Рішення № 18766615, 14.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/32614.10.11 За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів

соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової

компанії «Київміськбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Тритекс»

про стягнення заборгованості та 3% річних

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 468 від 07.06.2011р.);

від відповідача: не зявились;

14.10.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Тритекс»(надалі ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Тритекс», відповідач) боргу в сумі 15069, 32 грн., 3% річних сумою 455, 80 грн..

При врахуванні вимог суду, позивачем представлено розрахунок заборгованості відповідача, згідно з яким нарахування 3% річних проведені в сумі 205, 86 грн., а загальна сума боргу складає 15275, 18 грн..

Вказаний розрахунок судом розцінюється як уточнення позовних вимог в частині розміру 3% річних, у звязку з чим зменшенню підлягає сума заборгованості заявлена до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007р. № 01-8/675.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по оплаті комунальних послуг, які надавались на нежиле приміщення передане відповідачу в орендне користування під кафе по вул. Червонозоряний пр-т., 15/7 в м. Києві. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач заявляє до стягнення в судовому порядку суму заборгованості та 3 проценти річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 27.09.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 23.09.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010р. між ДП «Екос»АТ ХК «Київміськбуд»та ТОВ ВТФ «Тритекс»укладено договір № 71/10 згідно з яким постачальник (позивач у справі) на підставі листа споживача 184 від 29.12.2009р. надає комунальні послуги на нежиле приміщення, що передане споживачу в орендне користування під кафе по вул. Червонозоряний пр-т., 15/7, в м. Києві загальною площею 96 кв. м., а споживач (відповідач у справі) сплачує вартість наданих послуг та плати за землю згідно з розрахунками, які містяться в додатку № 1 до договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Термін дії договору, в силу положень п. 6.1 договору, встановлений з 01 січня 2010р. до 31 грудня 2010р., натомість у п. 2.2.7 сторони погодили обовязок споживача у випадку закінчення дії договору сплачувати комунальні платежі по день фактичної здачі приміщення по акту.

Відповідно до частини 1, 2 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача по сплаті комунальних послуг за період з червня 2010р. по серпень 2011р., яка при врахуванні часткових оплат (підтверджені банківськими виписками, прибутковими касовими ордерами залученими до матеріалів справи) згідно приведеного позивачем розрахунку складає 15069, 32 грн..

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (2.2.1) укладеного між сторонами, споживач зобовязувався сплачувати за комунальні послуги і плату за землю з моменту підписання договору та акту передачі приміщення, щомісячно, до 20 числа поточного місяця. Про наявність заборгованості станом на 01.05.2011р. зазначалось у попередженні за вих. № 1453 від 23.05.2011р..

З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність сплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 15069, 32 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, яка виникла поступово, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 205, 86 грн. наданими позивачем і вважає такий обгрунтованим. Розрахунок залучений до матеріалів справи, проведений у відношенні суми заборгованості, що виникла на відповідну дату з урахуванням кількості дні прострочення по вказаному платежу.

Факту прострочення сплати суми заборгованості відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків за надані послуги в періоді з червня 2010р. по серпень 2011р. суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 152, 75 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог через невірний розрахунок суми заявленої до стягнення (3% річних) свідчить про завищення позивачем позовних вимог при поданні позову в цій частині, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Тритекс»(03037, м. Київ, пр-т. Червонозоряний 15/7, р/р 2600334907881 в АБ «Діамант» МФО 320884, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 16281188) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»(ідент. код юрид. особи 23739162) в особі Структурного відособленого підрозділу Житлового управління «Південне» (03037, м. Київ, пр-т. Червонозоряний 15/7, р/р 26005000029414 в ПАТ «Укрсоцбанк»МФО 300023, ідент. код 24361623) 15069, 32 грн. (п'ятнадцять тисяч шістдесят девять гривень 32 копійки) основного боргу, 205, 86 грн. (двісті пять гривень 86 копійок) 3% річних, 152, 75 грн. (сто пятдесят дві гривні 75 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 18.10.2011