Рішення № 18767564, 11.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.11 Справа№ 5015/4957/11

За позовом: ТзОВ «Дніпропетровська паперова фабрика», м. Дніпропетровськ

до відповідача: ТзОВ «Денді-Львів», м.Львів-Винники

про стягнення 75 069, 34 грн.

Суддя Н.Мороз

при секретарі Ю.Шиманській

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська паперова фабрика», м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів», м. Львів-Винники про стягнення 75069, 34 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.09.2011 року.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 20.09.2011р., з причин, наведених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання 11.10.2011р. не з’явився, проте в порядку ст.22 ГПК України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 59825,97 грн. заборгованості, в т.ч.: 43916,21 грн. боргу, 291,73 грн. інфляційних нарахувань, 215,73 грн. - 3% річних, штраф в сумі 7291,62 грн. та 8110,68 грн. плати за користування товарним кредитом.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

01.03.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № Л12/Д11, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу (покупцю) паперову продукцію (товар) на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу паперову продукцію на суму 72932,93 грн., що підтверджується накладними №Л 175 від 16.05.2011р., № Л169 від 12.05.2011р., № Л 157 від 29.04.2011р. та довіреностями на отримання товару № 4066 від 20.04.2011р., № 4093 від 04.05.2011р.№ 4102 від 11.05.2011р. (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.3 укладеного договору, сума поставки, ціна товару та строк оплати зазначається в накладній на кожну партію товару: а саме, товар оплачується покупцем з відстроченням платежу до 30 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 43916,21 грн. Дана сума підтверджена двостороннім актом звірки розрахунків (в матеріалах справи). Доказів зворотнього суду не надано.

У відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Стаття 216 Господарського Кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 Господарського Кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно п.3.5 договору, за користування товарним кредитом в період з дати настання строку оплати по дату фактичної оплати за товар покупець оплачує постачальнику плату в розмірі 0,134% в день від вартості товару неоплаченого у строк, а відтак плата за користування товарним кредитом становить 8110,68 грн., відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. 6.1 договору, покупець за ухилення від оплати товару зобов»язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми несплаченого товару в строк. Розмір штрафу, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог та поданого розрахунку, становить 7291,62 грн. та підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 291,73 грн. та 3% річних на загальну суму 215,73грн., що підлягають стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів», м. Львів-Винники, вул. Левицького,4/4 (код ЄДРПОУ 20820356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська паперова фабрика», м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська,2 (код ЄДРПОУ 35114464) –43916,21 грн. боргу, 291,73 грн. інфляційних нарахувань, 215,73 грн.- 3% річних, штраф в сумі 7291,62 грн., 8110,68 грн. плати за користування товарним кредитом, 751,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 13.10.2011р.