Рішення № 18768267, 18.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа№ 5015/5222/11

Суддя О. Запотічняк при секретарі О. Іванило

Розглянула матеріали справи

За позовом: Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Свалява,

До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд”, м. Львів,

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. БУ-21 ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд”, м. Ужгород,

2. Спеціалізоване управління “Свалява-Газ”ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд”, м. Свалява,

Про: стягнення 7307,00 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи 1: не зявився;

від третьої особи 2: не зявився.

Суть спору: Позов заявлено Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 до відповідача Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: БУ-21 ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд” та Спеціалізоване управління “Свалява-Газ”ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд” про стягнення 7307,00 грн.

Обставини справи: Ухвалою суду від 12.09.11 р. порушено провадження у справі та призначено слухання на 22.09.2011 р.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду від 22.09.2011 р. та від 06.10.2011 р.

В судовому засіданні 06.10.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні 06.10.2011 р. позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судові засідання не зявилися, відзиву на позов та письмових пояснень по суті предмету спору не подали, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись їм рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. прийнято, підписано та оголошено повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

Позивачем ПП ОСОБА_1 протягом травня-червня 2009 року було поставлено товар, а саме: паливно-мастильні матеріали СУ „Свалява-Газ” Публічного акціонерного товариства „Фірма „Нафтогазбуд”, правонаступником якого є БУ-21 ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд”, яке немає статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд”, на загальну суму 6275,00 грн., що підтверджується накладними № 78, № 79 від 29.05.2009 р., № 106, № 107, № 115, № 116, № 117 від 30.06.2009 р. (а.с.11-14). За отриманий товар відповідач зобовязувався провести оплату, однак, розрахувався лише частково, заборгувавши позивачу 5735,00 грн.

Позивачем 02.03.2010 р. була направлена претензія про оплату заборгованості в сумі 5735,00 грн., яка залишена третьою особою 1 та відповідачем без відповіді і задоволення.

Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 5735,00 грн.

Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано за період з червня 2009 року по липень 2011 року:

-інфляційні в розмірі 1198,67 грн.;

- три проценти річних в розмірі 373,33 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав від позивача товар (паливно-мастильні матеріали) на загальну суму 5735,00 грн., що підтверджується накладними № 78, № 79 від 29.05.2009 р., № 106, № 107, № 115, № 116, № 117 від 30.06.2009 р. (а.с.11-14).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 5735,00 грн.

Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2010 року позивачем була направлена претензія про оплату заборгованості в розмірі 5735,00 грн., яка залишена третьою особою 1 та відповідачем без відповіді і задоволення.

Отже, станом на момент розгляду справи, основна заборгованість перед позивачем складає 5735,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наведеного в позовній заяві, позивачем за період з червня 2009 року по липень 2011 року за несвоєчасне виконання зобовязань нараховані три відсотки річних в сумі 373,33 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1198,67 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (претензія та докази її направлення, а.с.18,19) претензія про виплату заборгованості була направлена 02.03.2011 р. та отримана 15.03.2011 р.

Суд провівши перерахунок індексу інфляції з врахуванням розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/223 від 12.05.1999 р. із змінами і доповненнями від 31.05.2002 р. та листа Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»та трьох процентів річних, дійшов до висновку, що до задоволення підлягає індекс інфляції в сумі 487,48 грн. та 3 % річних в сумі 238,51 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, а також те, що а також те, що відповідач в судові засідання не зявився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.До задоволення підлягають 5735,00 грн. заборгованості, 487,48 грн. інфляційних втрат, 238,51 грн. трьох відсотків річних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 90,19 грн. державного мита та 208,67 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Фірма „Нафтогазбуд” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 144, код ЄДРПОУ 01293961) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (89300, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5735,00 грн. заборгованості, 487,48 грн. інфляційних втрат, 238,51 грн. трьох відсотків річних, 90,19 грн. державного мита та 208,67 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.10.2011 р.

Суддя Запотічняк О.Д.