Рішення № 18768522, 24.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа№ 5015/4817/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства Виробничо-комерційної компанії „Еталон”, м. Городок Львівської області

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Суховоля Городецький район Львівської області

про: стягнення 8 747 грн. 25 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не зявився;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 10.08.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 8747 грн. 25 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 12.09.2011 року. Ухвалами господарського суду від 12.09.2011 року та від 17.10.2011 року розгляд справи було відкладено, з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судове засідання 24.10.2011 року представники сторін не зявилися, причини неявки не повідомили.

Позивач в судовому засіданні 17.10.2011 року позовні вимоги підтримав. Подав Довідку № 547/03 підписану головою правління ЗАТ ВКК «Еталон»та головним бухгалтером відповідача, про те, що станом на 20.10.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 8747 грн. 25 коп., з яких: 8261 грн. 00 коп. основна заборгованість та 486 грн. 25 коп. заборгованість по пені.

Представник відповідача в засідання суду не зявлявся, позов не заперечував, вимога ухвал господарського суду не виконував.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору оренди, акту приймання-передачі, листів), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

24.10.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 25.10.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань по оплаті орендної плати. Закрите акціонерне товариство Виробничо-комерційної компанії „Еталон (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 8747 грн. 25 коп. заборгованості по сплаті орендної плати. Позивач вказує, що між ним та відповідачем 18.05.2008 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 60-2008. Позивач вказує, що на момент подання позову, борг відповідача перед ним, за користування обєктом оренди, складає 8261 грн. 00 коп. Сума позову із врахуванням пені складає 8747 грн. 25 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 18.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством Виробничо-комерційної компанії „Еталон” (орендодавцем за договором) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (орендарем згідно договору) було укладено договір оренди № 60-2008, відповідно до якого відповідач на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.05.2008 року отримав в строкове платне користування приміщення, загальною площею 114,5 кв.м., яке розташоване на АС Городок, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця № НОМЕР_1 серії В 02 02.12.2009 року відбулася зміна прізвища відповідача на Дайнеко.

Термін дії договору, відповідно до п. 9.1 договору визначений з 01.06.2008 року до 30.09.2008 року і пролонгований договором оренди № 60-2008 від 28.11.2008 року до 31.03.2009 року.

Відповідно до п. 4.2 вищевказаного договору, орендар зобовязався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснювати поточні та інші види ремонтів орендованого приміщення відповідно до п. 4.4. договору.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця не пізніше 10 числа за поточний місяць або готівкою через касу орендодавця в ті ж самі строки.

29.10.2010 року сторони уклали договір про розстрочку боргу відповідно до якого відповідачу надається розстрочку в погашенні заборгованості з оплати за оренду приміщення, що утворилася станом на 28.10.2010 року на суму 13425 грн. 85 коп. з 01.11.2010 року по 01.03.2011 року з розподілом по днях згідно графіку, який є додатком № 1 до договору.

Позивач стверджує, що станом на 01.06.2011 року заборгованість відповідача по сплаті орендної плати в розмірі 8261 грн. 00 коп. основного боргу та 486 грн. 25 коп. нарахованої на підставі п. 3.6 договору в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення пені, не сплачена, про що сторони підписали Акт звірки розрахунків станом на 20.06.2011 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Положеннями чинного законодавства та п.п. 4.2, 4,4 договору оренди передбачено, що орендар зобовязаний своєчасно сплачувати орендні платежі згідно з цим договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобовязання (п.п. 3.2, 4.2, 4.4 договору оренди № 60-2008 від 18.05.2008 року та 3.2, 4.2, 4.4. договору оренди № 60-2008 від 28.10.2008 року та договору про розстрочку боргу від 29.10.2010 року), що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини відповідача..

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 Львівської області (ідн. код НОМЕР_2) на користь Закритого акціонерного товариства Виробничо-комерційної компанії „Еталон”, вул. В.Стуса, 7, м. Городок Львівської області (код ЄДРПОУ 32115051) 8261 грн. 00 коп. основного боргу, 486 грн. 25 коп. пені, 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.