Рішення № 18766237, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/553-20/41305.10.11

За позовом:Компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»;

до:ЗАТ «Транс Оіл»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на боці позивача:Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти

і науки України;

про:припинення порушених прав на винахід;

За зустрічним позовомЗакритого акціонерного товариства «Транс Оіл»;

до:Компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані» (відповідач 1);

Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач 2);

про:визнання недійсним патенту України №4200;

Судді Мандриченко О.В. (головуючий)

Прокопенко Л.В.

Гумега О.В.

Представники за первісним позовом:

Від позивача:ОСОБА_1., представник, довіреність б/н від 16.12.2010 р.;

ОСОБА_2., представник, довіреність б/н від 16.12.2010 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3., представник, довіреність №1-11.10.05 від 11.10.2005 р.;

Від третьої особи:ОСОБА_4., представник, довіреність №16-08/5259 від 21.11.2005 р.;

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача:ОСОБА_3., представник, довіреність №1-11.10.05 від 11.10.2005 р.;

Від відповідача 1:ОСОБА_1., представник, довіреність б/н від 16.12.2010 р.;

ОСОБА_2., представник, довіреність б/н від 16.12.2010 р.;

Від відповідача 2:ОСОБА_4., представник, довіреність №16-08/5259 від 21.11.2005 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані» звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Транс Оіл»про припинення порушення прав інтелектуальної власності на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України № 4200 та відшкодування моральної і матеріальної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує наступним:

Відповідач розпочав у засобах масової інформації, зокрема, у журналах «Пропозиція»(№№ 3, 5), «Агроном»(№5), рекламну компанію свого препарату «Атлант в.г.». Реклама препарату проводилась у телепередачі «Сільський час»від 15.05.2005 р.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначив, що цей препарат (30 кг) придбала у відповідача Комінтернівська птицефабрика.

Зважаючи на вказане, позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач, пропонуючи до застосування препарат «Атлант в.г.», порушує належні йому права на інтелектуальну власність на винахід за патентом України № 4200. Позивач зазначає, що такі дії відповідача завдали йому значну матеріальну і моральну шкоду, обґрунтовуючи заподіяння вказаної шкоди наступним.

Інформація з пропонуванням до продажу препарату «АТЛАНТ в.г.»розміщена у засобах масової інформації, які розповсюджуються у всіх регіонах України. Журнали «Пропозиція», «Агроном»є журналами, з яких фахівці цієї галузі мають інформацію про препарати, що використовуються, як засоби захисту рослин.

Позивач за первісним позовом вважає, що зазначені дії відповідача не дозволили йому отримати доходи, які б він міг реально отримати за звичайних обставин, якщо б його право не було порушено. Виходячи з того, що продаж гербіцидів, як підготовка до обробки небажаної рослинності, відбувається в основному у січні-травні поточного року, тобто, перед сезоном знищення небажаної рослинності, позивач за первісним позовом зробив розрахунок своїх збитків за вказаний період і вважає, що вони завдані на суму, щонайменше 495000 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що він повинен був нести великі матеріальні збитки внаслідок необхідності, починаючи з кінця 2004 р., влаштовувати семінари, на які запрошувалися представники його компанії з регіонів і дистрибютори. На семінарах, які позивач за первісним позовом проводив у Києві, Дніпропетровську, Рівному, Донецьку та інших містах України, він повинен був обґрунтовувати ціни на препарат «Гранстар 75 % в.г.», який використовується у способі за патентом України № 4200, підтверджуючи своє виключне право використовувати винахід згідно патенту України № 4200, а також пояснювати наявність пропозиції на ринку засобів захисту рослин препарату «АТЛАНТ, в.г.». Матеріальні витрати на проводження вказаних семінарів складають 265138,00 грн. Таким чином, позивач за первісним позовом зазначає, що неправомірними діями відповідача йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі 760138,00 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач заподіяв йому велику моральну шкоду. Зокрема, відповідач шляхом пропонування препарату «АТЛАНТ, в.г.», використання якого, як вважає позивач, порушує належні йому права на інтелектуальну власність, створював у широкого кола користувачів переконання в тому, що права інтелектуальної власності в Україні можуть бути порушені без будь-яких наслідків. Така ситуація, на думку позивача, негативно впливала на моральний стан дилерів і дистрибюторів позивача, які відчували невпевненість у можливості свого бізнесу. Таким чином, позивач за первісним позовом вважає, що для відшкодування моральної шкоди відповідач повинен у засобах масової інформації проінформувати громадськість про порушення ЗАТ «Транс Оіл»прав на інтелектуальну власність компанії.

З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, викладених у письмових поясненнях від 13.05.2008 р., позивач за первісним позовом просить суд:

зобовязати відповідача припинити пропонування для продажу та продаж гербіцидного препарату «Атлант в.г.» в Україні без дозволу позивача протягом усього строку дії патенту України № 4200;

заборонити відповідачу використовувати винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України № 4200 шляхом пропонування до продажу та продажу препарату «Атлант в.г.»в Україні без дозволу позивача протягом усього строку дії патенту України № 4200;

стягнути з відповідача на користь позивача збитки, спричинені порушенням прав позивача.

ЗАТ «Транс Оіл»у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог позивача заперечує повністю. Свої заперечення ЗАТ «Транс Оіл»обґрунтовує тим, що:

при виробництві препарату «Атлант в.г.»ним не використовуються ознаки, включені до незалежного пункту формули винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України № 4200;

при виробництві препарату «Атлант в.г.»ЗАТ «Транс Оіл»правомірно використовує належний йому винахід «Гербіцидний препарат «АТЛАНТ 75 % В. Г.»за патентом України № 62858;

твердження позивача за первісним позовом про те, що відповідач своїми діями наніс йому значну матеріальну та моральну шкоду є неправомірними;

позивач за первісним позовом не має права вимагати припинення порушення прав на винахід за патентом України №4200, оскільки вказаний винахід не відповідає умовам патентоздатності, а даний патент підлягає визнанню недійсним повністю у судовому порядку.

Третя особа письмових пояснень по суті вимог, викладених у первісному позові, не надала.

Закрите акціонерне товариство «Транс Оіл»звернулося до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати патент України №4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»недійсним повністю; зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності внести відомості, повязані з визнанням недійсним патенту України №4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»до Державного реєстру винаходів України та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені «Промислова власність».

Зустрічні позовні вимоги ЗАТ «Транс Оіл»обґрунтовує тим, що винахід за патентом України №4200 не відповідає умовам патентоздатності, а саме, не є новим. Також ЗАТ «Транс Оіл»стверджує, що у формулі винаходу за патентом України № 4200 наявні ознаки, яких не було у заявці № 4027602. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що патент України № 4200 було видано внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб, що відповідно до підп. «а», «б», «г»ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15.12.1993 р. №3687-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, є підставами для визнання патенту України № 4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»недійсним повністю у судовому порядку. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у звязку із чинністю та використанням компанією «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»вказаного патенту істотно порушені його майнові та немайнові права.

Компанія «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані» у відзиві на зустрічний позов проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що обсяг формули винаходу патенту СРСР №1701103, а відповідно і формули винаходу патенту України №4200 обмежений у порівнянні з формулою винаходу заявки №4027602, а саме, у патенті СРСР №1701103, а відповідно і патенті України №4200 нові ознаки не з'явились, а навпаки, у процесі експертизи був змінений обєкт винаходу і кількість пунктів формули винаходу (ознак) була не розширена, а обмежена. Відповідач за зустрічним позовом зазначає про те, що формули винаходу патенту СРСР №1701103, а також патент України №4200 не вміщують ознак, які були відсутні у заявці, яка була подана у патентне відомство Радянського Союзу.

Державний департамент інтелектуальної власності письмових пояснень з приводу зустрічних позовних вимог не надав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2007 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2007 р., у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено та визнано патент України № 4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»недійсним повністю і зобовязано Державний департамент інтелектуальної власності внести відомості, повязані з визнанням недійсним патенту України № 4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»до Державного реєстру винаходів України та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені «Промислова власність».

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2007 р. рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2007 р. у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду України від 15.01.2008 р. постанову Вищого господарського суду України від 06.11.2007 р. залишено без змін, однак, з мотивувальної частини вказаної постанови були виключені посилання на необхідність розглянути питання застосування строку позовної давності та проведення додаткової комплексної експертизи під час нового розгляду справи у суді першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2008 р. (суддя Палій В.В) слухання справи №21/553 20/413 призначене на 27.02.2008 р.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. розгляд справи №21/553 20/413 призначений у колегіальному складі суддів: Мандриченко О.В. (головуючий), Палій В.В., Прокопенко Л.В.

Ухвалою колегії суддів від 03.03.2008 р. розгляд справи №21/553 20/413 призначений на 01.04.2008 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 01.04.2008 р. до 13.05.2008 р., з 13.05.2008 р. до 22.05.2008 р., з 22.05.2008 р. до 26.06.2008 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 01.04.2008 р., від 13.05.2008 р. та від 22.05.2008 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2008р. розгляд справи №21/553 20/413 призначено у наступному складі колегії суддів: Мандриченко О.В. (головуючий), Прокопенко Л.В., Морозов С.М.

Ухвалою колегії суддів Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 р. слухання справи призначене на 22.07.2008 р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням: з 22.07.2008 р. до 23.09.2008 р., з 24.09.2008 р. до 04.11.2008 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 22.07.2008 р. та від 24.09.2008 р.

Засідання суду 23.09.2008 р. не відбулося, у зв'язку з хворобою судді Прокопенко Л.В.

У судовому засіданні 04.11.2008 р. була оголошена перерва, у зв'язку з поданою позивачем за первісним позовом заявою про відвід судді Мандриченка О.В.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2008 р. заява представника Е.І. Дюпон де Немур енд Компані у справі №21/553 20/413 про відвід судді Мандриченка О.В. залишена без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2008 р. слухання справи призначене на 04.12.2008 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 04.12.2008 р. до 18.12.2008 р., з 18.12.2008 р. до 19.02.2009 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 09.01.2009 р. розгляд справи №21/553 20/413 призначений у колегіальному складі суддів: Мандриченко О.В. (головуючий), Прокопенко Л.В., Гумега О.В.

Ухвалою колегії суддів Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. розгляд справи призначений слуханням на 19.02.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням: з 19.02.2009 р. до 24.03.2009 р., з 24.03.2009 р. до 21.04.2009 р., з 23.04.2009 р. до 21.05.2009 р.; у справі з 21.04.2009 р. до 23.04.2009 р. була оголошена перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. у даній справі була призначена судова експертиза обєктів інтелектуальної власності, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинене до закінчення її проведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. провадження у справі №21/553 20/413 поновлено, справа призначена слуханням на 22.03.2011 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України була відкладена слуханням: з 22.03.2011 р. до 19.04.2011 р., з 19.04.2011 р. до 17.05.2011 р., з 17.05.2011 р. до 12.07.2011 р., з 12.07.2011 р. до 06.09.2011 р., з 06.09.2011 р. до 21.09.2011 р.; у справі з 21.09.2011 р. до 05.10.2011 р. оголошена перерва.

Розглянувши подані учасниками процесу докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Компанія «Е. І. Дюпон де Немур енд Компані»(надалі позивач за первісним позовом) є власником патенту України №4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю». Відомості про видачу вказаного патенту були опубліковані 27.12.1994 р. у офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 6-1 за 1994 р. Патент України № 4200 був виданий в результаті перереєстрації патенту СРСР № 1701103. Патент СРСР № 1701103 виданий 22.08.1991 р. на винахід «Способ борьбы с нежелательной растительностью»за заявкою № 4027602 з пріоритетом від 10.05.1985 р. та є чинним з 08.05.1986 р.

ЗАТ «Транс Оіл»(надалі за текстом відповідач за первісним позовом) є власником патенту України №62858 на винахід «Гербіцидний препарат «АТЛАНТ 75 % В.Г.». Вказаний патент був виданий 15.12.2004 р. на підставі заявки № 2003098310 від 08.09.2003р., про що у офіційному бюлетені № 12 за 2004 р. була здійснена відповідна публікація.

Позивач за первісним позовом 30.11.2004 р. направив відповідачу за первісним позовом лист-попередження, в якому вказував на те, що в Україні діє патент №4200, власником якого є Е. І. Дюпон де Немур енд Компані (US), і, що дія вказаних патентів буде підтримуватися, із сплатою щорічних зборів за підтримання чинності патентів, до 08.05.2006 р. Позивач вважає, що, пропонуючи до продажу гербіцидний препарат «Атлант в.г.», відповідач, по суті, одночасно пропонує для застосування спосіб, який захищений патентом України № 4200, що порушує права на інтелектуальну власність Компанії «Е. І. Дюпон де Немур енд Компані». Крім того, позивач за первісним позовом вважає, що належні йому права на інтелектуальну власність будуть порушуватись також тими, хто буде обробляти небажану рослинність або грунт, на якому вона росте препаратом «Атлант в.г.», тобто, покупцями препарату «Атлант в.г.».

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні всі обставини, що мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та обґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом та, відповідно, про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з таких підстав.

Предметом розгляду справи є припинення порушення прав власника патенту України №4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»відповідачем за первісним позовом, а також за зустрічним позовом визнання недійсним патенту України на винахід № 4200, що належить позивачеві, оскільки зазначений винахід не відповідає умовам патентоздатності, зокрема, не є новим, а у формулі даного винаходу наявні ознаки, яких не було у поданій заявці на його реєстрацію.

Відповідно до до абзаців 4, 5, 6 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15.12.1993 р. №3687-XII зі змінами та доповненнями використанням винаходу визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. При цьому, згідно з абзацами 8, 9 ч. 2 ст. 28 даного Закону продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, а процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Згідно з п. 21 Положення про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 21 серпня 1973 р. № 584 (у редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 28 грудня 1978 р. № 1078) (надалі «Положення СРСР»), яке діяло станом на час подання заявки № 4027602 від 08 травня 1986 р., «Изобретением признается новое и обладающее существенными отличиями техническое решение задачи в любой области народного хозяйства, социально-культурного строительства или обороны страны, дающее положительный эффект. Решение признается новым, если до даты приоритета заявки сущность этого или тождественного решения не была раскрыта в СССР или за границей для неопределенного круга лиц настолько, что стало возможным его осуществление».

Відповідно до висновку №4801 судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 11 грудня 2006 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яка була призначена господарським судом у даній справі для вирішення питань, які потребують спеціальних знань:

1. Формули винаходу за патентом СРСР № 1701103 та патентом України № 4200 на дату видачі патенту № 4200, тобто на 27.01.1994 р., не були тотожними;

2. Формули винаходу за патентом СРСР № 1701103 та патентом України № 4200 на дату подання заявки № 2003098310, тобто на 08.09.2003 р., не були тотожними;

3. У формулі винаходу за патентом СРСР № 1701103 наявні не всі ознаки, які були у заявці № 4027602 від 8 травня 1986 р. на реєстрацію даного винаходу, в тому числі у формулі винаходу, викладеній у цій заявці;

4 (Г). У формулі винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України № 4200 наявні не всі ознаки, які були у поданій заявці № 4027602 від 8 травня 1986 р., зокрема, у патенті України № 4200 не відтворено незалежний пункт формули винаходу за заявкою № 4027602, не наведені склади композицій, визначені у ряді залежних пунктів формули винаходу за заявкою № 4027602;

5 (Б) Виготовлення, застосування, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях, а також застосування або пропонування для застосування в Україні гербіцидного препарату «Атлант 75% В.Г.»за патентом України № 62858 ЗАТ «Транс Оіл»не є використанням винаходів за патентом СРСР № 1701103 або патентом України № 4200;

6 (3). Процес використання покупцями препарату «Атлант 75 в.г.» за патентом України № 62858 виробництва ЗАТ «Транс Оіл»не є застосуванням винаходу за патентом України № 4200;

7 (В). Станом на 8 травня 1986 р. новизна винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом СРСР № 1701103 була розкрита у патенті США № 4383113, виданому 10 травня 1983 р.

8 (Д). У формулі винаходу за патентом СРСР № 1701103 (а.с. 32-33, 199-200) наявні ознаки, яких не було у формулі винаходу, викладеної у заявці № 4027602.

9 (Ж). В інформації на упаковці препарату «Атлант В.Г.»виробництва ЗАТ «Транс Оіл»до 10.11.2005 р. не були використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 4200;

10 (А). У наданих матеріалах справи наявні відомості лише про такі дії ЗАТ «Транс Оіл»як виготовлення гербіцидного препарату «Атлант 75 % В.Г.»та пропонування його для продажу. Ці дії є використанням винаходу «Гербіцидний препарат «АТЛАНТ 75% В.Г.»за патентом України № 62858.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. у даній справі була призначена судова експертиза обєктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено атестованим судовим експертам Львівського НДІ судових експертиз, на вирішення якої були поставлені наступні запитання:

1)Чи можна вважати, що дії ЗАТ «Транс Оіл», зокрема з розповсюдження препарату «Атлант в.г.», є такими, що підпадають під використання кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу «Гербіцидний препарат «Атлант 75% в.г.»за патентом України №62858?

2)Чи можна вважати, що дії ЗАТ «Транс Оіл»з пропонування для продажу та продажу препарату «Атлант в.г.»є використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України № 4200?

3)Чи можна вважати, що станом на 08 травня 1986 р. з урахуванням патенту США № 4383113, патенту СРСР № 1435141, а також наявних у матеріалах справи рекламних матеріалів препаратів «Гармоні», «Логран», «Гранстар»виробництва Е.І. Дюпон де Немур енд Компані, заперечень Всесоюзного науково-дослідницького технологічного та проектного інституту гербіцидів та регуляторів росту рослин з експериментальним заводом №34-7208 від 25 грудня 1989 р., повторних заперечень вказаного інституту № 34-899 від 07 березня 1990 р. та інших відомих експерту інформаційних джерел, новизна винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»була розкрита?

4)Чи наявні у формулі винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України № 4200 усі ознаки, які були у поданій заявці № 4027602 від 8 травня 1986 р. на реєстрацію даного винаходу?

5)Чи можна вважати, що під час кваліфікаційної експертизи винаходу за заявкою № 4027602/05 від 08 травня 1986 р. мав місце вихід за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу? 6)Чи використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 4200 в інформації на упаковці препарату «Атлантв.г.»? 7)Чи є використанням кожної ознаки незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 4200 процес використання за призначенням покупцями препарату «Атлант в.г.»?

Відповідно до висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2644 повторної судової експертизи обєктів інтелектуальної власності по господарській справі №21/553 20/413 від 11.02.2011 р.%

1)Такі дії ЗАТ «Транс Оіл»як розповсюдження (пропонування для продажу і продаж) препарату «Атлант, в.г.»є використанням винаходу «Гербіцидний препарат «АТЛАНТ, 75% В.Г.»за патентом України №62858;

2)Такі дії ЗАТ «Транс Оіл»як пропонування для продажу і продаж препарату «Атлант, в.г.»не є використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України №4200;

3)Станом на 08 травня 1986 року новизна винаходу за патентом СРСР №1107103, що був виданий на підставі заявки №4027602, була розкрита у патенті США №4383113, який був опублікований 10 травня 1983 р.;

4)У формулі винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України №4200 наявні не всі ознаки, які були у поданій заявці №4027602 від 08 травня 1986 року на реєстрацію даного винаходу. Так, у патенті України №4200 не відтворено 1-й (незалежний) пункт формули винаходу за заявкою №4027602, не наведені склади композицій, визначені у ряді пунктів формули винаходу за вказаною заявкою;

5)У формулі винаходу за патентом СРСР №1701103 наявні ознаки, яких не було у формулі винаходу, викладеною у заявці №4027602. Так, у формулах конвенційної заявки №4027602 та винаходу за патентом СРСР №1701103 відрізняються назви речовини, а також у формулі винаходу, викладеній у заявці №4027602, відсутнє зображення структурної формули;

6)На упаковці препарату «Атлант, в.г.»не використані всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за патентом України №4200;

7)При використанні покупцями препарату «Атлант, в.г.»згідно з інформацією на його упаковці, не використовується кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України №4200.

На сторінці 50 висновку судової експертизи №2644 зазначається, що, враховуючи отримані результати досліджень первинної експертизи, яку проводили експерти Прохоров-Лукін Г. В. та Нечитайло Н. М., та даної повторної експертизи, можна зробити висновок про те, що висновки первинної і повторної експертизи по суті вирішуваних питань співпадають.

Таким чином, зважаючи на висновки судових експертиз, які є належними засобами доказування, суд вважає встановленим факт невикористання ЗАТ «Транс Оіл»при виготовленні та пропонуванні до продажу гербіцидного препарату «Атлант в. г.»винаходу за патентом України № 4200, а використання при здійсненні вказаних дій належного йому винаходу «Гербіцидний препарат «АТЛАНТ 75 % В. Г.» за патентом України № 62858.

З огляду на висновки судових експертиз стосовно того, що станом на 08 травня 1986 року новизна винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом СРСР № 1701103, в результаті перереєстрації якого було видано патент України № 4200, була розкрита у патенті США № 4383113, виданому 10 травня 1983 р., суд приходить до висновку, що винахід за патентом України № 4200 не відповідає такому критерію патентоздатності як «новизна».

Відповідно до ст. 111-21 ГПК України «вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи».

На сторінці 4 постанови Верховного Суду України від 15.01.2008 р. зазначено, що «у рішенні та постанові місцевий і апеляційний господарські суди дали всебічний та повний аналіз висновку судової експертизи обєктів інтелектуальної власності № 4801 від 11 грудня 2006 р. на предмет його узгодження з іншими зібраними у справі доказами як окремо, так і у їх сукупності, а також надали оцінку усім запереченням позивача на вказаний висновок.

Враховуючи вказівки постанови Верховного Суду України від 15.01.2008 р. та дослідивши складені висновки за правилами ст. 43 ГПК України, суд вважає, що зроблені висновки експертами було належним чином обґрунтовано. Вони базуються на здійсненому експертами, тобто, особами, які володіють спеціальними знаннями у галузі інтелектуальної власності, зокрема, дослідження винаходів, (експерт Г. В. Прохоров-Лукін) та біохімії з огляду на природу досліджуваних обєктів (експерт Н. М. Нечитайло), порівняльному аналізу обєктів, технічних результатів та речовин, описаних у формулах винаходів за патентами України № № 4200 та 62858 (стор. 43-48 висновку № 4801), які, як вказали експерти, є різними (не співпадають між собою).

Також зазначені висновки експертів базуються на порівняльному аналізі гербіцидного препарату «Атлант 75 % В.Г.»за патентом України № 62858 та виробленого препарату, що піддавався токсиколого-гігієнічному дослідженню. Як вказано у абз. 1 на стор. 67 висновку № 4801, зазначене порівняння дало підстави дійти висновку, що «гербіцидний препарат «Атлант 75 % В. Г.»виготовлений із використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 62858. Оскільки пропонування до продажу продукту, виготовленого з використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу визнається використанням винаходу, суд приходить до висновку, що пропонування для продажу гербіцидного препарату «Атлант 75 % В. Г.»є використанням винаходу за патентом України № 62858.

Також висновки експертів повторної судової експертизи базуються на порівняльному аналізі комісією судових експертів у складі Струка І. О. (голова комісії) та Пилюка А. Ю. ознак незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 62858 та композиції гербіцидного препарату «Атлант в.г.», опис якої наведений у токсиколого-гігієнічному паспорті на вказаний гербіцидний препарат, затвердженому директором Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя МОЗ України 29.12.2003 р. (т. 2, а.с. 37-48). Даний порівняльний аналіз наведений у таблиці на стор. 36 висновку повторної судової експертизи №2644 і свідчить про наявність збігу усіх ознак порівнюваних обєктів. При цьому, як правильно зазначили експерти, отримання токсиколого-гігєнічного паспорту є однією з обовязкових умов державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів, встановлених ст. 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», а вищезазначений токсиколого-гігієнічний паспорт отриманий на основі дослідження препарату «Атлант, в.г.», про що свідчить посвідчення про державну реєстрацію серії Б №00710 (т. 2, а.с. 36).

Також на стор. 37 висновку повторної судової експертизи № 2644 судові експерти вірно зазначили, що «обєктом винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України №4200 є процес (спосіб). Процес (спосіб), як обєкт винаходу, характеризується наявністю дій, порядком виконання дій у часі та умовами виконання таких дій. Процес (спосіб), який охороняється патентом України № 4200, полягає у обробці небажаної рослинності або грунту певною речовиною (похідною сульфонілсечовини) у певній кількості (8-125 г/га), що і складає сукупність ознак незалежного пункту формули винаходу за вказаним патентом. Виходячи з викладеного, дії осіб з продажу або пропонування до продажу будь-якого продукту (препарату) не можуть бути використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України № 4200 (або ознак, еквівалентних їм), оскільки дії з продажу або пропонування до продажу певного продукту не стосуються дій з безпосередньої обробки небажаної рослинності або грунту певною речовиною у певній кількості».

Суд також звертає увагу на обґрунтованість висновку судової експертизи № 2644 та його документальне підтвердження посиланням на матеріали справи, що було зроблено експертами на стор. 39, 40, 41 висновку повторної судової експертизи №2644. Зокрема, на стор. 39-40 даного висновку експерти вказали на те, що «у п. 1 формули винаходу за патентом США № 4383113 розкрита структурна Формула 1, яка подана у вигляді формули Маркуша і описує цілий ряд сполук, що є похідними сульфоніл сечовини, а у п. 59 спосіб регулювання росту небажаної рослинності з використанням ефективної кількості сполуки за Формулою 1. Одна із сполук, яка описана у п. 1 формули винаходу за патентом США № 4383113, є трибенурон-метилом. Про це також вказано в описі конвенційної заявки № 4027602, матеріали якої знаходяться у справі. Зокрема, у вказаному описі конвенційної заявки № 4027602 зазначено, що «соединение данного изобретения в общем описано в патенте США № 4383113». Це також підтверджує Експертний висновок від 12.12.2005 р. № 417/2 щодо патенту США № 4383113 з пріоритетом від 01.06.1981 р. (т. 2, а.с. 28), виконаний заступником завідувача лабораторії ТОВ НДІ «Синтеко»О. І. Мінераловим…». На стор. 41 висновку повторної судової експертизи № 2644 зазначено, що «…на основі порівняння формули винаходу за патентом СРСР № 1107103 з формулою винаходу за патентом США № 4383113 встановлено, що в патенті США № 4383113 наведені всі ознаки незалежного пункту формули винаходу за патентом СРСР № 1107103. Враховуючи, що патент США № 4383113 був виданий 10 травня 1983 р. на підставі заявки № 268704 від 01.06.1981 р., викладене вище дає підстави для висновку про те, що новизна винаходу за патентом СРСР № 1107103, що був виданий на підставі заявки № 4027602, на дату подачі заявки, тобто на 08.05.86 р., була розкрита у патенті США № 4383113, який був опублікований 10 травня 1983 р.».

Враховуючи вказівки постанови Верховного Суду України від 15.01.2008 р. та провівши оцінку висновку первісної судової експертизи № 4801 та висновку повторної судової експертизи № 2644 у сукупності з іншими доказами, суд вважає, що вказані висновки узгоджуються між собою, а також узгоджуються із залученими до матеріалів справи іншими доказами як окремо, так і у їх сукупності, зокрема, із наступними доказами:

- кольоровими зображеннями упакування післясходового селективного гербіциду «АТЛАНТ, в.г.»виробництва ЗАТ «Транс Оіл»(а.с. 46-50);

- копією сторінки 3.15 офіційного бюлетеня Держпатенту України «Промислова власність»№ 6-І, 1994 (а.с.28, 274);

- копією сторінки 8.1.5. Офіційного бюлетеню «Промислова власність»№ 4 за 2003 р. (а.с. 29);

- доповненням до патенту України № 4200 на винахід «Виправлення помилок»(а.с. 30);

- патентом СРСР № 1701103 (а.с. 31, 266);

- описом винаходу до патенту СРСР № 1701103 (а.с. 32-36, 267-270);

- патентом України № 62858 на винахід «Гербіцидний препарат «Атлант 75% в.г.»(а.с. 121);

- описом до патенту України № 62858 на винахід (на 8 арк.).

- листом ТОВ НДІ «Синтеко»від 12.12.2005 р. № 417/2 (на 1 арк. з додатками на 5 арк.).

- конвенційною заявкою на патент з пріоритетом від 10 травня 1985 р. інофірми Е.І. Дюпон де Немур енд Компані, США (на 22 арк.);

- висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 30.03.2004 р. № 05.03.02-05/81 (на 2 арк.);

- посвідченням серії Б № 00710 про державну реєстрацію препарату «Атлант в.г., гербіцид»(на 1 арк.);

- токсіколого-гігієнічним паспортом на гербіцид «Атлант, 75% в.г.»(на 12 арк.);

- розясненнями експерта Прохорова-Лукіна Г. В. від 28.02.2007 р. на заперечення позивача на висновок № 4801;

- розясненнями експерта Прохорова-Лукіна Г. В. від 27.07.2007 р. на заперечення позивача на висновок експертизи № 4801, тощо.

Враховуючи вказівки постанови Верховного Суду України від 15.01.2008 р., суд відхиляє посилання позивача за первісним позовом на некомпетентність експертів, їх некваліфікованість, некоректність та неправомірність наданих ними відповідей, неправомірність самого дослідження, маніпулювання поняття і т. і., що викладені у клопотанні про призначення повторної судової експертизи, оскільки, як зазначено на стор. 6 висновку експертизи № 4801, експерти є належним чином кваліфіковані і мають відповідні свідоцтва № № 85 та 837 як у галузі досліджень, повязаних з охороною прав на винаходи (спеціальність 13.3.), так і у галузі дослідження сильнодіючих і отруйних речовин (спеціальність 8.6.), що суд вважає необхідним і достатнім з огляду на предмет дослідження.

Судом враховується і те, що при визначенні експертної установи, якій слід доручити проведення судової експертизи, судом було враховано думка позивача за первісним позовом про доручення проведення експертизи саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Житомирська, 19). Перед проведенням експертизи експерти також були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від виконання покладених на них обовязків без поважних причин, що підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2005 р. №21/553 та підписами експертів на стор. 6 складеного ними висновку №4801.

Аналогічно при визначенні експертної Установи для проведення повторної судової експертизи обєктів інтелектуальної власності судом було враховано думка позивача за первісним позовом про доручення проведення експертизи саме атестованим судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Львів, пл. Соборна, 7). Перед проведенням експертизи експерти також були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від виконання покладених на них обовязків без поважних причин, що підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2009 р. № 21/553-20/413 та підписами експертів на стор. 5 складеного ними висновку повторної судової експертизи №2644.

Посилання позивача за первісним позовом на рецензії на висновок експертизи №4810, які, на думку останнього, підтверджують необґрунтованість даного висновку, спростовується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України права, обовязки і відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України «Про судову експертизу». При цьому, оскільки ні ГПК України, ні Закон України «Про судову експертизу» не передбачає того, що висновок експерта може спростовуватись рецензіями на нього інших осіб, у суду немає правових підстав вважати, що надані позивачем рецензії спростовують висновок експертизи № 4810. Крім того, суд погоджується з доводами представників відповідача за первісним позовом про необхідність критичного ставлення до даних рецензій, оскільки, надаючи відповідні рецензії, рецензенти не мали у своєму розпорядженні матеріалів справи № 21/553, не досліджували вказаних матеріалів, не попереджалися судом про будь-яку відповідальність за надання неправдивих рецензій. Ці обставини, на думку суду, виключають підстави вважати, що рецензіями підтверджується необгрунтованість висновку експертизи № 4810.

Не беруться до уваги судом і посилання позивача за первісним позовом на неправомірність поставлення експертами на розяснення додаткових питань, неправильності ходу здійснення самого дослідження, в тому числі порівнянь формул винаходів, таблиць і т. і., оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 42 ГПК України «якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає міркування і щодо цих обставин».

Посилання позивача за первісним позовом на недослідження експертами упаковки препарату «Атлант в.г.»суд вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. У супровідному листі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про направлення Господарському суду м. Києва висновку експертизи № 4801, отриманого судом 18.12.2006 р., вказано, що судовими експертами повертаються матеріали справи №21/553 в 1 томі, упаковка препарату «Атлант», матеріали на 51-му аркуші. А отже, суд приходить до висновку, що відповідна упаковка була досліджена судовими експертами.

Посилання позивача за первісним позовом на неправомірність надання експертам додаткових матеріалів суд вважає такими, що суперечать вимогам п. 5 ухвали Господарського суду м. Києва від 22.11.2005 р., якою сторін у справі було зобовязано надати матеріали, необхідні для проведення судової експертизи. Отже, надання відповідачем за зустрічним позовом додаткових матеріалів для проведення експертизи, а саме: опису до патенту України № 62858 на винахід (на 8 арк.); листа ТОВ НДІ «Синтеко»від 12.12.2005 р. № 417/2 (на 1 арк. З додатками на 5 арк.); конвенційної заявки на патент з пріоритетом від 10.05.1985 р. інофірми Е.І. Дюпон де Немур енд Компані, США (на 22 арк.); висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 30.03.2004 р. № 05.03.02-05/81 (на 2 арк.); посвідчення серії Б № 00710 про державну реєстрацію препарату «Атлант в.г., гербіцид» (на 1 арк.); токсико-гігієнічного паспорту на гербіцид «Атлант, 75 % в.г.»(на 12 аркушах) відповідає вимогам даної ухвали місцевого господарського суду.

Посилання позивача за первісним позовом на те, що при проведенні експертизи експерти використали докази, отримані незаконним шляхом, суд вважає такими, що не відповідають тексту висновку експертизи № 4801, на стор. 1-3 якого зазначено, що при проведенні судової експертизи експерти використали матеріали господарської справи № 21/553 у 1-му томі на 293 аркушах, що надійшли до них разом з ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2005 р. у справі № 21/553.

Інші доводи позивача за первісним позовом внаслідок їх декларативності та непідтвердженості належними доказами також не спростовують правильності та обґрунтованості висновку експертизи № 4801, а тому не приймаються судом до уваги. Крім того, судом враховується і те, що у розясненнях на заперечення позивача за первісним позовом на висновок експертизи № 4801, поданих до місцевого господарського суду 28.02.2007 р. та до апеляційного господарського суду 01.08.2007 р. експерт Г. В. Прохоров-Лукін з посиланням на норми чинного законодавства України надав обґрунтовані відповіді на усі заперечення позивача стосовно складеного ним висновку.

Таким чином, зважаючи на висновок судової експертизи № 4801 та висновок № 2644 повторної судової експертизи, які є належними засобами доказування і узгоджуються із іншими доказами у справі, суд вважає встановленим факт невикористання ЗАТ «Транс Оіл»при виготовленні та пропонуванні до продажу гербіцидного препарату «Атлант в. г.»винаходу за патентом України № 4200, а також факт використання відповідачем за зустрічним позовом при здійсненні вказаних дій належного йому винаходу «Гербіцидний препарат «АТЛАНТ 75 % В. Г.»за патентом України № 62858.

З огляду на висновок судової експертизи № 4801 та висновок повторної судової експертизи № 2644 стосовно того, що станом на 8 травня 1986 р. новизна винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом СРСР № 1701103, в результаті перереєстрації якого було видано патент України № 4200, була розкрита у патенті США № 4383113, виданому 10 травня 1983 р., суд приходить до висновку, що винахід за патентом України № 4200 не відповідає такому критерію патентоздатності як «новизна».

Як вбачається із матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву ЗАТ «Транс Оіл»заперечує проти позовних вимог позивача за первісним позовом з тих підстав, що при виготовленні та реалізації гербіцидного препарату «Атлант»ним не використовується винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю» за патентом України № 4200, права на який належать Позивачу, а використовується власний винахід «Гербіцидний препарат «АТЛАНТ 75 % В. Г.»за патентом України № 62858. На підтвердження вказаних обставин позивач надав, зокрема, наступні докази:

- патент України № 62858 на винахід «ГЕРБІЦИДНИЙ ПРЕПАРАТ «АТЛАНТ 75% В.Г.»;

- публікацію про видачу патенту України № 62858 у офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 12 за 2004 р. з датою публікації 15 грудня 2004 р.;

- клопотання представника Е. І. Дюпон де Немур енд Компані від 11 вересня 2004 р. про проведення кваліфікаційної експертизи винаходу за деклараційним патентом України № 62858 А;

- висновок від 09 листопада 2004 р. про відповідність винаходу «ГЕРБІЦИДНИЙ ПРЕПАРАТ «АТЛАНТ 75 % В.Г.»умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи, тощо.

Дослідивши висновок первісної судової експертизи №4801 та висновок повторної судової експертизи №2644 за правилами ст. 43 ГПК України, суд приходить до висновку, що вказаними висновками за допомогою застосування спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності повністю підтверджено вказані заперечення ЗАТ «Транс Оіл»проти первісного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при виготовленні та пропонуванні до продажу гербіцидного препарату «АТЛАНТ в.г.»ЗАТ «Транс Оіл»було використано власний винахід «Гербіцидний препарат Атлант 75 % в. г.»за патентом України № 62858.

Окрім того, судом враховується, що відповідно до доповнення до патенту України № 4200 на винахід, який міститься у матеріалах справи, вказаний патент є чинним лише до 08 липня 2009 р., а тому на час прийняття рішення у даній справі не є чинним, починаючи з 09 липня 2009 р. і, не є чинним, зокрема, на час розгляду та вирішення справи. З огляду на це, суд робить висновок, що позивач взагалі не має права вимагати припинення порушення прав на вказаний винахід, оскільки відповідні права не є чинними.

У звязку з тим, що при виробництві препарату «Атлант в.г.»ЗАТ «Транс Оіл»використовує саме належний йому винахід за патентом України №62858, а не винахід за патентом України №4200, твердження позивача про нанесення йому значної матеріальної та моральної шкоди у звязку з наведеним використанням, не базуються на нормах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягає майнова шкода, завдана особистим немайновим правам та майну юридичної особи виключно неправомірними діями іншої особи.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі виключно неправомірними діями іншої особи.

Однак, використання ЗАТ «Транс Оіл»при виробництві препарату «Атлант в.г.», пропонуванні його до продажу власного винаходу за патентом України № 62858 є правомірною дією і базується на приписах абз. 4, 5, 6 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до ЗАТ «Транс Оіл»відповідача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди не базуються на нормах закону.

Безпосереднього причинного звязку між використанням ЗАТ «Транс Оіл»власного винаходу за патентом України № 62858 при виробництві препарату «Атлант в.г.»та продажем позивачем у січні-травні 2005 р. 11 тон оригінального препарату «Гранстар 75% в.г.»замість 12 тон, які він продав протягом абсолютно іншого проміжку часу на протязі всього 2002 р., а також проведенням позивачем семінарів у м. Києві, Дніпропетровську, Рівному, Донецьку, тощо, вартість яких складає 265,138 тис.грн. суд не вбачає. Суд погоджується із твердженням відповідача за первісним позовом, що у ринковій економіці присутня конкуренція субєктів господарювання, підтримання, забезпечення і захист якої гарантується ст. 42 Конституції України, наявність якої пояснює те, що протягом одного часу підприємство може реалізувати одну кількість виготовленого товару, а протягом іншого часу зовсім іншу.

Стосовно посилань позивача на заподіяння йому діями ЗАТ «Транс Оіл»великої моральної шкоди, яка полягає у створенні у широкого кола користувачів переконання у тому, що права на інтелектуальну власність в Україні можуть бути порушені без будь-яких наслідків, що негативно вплинула на моральний стан представників компанії і дистрибюторів, які відчували невпевненість у можливості свого бізнесу, то зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, а отже, відхиляються судом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про заборону ЗАТ «Транс Оіл»пропонувати до продажу та продавати препарат «АТЛАНТ в.г.»особисто або через своїх представників у регіонах України, вилучення препарату «АТЛАНТ в.г.»з продажу, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог зустрічного позову про визнання недійсним патенту України № 4200 на винахід судом встановлено наступне.

На стор. 3, 4 постанови Верховного Суду України від 15.01.2008 р. Верховний Суд України зазначив, що «ч. 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила».

ЗАТ «Транс Оіл»довідалось про порушення своїх майнових та особистих (немайнових) прав лише 14 вересня 2005 р., тобто, з дати звернення позивача до суду з майновими і немайновими вимогами до відповідача.

Тому при застосуванні положень про позовну давність слід застосовувати ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, згідно з якою позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки відповідна заява сторонами не подавалась, то висновок Вищого господарського суду України про необхідність розглянути питання застосування строку позовної давності при розгляді зустрічного позову є таким, що не відповідає вимогам глави 19 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, вже 24 жовтня 2005 р. (тобто через 1 місяць і 10 днів від дати, коли відповідач довідався про порушення свого права (14 вересня 2005 р.)), відповідач (позивач за зустрічним позовом) правомірно і у встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання патенту України на винахід № 4200 недійсним повністю.

Зважаючи на наведене та враховуючи вказівки Верховного Суду України, наведені на стор. 3, 4 постанови від 15.01.2008 р., які в силу ст. 111-21 ГПК України є обовязковими під час нового розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивач за зустрічним позовом дотримав строк позовної давності при зверненні до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним патенту України № 4200 на винахід. Доводи позивача за первісним позовом про порушення позивачем за зустрічним позовом у даному випадку строку позовної давності є такими, що суперечать вказівкам постанови Верховного Суду України від 15.01.2008 р., не відповідають вимогам закону, а саме, ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, а тому не приймаються судом до уваги.

В силу ч. 1 ст. 111-12 ГПК України «вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи».

Відповідно до вказівок, наведених у постановах як Вищого господарського суду України від 06.11.2007 р., так і Верховного Суду України від 15.01.2008 р. під час нового розгляду справи у місцевому господарському суді необхідно встановити, які права позивача за зустрічним позовом порушені, у звязку із дією та використанням Компанією «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»спірного винаходу за патентом України № 4200. На виконання зазначених вказівок касаційних інстанцій судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 4 статуту ЗАТ «Транс Оіл»позивач за зустрічним позовом здійснює господарську діяльність по розробці, виготовленню та продажу засобів захисту рослин (пестицидів) та інших основних органічних речовин. У звязку із цим, у 2006 році ЗАТ «Транс Оіл»було укладено договори з покупцями щодо реалізації засобів захисту рослин, за номенклатурою, в якій присутній і гербіцид «Атлант».

Контрагентами (покупцями) за цими договорами є:

СТОВ «Родина»(Черкаська обл.) згідно з договором №1-24.02.06 купівлі-продажу засобів захисту рослин від 24.02.2006 р.;

ВАТ Одеський «Облагрохім»згідно з договором №1-27.03.06 купівлі-продажу засобів захисту рослин від 27.03.2006 р.;

ДП «Агроінвест»ТОВ «Борзна-Агроінвест»(Чернігівська обл.) згідно з договором №1-17.02.06 купівлі-продажу засобів захисту рослин від 17.02.2006 р.;

ТОВ ТПП «Алюр Агро»(м. Одеса) згідно з договором №1-16.05.06 купівлі-продажу засобів захисту рослин від 16.05.2006 р.

Однак, у звязку із чинністю в Україні та використанням відповідачем 1 за зустрічним позовом винаходу за спірним патентом України №4200 ЗАТ «Транс оіл»не виконало договори у повному обсязі у частині поставки гербіциду «Атлант»і як наслідок зазнало матеріальних збитків на загальну суму 381 529, 95 грн., що порушує майнові права позивача за зустрічним позовом.

Так, за умовами договору № 1-24.02.06 від 24.02.2006 р., укладеного із СТОВ «Родина» (Черкаська обл.), ЗАТ «Транс оіл»(позивач за зустрічним позовом) мав поставити у 2006 році гербіциду «Атлант»у кількості 150 кг. на суму 177255,00 грн.

Однак, у звязку із інформуванням відповідачем 1 СТОВ «Родина»про те, що гербіцид «Атлант», який поставляє ЗАТ «Транс Оіл», є таким, що виготовлений і розповсюджується із порушенням прав інтелектуальної власності відповідача 1 на винахід за спірним патентом України № 4200, і залякуванням притягненням до відповідальності, стягненням збитків та моральної шкоди, СТОВ «Родина»своїм листом від 27 березня 2006р. відмовилось від отримання поставок препарату «Атлант 75»і вимагало розірвання договору №1-24.02.06 від 24.02.2006 р. в частині поставки препарату «Атлант».

Отже, у звязку із чинністю в Україні та використанням відповідачем 1 винаходу за спірним патентом України № 4200 ЗАТ «Транс Оіл»за договором № 1-24.02.06 від 24.02.2006 р. було реально поставлено лише 46,5 кг. гербіциду «Атлант»на суму 54 949,05 грн., тобто, обсяг не поставленого за цим договором гербіциду «Атлант», у звязку з відмовою СТОВ «Родина»від поставок препарату «Атлант»склав 103,5 кг. на суму 122305,95 грн. При цьому, обсяги реалізації за цим договором інших препаратів, за виключенням гербіциду «Атлант», здійснено на 100%. Таким чином, судом встановлено, що саме у звязку із чинністю в Україні та використанням відповідачем 1 винаходу за спірним патентом України № 4200, який не відповідає умовам патентоздатності, позивач за зустрічним позовом за договором № 1-24.02.06 від 24.02.2006 р. зазнав збитків на суму 122305.95 грн., тобто, не зміг отримати дану суму доходу, яку б він реально отримав, якщо б спірний патент України № 4200 не був чинним на території України.

За умовами договору № 1-27.03.06/156 від 27.03.2006 р., укладеного з ВАТ «Одеський «ОБЛАГРОХІМ»(65045, м. Одеса, вул. Преображенська 64), ЗАТ «Транс оіл»(позивач за зустрічним позовом) мав поставити у 2006 році гербіциду «Атлант» у кількості 100 кг. на суму 96960,00 грн.

Однак, у звязку із інформуванням відповідачем 1 ВАТ «Одеський «ОБЛАГРОХІМ»згідно листа від 10.07.2006 р. про те, що гербіцид «Атлант», який виробляє ЗАТ «Транс Оіл», є таким, що виготовлений і розповсюджується із порушенням прав інтелектуальної власності відповідача 1 на спірний винахід за патентом України № 4200, і залякуванням притягненням до відповідальності, стягненням збитків та моральної шкоди, ВАТ «Одеський «ОБЛАГРОХІМ»своїм листом від 20.07.2006 р. № 570 відмовився від поставок даного препарату. У звязку із наведеним, за договором № 1-27.03.06/156 від 27.03.2006 р. ЗАТ «Транс Оіл»було реально поставлено ВАТ «Одеський «ОБЛАГРОХІМ»лише 30 кг. гербіциду «Атлант»на суму 29 088,00 грн., а обсяг не поставленого за цим договором гербіциду «Атлант», у звязку з відмовою ВАТ «Одеський «ОБЛАГРОХІМ»від даних поставок та неподання замовлення на відвантаження (пункт 3.1 договору), склав 70 кг. на суму 67872,00 грн. При цьому, обсяги реалізації за цим договором інших препаратів, за виключенням гербіциду «Атлант», здійснено на 100%. Таким чином, судом встановлено, що у звязку із чинністю в Україні та використанням відповідачем 1 винаходу за спірним патентом України № 4200, який не відповідає умовам патентоздатності, позивач за зустрічним позовом за договором № 1-27.03.06 від 27.03.2006 р. зазнав збитків на суму 67872,00 грн., тобто, не зміг отримати дану суму доходу, яку б він реально отримав, якщо б спірний патент України № 4200 не був чинним на території України.

За умовами договору №1-17.02.06 від 17.02.2006 р., укладеного з ТОВ «Борзна-Агроінвест»(Чернігівська обл.), ЗАТ «Транс оіл»(позивач за зустрічним позовом) мав поставити у 2006 році гербіциду «Атлант»у кількості 87 кг. на суму 139113,00 грн.

Однак, у звязку із інформуванням відповідачем 1 ТОВ «Борзна-Агроінвест»про те, що гербіцид «Атлант», який виробляє ЗАТ «Транс Оіл», є таким, що виготовлений і розповсюджується із порушенням прав інтелектуальної власності відповідача 1 на спірний винахід за патентом України № 4200, і залякуванням притягненням до відповідальності, стягненням збитків та моральної шкоди, ТОВ «Борзна-Агроінвест»своїм листом від 05.05.2006 р. вимагало від ЗАТ «Транс Оіл»більше не поставляти йому незаконно виготовленого препарату «Атлант». У звязку із наведеним, за договором № 1-17.02.06 від 17.02.2006 р. ЗАТ «Транс Оіл» було реально поставлено ТОВ «Борзна-Агроінвест»лише 31 кг. препарату «Атлант»на суму 49569,00 грн., а обсяг не поставленого за договором гербіциду «Атлант», у звязку з відмовою ТОВ «Борзна-Агроінвест»від даних поставок та неподання замовлення на відвантаження (пункт 3.1 договору), склав 56 кг. на суму 89544,00 грн. При цьому, слід звернути увагу на те, що обсяги реалізації за цим договором інших препаратів, за виключенням гербіциду «Атлант»здійснено на 100%. Таким чином, судом встановлено, що у звязку із чинністю в Україні та використанням відповідачем 1 винаходу за спірним патентом України № 4200, який не відповідає умовам патентоздатності, позивач за зустрічним позовом за договором № 1-17.02.06 від 17.02.2006р. зазнав збитків на суму 89544,00 грн., тобто, не зміг отримати дану суму доходу, яку б він реально отримав, якщо б спірний патент України № 4200 не був чинним на території України.

За умовами договору № 1-16.05.06 від 16.05.2006 р., укладеного з ТПП «Алюр Агро» (м. Одеса), ЗАТ «Транс оіл»мав поставити у 2006 році гербіциду «Атлант»у кількості 150 кг. на суму 145440,00 грн.

Однак, у звязку із інформуванням відповідачем 1 ТПП «Алюр Агро»про те, що гербіцид «Атлант», який виробляє ЗАТ «Транс Оіл», є таким, що виготовлений і розповсюджується із порушенням прав інтелектуальної власності відповідача 1 на спірний винахід за патентом України № 4200, і залякуванням притягненням до відповідальності, стягненням збитків та моральної шкоди, ТПП «Алюр Агро»своїм листом від 26.06.2006 р. повідомив про відмову від поставок незаконно виготовленого гербіциду «Атлант». У звязку із цим, за договором № 1-16.05.06 від 16.05.2006 р. ЗАТ «Транс Оіл»було поставлено ТПП «Алюр Агро»лише 45 кг. гербіциду «Атлант»на суму 43632,00 грн., а обсяг не поставленого за договором гербіциду «Атлант», у звязку з відмовою ТПП «Алюр Агро»від даних поставок та неподання замовлення на відвантаження (пункт 3.1. договору), склав 105 кг. на суму 101808,00 грн. При цьому, слід звернути увагу на те, що обсяги реалізації за цим договором інших препаратів, за виключенням гербіциду «Атлант»здійснено на 100%. Таким чином, судом встановлено, що у звязку із чинністю в Україні та використанням відповідачем 1 винаходу за спірним патентом України № 4200, який не відповідає умовам патентоздатності, позивач за зустрічним позовом за договором № 1-16.05.2006 р. від 16.05.2006 р. зазнав збитків на суму 101808,00 грн., тобто, не зміг отримати дану суму доходу, яку б він реально отримав, якщо б спірний патент України №4200 не був чинним на території України.

Крім того, судом встановлено, що у звязку із чинністю в Україні та використанням відповідачем 1 винаходу за спірним патентом України № 4200 також порушуються немайнові права позивача за зустрічним позовом на ділову репутацію, завдається немайнова шкода.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації.

Відповідно до абз. 3 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 р. № 4 «під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності».

В силу абз. абз. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій»від 28.09.1990 р. №7 з подальшими змінами і доповненнями від 25.05.2001 р. № 5 під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Судом також встановлено, що, посилаючись на винахід за спірним патентом України № 4200, який не відповідає умовам патентоздатності, відповідач 1 публічно здійснює дії направлені на дискредитацію ділової репутації позивача за зустрічним позовом в очах громадськості як злісного порушника закону та прав інтелектуальної власності, як низькоякісного виробника препарату «Атлант». Так, матеріалами справи підтверджується, що до позивача за зустрічним позовом звернувся із заявою працівник Національного аграрного університету, професор, доктор сільськогосподарських наук Доля М. М., який є одним із співавторів патенту України на винахід № 62858. У зазначеній заяві вказується на те, що при проведенні науково-практичного семінару в місті Біла церква на початку лютого 2007 р., присвяченого технології захисту рослин, відповідач 1 виступив перед аудиторією з прилюдними обвинуваченнями на адресу ЗАТ «Транс Оіл»(позивача за зустрічним позовом) стосовно порушення прав інтелектуальної власності на спірний патент України № 4200 на винахід, у звязку із виготовленням та реалізацією препарату «Атлант»і дією в Україні патенту № 62858 на винахід. Як зазначено на стор. 2 даної заяви, на семінарі відповідач 1 зазначав аудиторії, що ЗАТ «Транс Оіл»буде засуджено та покарано у суді за порушення прав інтелектуальної власності на винахід за спірним патентом України № 4200, що дискредитує ділову репутацію позивача за зустрічним позовом в очах громадськості і цим завдає йому немайнову шкоду.

Крім того, з листа СТОВ «Родина»від 27.03.2006 р. вбачається, що на семінарах відповідач 1 зазначає громадськості, що препарат «Атлант»виробництва ЗАТ «Транс Оіл»є таким, що виготовлений і розповсюджується із порушення законодавства та прав відповідача 1 на спірний патент України №4200 на винахід. В результаті даних дій відповідача 1 СТОВ «Родина»сприйняло позивача за зустрічним позовом як порушника чинного законодавства України та прав інтелектуальної власності на спірний патент України на винахід № 4200 і відмовилось від поставок препарату «Атлант».

Таким чином, відповідно до вказівок касаційних інстанцій судом встановлено, що у звязку із чинністю в Україні і використанням відповідачем 1 винаходу за спірним патентом України № 4200, який не відповідає умовам патентоздатності, порушені майнові та немайнові права позивача за зустрічним позовом. Доводи відповідача 1 щодо відсутності жодних порушень прав позивача за зустрічним позовом, у звязку із чинністю і використанням відповідачем 1 спірного винаходу за патентом України № 4200 не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище та дослідженими судом доказами, а тому до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З огляду на наведене, висновок судової експертизи обєктів інтелектуальної власності № 4801, висновок повторної судової експертизи обєктів інтелектуальної власності № 2644, висновок НДІ «Синтеко»№ 417/2 від 12.12.2005 р., патент США № 4383113 та інші докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»правова охорона надається винаходу, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. В силу п «а»ч. 1 ст. 33 вказаного Закону України патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Згідно з абзацом шостим пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993р. №3769-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»авторське свідоцтво СРСР чи патент України на винахід може бути визнано недійсним у порядку, встановленому цим Законом, у разі невідповідності винаходу умовам охороноспроможності, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

З огляду на вказівку касаційної інстанції щодо встановлення дати подання заявки на видачу спірного патенту та визначення відповідності винаходу за патентом України №4200 умовам патентоздатності згідно законодавства, яке діяло на дату подання заявки на реєстрацію даного винаходу, судом встановлено наступне.

Згідно офіційної інформації про правовий статус патенту України № 4200 на винахід від 26.05.2005 р. № 842/02, яка міститься у матеріалах справи і є належним доказом щодо підтвердження правового статусу даного винаходу, датою подання заявки № 4027602 на реєстрацію винаходу за патентом України № 4200 є 08.05.1986 р.

На стор. 34 висновку № 4801 судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 11.12.2006 р. зазначено, що на час подання заявки № 4027602 від 08.05.1986 р., тобто, станом на 08.05.1986 р. у СРСР діяло Положення про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 21.08.1973 р. № 584 (у редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 28.12.1978 р. № 1078) (надалі «Положення СРСР»). Відповідно до п. 21 Положення СРСР «изобретением признается новое и обладающее существенными отличиями техническое решение задачи в любой области народного хозяйства, социально-культурного строительства или обороны страны, дающее положительный эффект. Решение признается новым, если до даты приоритета заявки сущность этого или тождественного решения не была раскрыта в СССР или за границей для неопределенного круга лиц настолько, что стало возможным его осуществление».

На підставі викладеного судом встановлено, що датою подання заявки № 4027602 на реєстрацію спірного винаходу є 08.05.1986 р., а законодавством, яке необхідно застосовувати при визначенні відповідності винаходу за патентом України № 4200 умовам патентоздатності, є п. 21 Положення СРСР, згідно якого умовами патентоздатності винаходу є, зокрема, його новизна. Матеріалами справи підтверджено, що винахід за патентом України № 4200 не є новим.

Отже, оскільки судом встановлено, що винахід за патентом України № 4200 не відповідає такій умові патентоздатності як новизна, визначеній п. 21 Положення СРСР, вказаний патент відповідно до підпункту «а»п. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»підлягає визнанню недійсним повністю. При цьому, припинення чинності прав на патент України № 4200 на винахід з 09 липня 2009 р., не є перешкодою для визнання судом вказаного патенту недійсним, оскільки у випадку такого визнання, відповідно до п. 4 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи»настають інші правові наслідки, а саме, патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, саме від дати публікації відомостей про видачу патенту (у даному випадку вважається, що патент України № 4200 не набрав чинності і є недійсним з 27 грудня 1994 р.), а не від дати припинення його дії (09 липня 2009 р.).

Разом з тим, твердження ЗАТ «Транс Оіл»про видачу патенту України № 4200 з порушенням прав інших осіб не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, а тому суд відхиляє посилання позивача за зустрічним позовом на підпункт «г»п. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»як на нормативну підставу для визнання патенту України № 4200 недійсним.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання патенту України № 4200 на винахід недійсним та зобовязання Державного департаменту інтелектуальної власності внести відомості, повязані з визнанням вказаного патенту недійсним до Державного реєстру винаходів України та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені «Промислова власність»підлягають задоволенню.

Дослідивши клопотання ЗАТ «Транс Оіл»про стягнення з позивача за первісним позовом витрат по проведенню судової експертизи, а саме, у розмірі 10074,00 грн., суд вважає вказане клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки з акту № 4801 здачі-приймання висновку судової експертизи № 4801 по господарській справі № 21/553 та довідки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 18 грудня 2006 р. вбачається, що витрати на проведення судової експертизи, які відповідно до п. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду м. Києва № 21/553 від 22.11.2005 р. були покладені на ЗАТ «Транс Оіл», складають 10074,00 грн. Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачу за первісним позовом за рахунок позивача за первісним позовом.

Разом з тим, витрати на сплату держмита у розмірі 85,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. не підлягають відшкодуванню позивачу за зустрічним позовом, оскільки, як вбачається із платіжних доручень № № 2504, 2505 вказані витрати були сплачені не позивачем за зустрічним позовом, а іншою юридичною особою ТОВ «Дубинський і Ошарова».

Клопотання позивача за первісним позовом про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи №20/134 39/65 не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Вирішення спору у справі №20/134 39/65 за позовом Компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані»до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач 1), Закритого акціонерного товариства «Транс Оіл»(відповідач 2) про визнання недійсним патенту України №62858 на винахід «Гербіцидний препарат «Атлант 75% в.г.»не перешкоджає вирішенню спору у справі №21/553 20/413.

Клопотання позивача за первісним позовом про виклик у судове засідання співробітника Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України ОСОБА_5. для дачі пояснень щодо висновку №55 спеціального дослідження обєктів інтелектуальної власності від 19.07.2005 р. та старшого наукового співробітника Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського, кандидата хімічних наук ОСОБА_6. для дачі пояснень щодо висновку спеціаліста №93/2-184 від 20.05.2009 р. не підлягають задоволенню, оскільки господарським судом зазначені дослідження не призначалось, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для виклику співробітників Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України ОСОБА_5. та Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського, кандидата хімічних наук ОСОБА_6. у судове засідання для надання пояснень.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Визнати патент України № 4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»недійсним повністю.

4. Зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (інд. 03680, МСП, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 31032378) внести відомості, повязані з визнанням недійсним патенту України №4200 на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»до Державного реєстру винаходів України та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені «Промислова власність». Видати наказ.

5. Стягнути з Компанії «Е. І. Дюпон де Немур енд Компані»(1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США; адреса для листування: інд. 04070, м. Київ, вул. Спаська, 30-а, бізнес центр «Поділ Плаза», блок 3, 6-й поверх) на користь Закритого акціонерного товариства «Транс Оіл»(інд. 01034, м. Київ, вул. Гончара, 55, код ЄДРПОУ 30072032) 10074 (десять тисяч сімдесят чотири) грн. витрат за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом. Видати наказ.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддіО.В. Мандриченко (головуючий)

Л.В. Прокопенко

О.В. Гумега

Дата складання рішення 14.10.2011 р.