Рішення № 18766621, 12.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/34612.10.11 Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1, Нью-Йорк, США

ОСОБА_2, Нью-Йорк, США

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп», м.Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой ХХІ», м.Луганськ

за участю третіх осіб на стороні Відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», м.Київ

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про: визнання договору купівлі-продажу від 19.08.2010р. укладеного між ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»та ТОВ «Діггерстрой ХХІ»про продаж 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»- нікчемним.

за участю уповноважених представників:

від Позивачів ОСОБА_4 ( дов. №б/н від 25.05.2011р.);

від Відповідача-1 ОСОБА_5 (дов. №б/н від 28.12.2011р.);

від Відповідача-2 не зявились

від Третьої особи-1 ОСОБА_6 (дов.№ б/н від 22.10.2011р.);

від Третьої особи-2 не зявились

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі Позивач-1) та ОСОБА_2 (далі Позивач -2) звернулись до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп», м.Київ (далі Відповідач -1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой ХХІ», м.Луганськ (далі Відповідач -2) про визнання договору купівлі-продажу від 19.08.2010р. укладеного між ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп»та ТОВ «Діггерстрой ХХІ»про продаж 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»- нікчемним.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: довіреності представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2; договору купівлі-продажу від 19.08.2010 року., Витягу з ЄДР від 13.08.2010 року., витягу з ЄДР від 20.07.2011 року., оригінали доказів відправлення позовної заяви на адресу сторін, оригінали доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, разом із позовною заявою Позивачами було подано клопотання про забезпечення позову в порядку ст.66 Господарського процесуального кодексу України, шляхом заборони державним реєстраторам Виконавчого комітету Печерської районної у місті Києві державної адміністрації проводити будь-які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(код ЄДРПОУ 34047146) до прийняття судового рішення по даній справі і вступу його в законну силу.

Разом із позовною заявою Позивачами було подано клопотання про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- витребування у Публічного акціонерного товариства «УніКредит банк»інформацію, яка б підтверджувала надходження грошових коштів в розмірі 4035000,00грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІГГЕРСТРОЙ-ХХІ», з 19.08.2010р. по теперішній час, на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»від 19.08.2010р., у звязку з неможливістю отримання цього доказу Позивачами;

- витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 всі процесуальні документи, які їй подавались для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»від 19.08.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. порушено провадження за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено на 12.10.2011р., залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сибігу Сабріну Еглерівну.

11.10.11р. через канцелярію суду від Відповідача -1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп») надійшов відзив на позов, відповідно до якого Відповідач-1 заперечив проти позовних вимог Позивачів у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, разом із відзивом на позовну заяву Відповідачем-1 було подано додаткові документи по справі, а саме: копія витягу з ЄДРПОУ станом на 13.07.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача-1, копія рішення Господарського суду міста Києва по справі №51/113 від 18.05.2011р., копія Постанови Київського апеляційного господарського суду по справі №51/113 від 22.08.2011р., копія рішення Господарського суду міста Києва по справі №49/123 від 28.07.2011р., докази надсилання відзиву іншим учасникам судового процесу, копія довіреності.

11.10.2011р. від Відповідача-2 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггєрстрой-ХХІ») надійшов відзив на позов, відповідно до якого Відповідач-2 заперечив проти позовних вимог Позивачів у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, разом із відзивом на позовну заяву Відповідачем-2 було подано клопотання про розгляд справу за відсутності представника Відповідача-2.

11.10.2011р. через канцелярію суду від Третьої особи-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест») надійшли письмові пояснення на позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу нікчемним, відповідно до яких Третя особа-1 заперечувала проти позовних вимог Позивачів та просила суд відмовити у їх задоволенні. Крім того, разом із письмовими поясненнями від Третьої особи-1 надійшли додаткові документи, а саме: копія статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 05.07.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», копія довіреності представника, копія Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2010р. по справі № 2а-14459/10/2670, копія Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.201р. по справі №38/453/1.

12.10.2011р. через канцелярію суду від Третьої особи-2 (Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3) надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких Третя особа-2 заперечила проти позовних вимог Позивачів, зазначила що діяла у відповідності із чинним законодавством та просила відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити. Разом із письмовими поясненнями, Третьої особою-2 було подано клопотання про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання призначене на 12.10.2011р. зявився представник Позивачів, заявив усне клопотання про фіксування судового засідання на підставі ст.44 Господарського процесуального кодексу України, яке задоволено судом.

В судовому засіданні представник Позивачів підтримав клопотання про забезпечення позову та клопотання про витребування доказів, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача-1 в судовому засіданні 12.10.2011р. заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, заперечував проти клопотань представника Позивачів про забезпечення позову та витребування додаткових доказів по справі. Крім того, представником Відповідача-1 в судовому засіданні були подані додаткові документи, а саме копія Постанови Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. по справі № 49/123 та копія Довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»від 05.11.2010р., із змісту якої вбачається що станом на 05.11.2010р. заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой-ХХІ»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»від 19.08.2010р. не рахується.

Представник Третьої особи-1 в судовому засіданні 12.10.2011р. заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, заперечував проти клопотань представника Позивачів про забезпечення позову та витребування додаткових доказів по справі. Крім того, представником Третьої особи-1 надав для залучення до матеріалів справи додаткові докази, а саме: копію Ухвали Вищого господарського суду України від 17.08.2011р. у справі 38/453, копію Постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011р. по справі № 38/453, копію Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі № 2а-14459/10/2670 та копію Витягу з ЄДРОПУ станом на 05.07.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест».

Представники Відповідача-2 та Третьої особи-2, в судове засідання 12.10.2011р не зявились, проте, як вже зазначалося, надали через канцелярію суду письмові пояснення (відзиви) та клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали та копії документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»- ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання угоди від 19.08.2010р. про купівлю-продаж 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой ХХІ»- нікчемною.

Свою позицію Позивачі обґрунтовують наступним:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп», є єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест».

19.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імеперіал Груп» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой XXI»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест».

З умов Договору вбачається, що Продавець передає у власність Покупця належну йому частку в Статутному капіталі в розмірі -100%, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», а Покупець приймає та зобов'язується сплатити кошти за частку на умовах Договору.(п. 1.1 Договору)

Згідно з п 3.1. Договору, ціна продажу складає 4 035 000 гривень 00 коп.

Згідно п. 3.2. зазначена в п. 3.1. Договору сума підлягає сплаті Покупцем Продавцю безготівковим способом, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання Договору.

Згідно ч. 4 п. 4.1. Договору, право власності Покупця на частку виникає з моменту виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором та його нотаріального посвідчення.

19.08.2010р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»прийнято рішення про виведення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імеперіал Груп»та передачу його частки у розмірі 100% статутного капіталу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой XXI».

Позивачі вважають, що Договір купівлі-продажу від 19.08.2010 року не виконаний однією з сторін, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой XXI»(Покупець) не перерахував грошові кошти в сумі 4 035 000 грн. 00 коп. на поточний рахунок Продавця, ні протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання Договору, ні станом на сьогоднішній день.

Свої доводи Позивачі аргументують тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»в особі генерального директора Долинського Дениса Валентиновича відмовляється надати учасникам товариства будь-яку інформацію щодо звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»та приховує її від учасників.

Крім того, позивачі звертались до господарського суду з вимогою визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 19.08.2010 року (справа № 51/113), під час розгляду даної справи в Господарському суді м. Києва та Київському апеляційному суді, неодноразово подавалось клопотання про витребування у банка, в якому відкрито розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп», інформацію, яка б підтверджувала надходження на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп» грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой XXI»в сумі 4 035 000 грн. 00 коп.

Таким чином, Позивачі вважають, що договір купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»від 19.08.2010 року є нікчемним, оскільки його укладання не спричинило настання правових наслідків для сторін договору, які б випливали з договору купівлі-продажу.

Відповідач -1 та Відповідач -2 а також Третя особа-1 та Третя особа-2 заперечили проти позовних вимог Позивачів в повному обсязі з підстав викладених у відзивах на позов та у письмових поясненнях, які залучені до матеріалів справи.

Господарський суд розглянувши всі матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із наведеного, за ступенем недійсності всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані). Нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом.

Умови недійсності правочину визначаються в положенні ст. 207 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів/приєднання, що:

виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;

допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;

вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Звертаючись з позовом до суду, позивач відповідно до розділів І,V,VІІІ Господарського процесуального кодексу України самостійно визначає предмет та підстави позову, які повинен довести, а суд вирішує спір по суті відповідно до фактичних обставин та норм чинного законодавства за своїм внутрішнім переконанням. Відповідно до статей 54,57 Господарського процесуального кодексу України позивач в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи.

За загальними правилами господарського процесу, відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен доказати факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

Свої позовні вимоги, щодо нікчемності правочину позивачі аргументують припущенням про невиконання Покупцем умов договору від 19.08.2010р. В матеріалах справи міститься Довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»від 05.11.2010р., із змісту якої вбачається що станом на 05.11.2010р. заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой-ХХІ»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»від 19.08.2010р. не рахується.

Таким чином, позиція Позивачів щодо невиконання сторонами умов договору спростована матеріалами справи.

Крім того, враховуючи приписи норм ст.215, 203, 228 ЦК України, ст.207 ГК України, факт невиконання сторонами умов договору після його укладання не є ознакою нікчемності. Необізнаність Позивачів про факт перерахунку коштів за договором купівлі-продажу не може вважатись ознакою відсутності даних дій.

Крім того, у позовній заяві Позивачі не вказують які саме ознаки нікчемності вбачаються в договорі купівлі-продажу від 19.08.2010 р., як і не зазначено, які їх, чи інших осіб, права та охоронювані інтереси були порушені сторонами при укладенні зазначеного договору.

При цьому, Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

-особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи містяться Рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2011р. у справі №51/113, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 19.08.2011р. недійсним відмовлено повністю. При цьому в рішенні у справі №51/113 встановлено, що під час укладання договору купівлі-продажу від 19.08.2011р. сторонами було дотримано всіх істотних умов, які визначаються як підстави дійсності правочину, крім того було встановлено, що Долинський Д.В. підписуючи спірний договір мав на те всі повноваження, а відтак договір є реальний та спрямований на реальне настання наслідків. Постановою апеляційної інстанції від 22.08.2011р. залишено в силі вищевказане рішення суду у справі №51/113.

Крім того, Відповідно до наданого Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2011р. у справі №38/453, яке набрало законної сили, що не заперечується сторонами, Лещинському Ю. та Кацнельсону Р. відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників №2/1 від 05.02.2008р. Даним протоколом були визначені повноваження ОСОБА_7 як Генерального ТОВ «Ренесанс Імперіал Груп».

Враховуючи загальнообовязковий статус зазначених судових актів, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, усталену практику Європейського суду з прав людини (див., наприклад, Рішення Суду від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, в якому визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” ), яка (практика) є джерелом права для національних згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р., відповідні факти не може бути спростованими чи підданими сумніву за умов чинності вищевказаних рішень щодо законності укладання оспорюваного договору.

У судовому засіданні представник Позивачів вказав, що оспорюваний договір є нікчемним, як такий, що визначений статтею 228 ЦК.

Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», встановлено, що Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, Позивачем не надано відповідних доказів, а судом не встановлено, що Договір купівлі-продажу від 19.08.2010р. є нікчемний, як такий що порушує публічний порядок.

Підсумовуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи з урахуванням вказівок викладених у Пленумі Верховного Суду України, Постанова від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд дійшов до висновку, що під час укладення Договору купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»Продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Імперіал Груп»та Покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Діггєрстрой-ХХІ»були дотримані всі вимоги законодавства, які визначають порядок укладення договорів даного виду, та вчинено всі дії, спрямовані на реальне настання наслідків укладення, підстав для визнання договору нікчемним відсутні, а відтак позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними і не підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні заяви Позивачів про вжиття судом заходів до забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам Виконавчого комітету Печерської районної у місті Києві державної адміністрації проводити будь-які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(код ЄДРПОУ 34047146) до прийняття судового рішення по даній справі і вступу його в законну силу.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обовязковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обовязкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку Позивачів.

Між тим, Позивачами не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивачів про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- витребування у Публічного акціонерного товариства «УніКредит банк»інформацію, яка б підтверджувала надходження грошових коштів в розмірі 4035000,00грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІГГЕРСТРОЙ-ХХІ», з 19.08.2010р. по теперішній час, на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»від 19.08.2010р., у звязку з неможливістю отримання цього доказу Позивачами;

- витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 всі процесуальні документи, які їй подавались для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»від 19.08.2010р., у звязку з наступним:

Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Проте, Позивачами до матеріалів справи не надано доказів звернення до відповідних установ з метою отримання вказаних доказів та не надано підтвердження про відмову у наданні витребуваних доказі по справі.

Крім того, Позивачем не визначено які саме документи необхідно витребувати у у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та не вказано яким чином зміст витребуваних документів має відношення до предмету судового дослідження в контексті визначених Позивачем підстав позову.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивачів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 12.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 17.10.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева