Рішення № 18764689, 18.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.11р.Справа № 5005/5130/2011 За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Елін", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ", с. Єлізарово Солонянського району Дніпропетровської області

про стягнення 202742,81грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Елін", м. Дніпропетровськ звернулось до суду з позовом до ТОВ "Агро-Степ", с. Єлізарово Солонянського району Дніпропетровської області про стягнення 205006грн. 24коп., з яких 167635грн. 75коп. основного боргу, 20897грн. 06коп. - 25% річних, 14210грн. пені та судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з'явився.

          Відповідач у судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав.

          Розглянувши матеріали справи , суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2010р. між приватним виробничо-комерційним підприємством "Елін", м. Дніпропетровськ (далі - позивач) та ТОВ "Агро-Степ", с. Єлізарово Солонянського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) укладено договір №13/01-01 поставки нафтопродуктів (далі - договір).

Відповідно до умов договору продавець (позивач по справі) зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 323 629,25грн., що підтверджується видатковими накладними №ЭЛ0710-003 від 10.07.2010р., №ЭЛ0719-005 від 19.07.2010р., №ЭЛ0726-002 від 26.07.2010р., №ЭЛ0803-004 від 03.08.2010р. Отримання товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладених на підставі виданої довіреності.

Відповідно до 2.2 договору умовами оплати є надання відстрочки покупцю протягом 3 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Відповідачем частково оплачено отриманий товар на суму 155 993,50 грн., що підтверджується поданими доказами.

Доказів оплати решти отриманого товару відповідачем не подано.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

          Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача на момент розгляду справи підтверджено матеріалами справи, становить 167635,75грн.

Одночасно слід зазначити, що ухвалою суду від 01.04.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство боржника. Ухвалою суду від 12.09.2011р. провадження у справі припинено у зв'язку із погашенням заборгованості перед кредиторами.

Враховуючи те, що доказів погашення заборгованості перед позивачем не подано, вимоги останнього підлягають задоволенню у повному обсягу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 14210грн. пені за період з 24.07.2010р. по 30.03.2011р.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.2 договору в разі прострочення оплати покупцем суми заборгованості більше строків зазначених в п.2.2 договору, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Перевіривши правильність нарахування пені, з огляду на п.6 ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне задовольнити останню в розмірі 12956,18грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 20897,06грн. 25% річних від суми боргу за весь час користування чужими грошовими коштами відповідно до п.5.2 договору.

          Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки договором встановлено інший розмір процентів, а саме 25% річних, суд перевіривши розрахунок вважає за необхідне задовольнити нараховані проценти у заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню 167635,75грн. заборгованості, 12956,18грн. пені, 20897,06грн. 25% річних.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ" (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Єлізарово, вул. Центральна, 9; код ЄДРПОУ 35112158) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства "Елін" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 5; код ЄДРПОУ 20207522) 167635,75грн. заборгованості, 12956,18грн. пені, 20897,06грн. 25% річних, 2014,89грн. державного мита, 234,54грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

СуддяД.М. Полєв