ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.10.11р.Справа № 7/5005/11022/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення збитків у сумі 380 295, 99 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: головний спеціаліст начальник відділу ОСОБА_1, дов. № 6 від 01.09.2011р.;
від відповідача: представник ОСОБА_2, дов. № 53-02/169 від 04.05.2011р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення з останнього на свою користь збитків у сумі 380 295, 99 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 999/2569 від 11.12.2009р. про надання послуг в частині подачі та забирання залізничних вагонів під навантаження руди, з навантаження руди і вивезення готових потягів на станції примикання. Так, позивач зазначає, що відповідно до розділу 3 договору він погодив з відповідачем, затвердив та передав відповідачу у встановленому порядку місячний календарний план навантаження маршрутів на лютий 2010 року в обсязі 193, 7 тис. тон руди. В період з 01 по 04 лютого 2010 року відповідач належним чином виконував зобовязання, обумовлені договором. Однак, з 17:00 год. 04.02.2010р. відповідач в односторонньому порядку припинив виконання зобовязань в частині подачі і забирання залізничних вагонів під навантаження руди, з навантаження руди і вивезення готових потягів на станції примикання. Відповідач допустив порушення передбачених договором зобовязань як по станції примикання Рокувата, так і Вечірній Кут Придніпровської залізниці. На станцію Рокувата Придніпровської залізниці позивач згідно з підтвердженим залізницею обємом відвантаження (план № 2026) надав декадні заявки від 29.01.2010р., від 05.02.2010р. та від 17.02.2010р. 04.02.2010р. о 17 год. 30 хв. на під'їзну колію відповідача для позивача під навантаження були подані 20 вагонів. Однак ці вагони відповідач не подав під навантаження продукцією позивача. Вагони простоювали на колії відповідача без здійснення початку навантаження. З причин не предявлення залізниці вантажу до перевезення подача вагонів в кількості 20 штук автоматично переносилася на послідуючу добу, що призвело до невиконання позивачем плану перевезення. У звязку з наведеним позивачу був нарахований та стягнутий залізницею штраф за невиконання плану перевезення вантажів № 2026 у сумі 111 049, 10 грн. Також, на станцію Вечірній Кут Придніпровської залізниці позивач згідно з підтвердженим залізницею обємом відвантаження (план № 2004) надав декадні заявки від 29.01.2010р., від 05.02.2010р. та від 17.02.2010р. 04.02.2010р. о 12 год. 00 хв. на під'їзну колію відповідача для позивача під навантаження були подані 42 вагони. 05.02.2010р. о 02 год. 40 хв. на під'їзну колію відповідача для позивача залізницею під навантаження були подані 13 вагонів, необхідних для забезпечення навантаження заявленого маршруту у кількості 55 вагонів. Ці вагони (42 та 13) відповідач також не подав під навантаження продукцією позивача. Вагони знаходились на підїзній колії без здійснення початку навантаження. Окрім того, залізницею на підїзну колію відповідача здійснювались неодноразові спроби подачі порожніх вагонів під навантаження продукцією позивача, які забирались залізницею порожніми. Такі обставини мали місце, зокрема, 05.02.2010р. (подача вагонів) 06.02.2010р. (забирання вагонів); 08.02.2010р. (подача вагонів) 09.02.2010р. (забирання вагонів). З причин не предявлення залізниці вантажу до перевезення подача вагонів у заявленій (поданій) кількості автоматично переносилась залізницею на послідуючу добу з зазначенням причини недовантаження "не предявлення вантажу", що призвело до накладення на вантажовідправника позивача штрафу за невиконання плану перевезення. Так, за невиконання плану перевезення № 2004 по станції Вечірній Кут у лютому 2010 року з позивача був стягнутий штраф у сумі 105 486, 50 грн., а також стягнено плату за користування вагонами у сумі 78 621, 00 грн., яка є наслідком простою 42 вагонів з 04.02.2010р. по 09.02.2010р. та 13 вагонів з 05.02.2010р. по 09.02.2010р. Отже, як стверджує позивач, з нього за невиконання планів перевезення вантажу з вини відповідача у лютому 2010 року залізницею стягнутий штраф у загальній сумі 216 535, 60 грн. та стягнута плата за користування вагонами, якими позивач фактично не зміг скористатися, у сумі 78 621, 00 грн. Окрім того, за доводами позивача, така ж ситуація склалася і у березні 2010 року. Відповідно до розділу 3 договору позивач погодив з відповідачем, затвердив та передав відповідачу у встановленому порядку місячний календарний план в експортне призначення на березень 2010 року в обсязі 200 300 тон по станціям Рокувата та Вечірній Кут. Однак, з вини відповідача, який неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання за договором, у березні 2010 року позивач завантажив лише 7 593 тони руди з запланованих 200 300 тон. У звязку з цим залізниця нарахувала позивачу штраф за невиконання у березні 2010 року планів перевезення вантажу № 17/20, № 17/22, № 17/18, № 17/25 по ст. Рокувата у розмірі 111 982, 00 грн. та планів перевезення вантажу № 17/24, № 17/26, № 17/21, № 17/23, № 17/19 по ст. Вечірній Кут у розмірі 88 013, 20 грн. Спір між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та позивачем щодо стягнення з позивача штрафу за невиконання позивачем планів перевезення вантажів у березні 2010 року вирішувався в судовому порядку. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. по справі № 35/316-10 з позивача на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" за невиконання планів перевезення вантажів у березні 2010 року стягнуто штраф у сумі 84 200, 40 грн., а також 839, 97 грн. витрат по сплаті державного мита та 99, 12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього судовим рішенням стягнуто з позивача 85 139, 49 грн. Вказану суму позивач оплатив. Оплачені залізниці штрафи за невиконання планів перевезення вантажу у лютому 2010 року та березні 2010 року, плату за користування вагонами, якими позивач фактично не зміг скористатися, у лютому 2010 року, позивач вважає своїми збитками, що понесені ним у звязку з невиконанням відповідачем договірних зобовязань, в силу чого вбачає підстави для стягнення понесених збитків з відповідача.
Позивач також пояснив, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором зумовлене неможливістю їх виконання у звязку з тим, що відповідачем були закриті стрілочні переводи для рухомого складу через їх несправність, а їх стан загрожував їх безпечній експлуатації, про що відповідач зазначав у своїх листах, адресованих позивачу.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач посилається на ті обставини, що розділ 3 договору регулює питання планування обсягів робіт по навантаженню та перевезенню вантажів, а розділ 4 договору встановлює зобовязання сторін за договором, які мають виконуватися у відповідності з умовами договору як відповідачем, так і позивачем. Виконання передбаченого п. 4.2.4. договору обовязку відповідача здійснювати добове навантаження руди згідно календарного плану навантаження та нарядів ТОВ "Рудтранс", погоджених з Криворізькою дирекцією залізничних перевезень, або вказівок замовника є в залежності від виконання позивачем зобовязань, передбачених п. 4.1.14 договору. Однак, позивачем не доведено, що в спірний період ним виконувалися зобовязання, визначені п. 4.1.14 договору, а саме: щодоби спільно з відповідачем планувались обсяги, призначення та організація відвантаження руди, вносилися записи в книги заявок на навантаження або будь-яким іншим способом. Посилаючись на ч. 1 ст. 538 ЦК України, відповідач вважає, що виконання ним зобовязань за договором є зустрічним виконанням зобовязання, а його виконання обумовлене виконанням позивачем своїх договірних зобовязань. Також, за доводами відповідача, між позивачем та відповідачем не відбулося належним чином узгодження відповідно до передбаченого договором порядку планування обсягу робіт по навантаженню та перевезенню руди, що призвело до неможливості виконання відповідачем своїх зобовязань. Так, відповідач вважає, що позивачем не доведено узгодження місячних планів перевезення з виконавцем, доведення до останнього місячних календарних планів, затверджених залізницею. Декадні заявки на другу декаду лютого по станції Вечірній Кут та на другу і третю декади лютого по станції Рокувата, які узгоджені з залізницею, не співпадають із календарними планами навантаження маршрутів, які надані позивачем, як нібито узгоджені залізницею плани відвантажень. За наведеного, відповідач не вбачає з свого боку протиправної поведінки та вини у ненаданні послуг позивачу у лютому та березні 2010 року, що має наслідком неможливість застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків. Також, відповідач посилається на недоведеність позивачем й самого факту збитків. Пунктом 4.1.5. договору встановлений обовязок саме відправника (позивача) виконувати із залізницею всі розрахунки: за залізничний тариф, плату за користування вагонами, додаткові збори і інші платежі. Відповідач не погоджується з доводами позивача про те, що договірні зобовязання відповідачем не виконувалися через закриття стрілочних переводів у звязку з їх несправністю. Відповідач зазначає, що в жодному із своїх листів він не посилався на неможливість виконати умови договору через незадовільний стан підїзних колій. В той же час, відповідач стверджує, що з квітня 2009 року позивачем вживалися заходи, направлені на усунення відповідача від користування належним йому майном, яке розташоване на території позивача і призначене, в тому числі, для надання послуг за договором. Окрім того, відповідач вважає, що для встановлення причинного звязку між невиконанням планів перевезень та нарахуванням штрафу необхідно досліджувати також наявність можливості у позивача надати вантаж до навантаження, наявність руди на вантажних фронтах позивача, наявність у позивача договірних відносин з реалізації саме запланованої кількості руди, наявність обовязків по її відвантаженню.
У судовому засіданні 15.09.2011р. оголошено перерву на 04.10.2011р.
Суд відкладав розгляд справи з 04.10.2011р. на 11.10.2011р.
У судовому засіданні 11.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
11.12.2009р. Відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), як виконавець, та Відкрите акціонерне товариство "Суха Балка", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), а останнє є повним правонаступником майнових прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", що підтверджується статутом товариства, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 01.04.2011р., як замовник, уклали договір про надання послуг № 999/2569 (далі - Договір).
Відповідно до розділу першого Договору предметом Договору є надання відповідачем позивачу послуг з подачі та забирання вагонів до місць навантаження-вивантаження, підготовки вагонів під навантаження руди, щебеню та кварцитів (ущільнення щілин та конструктивних проміжків закладним матеріалом, профілактика проти примерзання залізорудної сировини до бортів та днища вагону), навантаження руди, щебеню та кварцитів у вагони і автотранспорт, вивезення та здачі готових маршрутів на станцію примикання.
Договір укладено строком дії з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року (п. 11.1. Договору).
Договір складений у відповідності із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами, що регулюють господарські договори. Зобов'язання сторін по виконанню окремих операцій загального процесу, зазначеного в розділі 1, обумовлюються умовами Договору (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору подача та забирання вагонів здійснюється локомотивом виконавця цілодобово, у тому числі у вихідні та святкові дні, по мірі прибуття потягів на станції примикання Рокувата та Вечірній Кут.
Згідно п. 3.2. розділу 3 "Планування" Договору перевезення залізної руди, кварцитів та щебеню здійснюється на підставі місячних календарних планів навантаження по числам місяця. Замовник у встановлені Правилами планування перевезень вантажів строки заявляє обєми ТОВ "Рудтранс", яке затверджує ці обєми в ДП "Придніпровська залізниця". Затверджені плани ТОВ "Рудтранс" доводить до замовника. Замовник, на підставі затверджених планів, розробляє календарні плани навантаження маршрутів по дням місяця у відповідності з Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом та можливостей станцій примикання і доводить їх до виконавця. Після узгодження календарних планів з виконавцем замовник затверджує їх у встановленому порядку. Затверджені календарні плани навантаження маршрутів передаються замовником виконавцю за три дні до початку планового місяця.
Також, відповідно до п. 3.3. Договору зміни календарного плану навантаження маршрутів на підставі телеграм, що надходять від ТОВ "Рудтранс", замовник доводить до виконавця письмово за три доби до початку навантаження.
Розділ 4 Договору встановлює обовязки сторін за Договором.
Зокрема, відповідно до п. 4.1.14. Договору обов'язком замовника (позивача) є щодоби, до дев'ятої години ранку, спільно з начальниками залізничних цехів планувати обєми, призначення та організацію відвантаження руди, кварцитів і щебеню на наступну добу, про що вносити запис в книги заявок на навантаження руди, кварцитів і щебеню, що знаходяться в залізничному цеху. Регулювання відвантаження щебеню, кварцитів та руди за напрямами здійснюється замовником.
Відповідно до п. 4.2. Договору виконавець (відповідач) зобовязався, зокрема, здійснювати подачу та забирання вагонів на фронти навантаження-вивантаження, розподілення вагонів, що предявлені станціями Рокувата та Вечірній Кут під навантаження руди, пропорційно календарному плану перевезень (п. 4.2.1.), здійснювати добове навантаження руди згідно календарного плану навантаження та нарядів ТОВ "Рудтранс", погоджених з Криворізькою дирекцією залізничних перевезень, або вказівок замовника (п. 4.2.4.), вивозити вагони з рудою на станції примикання (п. 4.2.5.).
15.01.2010р. позивач у відповідності з умовами Договору надав відповідачу попередній календарний план навантаження маршрутів позивача на лютий 2010 року по дням місяця для його узгодження.
29.01.2010р. відповідач отримав від позивача узгоджений з залізницею остаточний календарний план навантаження маршрутів позивача на лютий 2010 року в обсязі 193, 7 тис. тон руди, у тому числі: по шахті "Ювілейна" (ст. Рокувата) 99, 4 тис. тон; по шахті "Фрунзе" (ст. Вечірній Кут) 94, 3 тис. тон.
На станцію Рокувата Придніпровської залізниці позивач згідно з підтвердженим залізницею обємом відвантаження (план № 2026) надав декадні заявки від 29.01.2010р., від 05.02.2010р. та від 17.02.2010р.
04.02.2010р. о 17 год. 30 хв. на під'їзну колію відповідача для позивача під навантаження були подані 20 вагонів, що підтверджується пам'яткою № 202 про подавання вагонів. Місце подавання ст. Рокувата.
Зазначені 20 вагонів відповідач не подав під навантаження продукцією позивача. Вагони простоювали на колії відповідача без здійснення початку навантаження.
Як вбачається з облікової картки виконання плану перевезення № 2026 у лютому 2010 року по станції Рокувата (графа 7), з причин не предявлення залізниці вантажу до перевезення подача вагонів в кількості 20 штук автоматично переносилася на послідуючу добу (графа 4), що призвело до невиконання позивачем плану перевезення. Згідно цієї облікової картки вагони в кількості 20 штук знаходились на підїзній колії відповідача до кінця лютого 2010 року.
У звязку з наведеним позивачу був нарахований та стягнутий залізницею штраф за невиконання плану перевезення вантажів № 2026 у сумі 111 049, 10 грн., що підтверджується обліковою карткою виконання плану перевезення № 2026, накопичувальною карткою № 15030182 зборів за роботи (послуги) та штрафів, повязаних з перевезенням вантажів (вантажобагаж), оформленою 15.03.2010р., та переліком № 1503 залізничних документів від 15.03.2010р.
Також, на станцію Вечірній Кут Придніпровської залізниці позивач згідно з підтвердженим залізницею обємом відвантаження (план № 2004) надав декадні заявки від 29.01.2010р., від 05.02.2010р. та від 17.02.2010р.
04.02.2010р. о 12 год. 00 хв. на під'їзну колію відповідача для позивача під навантаження були подані 42 вагони, що підтверджується пам'яткою № 141 про подавання вагонів. Місце подавання (06) колія № 16 ст. Вечірній Кут.
05.02.2010р. о 02 год. 40 хв. на під'їзну колію відповідача для позивача залізницею під навантаження були подані 13 вагонів, що підтверджується пам'яткою № 142 про подавання вагонів, необхідних для забезпечення навантаження заявленого маршруту у кількості 55 вагонів. Місце подавання (06) колія № 16 ст. Вечірній Кут.
Ці вагони (у загальній кількості 55 штук) відповідач також не подав під навантаження продукцією позивача. Вагони знаходились на підїзній колії без здійснення початку навантаження.
Як вбачається з облікової картки виконання плану перевезення № 2004 за лютий 2010 року по станції Вечірній Кут (графа 7), з причин не предявлення залізниці вантажу до перевезення подача вагонів в кількості 55 штук автоматично переносилася на послідуючу добу (графа 4), що призвело до невиконання позивачем плану перевезення. Згідно цієї облікової картки вагони в кількості 55 штук знаходились на підїзній колії відповідача до кінця лютого 2010 року.
Окрім того, залізницею на підїзну колію відповідача на виконання плану перевезення № 2004 за лютий 2010 року по станції Вечірній Кут здійснювались неодноразові спроби подачі порожніх вагонів під навантаження продукцією позивача, які забирались залізницею також порожніми. Так, 34 вагони 05.02.2010р. о 12 год. 30 хв. були подані під навантаження маршруту призначенням Ізмаїл, Сербія (пам'ятка про подавання вагонів № 144), яка не підписана працівниками власника колії відповідача. У зв'язку з фактичним неприйняттям відповідачем цих вагонів під навантаження продукцією позивача, 20 вагонів забрані залізницею в порожньому стані 06.02.2010р. о 02 год. 00 хв. (пам'ятка про забирання вагонів № 91), а 14 вагонів 06.02.2010р. о 17 год. 05 хв. (пам'ятка про забирання вагонів № 93). 55 вагонів 08.02.2010р. о 01 год. 30 хв. були подані під навантаження маршруту призначенням Ужгород, Словаччина (пам'ятка про подавання вагонів № 151), яка не підписана працівниками власника колії відповідача. У зв'язку з фактичним неприйняттям відповідачем цих вагонів під навантаження продукцією позивача, 55 вагонів забрані залізницею в порожньому стані 09.02.2010р. о 01 год. 00 хв. (пам'ятка про забирання вагонів № 97).
Наведені обставини також підтверджуються обліковою карткою виконання плану перевезення № 2004 за лютий 2010 року по станції Вечірній Кут.
У звязку з наведеним позивачу був нарахований та стягнутий залізницею штраф за невиконання плану перевезення вантажів № 2004 по станції Вечірній Кут у лютому 2010 року у сумі 105 486, 50 грн., що підтверджується обліковою карткою виконання плану перевезення № 2004, накопичувальною карткою № 11030092 зборів за роботи (послуги) та штрафів, повязаних з перевезенням вантажів (вантажобагаж), оформленою 11.03.2010р., та переліком № 1303 залізничних документів від 13.03.2010р.
Окрім того, залізницею з позивача стягнено плату за користування вагонами, які простоювали у лютому 2010 року по станції Вечірній Кут, у сумі 78 621, 00 грн. Стягнення плати за користування вагонами у кількості 42 одиниці та 13 одиниць (маршрут) підтверджується накопичувальною карткою № 11030091, оформленою 11.03.2010р.
Таким чином, загальна сума штрафу, стягнутого залізницею з позивача за невиконання планів перевезення вантажів у лютому 2010 року по станціям Рокувата та Вечірній Кут становить 216 535, 60 грн., сума стягнутої плати за користування вагонами, якими позивач фактично не скористався, - 78 621, 00 грн.
Окрім того, відповідно до розділу 3 Договору позивач погодив з відповідачем, затвердив та передав відповідачу у встановленому порядку календарний план навантаження маршрутів позивача на березень 2010 року по станціям Рокувата та Вечірній Кут, у тому числі експортного призначення в обсязі 200 300 тон, який відповідач отримав 26.02.2010р.
З облікових карток виконання планів перевезення за березень 2010 року № 17/20, № 17/22, № 17/18, № 17/25 по ст. Рокувата та планів перевезення за березень 2010 року № 17/24, № 17/26, № 17/21, № 17/23, № 17/19 по ст. Вечірній Кут вбачається, що на під'їзні колії відповідача для позивача під навантаження у певні дати залізницею подавалися вагони, які відповідач не подав під навантаження продукцією позивача, згідно графи 7 облікових карток причина недовантаження не предявлення вантажу.
У звязку з невиконанням у березні 2010 року планів перевезення вантажу № 17/20, № 17/22, № 17/18, № 17/25 по ст. Рокувата та планів перевезення вантажу № 17/24, № 17/26, № 17/21, № 17/23, № 17/19 по ст. Вечірній Кут залізниця нарахувала позивачу штраф відповідно у розрізі станцій у розмірі 111 982, 00 грн. та у розмірі 88 013, 20 грн., що підтверджується накопичувальними картками № 08049007, оформлена 08.04.2010р., та № 14040118, оформлена 14.04.2010р.
Зазначені накопичувальні картки представником позивача не підписані.
На накопичувальній картці № 08049007 позивач навів свої заперечення щодо нарахування штрафу. Позивач не погодився з нарахованим штрафом з тих причин, що власник під'їзних колій ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" вагони під навантаження не подавав.
Спір щодо стягнення з позивача на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" штрафу за невиконання позивачем планів перевезення вантажу у березні 2010 року відповідно до наведених вище облікових карток у загальній сумі 199 995, 20 грн. (111 982, 00 грн. + 88 013, 20 грн.) вирішувався у судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. по справі № 35/316-10 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення 199 995, 20 грн. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010р. у наведеній справі змінено, резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: позов задовольнити частково; стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 84 200, 40 грн. штрафу за невиконання плану перевезень за березень 2010 року, 839, 97 грн. витрат по сплаті державного мита та 99, 12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовити.
Вказана загальна сума 85 139, 49 грн. позивачем оплачена платіжним дорученням № 1613 від 19.05.2011р. (призначення платежу погашення боргу відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. за позовом ДП "Придніпровська залізниця" до позивача).
Оплачені залізниці штрафи за невиконання планів перевезення вантажу у лютому 2010 року та березні 2010 року, плату за користування вагонами, якими позивач фактично не зміг скористатися, у лютому 2010 року, позивач вважає своїми збитками, що понесені ним у звязку з невиконанням відповідачем договірних зобовязань, в силу чого вбачає підстави для стягнення понесених збитків з відповідача, що і є причиною спору.
Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Як передбачає п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частина перша статті 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Враховуючи положення ст. 224 ГК України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.
Як встановлено господарським судом вище, у відповідності з календарними планами навантаження маршрутів позивача на лютий та березень 2010 року, погодженими з відповідачем, затвердженими та переданими відповідачу у встановленому порядку у відповідності з умовами Договору, підтвердженими залізницею обємами відвантаження по станціям Рокувата та Вечірній Кут (відповідні плани перевезень), декадними заявками, залізниця подавала на підїзну колію відповідача для позивача, як вантажовідправника, у певні дати місяців вагони під навантаження.
За умовами укладеного між позивачем та відповідачем Договору обовязок по подачі вагонів під навантаження, навантаженню та забиранню вагонів, вивезенню їх з навантаженою рудою на станції примикання покладається на відповідача.
У певні зазначені вище дати та місяці 2010 року відповідач надані залізницею вагони, які знаходились на станціях примикання, під навантаження руди не подав. Вагони простоювали на колії відповідача без здійснення початку навантаження.
З причин не пред'явлення залізниці вантажу до перевезення подача вагонів автоматично переносилася на послідуючу добу, що мало наслідком невиконання позивачем планів перевезення вантажу, а у лютому 2010 року по станції Вечірній Кут простій вагонів, у звязку з чим позивач поніс додаткові витрати у вигляді оплати залізниці штрафів за невиконання планів перевезення вантажу у лютому 2010 року у загальному розмірі 216 535, 60 грн., у березні 2010 року у розмірі 84 200, 40 грн. (стягнутий на підставі судового рішення) та у вигляді плати за користування вагонами у лютому 2010 року, яке фактично полягало не у використанні вагонів, а у їх простої, у сумі 78 621, 00 грн.
05.02.2010р. позивач звернувся до відповідача на ім'я голови правління та на ім'я виконуючого обовязки управління залізничного транспорту з листами (вих. № 697, та вих. № 708) про порушення відповідачем договірних зобовязань. В листах позивач зазначив про те, що 04.02.2010р. з 18 год. 00 хв. без попереджень та повідомлення причин припинене відвантаження руди на експорт по шахтах "Ювілейна" та "ім. Фрунзе", на відповідальному простої відповідача знаходяться вагони, предявлені під навантаження, зривається графік відвантаження закордонним споживачам. Позивач зазначив, що всі понесені ним збитки будуть віднесені за рахунок відповідача. Позивач просив розібратися в ситуації, що склалася, повідомити про причини та вказати строки відновлення відвантаження.
Матеріали справи містять листи відповідача, адресовані позивачу, від 15.02.2010р. та від 03.03.2010р. Цими листами відповідач повідомив позивача, що при проведенні огляду колій, стрілочних переводів ним виявлене граничне зношення металевих частин на стрілочних переводах № 7 станції Центральна залізничних цехів № 2 та № 3 станції Фрунзе залізничного цеху № 3 управління залізничного транспорту, яке загрожує безпеці руху потягів і схоронності вагонного парку, що переміщується по підїзній колії комбінату. Стрілочні переводи закриті для руху рухомого складу.
Зазначені листи відповідача не містять посилань, що вони є відповіддю на наведені вище звернення позивача до відповідача.
Однак, інших листів, якими б відреагував відповідач на звернення позивача щодо невиконання договірних зобовязань, відповідач не надав.
Також, конфліктна ситуація, повязана з виконанням договірних відносин між позивачем та відповідачем, розглядалась на нараді в Дніпропетровській облдержадміністрації, яка відбулася за участю керівників позивача та відповідача 15.03.2010р. На нараді прийняте рішення, зокрема, запропонувати відповідачу винайти можливості термінового відновлення в спеціальному режимі підїзними коліями підприємства відвантаження залізорудної сировини виробництва ВАТ "Суха Балка".
Матеріали справи містять пояснення на звернення позивача станцій Рокувата та Вечірній Кут з приводу невиконання позивачем планів перевезення у березні 2010 року з причини не предявлення вантажу.
З пояснень станції Рокувата вбачається, що на кінець маршруту готові вагони простоювали на станції в очікуванні забирання власником підїзної колії відповідачем для контрагента позивача; вагони, подані позивачу, лишалися незавантаженими, тоді як відповідач освоював всі підготовлені станцією порожні вагони згідно наданих планів перевезення.
З пояснень станції Вечірній Кут вбачається, що в березні місяці 2010 року позивач не виконав план перевезень з причини не предявлення вантажу з вини власника підїзних колій відповідача, який не здійснював подачу вагонів, предявлених під навантаження контрагенту позивачу.
Враховуючи встановлені обставини справи, наведені докази, які господарський суд оцінює у їх сукупності, керуючись ст. 43 ГПК України, в понесених позивачем додаткових витратах у вигляді оплати залізниці штрафів за невиконання планів перевезення вантажу у лютому 2010 року у загальному розмірі 216 535, 60 грн., у березні 2010 року у розмірі 84 200, 40 грн. (стягнутий на підставі судового рішення) та у вигляді плати за користування вагонами у лютому 2010 року, яке фактично полягало не у використанні вагонів, а у їх простої, у сумі 78 621, 00 грн., суд вбачає винні дії відповідача, які полягають у неправомірному невиконанні відповідачем зобовязань за Договором.
Понесені позивачем витрати є реальними збитками позивача, спричиненими неправомірним невиконанням відповідачем договірних зобовязань.
За наведеного, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 379 357, 00 грн. (216 535, 60 грн. + 84 200, 40 грн. + 78 621, 00 грн. = 379 357, 00 грн.) є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.
В решті вимог щодо стягнення збитків позов задоволенню не підлягає, оскільки до складу суми збитків позивач включив судові витрати у загальній сумі 939, 09 грн., стягнені з позивача у судовому порядку у звязку з розглядом справи № 35/316-10, які не є в причинному звязку з неправомірними діями відповідача. Окрім того, позивач при підрахунку загальної суми, заявленої до стягнення, допустив арифметичну помилку.
Враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача у справі.
Суд відхиляє доводи відповідача у справі з приводу того, що він не міг виконати передбачені п. 4.2.4. Договору зобовязання здійснювати добове навантаження руди, оскільки їх виконання є в залежності від виконання позивачем зобовязань, передбачених п. 4.1.14 Договору, які позивачем у спірний період не виконувалися.
Дійсно, п. 4.1.14 Договору встановлює обовязок позивача щодоби спільно з начальниками залізничних цехів планувати об'єми, призначення та організацію відвантаження руди, кварцитів та щебеню на наступну добу, про що вносити запис в книги заявок на навантаження, що знаходяться в залізничному цеху. Регулювання відвантаження щебеню, кварцитів та руди за напрямами здійснюється замовником.
Позивач не надав доказів того, що вносилися відповідні записи в книги заявок на навантаження.
Однак, суд враховує ті обставини, що книги заявок на навантаження не знаходяться у позивача, умовами Договору їх місцезнаходження визначено залізничним цехом відповідача.
Суд вимагав у відповідача надати книги заявок на навантаження щодо спірного періоду. Відповідач вимоги суду не виконав, послався на те, що вони не збереглися на підприємстві через фактичне припинення надання послуг за Договором з квітня 2010 року, та зазначив, що покладення судом обовязку доказування факту невиконання зазначеного зобовязання з боку позивача на відповідача не узгоджується із презумпцією винуватості в цивільному законодавстві.
Однак, в силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки саме відповідач стверджує, що позивач не виконував зобовязання, передбачені п. 4.1.14 Договору, що унеможливило виконання зобовязань за Договором відповідачем, доведення належним чином своїх доводів є обовязком відповідача та гарантією правомірності його поведінки у спірних правовідносинах.
Щодо решти доводів відповідача про те, що між позивачем та відповідачем не відбулося належним чином узгодження відповідно до передбаченого Договором порядку планування обсягу робіт по навантаженню та перевезенню руди, що призвело до неможливості виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором, то ці доводи спростовуються матеріалами справи.
Суд відхиляє посилання відповідача на декадні заявки на другу декаду лютого по станції Вечірній Кут та на другу і третю декади лютого по станції Рокувата, які узгоджені з залізницею та які не співпадають із календарними планами навантаження маршрутів, які надані позивачем, як нібито узгоджені залізницею плани відвантажень.
Зазначене не спростовує того, що залізницею були подані вагони для навантаження продукцією позивача, що свідчить про дотримання порядку планування, однак які відповідач не подав під навантаження, а спірні правовідносини виникли щодо першої декади лютого 2010 року.
Суд враховує також те, що відповідач не міг не знати про подані залізницею вагони, які знаходились на підїзних коліях відповідача, однак не вжив жодних заходів, направлених на їх навантаження та, відповідно, на виконання своїх зобовязань за Договором, незважаючи на письмові звернення до нього позивача з цього приводу. Про реальну можливість виконання договірних зобовязань безпосередньо стверджує відповідач.
Суд відхиляє посилання відповідача на недоведеність позивачем факту збитків. Наявними в матеріалах справи доказами, про що зазначено вище, підтверджуються обставини понесення позивачем витрат (збитків) з винної та неправомірної поведінки відповідача у звязку з оплатою штрафів за невиконання планів перевезення та плати за користування вагонами, які фактично простоювали. Наявні в матеріалах справи докази є належними доказами в розумінні положень Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085, з подальшими змінами.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що пунктом 4.1.5. Договору встановлений обовязок саме відправника (позивача) виконувати із залізницею всі розрахунки: за залізничний тариф, плату за користування вагонами, додаткові збори і інші платежі.
Виходячи з умов даного пункту Договору та чинного законодавства, позивач і поніс додаткові витрати, які є його збитками, що зумовлені винною та неправомірною бездіяльністю відповідача, яка полягає у невиконанні договірних зобовязань.
Суд відхиляє решту доводів відповідача, оскільки вони не спростовують наведеного вище.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 ГПК України зайво сплачене позивачем державне мито у сумі 0, 04 грн. підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А, ідентифікаційний код 00191307) на користь Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) збитки у сумі 379 357 (триста сімдесят дев'ять тисяч триста пятдесят сім) грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 3 793 (три тисячі сімсот девяносто три) грн. 57 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 41 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Повернути Публічному акціонерному товариству "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) зайво сплачене згідно платіжного доручення № 1773 від 29.07.2011р., яке знаходиться в матеріалах справи, державне мито у сумі 0, 04 грн., про що видати довідку.
Суддя Л.А. Коваль
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 17.10.2011р.
Судове рішення № 18764587, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 17.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/5005/11022/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: