Рішення № 18766215, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/19510.10.11 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

доПублічного акціонерного товариства «Київенерго»

проповернення коштів у сумі 15325, 77 грн..

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю від 20.06.2011 року; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про повернення переплачених коштів за спожиту теплову енергію у сумі 12423, 21 грн. основного боргу, 2297, 05 грн. інфляційних нарахувань та 605, 05 грн. 3 % річних, за період з 01.12.2008 року по 31.07.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.09.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.09.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази та клопотання про виправлення описки у четвертому абзаці 2 аркуша позовної заяви, а саме: замість вказаної суми переплати «21659, 15 грн.»просив зазначити «12423, 21 грн.».

Представник у судовому засіданні 06.09.2011 року подав письмовий відзив на позов з витребуваними судом доказами та заперечував протии позовних вимог.

У судовому засіданні 06.09.2011 року оголошено перерву до 26.09.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2011 року підтримав позовні вимоги та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача підтримав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року відкладено розгляд справи до 10.10.2011 року.

У судовому засіданні 10.10.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд розпочав розгляд справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

17.06.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Кивенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі - енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(надалі - абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №33-8986-9 (надалі - договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору, дата зняття абонентом показників приладів обліку по 25 число поточного місяця, подання звіту в РВТ № 1 не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63, розрахункова група, тел. 221-05-24, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з п. 2 вищевказаного додатку, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.

Пунктом 3 додатку № 4 визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

У відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.07 р. № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Позивач в обґрунтування позовних вимог пояснив суду, що за період з 01.12.2008 року до 31.07.2009 року КП «Київжитлоспецексплуатація»спожило теплову енергію на суму 11223, 12 грн. (розпорядження КМДА № 86 від 31.01.2007 р.), однак відповідач нарахував за даний період 23 646, 33 грн. за спожиту теплову енергію за тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 1662, № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р., № 127, № 128 від 05.02.2009 р., які були скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р., як такі, що не відповідають законам та Конституції України.

Позивач сплатив зазначені грошові кошти у розмірі 23646, 33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 278 від 05.03.2009 року на суму 6 358, 54 грн., № 515 від 28.04.2009 року на суму 3236, 62 грн. та угода про взаємозалік, якою зараховано в оплату по договору 14051, 17 грн., у звязку з чим на початок опалювального сезону 2009-2010 року станом на 15.10.2009 року у нього виникла переплата за договором № 33-8986-9 від 17.06.2002 року.

Позивач пояснив суду, що відповідач відмовився визнати дану переплату і не надав позивачу в опалювальних сезонах 2009-2010 року та 2010-2011 року теплову енергію на суму переплати, яка становить 12423, 21 грн.

Листом № 155/1/23-1664 від 09.04.2009 року КП «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до ПАТ «Київенерго»з проханням здійснити перерахунок, однак відповідач листом № 048-05/3951 від 28.04.2009 року відмовився виконати перерахунок.

Претензією від 19.07.2010 року № 155/1/23-2836 позивач звернувся до ПАТ «Київенерго» з вимогою провести перерахунок вартості теплової енергії за період з лютого 2008 року до лютого 2009 року, а надлишково сплачені кошти по незаконних тарифах просив зарахувати в оплату за теплову енергію в майбутній період.

Листом № 048-72-9304 від 28.07.2010 року ПАТ «Київенерго»відмовило у задоволенні вищевказаної претензії.

08.02.2011 року позивач надіслав відповідачу вимогу № 155/23-02/17, якою просив повернути переплачені грошові кошти за договором № 33-8986-9 від 17.06.2002 року в розмірі 12423, 19 грн.

Однак ПАТ «Київенерго»листом № 048-21-1734 від 17.02.2011 року відмовило позивачу в перерахунку вартості теплової енергії за період з грудня 2008 року до лютого 2009 року.

За таких обставин КП «Київжитлоспецексплуатація»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Київенерго»про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 12423, 21 грн., 2297, 05 грн. збитків від інфляції та 305, 05 грн. трьох відсотків річних, у звязку з неповерненням надмірно сплачених грошових коштів за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 33-8986-9 від 17.06.2002 року через невірне застосування тарифів на теплову енергію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 2 і 3 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої плати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання щодо оплати теплової енергії за договором № 33-8986-9 від 17.06.2002 року виконав належним чином, тоді як відповідач вимогу позивача повернути суму попередньої оплати у сумі 12423, 21 грн. не виконав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, пояснюючи це тим, що ПАТ «Київенерго»проводила розрахунки за теплову енергію та застосовувала виключно діючі тарифи відповідного періоду, зокрема ті, які відповідним чином встановлені та затверджені КМДА. Окрім цього, відповідач зазначив, що на даний час доказів наявності судових рішень, які набрали законної сили про визнання неправомірними розпоряджень КМДА про встановлення тарифів на теплову енергію, чинних у спірний період не існує.

Однак судом вищезазначені доводи відповідача не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Розпорядженнями голови КМДА від 27.11.2008 року № 1662, від 25.12.2008 року № 1780/1, від 05.02.2009 року № 128, від 02.03.2009 року № 230 були встановлені нові тарифи на теплову енергію, що постачається АЕК «Київенерго». Дані розпорядження КМДА були скасовані Указами Президента України від 03.02.2009 року № 65/2009, від 09.02.2009 року № 76/2009, як такі, що суперечать Конституції України та законам України.

Також, доводи відповідача з приводу непоширення дії Указів Президента України на розпорядження Київської міської державної адміністрації про затвердження тарифів на теплову енергію не заперечують обґрунтованості заявленого позову, оскільки доказів визнання зазначених Указів Президента в установленому порядку незаконними або неконституційними суду не надано.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо повернення передоплати у сумі 12423, 21 грн. суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з ПАТ «Київенерго»2297, 05 грн. збитків від інфляції та 605, 05 грн. трьох відсотків річних за період з 15.10.2009 року до 31.05.2011 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося раніше вимогу щодо повернення передоплати у сумі 12423, 19 грн. позивач направив відповідачеві 08.02.2011 року. При цьому, встановивши строк повернення коштів протягом 7 днів.

Враховуючи зазначене, відповідач повинен був повернути позивачеві кошти у строк до 15.02.2011 року.

Таким чином, 3% річних нараховуються починаючи з 16.02.2011 року.

Розрахунок 3% річних:

12423, 19 грн. * 3% * 105 (з 16.02.2011 року по 31.05.2011 року) / 365 = 107, 21 грн.

Отже, 3% річних за перерахунком суду становлять 107, 21 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції складає:

12423, 19 грн. * 103,5% (зведений індекс з березня 2011 року по травень 2011 року) 12423, 19 грн. = 434, 81 грн.

Таким чином, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 434, 81 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 503, 625, 693 ЦК України та ст.ст. 33, 49, 75 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 12 423 (дванадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 19 коп. суми передоплати, 107 (сто сім) грн. 21 коп. 3% річних, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 81 коп. збитків від інфляції, 129 (сто двадцять девять) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита та 199 (сто девяносто девять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 14.10.2011 року