Рішення № 18768273, 19.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.11 Справа№ 5015/5312/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення грошових коштів в розмірі 495 грн. 25 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_2 представник на підставі довіреності № 354 від 30.06.2011 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.08.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 495 грн. 25 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 19.10.2011 року.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 19.10.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

19.10.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 20.10.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ звернулось до суду із позовом в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(надалі по тексту рішення - позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 446 грн. 28 коп., пені в розмірі 16 грн. 17 коп., трьох відсотків річних в розмірі 7 грн. 40 коп. та втрат від інфляції в розмірі 24 грн. 40 коп. Позивач вказує, що між Львівською філією Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та відповідачем було укладено договір № 10711 від 07.12.2007 року про надання телекомунікаційних послуг. На підставі цього договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобовязань, зазначених в п.п. 2.3.2 та 3.3 договору за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року заборгував позивачу 446 грн. 28 коп., а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи три відсотки річних за користування коштами, пеню, втрати від інфляції, становить 495 грн. 25 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 446 грн. 28 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задовольнити позовну вимогу про стягнення 446 грн. 28 коп.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», у якому передбачено обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг, споживачі повинні виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Пунктом 3.3 договору № 10711 від 07.12.2007 року визначено, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор надсилає абоненту рахунок для оплати вартості послуг на адресу: АДРЕСА_1. Абонент оплачує рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 споживач повинен оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 4.2 договору № 10711 від 07.12.2007 року про надання послуг електрозвязку передбачене нарахування пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.

Враховуючи наведене та встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 446 грн. 28 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 16 грн. 17 коп. пені, 24 грн. 40 коп. втрат від інфляції та 7 грн. 40 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про підставність та обгругнтованість позовних вимог, та необхідність задоволення позову повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідн. под. номер НОМЕР_1) на користь Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів, вул. Дорошенка, 43 (код ЄДРПОУ 33501534) борг в розмірі 446 грн. 28 коп., пеню в розмірі 16 грн. 17 коп., три відсотки річних в розмірі 7 грн. 40 коп., втрати від інфляції в розмірі 24 грн. 40 коп., 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.