Постанова № 187721, 16.10.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.06

Справа №АС12/290-06.

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Інвест», м. Суми

До відповідача : Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення

СУДДЯ Л.А. КОСТЕНКО

Представники сторін:

Від позивача: Москаленко А.М., дов. № 15 від 12.05.2006 р.

Від відповідача: Сумцова С.В., дов. № 39099/9/10-009 від 19.06.2006 р. Федіна Н.М., дов. № 65292/9/10-009 від 16.10.2006 р.; Злочевська О.І., дов. № 65293/9/10-009 від 16.10.2006 р.; Романенко О.П., дов. № 65294/9/10-009 від 16.10.2006 р.

За участю секретаря судового засідання Бардакової О.М.

(Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.09.2006 року відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства в судовому засіданні оголошено перерву до 12:00 год. 16.10.2006 року)

.

Суть справи: Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про визнання нечинним акту перевірки Державної податкової інспекції в м. Суми № 1327/23-6/31499424 від 28.02.2006 року та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000112306/3/12898 від 03.07.2006 року. Свої вимоги позивач мотивує слідуючим: оскаржуваний акт перевірки був складений на підставі перевірки декларації за січень 2005 року, яка фактично не проводилася, акт не надавався для ознайомлення та підписання; про здійснення перевірки податковий орган посадових осіб товариства до відома не поставив; акт перевірки був складений за відсутності представника позивача для ознайомлення; акт перевірки на час звернення до суду позивачу не надано.

Позивач також вказує на те, що в період з 29.03.2005 року по 11.04.2005 року на підприємстві проводилася перевірка по відшкодуванню сум податку на додану вартість по податковій декларації за січень 2005 року, а також в період з 11.05.2005 року по 15.06.2005 року Державна податкова адміністрація в Сумській області проводилася позапланова комплексна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002 року по 31.03.2005 року і зазначеними перевірками не встановлено порушень при заявленні бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідач вимоги позивача заперечує, обґрунтовуючи свою позицію таким: попередньою позаплановою документальною перевіркою позивача з питань обґрунтованості відшкодування ПДВ по декларації за січень 2005 року (довідка № 86/23-513/5-3149924 від 11.04.2005 р.) без врахування результатів зустрічних перевірок по запитах до інших податкових інспекцій, які на момент підписання довідки про результати перевірки не надійшли, було підтверджено: фактична сума податкових зобов»язань з ПДВ – 2 061 034 грн., податковий кредит - 2 171 686 грн.; в ході перевірки з метою підтвердження сум податкового кредиту, заявленого позивачем, були направлені запити по ланцюгу про проведення зустрічних перевірок ТОВ «Донторг», ПП «Явор». За результатами перевірки встановлено, що підприємство «Явор» є посередником, а фактично постачальником реалізованої продукції являється ТОВ «Феоніт» м. Київ, місцезнаходження якого не встановлено, а відповідно до листа Голосіївської державної податкової інспекції в м. Києві від 26.04.2006 року ТОВ «Феоніт» надало звіт з ПДВ за грудень 2004 року без показників фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, вважає відповідач: сума ПДВ - 87 013 грн. 90 коп. неправомірно заявлена позивачем до відшкодування, оскільки по даній господарській операції відсутній факт надмірної сплати ПДВ, тому позивачу правомірно зменшено суму ПДВ - 87 013 грн. 90 коп. в складі податкового кредиту за січень 2005 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідачем здійснена позапланова невиїздна документальна перевірка позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Інвест» з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за січень 2005 року, складений акт перевірки від 28.02.2006 року № 1327/23-6-31499424. В акті перевірки зазначено, що невиїздна позапланова перевірка здійснена на підставі вимог п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» по декларації за січень 2005 року з питань правомірності заявлених сум ПДВ до відшкодування з бюджету згідно одержаної інформації від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва. Перевірка проведена в приміщенні Державної податкової інспекції в м. Суми у період з 24.02.2006 року по 28.02.2006 року.

Із матеріалів справи, зокрема акту перевірки від 28.02.2006 року вбачається, що ТОВ «Прогрес Інвест» віднесло 87 013 грн. 90 коп. податку на додану вартість до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2005 року відповідно до податкових накладних, виписаних ТОВ «Донторг» по операції з придбання м»яса мороженого. Розрахунки за придбаний товар проведені відповідно до платіжних доручень в повному обсязі. Товар отримано згідно накладних, довіреностей та оприбутковано. Постачальником товару для ТОВ «Донторг» згідно податкових накладних є приватне підприємство «Явор». Розрахунки за отриманий товар здійснено. ПП «Явор» придбало товар у ТОВ «Феоніт». Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва повідомила, що провести зустрічну перевірку ТОВ «Феоніт» неможливо в зв»язку з тим, що не встановлено місцезнаходження підприємства, а за грудень 2004 року підприємство «Феоніт» надало до податкового органу декларацію з ПДВ без показників фінансово-господарської діяльності. З січня 2005 року ТОВ «Феоніт» до податкового органу не звітує. За зазначених обставин відповідач встановив порушення позивачем вимог п. 1.3. п.1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) (надалі Закон № 168/97), а саме відсутня надмірна сплата ПДВ в сумі 87 013 грн. 90 коп. за січень 2005 року по ланцюгу продажу товару до виробника, внаслідок чого позивачу зменшена заявлена сума ПДВ на 87 013 грн. 90 коп. за січень 2005 року. В зв»язку з чим відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2006 року № 00000112306/1/12898, яке позивач оскаржує.

Відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХП від 04.12.1990 р. (із змінами) позаплановою виїздною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності, зокрема, такої обставини за наслідками перевірок інших платників подаків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов»язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Зазначена норма Закону відображена в Методичних рекомендаціях щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.09.2005 року № 350, зокрема п. 1.2.4. визначено, що позапланова виїздна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ – перевірка платника ПДВ, яка проводиться на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та поєднує в собі комплекс заходів, спрямованих на визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ.

Однак відповідач в порушення зазначеного припису Закону провів позапланову невиїздну документальну перевірку, посилаючись на п.1 частини першої статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні», але вказана норма не передбачає саме такого виду перевірки з означених вище підстав.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що на підставі обставин, що виникли стосовно контрагентів позивача – платників податків, та встановлення підстав відшкодування та сплати позивачем ПДВ в спірний період, відповідач мав здійснити позапланову виїздну перевірку позивача. Відповідно приймаючи оскаржуване податкове повідомлення – рішення від 03.04.2006 року відповідач не мав правових підстав.

В позовних вимогах позивач просить суд визнати нечинним акт перевірки від 28.02.2006 року. Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Складений посадовою особою податкового органу акт документальної перевірки не може розглядатися як правовий акт, бо є лише підставою для вжиття податковим органом заходу, в даній справі прийняття податкового повідомлення – рішення про зменшення відшкодування податку. Тому вимога позивача про визнання нечинним акту перевірки не підлягає задоволенню.

Також суд дійшов висновку про неправомірність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 87 013 грн. 90 коп. з підстав непідтвердження надмірної сплати ПДВ по ланцюгу контрагентами позивача з огляду на слідуюче:

Правомірність заявлених позивачем до відшкодування сум ПДВ підтверджена актом позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства України ТОВ «Прогрес Інвест» за період з 01.01.2002 р. по 31.03.2005 року.

У відповідності до вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов»язань, що виникли у зв»язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з п.п. 7.7.3, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті має від»ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Проведення відшкодування сум ПДВ визначається «Порядком відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним Наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 в редакції Наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86.

Відповідно до ст.ст. 19, 67 Конституції України кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Діюче законодавство не встановлює обов»язок покупця товару сплатити ПДВ додатково ще в бюджет, у разі несплати цього податку безпосередньо продавцем товару, на якого законом покладено обов»язок сплати ПДВ в бюджет.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 00000112306/3/12898 від 03.04.2006 року.

3. В іншій частині позову – відмовити.

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.