Рішення № 18767533, 05.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.11 Справа№ 5015/4197/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлан-Буд”, м.Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с.Наконечне Яворівського району Львівської області

про стягнення 1 342,23 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 представник (довіреність б/н від 01.07.2011р.).

від відповідача: ОСОБА_3 приватний підприємець.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлан-Буд” звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 1 342,23 грн. заборгованості, з яких 551,60 грн. заборгованість за орендну плату та 790,63 грн. заборгованість за комунальні послуги (спожиту електроенергію).

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.09.2011р. №324764, згідно якого станом на 21.09.2011р. Фізична особа-підприємць ОСОБА_3 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю, відзив на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи та заперечення представників сторін господарський суд,-

встановив:

17.12.2008р. між ТзОВ „Атлан-Буд” (сторона-1, орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (сторона-2, орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень (далі по тексті договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 7 кв.м. в комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення магазину нейл бару.

Відповідно до п.2.1. договору орендна плата на момент укладення договору становить 2100,00 грн. з ПДВ, що нараховується з дати підписання акту прийому-передачі. Розмір орендної плати фіксований і не змінюється до 01.04.2009р. Подальші розрахунки між сторонами здійснюються з врахуванням п.2.3. даного договору.

Згідно п.2.4. договору вартість комунальних послуг (крім послуг за постачання електроенергії), експлуатаційних та інших витрат на обслуговування нежитлових приміщень включається до орендної плати та окремо відшкодуванню не підлягає. Оплата послуг постачання електроенергії оплачується орендарем окремо.

Відповідно до п.2.6. договору розрахунки по сплаті орендної плати проводяться орендарем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця: за перший місяць оренди здійснюється протягом трьох днів з моменту підписання орендарем акту прийому-передачі приміщення для користування, а за поточний місяць оренди в день отримання орендарем рахунків, але не пізніше 6 числа кожного місяця за поточний місяць.

Акт прийому-передачі приміщення для користування підписаний сторонами 01.01.2009р.

30.09.2009р. сторонами підписано угоду про припинення дії договору оренди.

Відповідач свої зобовязання за даним договором виконав неналежним чином внаслідок чого в нього виникла заборгованість на загальну суму 1342,23 грн., з яких 551,60 грн. заборгованість за орендну плату та 790,63 грн. заборгованість за комунальні послуги (спожиту електроенергію), яку ТзОВ „Атлан-Буд” просить стягнути з ФОП ОСОБА_3

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт передачі в оренду нежитлових приміщень загальною площею 7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 01.01.2009р. Претензії до стану приміщень в наймача були відсутні, явних недоліків не було.

30.09.2009р. сторонами підписано угоду про припинення дії договору оренди.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови п.2.6. договору, виставлені йому позивачем рахунки на оплату орендної плати та спожитої електроенергії оплатив не повністю, відтак у нього утворилась заборгованість в сумі 1342,23 грн., з яких 551,60 грн. заборгованість по орендній платі та 790,63 грн. заборгованість за спожиту електроенергію.

Як вбачається із банківської виписки від 20.05.2009р. останнім платежем, який був сплачений відповідачем в рахунок погашення боргу була сума 1500,00 грн., що підтверджує визнання відповідачем боргу вже після припинення дії договору, шляхом часткового його погашення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, враховуючи вищенаведені норми, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1342,23 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530,610, 612, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 283 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1.; ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлан-Буд” (79019, м.Львів, площа Старий Ринок, 8, офіс 401; код ЄДРПОУ 35286389) 1342,23 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 10.10.2011р.