Рішення № 18767983, 12.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.11 Справа№ 5015/4183/11

За позовом ПП «СклоПромТорг» м. Львів

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Технобуд»

Про стягнення суми боргу

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за дорученням

Від відповідача не зявився

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ПП «СклоПромТорг» м. Львів до Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Технобуд» м. Львів про стягнення суми боргу.

В судовому засіданні 11.10.2011 року оголошено перерву до 12.10.2011 року.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги згідно заяви про уточнення позовних вимог в частині стягнення суми боргу, інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до поданої заяви Позивач просить стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 26095,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 913,36 грн. та 3% річних у розмірі 338,89 грн., судові витрати на 1500,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. В попередніх судових засіданнях надав суду пояснення по суті заявлених вимог. Позов визнає в частині суми основного боргу.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Спір розглядається відповідно до заяви про уточнення позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних.

Судом встановлено:

Позивач 02.12.2010 року передав Відповідачу товар за видатковою накладною № РН-0000750 від 02.12.2010 року на суму 33367,96 грн., в т.ч. ПДВ. Вказаний товар Позивач продав Відповідачу без попередньої оплати та без встановлення строку на виконання обовязку Відповідача оплатити товар, так як сторони не уклали письмовий договір купівлі-продажу відповідно до п. 1 ч.1 ст. 208 ЦК України, а обмежилися фактично усною формою правочину.

Відповідач частково за отриманий товар розрахувався. Проти суми боргу 26095,96 грн. не заперечує.

Поданими Позивачем доказами, долученими до матеріалів справи, підтверджується заборгованість Відповідача на суму 26095,96 грн., яка підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що претензія № 1 від 02.02.2011 року з вимогою про оплату суми заборгованості була отримана Відповідачем 07.02.2011 року, то з урахуванням норм ч. 2 ст. 530 ЦК України, останній зобов'язаний був сплатити суму заборгованості до 14.02.2011 року включно.

Однак даного обов'язку Відповідач не виконав, чим спричинив порушення господарського зобов'язання, а саме - прострочення виконання обов'язку з оплати суми заборгованості.

Згідно норм ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 525 ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума інфляційних втрат від прострочення Відповідачем грошового зобов'язання в розмірі 26095.96 грн. з моменту прострочення останнім такого (15.02.2011 р.) до моменту подання даного позову (22.14.2011 р.) становить 913,36 грн.

Сума 3% річних від прострочення Відповідачем грошового зобовязання у розмірі 26095,96 грн. з моменту прострочення останнім такого ( 15.02.2011 року) до моменту подання даного позову становить 338,89 грн.

Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобовязаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 338,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 913,36 грн.

Правильність розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних була перевірена в судовому засіданні. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає розрахункам, які долучено до заяви про уточнення позовних вимог.

Окрім наведеного Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на адвокатські послуги.

Наказом № 01-ВК від 22.08.2008 року ОСОБА_1 прийнятий у адвокатське обєднання «Західноукраїнська юридична колегія» на посаду юриста.

До матеріалів справи додано Свідоцтво про реєстрацію адвокатського обєднання «Західноукраїнська юридична колегія»№ 253, яке видане відповідно до Закону України «Про адвокатуру», Договір № 06/07/11-1-3 від 06.07.2011 року про надання адвокатських послуг, укладений між Позивачем (Замовник) та Адвокатським обєднанням (Виконавець) - п. 2.1.1 якого передбачено, що на час дії даного договору Виконавець зобовязується надавати Замовнику юридичні послуги в процесі вирішення спорів, одним із яких є спір із ТзОВ СП «ТЕХНОБУД» про стягнення заборгованості з ТзОВ СП «ТЕХНОБУД» за поставлений товар згідно накладної № РН-0000750 від 02.12.2010 року, акт приймання передачі виконаних робіт від 12.08.2011 року та пл. доручення № 577 від 12.07.2011 року про оплату за адвокатські послуги згідно договору № 06/07/11-1-3 від 06.07.2011 року.

П. 3 вказаного договору передбачено вартість робіт та порядок оплати. 1500,00 грн. без ПДВ передбачена оплата за вивчення справи щодо спору із ТзОВ СП «ТЕХНОБУД» про стягнення заборгованості з ТзОВ СП «ТЕХНОБУД»за поставлений товар згідно накладної № РН-0000750 від 02.12.2010 року, підготовку документів по даній справі для подання в господарський суд, подання їх до господарського суду, які сплачуються замовником на рахунок виконавця протягом 3(трьох) днів з моменту підписання даного договору.

Відтак, судові витрати слід віднести на Відповідача в сумі - 273,48 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500,00 грн. по оплаті юридичних послуг.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 174, 180, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 530, 524, 526, 533, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,32,33,34,43,49,82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «ТЕХНОБУД»( 79017, м. Львів, вул. Ольги Басараб, буд. 11А, кв.8, код ЄДРПОУ 13815583, МФО 325365) на користь Приватного підприємства «СклоПромТорг» (79024, м. Львів, вул. Промислова,25, код ЄДРПОУ 33862409, МФО 325321) 26095,96 грн. основного боргу, 913,36 грн. інфляційних, 338,89 грн. 3% річних, 273,48 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500,00 грн. по оплаті юридичних послуг.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.

Повний тест рішення складено 17.110.2011 року