Рішення № 18767109, 20.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа № 6/184/2011

За позовом

Публічного акціонерного банку “Український комунальний банк, м. Луганськ

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення у сумі 92 854 грн. 22 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, дов. № 8 від 27.04.2011;

від відповідача не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 92 854 грн. 22 коп., у тому числі: заборгованість по кредиту у сумі 68577 грн. 00 коп., заборгованість

за процентами у сумі 19 695 грн. 18 коп., пеня за прострочений кредит у сумі 3454 грн. 76 коп., пеня за прострочені відсотки у сумі 1127 грн. 28 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1, у звязку з чим, позовна заява та ухвала суду від 04.10.11 направлялися відповідачу саме за вказаною адресою і відповідно до повідомлення про поштове вручення відправлення, вказана ухвала була отримана відповідачем.

Незважаючи на те, що суд визнавав явку сторін обовязковою, відповідно до ст. 22 ГПК України участь у судовому засіданні є правом сторони. В даному випадку відповідач не скористався своїм правом та не надав будь-яких клопотань про перенесення розгляду справи або заперечень проти позову, у звязку з чим суд вважає можливим розглянути справу по суті за умови відсутності представника відповідача, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Акціонерним банком “Український комунальний банк”, м. Луганськ (позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі) був укладений кредитний договір № 204/08-Ю від 19.08.08 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. договору банк надає позичальнику кредит в сумі 80 000 грн. 00 коп. на строк по 18.08.2009 зі сплатою 24% річних.

Додатковою угодою до договору від 10.10.08 встановлено плату за користування кредитом у розмірі 26% починаючи з 15.10.08.

Додатковою угодою до договору від 19.08.09 строк повернення кредиту було продовжено до 18.08.11.

Повернення кредитних коштів повинно було здійснюватись у відповідності з графіком кредитних платежів по кредитному договору (додаток №1 до договору) який є невідємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору позичальник зобовязався використовувати кредит виключно на вказані в договорі цілі, забезпечити своєчасне повернення кредиту та кожного місяця в строк до першого числа місяця, слідуючого за поточним, сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 80 000 грн. 00 коп.

Оскільки сума заборгованості за кредитом була сплачена відповідачем частково у позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача залишок заборгованості по кредиту у сумі 68 577 грн. 00 коп. та проценти у сумі 19 695 грн. 18 коп. Крім цього у звязку із неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо погашення кредиту та процентів позивачем відповідно до п. 5.1 нарахована пеня у розмірі 3454 грн. 76 коп. та 1127 грн. 28 коп. відповідно.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як було наведено вище, між сторонами у справі був укладений кредитний договір № 204/08 від 19.08.08 з додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 80 00 грн. 00 коп. за умови сплати 24% річних, а в редакції додатковою угоди від 10.01.08 26% річних, із кінцевим строком повернення кредиту до 18.08.2011.

Матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем що позивач на виконання умов кредитного договору надав відповідачу відповідні кредитні кошти, які останній в повній мірі не повернув, у звязку з чим залишилась заборгованість за кредитом в сумі 68 577 грн. 00 коп. Крім цього, за час користування кредитними коштами позивач нарахував відсотки, які відповідачем були оплачені частково, у звязку з чим за період з серпня 2010 року по 25.09.2011 залишилась заборгованість за відсотками в сумі 19 695 грн. 18 коп.

Відповідач доказів оплати заборгованості за кредитом не надав, позовні вимоги в цій частині не оспорив.

Виходячи з наведених вище обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та відмоткам є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору сторони узгодили, що в разі несвоєчасної сплати кредиту та відсотків банк має право на стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 25.03.11 по 25.09.11 в сумі 3454 грн. 76 коп. та несвоєчасну сплату відсотків за той же період в сумі 1127 грн. 28 коп.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відповідачем зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків виконано не було, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь:

- Публічного акціонерного банку “Український комунальний банк”, м. Луганськ, вул. В.В. Шевченка,18а, код 24191588, заборгованість по кредиту у сумі 68577 грн. 00 коп., заборгованість за процентами у сумі 19 695 грн. 18 коп., пеню за прострочений кредит у сумі 3454 грн. 76 коп., пеню за прострочені відсотки у сумі 1127 грн. 28 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 928 грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 24.10.2011.

Суддя Т.А. Василенко