Рішення № 18767863, 13.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.11 Справа№ 5015/5366/11

Суддя О. Запотічняк при секретарі О. Іванило

розглянула матеріали справи

За позовом: Виробничого кооперативу „Крок”, м. Дрогобич

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” ДП БУ-41, м. Дрогобич

про: стягнення 8 644,84 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позов заявлено Виробничим кооперативом „Крок” до Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” ДП БУ-41 про стягнення заборгованості у сумі 8 644,84 грн.

Обставини справи: Ухвалою суду від 15.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено слухання на 04.10.2011 р.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалі суду від 04.10.2011 р.

В судовому засіданні 04.10.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011 р. позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. На адресу суду надійшло клопотання від позивача (вхідний номер суду 23375/11 від 13.10.2011 р.), в якому просить розглядати справу без участі представника позивача та представника відповідача, та в якому зазначено, що ДП БУ-41 ВАТ „Прикарпатбуд” не провів повну оплату за надані послуги постачання бетону, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 8 183,39 грн.

Відповідач в судові засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 13.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

Виробничим кооперативом „Крок” було поставлено товар, а саме: бетон ВАТ „Прикарпатбуд” ДП БУ-41 та надано послуги по доставці бетону на загальну суму 11 537,56 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000148 від 26.12.2008 р. За отриманий товар відповідач зобов’язувався провести оплату, однак, розрахувався лише частково, заборгувавши позивачу 8 183,39 грн.

Позивачем була направлена претензія № 47 від 06.10.2010 р. про оплату заборгованості в сумі 8 183,39 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 8 183,39 грн.

Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу:

- інфляційні в розмірі 359,89 грн.;

- три проценти річних в розмірі 101,56 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав від позивача товар (бетон та надано послуги по доставці бетону на загальну суму 11 537,56 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000148 від 26.12.2008 р. (а.с.7).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 8 183,39 грн.

Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2010 року позивачем була направлена відповідачу претензія № 47 про оплату заборгованості в розмірі 8 183,39 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Отже, станом на момент розгляду справи, основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 183,39 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 101,56 грн. та інфляційні витрати в розмірі 359,89 грн. підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, а також те, що а також те, що відповідач в судові засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатбуд” ДП БУ-41 (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Д. Галицького, 1, код ЄДРПОУ 30084891) на користь Виробничого кооперативу „Крок” (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Рєпіна, буд. 18, код ЄДРПОУ 19162403) –8 644,84 грн. –заборгованості, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.10.2011 р.

Суддя Запотічняк О.Д.