Рішення № 18764643, 18.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.11р.Справа № 4/5005/12898/2011 За позовом Науково-виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Адъюстаж", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атис-групп", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 21/10-10А від 21.10.2010 р. у сумі 6 764,19 грн.

Суддя Парусніков Ю.Б.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

28 вересня 2011 р. науково-виробниче підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Адъюстаж” (м. Донецьк) звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атис-групп" (м. Дніпропетровськ) суму боргу у розмірі 6300,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 365,45 грн., 3% річних у розмірі 97,45 грн., всього на загальну суму 6 764,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу № 21/10-10А від 21.10.2010 р. щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар (проволоку).

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі повноважного представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений господарським судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 25).

У судовому засіданні 18.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2010 р. між науково-виробничим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Адъюстаж” (далі-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Атис-групп" (далі-відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 21/10-10А (далі-договір), згідно п. 1.1. якого, Продавець зобов’язався передати у власність Покупця металопродукцію (далі-товар), а Покупець зобов’язався прийняти цей товар та сплатити його на умовах договору.

Так, на виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу, а відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується наступними видатковими накладними та довіреностями:

- Видаткова накладна № РН-000540 від 17.12.2010 р. на суму 71 301,00 грн., Довіреність АГ 0069 від 17.12.2010 р. (а.с. 12, 14);

- Видаткова накладна № РН-0010 від 17.01.2011 р. на суму 76606,42 грн., Довіреність № АГ 0001 від 17.01.2011 р. (а.с. 15, 17).

Згідно п. 3.1. договору, оплата товару здійснюється в національній валюті України, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на умовах 50% передплати за товар згідно виставленого в адресу Покупця рахунку. Кінцевий розрахунок по договору здійснюється по факту відвантаження товару на умовах 50% оплати вартості товару протягом 3-х банківських днів.

Так, відповідач на виконання своїх зобов’язань за договором, в рахунок вищевказаних видаткових накладних, оплату за поставлений товар здійснив частково, а саме: за наступними платіжними дорученнями (а.с. 19-22):

За видатковою накладною № РН-000540 від 17.12.2010 р. на суму 71 301,00 грн.:

- платіжним дорученням № 398 від 16.12.2010 р. у сумі 36000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 409 від 22.12.2010 р. у сумі 34000,00 грн.

Залишок суми боргу становить 1301,00 грн.

За видатковою накладною № РН-0010 від 17.01.2011 р. на суму 76606,42 грн.:

- платіжним дорученням № 3 від 13.01.2011 р. на суму 38180,00 грн.;

- платіжним дорученням № 11 від 20.01.2011 р. на суму 33426,42 грн.

Залишок суми боргу становить 5000,00 грн.

Станом на 01.02.2011 року, позивач та відповідач звірили взаємні розрахунки, про що склали відповідний Акт на загальну суму боргу відповідача, у розмірі 6300,99 грн. Акт підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 18).

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, у визначені умовами договору строки, суму боргу на користь позивача у повному обсязі не сплатив, жодних доказів на вимогу суду в частині сплати існуючої у нього заборгованості перед позивачем, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар не спростував, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6300,99 грн. за наступних підстав.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України - суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 365,45 грн. нарахованих позивачем за період з січня 2011 р. по червень 2011 року, 3 % річних за період 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. у сумі 94,50 грн.

Нараховані позивачем 3% річних за грудень 2011 року у сумі 3,25 грн. задоволенню не підлягають, оскільки цей період не настав.

Розрахунок суми позову перевірений господарським судом, відповідає матеріалам справи частково та Відповідачем не заперечується.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати у справі в частині оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атис-групп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21-к, оф. 401, ідентифікаційний код 31251352) на користь науково-виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Адъюстаж” (83048, м. Донецьк, вул. Байдукова, 7, ідентифікаційний код 21997919)суму основного боргу у розмірі 6300,99 грн. (шість тисяч триста грн. 99 коп.), суму втрат від інфляції у розмірі 365,45 грн. (триста шістдесят п’ять грн. 45 коп.), 3% річних у сумі 94,50 грн. (дев’яносто чотири грн. 50 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 101,95 грн. (сто одну грн. 95 коп.) та 235,89 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 89 коп.) витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяЮ.Б. Парусніков Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 18.10.2011 р.