ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.11 Справа№ 5015/4236/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Міор-ЛВ”, м.Львів
до відповідача : Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м.Львів
про: стягнення 92987грн. 49коп.
Суддя: Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Старостенко О.В.
Представники:
від позивача: Друченко А.Ю.
від відповідача: Вирста Н.І.
Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Міор-ЛВ” до Управління капітального будівництва Львівської міської ради про стягнення 74231грн. 91коп. інфляційних втрат та 18755грн. 58коп. 3 % річних.
Ухвалою суду від 27.07.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10.08.2011р. З метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі, в судовому засіданні 10.08.2011р. оголошувалась перерва до 14.09.2011р. З метою витребування додаткових доказів у справі, ухвалою суду від 14.09.2011р. розгляд справи відкладено на 27.09.2011р. За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 27.09.2011р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.10.2011р.
В судовому засіданні 12.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях від 11.10.2011р. (зареєстровані канцелярією суду 11.10.2011р. №23037/11) в яких на виконання вимоги ухвали суду від 14.09.2011р. подати докази приймання об”єкту в експлуатацію, у письмових поясненнях від 11.10.2011р. зазначив, що договір №83 на реконструкцію приміщень на вул.Сахарова, 2 (управління транспорту і зв'язку) від 19.08.2011р. є договором приєднання у розумінні ст. 179 ГК України. А тому, не вносячи в умови договору зокрема у п.5.5 договору сторонами передбачено, що проміжні платежі з урахуванням авансів здійснюються у розмірі 95% від договірної ціни, а у п.5.7. договору передбачено, що кінцеві розрахунки проводяться на протязі 15 днів з моменту підписання акту державної комісії приймання об'єкта в експлуатацію. Об'єкт (управління транспорту і зв'язку на вул. Сахарова, 2) прийнятий у експлуатацію у 1990-х роках, що підтверджується реєстраційним посвідченням №717 від 02.10.1997р., копію якого долучено до матеріалів справи. Відповідно до п.1.4 та п.1.6. Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995р.(в редакції від 13.12.1995р.) державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти, які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування та при наявності матеріалів інвентаризації. Крім того, на об'єкті (приміщення на вул. Сахарова, 2 - управління транспорту і зв'язку) позивачем виконувались виключно внутрішні оздоблювані роботи із заміною опалення без перепланування і зміни призначення приміщень, що підтверджується листом №2504/3020 від 28.12.2010р., Управління капітального будівництва. Оскільки, п.1.1. договору №83 передбачено, що на об'єкті позивач зобов'язаний здійснити виключно реконструкцію приміщень, тому об'єкт взагалі не міг прийматись в експлуатацію державною комісією. Крім цього, відповідачем 27.05.2011р. оплачено в повному обсязі основний борг за виконані підрядні роботи, тобто фактично визнано, що об”єкт не міг прийматись в експлуатацію.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов від 09.08.2011р. № 05/1817 (зареєстроване канцелярією суду 10.08.2011р. за № 17916/11) в якому просить суд припинити провадження у справі, оскільки рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2010р. у справі № 21/89 (10) відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних втрат та 3 % річних.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
19.08.2008р. між Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовник), правонаступником якого є Управління капітального будівництва Львівської міської ради, та ТзОВ “Міор-ЛВ” (генпідрядник) укладено договір №83 на реконструкцію приміщень на вул.Сахарова, 2 (управління транспорту і зв'язку).
Відповідно до п.1.1. вказаного договору, позивач (генпідрядник) зобов'язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті: Реконструкцію приміщень на вул. Сахарова, 2 (управління транспорту і зв'язку), а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити виконані роботи.
п.2.1. договору № 83 передбачено, що договірна ціна на момент укладення договору є динамічною і становить 285850грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень) в т.ч. ПДВ –47641грн. 67коп. Динамічна договірна ціна (приблизна) визначається на основі проектно-кошторисної документації, встановлюється відкритою, уточнюється протягом всього строку будівництва об'єкту.
Відповідно до підп. 4.2.9. п.4.2 договору замовник зобов'язувався оплатити прийняті виконанні роботи.
Як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2010р. у справі №21/89(10) на виконання умов договору №83 позивачем виконано підрядні роботи на суму 267518грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за грудень 2008 р. Однак, всупереч умов договору відповідач свого обов’язку з оплати виконаних робіт згідно договору №83 від 19.08.2008р. не виконав. Станом на день подання позовної заяви до суду основна сума боргу відповідача перед позивачем становить 267518 грн. Факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується первинними документами та актом звірки розрахунків між сторонами станом на 01.01.2010р.
Відповідно до п.5.3 договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3). Проміжні платежі з урахуванням авансів здійснюються в розмірі 95% від договірної ціни (п.5.5) Відповідно до п.5.7 договору кінцеві розрахунки проводяться на протязі 15 днів з моменту підписання акту державної комісії приймання об’єкту в експлуатацію. Оскільки на момент подання позовної заяви до суду акту державної комісії щодо прийняття об’єкту в експлуатацію не було, рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2010р. у справі №21/89 (10) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Міор-ЛВ” до Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська міська рада та стягнуто з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Міор-ЛВ” 252142грн. 10коп. основного боргу (95 % договірної ціни), 2542грн. 20коп. державного мита та 224грн. 20коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 13375грн. 90коп. основного боргу (5 % договірної ціни) позовні вимоги залишено без розгляду, в частині стягнення решти позовних вимог, а саме: 52373грн. 11коп. інфляційних втрат та 14160грн. 13коп. 3 % річних - відмовлено, оскільки позивачем при збільшенні розміру позовних вимог не надано суду доказів звернення до відповідача з письмовою вимогою чи претензією з метою врегулювання спору в досудовому порядку відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України.
В обгрунтування позовних вимог про стягнення 74231грн. 91коп. інфляційних втрат та 18755грн. 58коп. 3 % річних позивач покликається на те, що відповідно до умов договору №83 ним виконано підрядні роботи в розмірі 267518грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в від 24.12.2008р. та довідкою про вартість підрядних робіт за формою №КБ-3 від 24.12.2008р. Оскільки відповідачем з 24.12.2008р. по 27.05.2011р. не було оплачено виконаних підрядних робіт, просить суд стягнути з відповідача 74231грн. 91коп. інфляційних втрат та 18755грн. 58коп. 3 % річних з 12.01.2009р по 27.05.2011р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, обов”язок по сплаті інфляційних втрат і 3 % річних виникає в силу закону.
Відтак, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 74231грн. 91коп. інфляційних втрат та 18755грн. 58коп. 3 % річних за період з січня 2009р. по травень 2011р. включно є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку задоволити позовні вимоги повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м.Львів, вул.Горбачевського, 10 (ідентифікаційний код 04056049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міор-ЛВ”, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 10/21 (ідентифікаційний код 32638900) 74231грн. 91коп. інфляційних втрат, 18755грн. 58коп. 3 % річних, 930грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Суддя Гоменюк З.П.
Судове рішення № 18767713, Господарський суд Львівської області було прийнято 12.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/4236/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: