Рішення № 18768375, 18.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа№ 5015/4797/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Оселя плюс», м. Львів

до відповідача: Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж», м. Львів

про стягнення 30865,01 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Кісіль І.Д. –ю/к

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства «Оселя плюс», м. Львів до відповідача: Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж», м. Львів про стягнення 30865,01 грн., з яких: 23 606,00 грн. основної заборгованості, 4721,20 грн. пені, 1416,36 грн. індексу інфляції, 1121,45 грн. 3 % річних, а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2011 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.10.2011 року.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві та виражено прохання про його задоволення.

Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, подано клопотання (вх.№23460/11 від 14.10.2011р.) про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю явки представника в засідання суду, яка судом відхиляються, оскільки згідно ст. 77 ГПК України господарський суд вправі відкласти розгляд виключно в межах встановлених процесуальних строків і згідно ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

26 жовтня 2009 р. між Позивачем - Приватним підприємством «Оселя плюс»та Відповідачем - КВП «Енергомонтаж»було укладено договір субпідряду № 2610/09/1.

Відповідно до п. 1.1 договору субпідряду № 2610/09/1 від 26 жовтня 2009 р. Позивач - Приватне підприємство «Оселя плюс»зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту покрівлі та системи опалення (промивка системи опалення) ПШ «Світанок»по вулиці С.Петлюри, 43 а.

Згідно до п.2.3 договору субпідряду № 2610/09/1 від 26 жовтня 2009 р., вартість робіт становила 23 606 грн., що підтверджується розрахунком вартості договору.

Загальна сума наданих послуг згідно договору субпідряду № 2610/09/1 від 26 жовтня 2009 р. складає 23 606 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, яка є невід'ємною частиною акту приймання виконаних підрядних робіт №1 за грудень 2009 року, виданої Позивачем - ПП «Оселя плюс»на ім'я Відповідача - КВП «Енергомонтаж».

Загальна сума наданих Позивачем послуг Відповідачу становила 23 606 грн.

Відповідно до н. 3.1 вищевказаного договору розрахунки між сторонами здійснюються впродовж 10 банківських днів з моменту підписання акту про виконані роботи.

20.06.2011 р. позивачем надіслано Претензію про сплату боргу, яку відповідачем отримано 21.06.2011 року. Проте, дану претензію залишено без відповіді і задоволення.

Станом на 15 серпня 2011 року Відповідачем залишилась непогашеною заборгованість - 23 606 грн.

За прострочення виконання зобов’язання позивачем нараховано 4721,20 грн. пені, 1416,36 грн. індексу інфляції, 1121,45 грн. 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст.193 ГК України ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов’язання.

Згідно ст.229 ГК України, ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 1416,36 грн. індексу інфляції, 1121,45 грн. 3 % річних підставні та підлягають задоволенню.

Оскільки, згідно п.4.2. договору від 26.10.2009р. строк виконання договору становить 60 днів з дня набуття чинності даним договором і довідка та акт виконаних робіт є без номера і дати за грудень 2009р., то суд вважає, що вони могли бути підписані в кінці грудня 2009р., тобто не пізніше 31.12.2009р., а отже і з цього часу необхідно відраховувати термін виконання зобов’язання, передбаченого п.3.1 договору –на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами актів про виконані роботи по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

А оскільки, пеню обчислено за період з 15.01.2010р. по 15.08.2011р. і позов пред’явлено лише 19.08.2011р., а строк позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), згідно п.2 ст. 258 ЦК України, встановлено в один рік і нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, то на стягнення пені термін давності пропущено, а тому в частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» (79005, м. Львів, вул. Архипенка, 11/15, ЄДРПОУ 01018671) на користь Приватного підприємства «Оселя плюс»(79008, м. Львів, вул.Руська, 18/9 а, ЄДРПОУ 34521829) 23 606,00 грн. основної заборгованості, 1416,36 грн. індексу інфляції, 1121,45 грн. 3 % річних, 261,44 грн. державного мита та 199,92 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4721,20 грн. пені, 47,21 грн. державного мита та 36,08 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –відмовити.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 21.10.2011р.

Суддя Станько Л.Л.