Рішення № 18767164, 17.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.11 Справа № 11/79/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмач Нафтосервіс”, м. Бахмач Бахмацького району Чернігівської області

до 1-го відповідача - Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м. Лисичанськ Луганської області

2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Голд Нафта”, м. Бахмач Чернігівської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Український Аграрно-інвестиційний союз”, м. Київ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “ТНК-ВР Коммерс”, м. Київ

про стягнення 64 773 грн. 09 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., дов. б/н від 01.03.2011;

від 1-го відповідача - ОСОБА_2., дов. № 104 від 01.03.2011;

від 2-го відповідача - не прибув;

від 3-ої особи (ТОВ “Український Аграрно-інвестиційний союз”) - не прибув;

від 3-ої особи (ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”) - ОСОБА_2., дов. № 8 від 10.01.2011;

За письмовим клопотанням представника позивача фіксування судового процесу за допомогою технічного звукозаписувального пристрою в судовому засіданні 17.10.2011 не здійснюється.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості нестачі поставлених за накладною № 48689410 нафтопродуктів у розмірі 64773 грн. 09 коп.

В судове засідання представник другого відповідача ТОВ “Голд Нафта”, та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ “Український Аграрно-інвестиційний союз”, не прибули, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на такі обставини:

- між позивачем і ТОВ «Український аграрно-інвестиційний союз»укладено договір постачання нафтопродуктів, відвантаження яких на користь позивача здійснено першим відповідачем у справі;

- відповідно до накладної № 48689410 перший відповідач відвантажив на користь позивача нафтопродукти (Товар) у кількості 175300 кг;

- вказаний вантаж згідно Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/508, прийнято залізницею до перевезення без перевірки (абз. п.28 Правил приймання вантажів до перевезення) та згідно Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, як такий, що завантажено відправником і такий, що прибув в справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника видано без перевірки їх кількості й стану (абз. З пункту 12 Правил видачі вантажів);

- під час прийняття відправленого першим відповідачем вантажу було виявлено недостачу нафтопродуктів у цистерні у кількості 7264 кг на суму 64773 грн. 09 коп., про що складений Акт № 1 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 03.02.2011 року та Акт заміру вагоно-цистерн від 03.02.2011;

- посилаючись на фактичну оплату нафтопродуктів у повному обсязі (175300 кг), позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача як з особи, винної у недостачі, грошових коштів, перерахованих за нафтопродукти, які фактично поставлені не були.

Перший відповідач письмовим відзивом на позовну заяву (том справи 1, а.с. 60 65) та додатковими письмовими поясненнями по суті спору проти позовних вимог заперечив, посилаючись на таке:

- відповідність маси нафтопродукту, зазначеної у залізничній накладній № 48689410, фактично завантаженій відповідачем до вагоно-цистерни № 57984072, підтверджується сертифікатом кількості від 30.01.2011, що був складений представником незалежної організації ТОВ «Інспекторат Україна»;

- моментом переходу ризиків втрати чи пошкодження товару є передача його перевізнику Донецькій залізниці; враховуючи документальне підтвердження передачі товару від ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»(юридичної особи, якою з першим відповідачем укладений договір зберігання нафтопродуктів, що поставлялися позивачеві) до Донецької залізниці у належній кількості, можна дійти висновку, що ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»було належним чином виконано усі умови передачі товару;

- акт за формою 5-НП на нафтопродукти, що надійшли від першого відповідача на адресу позивача за встановленою формою не складався; наданий позивачем акт не містить усіх передбачених законом реквізитів та даних;

- позивачем до матеріалів справи не додано документів, які б свідчили, що члени комісії, які здійснювали приймання нафтопродуктів за кількістю, мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів;

- позивачем своєчасно не було викликано представника першого відповідача для участі у прийманні нафтопродуктів;

- недоведеним є той факт, що пломби на вагоно-цистерні № 57984072 були непошкодженими на момент приймання нафтопродуктів за кількістю, оскільки у графі 6 залізничної накладної № 48689410 відмітка залізниці про видачу вантажу та справність пломб відсутня.

Другим відповідачем ТОВ “Голд Нафта”, на адресу суду надіслано письмовий відзив від 19.09.2011 на позовну заяву (том справи 2, а.с. 108 110), яким другий відповідач погодився із викладеними у позовній заяві доводами та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі за рахунок першого відповідача.

Письмовим відзивом на позовну заяву (том справи 1, а.с. 26 -27) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Український Аграрно-Інвестиційний союз», зазначила, що не вбачає підстав оскаржувати встановлений з дотриманням вимог чинного законодавства України факт нестачі/втрати вантажу в кількості 7264 кг, підтверджений також незалежним експертом ТОВ «Інспекторат України».

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Між позивачем як Покупцем та ТОВ «Український Аграрно-Інвестиційний Союз»як постачальником укладений договір № 02/09/09 від 02.09.2009 поставки нафтопродуктів (том справи 1, а.с. 8 9) (далі за текстом договір № 02/09/09), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник зобовязався передати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) у кількості, за номенклатурою, цінами та строками поставки відповідно до умов договору та додатків до нього.

В свою чергу, ТОВ «Український Аграрно-Інвестиційний Союз»з як Покупцем з ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»як Постачальником укладений договір поставки нафтопродуктів № 0126-10/ПНБ (том справи 2, а.с. 50 63) (далі за текстом договір № 0126), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник зобовязався передати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) у кількості, в асортименті, за цінами та строками відповідно до умов договору та додатків до нього.

При цьому умовами пункту 2.2 договору № 0126 встановлено, що виробником товару є ТОВ «ЛІНІК» (перший відповідач у даній справі), «вантажовідправник»- це особа, зазначена у залізничних або товарно-транспортних накладних як вантажовідправник, з яким Постачальник або Покупець уклали відповідний договір; «вантажоотримувач»- Покупець або інша особа, зазначена у додатках до договору, в обовязки якого входить прийняття товару у пункті призначення або на станції призначення, та відправлення порожніх залізничних цистерн.

ТОВ «Український аграрно-інвестиційний союз» на адресу ТОВ «ТНК-ВР Клммерс»було направлено письмову заявку щодо поставки на адресу ТОВ «Голд-нафта»для власника товару ТОВ «Бахмач-нафтосервіс», дизельного пального (Евро) марки Е вид ІІ у кількості 120 тон (том справи 2, а.с. 65).

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, між ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»як Клієнтом та першим відповідачем у справі як Експедитором укладений договір транспортного експедирування № 0044-09/ПЦ від 10.12.2009 (том справи 1, а.с. 72 80) (далі за текстом договір № 0044ПЦ, згідно з умовами додаткової угоди до договору від 14.02.2011 том справи 1, а.с. 84), відповідно до умов якого перший відповідач взяв на себе зобовязання за плату і за рахунок Клієнта організовувати виконання послуг, повязаних з відвантаженням та перевезенням нафти, нафтопродуктів та інших вантажів Клієнта залізничним транспортом на території України. Умовами підпунктів 1.2.6, 1.2.7, 1.2.10 договору № 0044ПЦ встановлений обовязок першого відповідача щодо оформлення товаротранспортної документації, виконання функцій вантажовідправника вантажів Клієнта, забезпечення організації охорони рухомого складу з вантажем Клієнта відповідно до Положення про порядок охорони вантажів та обєктів на залізниці України, затвердженого наказом Укрзалізниці № 208-Ц від 20.08.1997, а також у визначених випадках за заявкою Клієнта відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 18 від 20.01.1997 та Постановою Кабінету міністрів України № 106 від 22.02.1994, що повинно бути підтверджено відміткою у залізничній накладній.

На адресу першого відповідача ТОВ «ТНК ВР Коммерс» було направлено заявку рознарядку (том справи 1, а.с. 85-86), відповідно до якої перший відповідач повинен був відвантажити та доставити на адресу ТОВ «Голд-Нафта» дизельне пальне (Евро) марки Е у кількості 120 тон.

На виконання умов договору № 02/09/09 позивачем на користь ТОВ «Український Аграрно-Інвестиційний Союз»платіжним дорученням № 41 від 25.01.2011 (том справи 1, а.с. 134) перераховано передплату за товар (дизельне пальне (Евро) марки Е) у сумі 1607040 грн. 00 коп.

Відповідно до залізничної накладної № 48689410 (том справи 1, а.с. 11) Донецькою залізницею від першого відповідача прийнято до перевезення вантаж обумовлений договором № 02/09/09 товар дизельне пальне (Евро) марки Е, у вагоно-цистерні 57984072.

У залізничній накладній першим відповідачем було зазначено номери пломб на цистерні: ЗПУ и539717 та ЗПУ и539743, та зазначено про супровід вантажу охороною залізниці. У залізничній накладній зазначено масу вантажу 124500 кг. Правильність відомостей підтверджено посадовою особою першого відповідача начальником зміни Зуган Т.Н. Вимірювання ваги вантажу здійснено на вагонних вагах вантажопідємністю 200 тон. Вантаж за залізничною накладною призначений його власнику позивачу у даній справі, про що зазначено на звороті накладної.

Як на підтвердження правильності відомостей щодо фактичної маси вантажу перший відповідач послався на наявний у матеріалах справи сертифікат кількості від 30.01.2011 (том справи 1, а.с. 89), складений ТОВ «Інспекторат України», відповідно до якого маса вантажу у вагоно-цистерні 57984072 склала 124500 кг.

02.02.2011 на станції Смородіно залізницею при перевірки правильності відомостей, що зазначені у накладній, встановлено, що маса брутто склала 167100 кг., що є меншим ніж на 8200 кг. маси, яка вказана в провізних документах (175 300 кг), пломби ЗПУ: и539717, и539743 справні, доступу до вантажу та течії не виявлено, вантаж був в супроводі охорони. На підтвердження вищевказаних обставин було складено акт загальної форми №141-10 від 01.02.2011 (том справи 2, а.с. 141). Крім того, відомості щодо вказаного факту були повідомлені позивачем першому відповідачеві телеграмою від 03.02.2011 (том справи 1, а.с. 16).

Відповідно до умов пункту 1.7 укладеного між ТОВ «Голд-нафта»та позивачем у даній справі договору зберігання № 01/11 від 01.01.2011 (том справи 2, а.с. 73 74) останній доручив другому відповідачеві як Зберігачу за умови поставки товару, що є предметом договору зберігання (паливно-мастильні матеріали), залізничним транспортом одержувати вказаний товар на підїзних шляхах (коліях) станції Бахмач-Київський Південно-Західної залізниці. Товар повинен прийматися за кількістю та якістю уповноваженими представниками сторін вказаного договору згідно з транспортними документами та сертифікатом якості виробника (пункт 1.4 договору зберігання).

Після прибуття вантажу за залізничною накладною № 48689410 на станцію призначення Бахмач-Київський, внаслідок наявності відомостей про зважування вантажу на проміжній станції прямування Смородино, позивачем на адресу першого відповідача було направлено телеграму № 24/2 від 02.02.2011 про виклик представник першого відповідача для участі у прийманні вантажу за кількістю.

03.02.2011 першим відповідачем на адресу позивача у справі надіслано письмову відповідь на вказану телеграму, якою перший відповідач повідомив про неможливість участі його представника у прийманні вантажу у вагоно-цистерні № 57984072 за залізничною накладною № 48689410 та просив позивача приймати вантаж відповідно до вимог Інструкції Міністерства юстиції України за № 805/15496 від 02.09.2008 (том справи 1, а.с. 17).

02.02.2011 на залізничну підїзну колію другого відповідача було доставлено цистерну № 57984072, тип 71, за накладною № 48689410. в якій знаходились нафтопродукти, що належать позивачу.

З урахуванням письмової відповіді першого відповідача приймання товару за кількістю за вказаною залізничною накладною здійснювалася за участю уповноваженого представника ТОВ «Інспекторат Україна»(інспектор ОСОБА_3.)та уповноважених представників вантажоотримувача.

За результатами приймання товару за кількістю складений Акт № 1 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 03.02.2011, згідно якого встановлено нестачу з урахуванням норм природної втрати та погрішності метолів вимірювання в кількості 7264 кг (том справи 1, а.с. 14), та Акт заміру вагоно-цистерн від 03.02.2011, засвідчений печаткою ТОВ «Інспекторат України»(том справи 1, а.с. 15).

При огляді вагоно-цистерни № 57984072 уповноваженими представниками позивача було встановлено, що технічний стан цистерни задовільний, відбитки пломб 3ПУи 539717 та и 539743 в наявності.

Наказом № 2 від 04.01.2011 позивачем створена комісія по прийомні нафтопродуктів із залученням фахівців, що мають досвід роботи з питань приймання та обліку нафтопродуктів.

Освіта, кваліфікація та досвід роботи членів комісії підтверджується наявними у матеріалах справи наказами про прийняття на роботу та посвідченнями оператора заправних станцій.

Повноваження членів комісії з прийомки нафтопродуктів за кількістю підтверджується виданими довіреностями на кожну особу.

В результаті замірів відповідними вимірювальними засобами (ареометром та метр штоком) встановлено фактичний рівень наповнення цистерни: 256.0 см. Густина становила 0.840 кг.м куб. Температура: -2С. За допомогою калібровочної таблиці цистерн встановлено фактичну масу нафтопродуктів, яка становила 116613 кг. По документах маса нафтопродуктів становила 124500 кг (залізнична накладна). Різниця між фактичною масою га показниками за відвантажувальними документами становить 7887 кг. З урахуванням норм природної втрати на погрішності методів вимірювання недостача становить 7264 кг на загальну суму 64773 грн. 09 коп.

Засоби вимірювальної техніки (ареометр та метршток), використані під час приймання товару за кількістю, пройшли державну повірку, що підтверджено наявними у матеріалах справи свідоцтвом та технічним паспортом (том справи 2, а.с. 91 93).

При цьому до матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № ИС-0000004 від 30.01.2011 на поставку товару дизельного пального у кількості 124500 кг на загальну сум у1110170 грн. 83 коп. (том справи 1, а.с. 12), а також Акт № 1 від 30.01.2011 прийому-передачі ДТ підвищеної якості (Євро) марки Е виду ІІ між ТОВ «Український Аграрно-Інвестиційний Союз»та ТОВ «Бахмач Нафтосервіс»(том справи 1, а.с. 21). Вказані первинні бухгалтерські документи підписані повноважними представниками Покупця та Постачальника за договором № 02/09/09.

На вказану обставину перший відповідач посилається як на доказ поставки товару в обсязі, зазначеному у залізничній накладній.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях під час судового розгляду справи представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини між сторонами у справі регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМУ від 06.04.98 № 457 з відповідними змінами та доповненнями (далі - Статут), Правилами перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Мін'юсті України 24.11.2000 за № 836/5084 (далі - Правила), Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджених спільним наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України та Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.08 (далі за текстом Інструкція) та іншими нормативними актами в сфері перевезення вантажів.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України до числа підстав виникнення господарських зобовязань віднесено господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

В силу приписів ч. 1 і ч.2 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Вимогами ст.194 Господарського кодексу України передбачається, що виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Вказана норма кореспондується з приписом частини 1 ст. 528 Цивільного кодексу України, згідно якої виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Крім того, частиною 1 ст. 636 Цивільного Кодексу України, встановлено, що договором на користь третьої сторони є договір, за умовами якого зобов'язана сторона повинна виконати свій обов'язок на користь третьої особи.

Таким чином. виникнення господарських відносини (господарських зобов'язань) між позивачем і першим відповідачем за укладеним між відповідачем і залізницею договором перевезення 124500 кг нафтопродуктів на користь Позивача характеризується комплексною правовою природою.

Перший відповідач не є стороною в зобов'язанні між позивачем і ТОВ «Український Аграрно-Інвестиційний Союз» за договором № 02/09/09.

Разом з тим, в розумінні частини 1 ст. 528 Цивільного кодексу України та ст.194 Господарського кодексу України перший відповідач є «безпосереднім виконавцем», тобто третьою особою, на яку було покладено обов'язок фактично виконати замовлення позивача про відвантаження на користь останнього нафтопродуктів (товару) саме у кількості 124500 кг (маса нетто), про що свідчить накладна № 48689410.

Крім того, є також підстави для висновку про те, що в розумінні ч. 1 ст. 636 Цивільного Кодексу України вказані господарські відносини повинні розглядатись як договір на користь третьої особи, яка, як одержувач вантажу, має право отримати таку кількість нафтопродуктів, яка зазначена відповідачем (вантажовідправником) в залізничній накладній (договорі перевезення), про що також свідчить накладна № 48689410.

Приймання Товару Відповідачем 2 здійснювалось відповідно до вимог Інструкції.

Приписами пп. 5.2.8 Інструкції передбачено, що у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує гранично допустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору. Відповідно до пп. 5.2.10 Інструкції представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов'язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення. Відповідно до вказаної Інструкції у добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника. Відповідно до пп. 5.2.11 Інструкції в разі відсутності в добовий строк повідомлення про виїзд представника вантажовідправника приймання нафтопродуктів відбувається за участі представника незалежної експертної організації.

До матеріалів справи долучено складений у відповідності з Інструкцією Акт приймання нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який містить інформацію про те, що позивач надіслав першому відповідачеві телеграму про виклик представника вантажовідправника. Оскільки перший відповідач у відповіді на вказану телеграму повідомив про те, що не буде приймати участь у прийманні вантажу, участь у прийманні вантажу за кількістю прийняв представник ТОВ «Інспекторат Україна».

Відповідно до п. 5.2.11 Інструкції вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю створює комісію, до складу якої призначаються особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів.

Наказом № 2 від 04.01.2011 позивачем створена комісія по прийомні нафтопродуктів із залученням фахівців, що мають досвід роботи з питань приймання та обліку нафтопродуктів.

Освіта, кваліфікація та досвід роботи членів комісії підтверджується наказами про прийняття на роботу та посвідченнями оператора заправних станцій.

Відповідно до п. 5.12 Інструкції представнику, уповноваженому взяти участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, видається довіреність за підписом уповноваженої особи підприємства, скріплену гербовою печаткою підприємства. У довіреності обов'язково зазначається найменування, марка та кількість нафти або нафтопродуктів, які прийматиме вповноважений представник.

Повноваження членів комісії по прийомці нафтопродуктів за кількістю підтверджується виданими довіреностями на кожну особу.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Інструкції щодо створення комісії в складі кваліфікованих осіб, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача щодо відсутності у комісії повноважень для прийняття нафтопродуктів за кількістю.

Відповідач в своєму відзиві вказує на відсутність в Акті методу визначення маси вантажу.

У п. 12 Акту вказано, що визначення маси вантажу здійснюється за виміром. Пунктом 15 Акту визначено, що вимір кількості товару здійснюється за допомогою ареометру та метрштоку, із зазначенням документів про державну повірку вказаних засобів вимірювальної техніки.

Інструкція та будь-які інші нормативні акти не містять заборони застосовувати інші методи вимірювання кількості товару, ніж ті, за допомогою яких кількість була визначена при відправлення товару вантажовідправником. За таких обставин ареометр та метршток використані позивачем обґрунтовано.

Перший відповідач, серед іншого, посилається на факт підписання позивачем та ТОВ «Український Аграрно Інвестиційний Союз» видаткової накладної № ИС-0000004 від 30.01.2011 на поставку товару дизельного пального у кількості 124500 кг на загальну сум у1110170 грн. 83 коп. (том справи 1, а.с. 12), а також Акту № 1 від 30.01.2011 прийому-передачі ДТ підвищеної якості (Євро) марки Е виду ІІ між ТОВ «Український Аграрно-Інвестиційний Союз»та ТОВ «Бахмач Нафтосервіс»(том справи 1, а.с. 21). За доводами першого відповідача вказані документи свідчать про приймання позивачем нафтопродуктів саме в обумовленому договором № 02/09/09 обсязі.

Доводи першого відповідача щодо доведеності належної кількості поставленого товару виходячи з факту підписання зазначених вище первинних бухгалтерських документів товару судом оцінюються критично, оскільки обидва вказані бухгалтерські документи були підписані 31.01.2011, а товар за залізничною накладною № 48689410 приймався позивачем пізніше, а саме 02.02.2011.

Факт підписання сторонами договору № 02/09/09 видаткової накладної та акту приймання-передачі свідчить лише про сталу практику відносин між сторонами договору № 02/09/09 та про факт передачі видаткової накладної та Акту приймання-передачі нафтопродуктів разом із вантажем.

Другим відповідачем відповідно до умов договору № 0126 взяті зобовязання з забезпечення схоронності вантажу шляхом його прямування. За результатами доставки вантажу заяві про його втрату, розкрадання або знищення від його охорони або від позивача не надходило. Вказане дозволяє дійти висновку про те, що вантаж прибув до вантажоотримувача у тій кількості, у якій був відвантажений вантажовідправником першим відповідачем у справі.

Як на підтвердження правильності відомостей щодо фактичної маси вантажу перший відповідач послався на наявний у матеріалах справи сертифікат кількості від 30.01.2011 (том справи 1, а.с. 89), складений ТОВ «Інспекторат України», відповідно до якого маса вантажу у вагоно-цистерні 57984072 склала 124500 кг. При цьому вказаний сертифікат взагалі не містить підпису посадової особи ТОВ «Інспекторат України»(відповідного інспектора), а містить лише підпис оператора ОСОБА_4 Повноваження оператора ОСОБА_4 на надання висновків щодо фактичної маси нафтопродуктів нічним не підтверджені.

Враховуючи викладене, на підставі приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судом до уваги приймається наданий позивачем до матеріалів справи виконаний на фірмовому бланку ТОВ «Інспекторат Україна»Акт заміру вагоно-цистерни (том справи 1, а.с. 15), підписаний уповноваженою особою від імені ТОВ «Інспекторат Україна».

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено акт недостачі та її розмір 7264 кг.

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлені правила виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до договору перевезення за накладною № 48689410 на користь позивача перший відповідач був зобов'язаний відвантажити 124000 кг нафтопродуктів, але виконав свій обов'язок частково, чим завдав позивачу збитків у вигляді різниці між оплаченим позивачем товаром та кількістю товару, відвантаженого першим відповідачем, що становить 64773 грн. 09 коп.

Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частини 3 статті 216 Господарського кодексу України господарсько правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи зазначено про це в угоді.

Згідно з приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько правової відповідальності учасника господарських правовідносин є скоєне ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобовязань, якщо не доведе, що ним прийняті усі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин повинен відшкодувати спричинені ним збитки субєкту, права чи законні інтереси якого були порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримання доходів, які управнена сторона отримала б при належному виконанні зобовязання іншою стороною.

Таким чином, вартість оплаченої, але неотриманої позивачем продукції за своєю правовою природою є збитками. Вказані збитки позивач вимушений був понести саме з вини відповідача у справі, який порушив зобовязання за договором сторін та не поставив продукцію в обумовленому договором обсязі.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами наявності недостачі за результатами відвантаження першим відповідачем нафтопродуктів. Вартість недостачі склала 64773 грн. 09 коп., що підтверджено відповідним наданим позивачем суду розрахунком суми позовних вимог.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 64773 грн. 09 коп. збитків від недостачі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі за рахунок першого відповідача у справі.

Позов щодо другого відповідача задоволенню не підлягає, оскільки під час судового розгляду справи судом не встановлено вини другого відповідача у факті недостачі.

Судові витрати у справі покладаються на першого відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі щодо першого відповідача - Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м. Лисичанськ Луганської області.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія”, м. Лисичанськ Луганської області, вул.. Свердлова, буд. 371, офіс 1-А, код 32292929, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач Нафтосервіс», Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул.. петровського, буд. 62В, код 34721650вартість недостачі у розмірі 64773 грн. 09 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 647 грн. 73 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позову щодо другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Голд Нафта”, м. Бахмач Чернігівської області, відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 17.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата підписання рішення 24.10.2011.

Суддя М.О. Москаленко