Рішення № 18767813, 13.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.11 Справа№ 5015/4728/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „УЛОКС ЛТД”, м. Львів

про стягнення 15803, 45 грн.

За участю представників;

від позивача: ОСОБА_1 адвокат

від відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд”, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „УЛОКС ЛТД”, м. Львів про стягнення 15803, 45 грн., з яких 3160 грн. основного боргу, 616 грн. штрафу, 466, 04 грн. пені, 616,16 грн. індексу інфляції, 173 грн. 3% річних, виходячи з договору №04/09 від 04.09.2009р. і акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 18.09.2009р. №0000032; 10030 грн. основного боргу, 591,77 грн. індексу інфляції, 150,45 грн. 3% річних, виходячи з акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 18.09.2009р. №0000034, а також, судові витрати: 158 грн. сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою суду від 18.08.2011 року прийнято позовну заяву та призначено її до розгляду на 13.10.2011 р.

12.10.2011 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа №9 від 01.09.2011р. та доказів про його направлення та отримання відповідачем, а також, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 12.08.2011 та оголошення перерви в судовому засіданні. Додані документи прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

За клопотанням позивача, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.00 год. 13.10.2011 р.

Позивачем явку представника в судове засідання, яке відбулось 13.10.2011 р. забезпечено, позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідачем явку представника в судове засідання, яке відбулось 13.10.2011 р. не забезпечено, причин незабезпечення не повідомлено, відзиву на позовну заяву не надіслано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено:

04 вересня 2009 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд” та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „УЛОКС ЛТД” укладено договір про надання послуг № 04/09. Предметом даного договору було надання позивачем послуг екскаватором відповідачу на його замовлення, які відповідач повинен був оплатити відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1. та п. 3.1. договору, відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги по цінах визначених в актах наданих послуг протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту сторонами.

Згідно п.5.1. та 5.2. договору, здача-прийняття послуг за договором, оформляється відповідним актом надання послуг.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000032 від 18.09.2009 р., відповідно до умов договору про надання послуг № 04/09 від 04.09.2009р., позивачем було надано відповідачу послуги екскаватором ЕК-12 у кількості 34 год, та екскаватором ЕТЦ у кількості 8 год. на загальну суму 7160,00 грн. в т. ч. ПДВ.

18.09.2009 р. позивачем було виписано податкову накладну № 166 на суму 7160,00грн. в т. ч. ПДВ. 20%- 1193,33 грн..

Термін розрахунку, встановлений п.3.1. договору, сплив після 5-ти банківських днів від 18.09.2009р.

Відповідачем частково здійснено розрахунок за надані послуги в сумі 4000 грн., а саме, передоплату в розмірі 1000 грн., що підтверджується, наданою позивачем, копією виписки № 361 від 08.09.2009р. з його рахунку та 3000 грн., з порушенням термінів оплати, встановлених п.3.1. договору, що підтверджується, наданою позивачем, копією виписки № 548 від 25.12.2009 р. з його рахунку.

Станом на момент подання позовної заяви, основна заборгованість відповідача перед позивачем за послуги надані, відповідно до умов договору про надання послуг № 04/09 від 04.09.2009р., становить 3160 грн.

Керуючись ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві, позивачем обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000034 від 18.09.2009 р., без укладення письмового договору, позивачем було надано відповідачу послуги екскаватором ЕК-12 у кількості 42 год. та екскаватором ЕТЦ у кількості 19 год. на загальну вартість робіт 10030 грн. в т. ч. ПДВ..

18.09.2009 р. позивачем було виписано податкову накладну № 173 на суму 10030 грн. в т. ч. ПДВ 20%- 1671 грн. 67 коп..

У згаданому акті вказано, що послуги надавались по договору ДГ № 70 від 07.09.2009 р.. Відповідно до обставин, викладених позивачем у позовній заяві та пояснень представника позивача в судовому засіданні, вказаний у акті договір між сторонами не укладався, та вказаний в акті помилково. Вказані твердження, всупереч ст. 33, 59 ГПК України, відповідачем не спростовані. Окрім наведеного, як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів господарської справи, вказані послуги надавались та акти підписані сторонами в один період. Однак, виходячи зі змісту позовних вимог та пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що послуги, вказані в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000034 від 18.09.2009 р наданні позивачем без укладення письмового договору.

Згідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000034 від 18.09.2009 р. позивачем надано відповідачу послуги, які відповідач прийняв. Підписанням акту, відповідач підтвердив обсяг та вартість наданих послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, аналогічні послуги надавались позивачем відповідачу по договору про надання послуг № 04/09 від 04.09.2009р..

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем надіслано відповідачу вимогу-претензію від 08.12.2010р. про виконання обовязку по оплаті наданих послуг. Позивачем додано до позовної заяви копії поштових квитанцій від 15.12.2010 року про надіслання відповідачу зазначеної вимоги та повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким, відповідач отримав зазначену вимогу 16.12.2010 р..

Вимога-претензія позивача від 08.12.2010р. залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на момент подання позовної заяви, основна заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги, відповідно до акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000034 від 18.09.2009 р. становить 10030 грн.

Позивач на виконання ухвали суду, 01.09.2011р. надіслав відповідачу на фактичну та юридичну адреси, акт звірки розрахунків на загальну суму основного боргу, що підтверджується копією листа № 9 від 01.09.2011р., описами вкладення та поштовими квитанціями від 01.09.2011р.про направлення листа. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав згаданого листа та акт звірки 07.09.2011р.. Відповідачем даний лист залишено без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до наведеного, підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги, відповідно до умов договору про надання послуг № 04/09 від 04.09.2009р. в сумі 3160 грн. 00 коп. та надані послуги, згідно акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000034 від 18.09.2009 р. в сумі 10030 грн. 00 коп..

Позивачем, окрім вимог про стягнення сум основного боргу, заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій передбачених договором про надання послуг № 04/09 від 04.09.2009 р., а саме, пені, відповідно до п.4.4. договору, за 180 днів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, штрафу в розмірі 10% від суму несвоєчасно здійсненого платежу, згідно п.6.2. договору, а також, інфляційних та 3% річних від сум боргу.

Згідно п.4.4 договору про надання послуг №04/09 від 04.09.2009 року, за кожен день затримки перерахування на рахунок позивача коштів за надані послуги, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на період за який сплачується пеня, від суми нездійсненого платежу.

Відповідно до п.6.2 договору, за несвоєчасну сплату вартості послуг згідно пункту 3.1 даного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми нездійсненого платежу.

Статтею 20 ГК України, передбачено захист прав та законних інтересів субєктів господарювання шляхом застосування штрафних санкцій в порядку визначеному цим Кодексом, іншими законами.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Субєктами права застосування штрафних санкцій є субєкти господарювання.

Згідно ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 232 ГК України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 20, 216, 217, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 549, 625 ЦК України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, позивачем правомірно нараховано штрафні санкції в розмір передбаченому договором з врахуванням зазначених норм, а також, інфляційні та 3% річних . Виходячи з зазначеного, підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача пені в сумі 466,04 грн. відповідно до п. 4.4. договору про надання послуг № 04/09 від 04.09.2009 р. в розмірі подвійної ставки НБУ за 180 днів, що не перевищує встановлені законом розмір та терміни за які нарахована пеня, штрафу в сумі 616 грн. відповідно до п. 6.2. даного договору, інфляційних в сумі 616,16 грн. та 591,77 грн., а також, 3% річних в сумі 173 грн. та 150,45грн. Розрахунок штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних додано позивачем до позовної заяви та перевірено в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем подано достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю є в матеріалах справи, укладено договір № 01/08 від 01.08.2011р. За умовами договору адвокат надав позивачу послуги по підготовці та проведенню господарської справи про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „ФЛОКС ЛТД”, яка є предметом спору. Згідно платіжного доручення № 51 від 09.08.2011р. позивач оплатив послуги адвоката відповідно до зазначеного договору в сумі 3000 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат включаються: оплата державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрат, оплати послуг адвоката.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „УЛОКС ЛТД” (79058, м. Львів, вул. Торфяна, 7, р/р 26000011901 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк» МФО 325365, ЄДРПОУ 20774591; фактична адреса: 79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжкомбуд» (79003, м. Львів, вул. Персенківка, 48, поштова адреса: 79008, м. Львів, а/с 214, р/р 26005000178129 в ПАТ „СЕБ Банк”, МФО 300175, ЄДРПОУ 32713139): 13190 грн. боргу, 466,04 грн. пені, 616 грн. штрафу, 1207,93 грн. індексу інфляції, 323,45 грн. 3% річних, 158 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3000 грн. витрат за послуги адвоката.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 17.10.2011р.

Суддя Станько Л.Л.