Рішення № 18768395, 05.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.11 Справа№ 5015/5025/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак”, c.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

до Приватного підприємства “Центропак”, м.Стрий Львівської області

про стягнення 15286,94 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність №80 від 20.09.2011р.).

від відповідача не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” до Приватного підприємства “Центропак” про стягнення 15286,94 грн.

Ухвалою суду від 05.09.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.09.2011р. Ухвалою сулу від 21.09.2011р. розгляд справи відкладено на 05.10.2011р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду від 05.09.2011р. та 21.09.2011р. не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі відповідач належним чином був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №82400 0240913 5 від 09.09.2011р. вручено 15.09.2011р. Про відкладення розгляду спору відповідач належним чином був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №82400 0245984 1 від 27.09.2011р. вручено 29.09.2011р.

Станом на 05.10.2011р. відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

17.02.2011р. між Приватним підприємством “Центропак” (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” (надалі покупець) було укладено договір постачання товару №0117.02/2011 (далі по тексту договір), відповідно до якого постачальник зобовязується відповідно до умов цього договору передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями, котрі є невідємними частинами цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору ціна поставленого товару вказується в специфікаціях до даного договору.

Згідно п.3.2. договору порядок розрахунків за поставлений товар обговорюється сторонами в специфікаціях до даного договору. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.4.2. договору покупець щомісячно до 30 числа календарного місяця подає постачальнику письмове замовлення із зазначенням обсягу поставки товару на наступний місяць, місця і термінів поставки, інших умов поставки. Замовлення може містити.

Згідно п.4.5. договору передача товару покупцеві оформляється шляхом підписання видаткової накладної, товарно-транспортної накладної. Моментом передачі (поставки) товару вважається момент підписання відповідних документів в місці поставки. Місцем поставки є склад покупця в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до п.4.8. договору постачальник на кожну партію товару надає наступні документи: видаткову та податкову накладну, рахунок, якісне посвідчення товару.

ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” замовило у ПП “Центропак” гофроящики в кількості 1972 штуки.

На виконання умов договору ПП “Центропак” передало ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” гофроящики в кількості 1972 штуки на суму 15286,94 грн. згідно видаткової накладної № РН-140301 від 14.03.2011р.

При цьому для проведення розрахунків за гофроящики в кількості 1 972 штуки ПП “Центропак” виставило ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” двічі рахунки на одну і ту ж суму (рахунок-фактура №СФ-090301 від 09.03.2011р. та рахунок-фактура №СФ-140301 від 14.03.2011р.).

Відповідно, ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” згідно виставлених рахунків перерахувало ПП “Центропак” платіжним дорученням №1139 від 15.04.2011р. кошти в сумі 30573,88 грн. Тобто, позивач помилково перерахував на рахунок відповідача на 15286,94 грн. більше, хоча фактично отримав товар на суму 15286,94 грн., а не 30573,88 грн.

Позивач 16.06.2011р. надіслав відповідачу претензію про повернення зайво перерахованих коштів в сумі 15286,94 грн., однак станом на день подання позовної заяви відповідач не перерахував вказані кошти на рахунок позивача, внаслідок чого останній просить стягнути їх з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки відповідачем гофроящиків в кількості 1972 штуки на суму 15286,94 грн., підтверджується видатковою накладною № РН-140301 від 14.03.2011р.

Відповідач двічі виставив позивачу рахунки на одну і ту ж суму за гофроящики в кількості 1972 штуки, а саме: рахунок-фактуру №СФ-090301 від 09.03.2011р. на суму 15286,94 грн. та рахунок-фактуру №СФ-140301 від 14.03.2011р. на суму 15286,94 грн.

Підтвердженням того, що позивач перерахував відповідачу зайву суму, а саме 15286,94 грн. є платіжне доручення №1139 від 15.04.2011р. на суму 30573,88 грн., в підставі платежу якого є посилання на два рахунка.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 18.06.2011р. надіслав відповідачу претензію від 16.06.2011р. за № 468 про повернення зайво перерахованих коштів в сумі 15286,94 грн., яка залишена без відповіді та задоволення. Факт надсилання претензії підтверджується фіскальним чеком №8522 від 16.06.2011р. та описом вкладення у цінний лист.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, вимога ТзОВ “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” до ПП “Центропак” про поверненя зайво сплачених коштів в сумі 15286,94 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №2506 від 19.08.2011р. 152,86 грн. держмита і №2507 від 19.08.2011р. 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 610, 612, 625, 627-629, 712, 1212 ЦК України, ст.ст.174, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Центропак” (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 179 оф. 302; р/р 26003010105669 у Відділенні “Перше Стрийське” ПАТ “ВТБ Банк” у м.Стрий; МФО 321767; код ЄДРПОУ 32888159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-канадське підприємство “РосанПак” (81113, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, 3; р/р 2600600002605 в Філії ВАТ “Укрексімбанк” у м.Львові; МФО 325718; код ЄДРПОУ 22412950) 15286,34 грн. основного боргу, 152,86 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 10.10.2011р.