Рішення № 18765574, 19.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.11 Справа № 13/5009/5662/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Токмак Запорізької області

про стягнення 2 567 грн. 63 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 01/278 від 29.11.2010 р.

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Токмак Запорізької області про стягнення 2 567 грн. 63 коп. неустойки.

19.10.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 19.10.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Господарським судом ухвалу суду від 23.09.2011 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача 71700, АДРЕСА_1, на адресу суду поштовим відділенням не поверталася, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься оригінал поштового повідомлення, з якого вбачається, що 03.10.11р. ОСОБА_1 особисто отримав ухвалу господарського суду від 23.09.11р. про порушення провадження у справі № 13/5009/5662/11, а отже відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

14.11.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області № 1664/д.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані в підвальний поверх адміністративного будинку нежитлові приміщення (літера Б-3; частини приміщення № 20, 21, 22, 24, 25, 26), загальною площею по внутрішньому обміру 69,1 кв.м., відповідно до плану підвального поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийму-передачі орендованого майна.

Згідно з п.10.1 договору, строк його дії встановлений до 10.11.2006р.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачені підстави припинення договору оренди, серед яких, зокрема і закінчення строку, на який його було укладено.

Договором про зміни № 1 від 26.11.2007 р. до договору, він був продовжений до 05.11.2008 р.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 2.5 договору оренди, майно вважається поверненим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачу. покладається на сторону яка передає майно.

На підставі рішення господарського суду запорізької області від 15.06.2009 р. по справі № 4/161/09 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя задоволено частково та зобовязано приватного підприємця ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області державне майно, а саме - вбудовані в підвальний поверх адміністративного будинку нежитлові приміщення (Літера Б-3: приміщення № 20, 21, 22, 24, 25, 26 загальною площею по внутрішньому обміру 69,1кв.м.), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 шляхом підписання акту прийому - передачі.

ПП ОСОБА_1, на підставі акта прийому-передачі було звільнено орендоване приміщення.

Неустойка за період з 06.11.2008 р. по13.05.2010 р. є погашеною.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 9.3 договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення терміну дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі. який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

На підставі вищевикладеного орендарю нарахована неустойка за період з 21.05.2009 р. по 13.05.2010 р. у розмірі 2 567 грн. 63 коп.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими доказами.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280) 2 567 (дві тисячі пятсот шістдесят сім) грн. 63 коп. неустойки, перерахувавши кошти на р/р 31115093700014, банк одержувача УДК у Запорізькій області, одержувач - Державний бюджет м. Токмак, 22080200, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676874. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 19.10.2011р.