Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
27.09.2011Справа №5002-23/3263-2011 За позовом Заступника прокурора м. Ялти (вул. Кірова, буд. 18, м. Ялта, АР Крим, 98600)
в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, буд. 18/9, Печерський район, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 00032945)
До відповідачів: 1.Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, буд. 1, м.Ялта, АР Крим, 98600; ідентифікаційний код 04055765)
2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; ідентифікаційний код 02583780)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Дочірнього підприємства «Санаторій «Орлине Гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Комунарів-Сеченова, буд. 5/8, м. Ялта, АР Крим, 98635; ідентифікаційний код 02650920)
про визнання недійсним рішення та спонукання до повернення майна
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача ОСОБА_1., представ. за довір. №219 від 27.04.2011р.
Від відповідача 1 не зявився.
Від відповідача 2 ОСОБА_2., представ. за довір. №19-07/02 від 19.07.2011р., ОСОБА_3., представ. за довір. №11-07/02 від 11.07.2011р.
Від третьої особи не зявився.
Прокурор Горна К.В., посвідч. № 11238
Суть спору: Заступник прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів: 1) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, 2) Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», в якому просить:
-визнати недійсним рішення першого відповідача № 25 (16) від 08.02.2002 р., яким зареєстроване за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» право власності на обєкти нерухомості санаторію «Орлине гніздо», а саме: будівлю корпусу № 10 (літ. А), будівлю санаторію корпусу літ. Б, будівлю гуртожитку літ. В, склад літ. Е, підпірні стіни, асфальтове покриття, плитку залізобетонну, бортове каміння, решітки огорожі, ступені, зовнішні водопровідні мережі, каналізаційні мережі, зовнішні електричні мережі, що розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Сеченова, буд. 5;
-зобовязати другого відповідача повернути державі в особі Фонду державного майна України обєкти нерухомості санаторію «Орлине гніздо», а саме: будівлю гуртожитку літ. В, склад літ. Е, підпірні стіни, асфальтове покриття, плитку залізобетонну, бортове каміння, решітки огорожі, ступені, зовнішні водопровідні мережі, каналізаційні мережі, зовнішні електричні мережі, що розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Сеченова, буд. 5.
Разом з тим, прокурор просить визнати причину пропуску строку на подачу зазначеної позовної заяви поважною та поновити його; покласти на відповідача судові витрати. Крім того, прокурор надав заяву про забезпечення позову шляхом нкладення заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, реєстрації, перереєстрації обєктів нерухомості, а саме: будівлю корпусу № 10 (літ. А), будівлю санаторію корпусу літ. Б, будівлю гуртожитку літ. В, склад літ. Е, підпірні стіни, асфальтове покриття, плитку залізобетонну, бортове каміння, решітки огорожі, ступені, зовнішні водопровідні мережі, каналізаційні мережі, зовнішні електричні мережі, що розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Сеченова, буд. 5.
Ухвалою ГС АР Крим від 01.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Дочірнє підприємство «Санаторій «Орлине Гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
В ході розгляду справи судом встановлено, що повним найменуванням юридичної особи відповідача-2 є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який сформований господарським судом АР Крим за електронним запитом від 01.08.2011 р. за № 10691246 (а.с. 24-26). У звязку з чим, суд вважає за необхідне зазначити в своїй ухвалі про зміну найменування другого відповідача.
12.09.2011 р. до канцелярії суду від Прокуратури АР Крим надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить:
- визнати недійсним рішення Виконкому Ялтинської міської ради № 25 (16) від 08.02.2002 р. «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна санаторію «Орлине гніздо»;
- визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна санаторію «Орлине гніздо», а саме: будівлю корпусу № 10 літ. А загальною площею 618,2 кв. м, будівлю санаторного корпусу літ. Б площею 219,6 кв. м, будівлю гуртожитку літ. В площею 64,6 кв. м, склад літ. Е площею 19,4 кв. м, підпірні стіни 277 куб. м, асфальтове покриття 450 кв. м, плитка ж/б 200 кв. м, бортовий камінь 277 п. м, ступені 12,4 кв. м, зовнішні водопровідні мережі 168 п. м, каналізаційні мережі 38 п. м, зовнішні електричні мережі 40 п. м;
- зобовязати ПрАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» повернути Фонду державного майна України обєкти нерухомого майна, а саме: будівлю корпусу № 10 літ. А загальною площею 618,2 кв. м, будівлю санаторного корпусу літ. Б площею 219,6 кв. м, будівлю гуртожитку літ. В площею 64,6 кв. м, склад літ. Е площею 19,4 кв. м, підпірні стіни 277 куб. м, асфальтове покриття 450 кв. м, плитка ж/б 200 кв. м, бортовий камінь 277 п. м, ступені 12,4 кв. м, зовнішні водопровідні мережі 168 п. м, каналізаційні мережі 38 п. м, зовнішні електричні мережі 40 п. м.
Разом з тим, прокурор просить визнати причину пропуску строку на подачу позовної заяви поважною та поновити його.
Прокурор та позивач в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі відповідно до збільшених позовних вимог. Крім того, представник Фонду надав письмові пояснення по суті спору.
Перший відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, проте 15.08.2011 р. від виконкому надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника за наявними в справі матеріалами.
Представники Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в судове засідання зявилися, надали відзив на позов.
Третя особа в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про час та місце слухання справи проінформована належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, відповідача-2, висновок прокурора, суд
Встановив :
Рішенням виконкому Ялтинської міської ради № 25 (16) від 08.02.02 за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості санаторію «Орлине гніздо», а саме: будівлю корпусу №10 літ А, загальною площею загальною площею 618,2 кв. м, будівлі санаторного корпусу літ Б, площею 219,6 кв. м, будівлю гуртожитку літ В площею 64,6 кв. м, склад літ Е площею 19,4 кв. м підпірні стіни 277 куб. м, асфальтове покриття 450 кв. м, плітка ж/б 200 кв. м, бортовий камінь 277 п. м, огороджувальні решітки 81,3 п. м, ступені12,4 кв. м, зовнішні водопровідні мережі 168 п. м, каналізаційні мережі 38 п. м, зовнішні електричні мережі 40 п. м, що розташовані за адресою: м.Ялта, вул.Сеченова,5. Ринкова вартість, яких складає 1009471,2 грн. Суд вважає, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню виходячи з наступного. На виконання Постанови Ради Міністрів охорони здоров'я УРСР № 606 від 23.04.1960р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку, санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок.
Згідно п.2 вказаної Постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.
Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради міста Києва №1971 від 23.12.1991 року зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751234350 грн., що становить 92,92 % розміру статутного фонду.
Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.
Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державної власністю України.
Таким чином майно передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" є державною власністю.
До такого висновку дійшов і Верховний суд України, про що зазначав у прийнятій ним постанові у справі №20-3-30/475-05-11719 від 25.09.2007р. Аналогічні положення містяться у постановах Верховного суду України від 16.09.2008р., постанові Вищого господарського суду України від 01.09.2009р. у справі №38/303-40/223.
Також рішенням Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. у справі №137/7 не підтверджено факт належності ФПУ та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» спірного майна на праві власності.
Згідно зі ст. 1 Тимчасового Положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.
Відповідно до ст. 225 Цивільного кодексу Української РСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Згідно з актом від 24.01.1992 року на підставі Постанови Президії Ради Федерації незалежних профспілок України від 22.11.1991р. «Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» у власність останнього передано майно територіальних санаторно-курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку, тощо, згідно переліку до акту від 24.01.1992р., у тому числі й санаторій «Ай-Петрі», передано у відання, а не у власність Української Республіканської ради профспілок (Укрпрофради), а відтак, правонаступники останньої не вправі були розпоряджатись спірним майном, як власники.
На момент оформлення права власності в Україні існувала державна (загальнонародна) і колгоспно-кооперативна власність, і ніхто не мав права використовувати державну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях (ст. 10 Конституції України 1978 року, що діяла на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р. № 697- XII лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а статтею 34 цього Закону визначено, що загальнодержавну (республіканську) власність складають, зокрема, об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно.
Таким чином, на підставі наведених норм права Президія Ради Федерації незалежних Профспілок України не вправі була своєю постановою від 22.11.1991р. передавати за актом від 24.01.1992 року у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» спірне майно, яке є державною власністю.
Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 1 ГПК України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається ю особою.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Враховуючи викладене, рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 25 (16) від 08.02.2002 р. «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна санаторію «Орлине гніздо» прийнято з порушенням норм закону та підлягає визнанню недійсним, а спірне майно підлягає поверненню власникові - державі в особі Фонду державного майна України на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України.
При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, суд враховує, що позивачем у даній справі, в інтересах якого звернувся прокурор, є Фонд державного майна України, якому не було відомо про прийняття спірного рішення, в той час як приписи статті 76 ЦК УРСР так і статті 261 ЦК України, чинного на цей час, пов'язують початок перебігу строку позовної давності з виникненням права на позов саме у особи, права якої порушено, тобто у даному разі - у позивача по справи, а не у прокурора, який статусу позивача не має, а є самостійним учасником судового процесу.
Статтею 83 ЦК УРСР було встановлено, що не застосовується позовна давність до вимог державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних громадських організацій та громадян.
Відповідно до п. 6 Заключних та перехідних положень ЦК України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
За правилами ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органа державної влади або органа місцевого самоврядування, яким порушено право власності.
Про зазначені порушення прокуратурі стало відомо під час проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження майна професійних спілок у травні- червні поточного року. Фонду державного майна України про зазначені порушення не було відомо до часу проведення перевірки і заявлення позову, таким чином строк позовної давності підлягає поновленню як пропущений з поважних причин.
Розглянувши вимогу прокурора про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. позивачем не надано відповідних доказів, які дозволяють суду зробити висновок про наявність підстав, що унеможливлюють виконання рішення, крім того суд не вбачає розумності, обґрунтованості вимог заявника та керується положенням про забезпечення збалансованості інтересів сторін. Так, прокурор не надав доказів, що могли б ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та не обґрунтував свою вимогу відповідними документами.
Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідачів 1, 2, 3 згідно ст. 49 ГПК України.
В судовому засіданні 27.09.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Поновити строк позовної давності.
2.У забезпеченні позову відмовити.
3.Позов задовольнити.
4.Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 25 (16) від 08.02.2002 р. «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна санаторію «Орлине гніздо».
5.Визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна санаторію «Орлине гніздо», а саме: будівлю корпусу № 10 літ. А загальною площею 618,2 кв. м, будівлю санаторного корпусу літ. Б площею 219,6 кв. м, будівлю гуртожитку літ. В площею 64,6 кв. м, склад літ. Е площею 19,4 кв. м, підпірні стіни 277 куб. м, асфальтове покриття 450 кв. м, плитка ж/б 200 кв. м, бортовий камінь 277 п. м, ступені 12,4 кв. м, зовнішні водопровідні мережі 168 п. м, каналізаційні мережі 38 п. м, зовнішні електричні мережі 40 п. м.
6.Зобовязати Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; ідентифікаційний код 02583780) повернути Фонду державного майна України (вул. Кутузова, буд. 18/9, Печерський район, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 00032945) обєкти нерухомого майна, а саме: будівлю корпусу № 10 літ. А загальною площею 618,2 кв. м, будівлю санаторного корпусу літ. Б площею 219,6 кв. м, будівлю гуртожитку літ. В площею 64,6 кв. м, склад літ. Е площею 19,4 кв. м, підпірні стіни 277 куб. м, асфальтове покриття 450 кв. м, плитка ж/б 200 кв. м, бортовий камінь 277 п. м, ступені 12,4 кв. м, зовнішні водопровідні мережі 168 п. м, каналізаційні мережі 38 п. м, зовнішні електричні мережі 40 п. м.
7.Стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, буд. 1, м.Ялта, АР Крим, 98600; ідентифікаційний код 04055765) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.
8.Стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, буд. 1, м.Ялта, АР Крим, 98600; ідентифікаційний код 04055765) в дохід державного бюджету України (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.
9.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; р/р 2600838 у 5-й Київській філії АППБ «Аваль», МФО 322614, ідентифікаційний код 02583780) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.
10.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; р/р 2600838 у 5-й Київській філії АППБ «Аваль», МФО 322614, ідентифікаційний код 02583780) в дохід державного бюджету України (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.
11.Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Орлине Гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Комунарів-Сеченова, буд. 5/8, м. Ялта, АР Крим, 98635; ідентифікаційний код 02650920) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.
12.Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Орлине Гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Комунарів-Сеченова, буд. 5/8, м. Ялта, АР Крим, 98635; ідентифікаційний код 02650920) в дохід державного бюджету України (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.
13. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримДоброрез І.О.
Судове рішення № 18764509, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 27.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3263-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: