Рішення № 18767878, 13.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.11 Справа№ 5015/4067/11

За позовом: Приватного підприємства “Медуня Солодуня”, смт.Новий Яричів, Кам”янка-Бузький район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “7 Сервіс”, с.Великий Дорошів, Жовківський район Львівська область

про стягнення 34041,69 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Король М.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №05/05/1 від 05.05.11р.)

від відповідача: не зявився

Права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу розяснено. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору: позов заявлено приватним підприємством “Медуня-Солодуня”, смт.Новий Яричів, Кам”янка-Бузький район, Львівська область, до товариства з обмеженою відповідальністю “7 Сервіс”, с.Великий Дорошів, Жовківський район, Львівська область, про стягнення 213 328,53 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.08.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обовязковою явку повноважних представників сторін в судове засідання.

Представник позивача в судові засідання 04.08.11р. та 13.10.2011 р. зявився, витребовувані судом документи подав, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

15.09.2011 року засідання суду не відбулося у звязку із хворобою судді Кітаєвої С.Б.

Відповідач в судові засідання не зявився, відзив та витребовувані документи до суду від відповідача не поступали.

Довідкою Серії АЄ № 331154 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, долученою позивачем до справи, підтверджується включення відповідача до Єдиного державного реєстру, як юридичної особи, ідентифікаційний код 36587169, місцезнаходження за адресою: 80364, Львівська область, Жовківський район, с. Великий Дорошів, вул. Львівська, будинок 24, тобто місцезнаходженням відповідача є адреса, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку господарським судом Львівської області надсилались відповідачу ухвали по справі № 5015/4067/11 від 21.07.2011 року, 04.08.2011 року та 04.10.2011 р.

Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої відповідальності покладаються на цю юридичну особу.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст.64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якшо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу по місцю знаходження за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі і відповідає адресі, вказаній позивачем у позовній заяві. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дати судових засідань по справі, час і місце їх проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено.

Як стверджує позивач, в період з 11.01.2010 року по 14.06.2010 р. ПП «Медуня Солодуня»здійснило поставки товару ТзОВ «7 Сервіс»за його заявками згідно видаткових накладних №МС-0000060 від 23.12.2009 р., №МС-0000061 від 25.12.2009 р., №МС-0000062 від 28.12.2009 р., №МС-0000001 від 11.01.2010 р., №МС-0000005 від 20.01.2010 р., №МС-0000008 від 26.01.2010 р., №МС-0000015 від 04.02.2010 р., №МС-0000016 від 09.02.2010 р., №МС-0000018 від 11.02.02.2010 р., №МС-0000021 від 16.02.2010 р., №МС-0000025 від 22.02.2010 р., №МС-0000028 від 24.02.2010 р., №МС-0000029 від 26.02.2010 р., №МС-0000031 від 04.03.2010 р., №МС-0000032 від 08.03.2010 р., №МС-0000037 від 11.03.2010 р., №МС-0000039 від 15.03.2010 р., №МС-0000043 від 17.03.2010 р., №МС-0000045 від 22.03.2010 р., №МС-0000047 від 23.03.2010 р., №МС-0000050 від 30.03.2010 р., №МС-0000052 від 08.04.2010 р., №МС-0000056 від 13.04.2010 р., №МС-0000058 від 15.04.2010 р., №МС-0000060 від 20.04.2010 р., №МС-0000062 від 22.04.2010 р. , №МС-0000065 від 27.04.2010 р., №МС-0000067 від 06.05.2010 р., №МС-0000070 від 11.05.2010 р., №МС-0000074 від 18.05.2010 р., №МС-0000075 від 20.05.2010 р., №МС-0000085 від 14.06.2010 р. на загальну суму 126041,69 грн. В підтвердження даного факту позивачем представлено копії видаткових та податкових накладних, які долучено до матеріалів справи.

Відповідач провів частковий розрахунок за отриманий згідно вищевказаних накладних товар на суму 92000,00 грн., підтвердженням чого є копії долучених до матеріалів справи банківських виписок.

Враховуючи те, що між сторонами існували позадоговірні правовідносини, відповідач повинен був виконати свій обовязок щодо оплати отриманого товару у семиденний строк з моменту предявлення вимоги, згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України. Вимогу про сплату боргу у розмірі 34041,69 грн. позивач направив на адресу відповідача 23.06.2011 р. (копію фіскального чека від 23.06.2011 р. та опису вкладення в цінний лист долучено до матеріалів справи). Однак, у встановлений ч.2 ст. 530 ЦК України строк, відповідач оплати отриманого товару на суму 34041,69 грн. не здійснив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню . При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Йдеться про документи, що підтверджують вчинення юридично значущих дій. Під юридично значущими діями розуміються такі дії суб'єктів, які породжують певні юридичні наслідки. Якщо законодавством установлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи (видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи) підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 15726,83 грн. Вказана сума заборгованості не спростована документальними доказами відповідачем, підлягає стягненню з відповідача. За таких обставин вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 15726,83 грн. підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлена.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 18314,86 грн. не підлягають до задоволення з огляду на те, що видаткові накладні №МС-0000008 від 26.01.2010 р., №МС-0000037 від 11.03.2010 р., №МС-0000039 від 15.03.2010 р., №МС-0000065 від 27.04.2010 р., №МС-0000085 від 14.06.2010 р., на які позивач посилається, як на підставу виникнення даної заборгованості, не можуть бути належними доказами даної обставини, оскільки не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: не містять підпису особи, уповноваженої відповідачем на отримання товару. Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 18314,86 грн. є не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позов підлягає до задоволення частково. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 1,9 Закону України «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85,116 ГПК України, суд,-

Вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “7 Сервіс” (80364, Львівська область, Жовківський район, с. Великий Дорошів, вул. Львівська, будинок 24, код ЄДРПОУ 36587169) на користь Приватного підприємства “Медуня Солодуня” (юридична адреса: 80465, Львівська область, Камянка Бузький район, смт. Новий Яричів, адреса для кореспонденції: 79011, м. Львів, вул. Зарицьких буд 26, оф. 12, код ЄДРПОУ 35785536) 15726,83 грн. заборгованості, 157,27 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті позовних вимог.

4.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.10.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 18.10.11р.

Суддя Кітаєва С.Б.