Рішення № 18767777, 21.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа№ 5015/4272/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова компанія”, м.Київ

про визнання права власності на автомобіль.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 04.01.2011р.).

від відповідача не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Львівське міське комунальне підприємство „Львівтеплоенерго” подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова компанія” про визнання права власності на автомобіль.

Ухвалою суду від 28.07.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.08.2011р. Розгляд справи відкладався на 07.09.2011р. та на 21.09.2011р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання втретє не зявився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням № 04071 1016460 5 від 13.09.2011р. вручено 19.09.2011р.

Станом на 21.09.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

19.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»(лізингодавець) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(лізингоодержувач) було укладено договір №070419/ФЛ-0223 фінансового лізингу ( далі по тексту договір) предметом якого є надання лізингодавцем в тимчасове платне користування лізингоодержувачу предмета лізингу, найменування, кількість, рік випуску, вартість якого вказана у специфікації в додатку №2 до договору (далі за текстом майно або предмет лізингу) для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Майном яке згідно умов договору та специфікації передається позивачу у користування є транспортний засіб марки ВАЗ-11183, вартість якого становить 45500,00 грн.

Продавцем майна є ТзОВ «Росавто»місцезнаходження: м.Київ, вул.Салютна, 2 (п.1.4. договору).

Згідно п.1.5. договору сторони дійшли згоди, що предмет лізингу буде переданий у заставу ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк»в забезпечення виконання лізингодавцем своїх зобов»язань перед банком.

Згідно п.2.1. договору, строк на який майно передається у фінансовий лізинг, становить 24 (двадцять чотири) місяці з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1. договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору). Лізингові платежі включають винагороду (проценти) (п.3.3.), з врахуванням коригування, вказаного в п.3.6.договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) вартості майна, згідно договору, з врахуванням коригування вказаного в п.3.6.

Вартість майна складає: без ПДВ 37916,67 грн., ПДВ 7 583,33 грн., разом з ПДВ 45500,00 грн.

Згідно додатку № 1 до договору - графіку нарахування та сплати лізингових платежів зазначено, що до сплати підлягає 58985,24 грн. ( в т.ч. ПДВ, відшкодування вартості майна в сумі 45500,00 грн. та погашення 13485,25 грн. процентів (комісії).

Акт прийому-передачі майна позивачем втрачено, в підтвердження передачі йому автомобіля ним подано видаткову накладну № ЛІ-0143 від 04.05.2007р. підписану сторонами; податкову накладну № 1617 від 20.04.2007р. на суму 8499,40 грн.; податкову накладну № 1912 від 04.05.2007р. на суму 37000,56 грн. та додаток № 3 до договору підписаний сторонами, в якому вказано місцезнаходження автомобіля: м.Львів, вул.Д.Апостола, 1 (юридична адреса позивача).

Позивач повністю виконав свої зобов»язання по договору, щодо сплати лізингових платежів на загальну суму 58985,30 грн., про що надав платіжні доручення.

Умови переходу права власності вказані в ст.17 договору.

Зокрема згідно п.17.1. та п.17.2. договору лізингодавець зобов»язується здійснити в повному об»ємі усі свої зобов»язання перед банком до моменту підписання лізингодавцем та лізингоодержувачем акту відповідно до п.17.3. даного договору та надати лізингоодержувачу належні докази того, що майно не знаходиться в заставі банку. Одночасно зі сплатою останнього лізингового платежу, при обов»язковій умові сплати лізингоодержувачем усієї заборгованості за даним договором, штрафних санкцій та можливих збитків (що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків), і тільки за попередньою письмовою згодою банку (при умові, що лізингодавець порушив умови п.17.1 даного договору), право власності на майно переходить від лізингодавця до лізингоодержувача.

Згідно п.17.3. договору перехід/достроковий перехід права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача оформляється актом, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Відповідно до умов ст.17 договору між сторонами не було підписано акт взаємозвірки розрахунків, оскільки примірники актів, які неодноразово надсилались позивачем не були повернуті підписаними, будь-яких зауважень чи заперечень щодо розрахунків відповідачем висловлено не було.

Зокрема, акт звірки складений станом на 01.01.2011р. надсилався позивачем разом із листом від 17.02.2011р. вих.№39-423 на юридичну та фактичну адреси відповідача розміщені на офіційному сайті компанії. Кореспонденція, надіслана позивачем була отримана відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи.

Позивач неодноразово надсилав відповідачу звернення та претензії з проханням оформити та підписати документи необхідні для переходу права власності на предмет лізингу. Проте відповідач залишив їх без відповіді та задоволення.

Позивач посилається на недобросовісне здійснення відповідачем господарської діяльності, зокрема в частині належного виконання договору фінансового лізингу щодо документальної передачі транспортного засобу. На думку позивача, у зв»язку із сплатою ним усіх належних за договором фінансового лізингу платежів, у відповідача виникає обов»язок по передачі транспортного засобу у власність позивача.

Відтак, посилаючись на ст.328 ЦК України позивач просить визнати за ним право власності на автотранспортний засіб ВАЗ-111830 державний номер ВС4558ВА.

Проаналізувавши усі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.ст.627-629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами було укладено договір фінансового лізингу №070419/ФЛ-0223 від 19.10.2007р.

Відповідно до ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені в Законі України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997р. № 723/97-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це договір лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу №070419/ФЛ-0223 відповідач передав позивачу в лізинг автотранспортний засіб ВАЗ 111830 (держ. номер ВС4558ВА). Акт прийому-передачі майна позивачем втрачено, в підтвердження передачі йому автомобіля ним подано видаткову накладну № ЛІ-0143 від 04.05.2007р. підписану сторонами; податкову накладну № 1617 від 20.04.2007р. на суму 8499,40 грн.; податкову накладну № 1912 від 04.05.2007р. на суму 37000,56 грн. та додаток № 3 до договору підписаний сторонами, в якому вказано місцезнаходження автомобіля: м.Львів, вул.Д.Апостола, 1 (юридична адреса позивача).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Як вбачається з матеріалів справи позивачем повністю сплачено лізингові платежі в сумі 58985,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 20.04.2007р. по 24.04.2009р. наявними у матеріалах справи.

Відповідно до п.17.2. позивач надсилав відповідачу листи вих.№39-423 від 17.02.2011р., вих. № 39-747 від 30.03.2011р. та претензію вих. № 39-747 від 30.03.2011р. з проханням підписати акт звірки взаєморозрахунків, надати докази того, що майно не знаходиться в заставі банку та підписати акт про перехід права власності на предмет лізингу, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення. Факт їх отримання відповідачем підтверджується поштовими повідомленнями № 04071 1086591 3 від 18.02.2011р., отримано 21.02.2011р., № 04070 1245134 5 від 31.03.2011р. отримано 04.04.2011р., №04070 1245134 5 від 31.03.2011р. отримано 06.04.2011р.

Відповідач не відреагував на неодноразові звернення позивача, не виконав своїх зобов»язань за договором, зокрема не підписав акт звірки взаєморозрахунків, не надав позивачу доказів того, що предмет лізингу не знаходиться у заставі банку, не підписав акт про перехід права власності на предмет лізингу до позивача.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв»язку із повною сплатою позивачем лізингових платежів в сумі 58985,30 грн., що підтверджується належними доказами у відповідача виник обов»язок з передачі транспортного засобу у власність позивача, проте відповідач ухиляється від вчинення дій вказаних у п.17.2. договору фінансового лізингу.

Враховуючи вищевикладені норми права, обставини справи, те, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами позовні вимоги, не з»явився на виклик суду в судові засідання, не виконав вимог ухвал суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно вимог ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 316, 328, 334, 526, 530, 611, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати право власності Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(м.Львів, вул.Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) на легковий автомобіль ВАЗ-111830 державний номер ВС 4558 ВА, номер шасі ХТА 11183070096936, бежевого кольору, 2007року випуску.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»(юр. адреса: 04176, м.Київ, Подільський район, вул..Електриків, 26; 04070, м.Київ, вул.Ільїнська, 8, 7 під., 6 пов.; 04071, м.Київ, вул.Верхній Вал 4а, 2 під. 4 пов.; р/р 26001276859001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк», МФО 325321, код ЄДРПОУ 31362539) 455,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 26.09.2011р.