчасно направляв відповідачу через банківську установу платіжні вимоги - доручення на оплату наданих послуг, оригінали яких містяться матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01.11.2008 року по 01.01.2011 року надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 209306, 11 грн., виставлено до оплати на суму 208911, 38 грн., що підтверджується розрахунковими листами, розшифровками, платіжними вимогами-дорученнями, актами про зняття показань з водолічильника, які містяться в матеріалах справи та уточненим розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі питної води зобовязанні своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Однак, відповідач всупереч умовам Договору та нормам чинного законодавства за наданні послуги розрахувався частково на суму 194634, 47 грн., у звязку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 14265, 25 грн. з урахуванням перерахунку, що підтверджується уточненим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, стверджуючи, що на його думку тарифи які застосовані позивачем за спірний період є нечинними та не підлягають застосуванню.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2011 року по справі № 41/588 зобовязано Публічне акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал»здійснити перерахунок вартості спожитих Комунальним підприємством “Київпастранс” в особі Автобусного парку № 7 послуг з водопостачання та водовідведення згідно договору № 03091/1-2-02 від 16.09.2003 року за чинними тарифами встановленими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Здійснивши перерахунок вартості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення в силу зазначеного рішення, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 7 14265, 25 грн. основного боргу за послуги з водопостачання та водовідведення.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 14265, 25 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 4.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4418, 72 грн.

Здійснивши перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, з відповідача, на думку господарського суду підлягає до стягнення пеня в розмірі 4418, 72 грн., розмір якої визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 6 103, 01 грн. та 3 % річних в розмірі 1933, 81 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі сумі 1933, 81 грн. та індекс інфляції в розмірі 6 103, 01 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим уточненим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 7 (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 15, код ЄДРПОУ 26124343) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 14265 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят пять) грн. 23 коп. основного боргу, 4418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 72 коп. пені, 6103 (шість тисяч сто три) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 1933 (одна тисяча девятсот тридцять три) грн. 81 коп. 3 % річних, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 21 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

17.10.2011р.