Постанова № 18771018, 26.07.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №2-а-1393/2011

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 рокуМ.Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,

встановив:

13.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача, щодо проведення перерахунку та доплати йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату такого підвищення, що повинно становити 30% від мінімальної пенсії за віком з 2006 року з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду 26 липня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог, заявлених ним до 13.01.2011 року, - залишено без розгляду.

Позивач в письмовій заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд проводити розгляд справи у його відсутність. В письмових заперечення представник відповідача адміністративний позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні.

Перевіривши доводи позивача та представника відповідача, а також дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суддя дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1, є пенсіонером та отримує пенсію за віком, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 01.01.2006 року (а.с. 5).

Вимоги позивача є предметом провадження у суді починаючи з 13.01.2011 року, оскільки в іншій частині залишені без розгляду.

За період з 13.01.2011 року позов підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги грунтуються на законі та знайшли своє підтвердження наявними у справі доказами.

Так, при розгляді адміністративного позову ОСОБА_1 суд виходить з того, що ухилення відповідача від збільшення розміру пенсії за віком, призначеної останньому на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 13.01.2011 року, а також збільшення розміру цієї пенсії лише на 10%о прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи з цієї ж дати, не ґрунтуються на вимогах ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, та інші нормативно-правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У відповідності зі статтями 1,13 Закону України «Про Конституційний Суд України»єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України. Зважаючи на вказані норми законів, при розгляді цієї справи суд не застосовує п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинено нарахування та виплата дітям війни надбавки до пенсії, та розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 20Р8 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким були внесені зміни в ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в частині, що стосується зменшення розміру надбавки до їх пенсії з 30% 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи з того, що рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" та розділ II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих акта Укфа'йм", й\Щ№\дао, визнані неконституційними. З цього приводу всі подальші зменшення розміру допомоги чи зупинення дії положень щодо її виплати, не грунтуються на Конституції України, а нормативні акти з цього приводу не можуть застосовуватись національними судами України.

Не підлягає застосуванню судом при вирішенні даної справи також постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки її зміст не відповідає ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", як нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Посилання відповідача на неможливість призначення пенсії з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком у зв'язку з відсутністю відповідного механізму для визначення розміру цього підвищення, суд оцінює критично.

Застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до Закону від 09.07.2003 року №1058-УТ, проти чого також заперечує відповідач, не суперечить змісту ч.З ст. 28 цього ж Закону, оскільки інших розмірів мінімальної пенсії за віком законодавством України не передбачено. Застосування ж розміру прожиткового мінімуму для призначення грошових та соціальних допомог (пільг та гарантій) спеціально обумовлюється законодавством. В даному випадку таких обмежень судом не встановлено. Крім того, суд вважає за доцільне застосувати в даному випадку аналогію закону відповідно до ч. 7 ст.9 КАС України, оскільки суд повинен застосувати закон, що регулює подібні правовідносини.

З цих підстав, суд визнає незаконною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київській області у перерахуванні вже призначеної пенсії та вважає достатніми підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 з урахуванням підвищення її розміру на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 13.01.2011 року.

До такого висновку суд приходить також зважаючи на те, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст.55 Конституції України). Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Згідно ч.І ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав-людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

Згідно зі ст. 1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.І ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України" зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як Іех зресіаііз. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Невиконання державою (в особі Пенсійного Фонду, на який покладено проведення виплат за аналогією з положеннями Закону України "Про бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року за №107-У1) своїх соціальних зобов'язань щодо окремих громадян ставить їх у не рівні умови, підриває принцип довіри особи до держави і закономірно призводить до порушення принципів соціальної справедливості у правовій державі. Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" безпідставно скасовано та зменшено відповідно обсяг соціальної пільги, виплата якої передбачена іншим чинним Законом України, а саме Законом України "Про соціальний захист дітей війни" і гарантована Конституцією України.

З цього приводу, доводи відповідача про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії законів про виплату підвищення законами України «Про державний бюджет», регулювання цього питання постановою уряду України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст. 22Конституції України, за приписами якої прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що вказано і у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

Відповідач відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»зобов'язаний виплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 ч. 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому його рішення та дії щодо виплати підвищення у нижчому розмірі 10 % є протиправними і він повинен здійснити відповідний перерахунок та виплати підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, тобто 30 % зарахувавши виплати у розмірі 10 %.

З цього приводу суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_1 за період з 13.01.2011 року, оскільки відповідачем неправомірно здійснено виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі, що менший ніж визначено ст. 6 наведеного Закону.

Судові витрати за розгляд позовних вимог слід віднести на рахунок державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від їх оплати при зверненні до суду.

В той же час, суд враховує шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом та положення п.7 Закону України від 14.06.2011 року №3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула чинності з 23.07.2011 року.

Тому вимоги позивача підлягають задоволенню до 23.07.2011 року, а починаючи з 23.07.2011 року виплата підвищення до пенсії, як дитині війни, здійснюється у відповідності до розміру, визначеного указаною постановою Кабінету Міністрів України, що діє протягом 2011 року.

З викладених підстав вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати за розгляд позовних вимог слід віднести на рахунок державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від їх оплати при зверненні до суду.

Щодо негайного виконання постанови суду, то застосуванню в даному випадку підлягає п.1 ч.І ст. 256 КАС України, і постанова підлягає негайному виконанню в межах сум платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 8, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 94, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Дії управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області щодо нарахування в період з 13.01.2011 року по 23.07.2011 року ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»починаючи з 13.02.2011 року до 23.07.2011 року, - визнати неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області (м. Бориспіль Київської області, вул. Головатого, 4, ідентифікаційний код 19422956) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 13.01.2011 року по 23.07.2011 року, з урахуванням проведених раніше виплат за вказаний період.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню згідно п.1 ч.1 ст. 256 КАС України в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду особами, які не були присутні при оголошенні постанови, а особи, які були присутні при оголошенні постанови протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання на апеляційне оскарження в разі якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги, потсанова суду набирає законної сили після розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк