Ухвала суду № 18764239, 27.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"27" жовтня 2011 р. Справа № 5015/1921/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Євсікова О.О.,

суддів:Барицької Т.Л.,

Хрипуна О.О.,

розглянувши касаційну скаргуУправління майном спільної власності Львівської обласної ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2011

та на рішеннягосподарського суду Львівської області від 12.05.2011

у справі№5015/1921/11 господарського суду Львівської області

за позовомУправління майном спільної власності Львівської обласної ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чесний продукт

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" пророзірвання договору оренди, стягнення 69 059,48 грн. та виселення із займаних приміщень

ВСТАНОВИВ:

Подана скаржником касаційна скарга від 03.08.2011 №1197 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 та на рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2011 у справі №5015/1921/11 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Колегією суддів встановлено, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.

Згідно з положеннями п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15, при перерахуванні мита з рахунку платника подається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Підтвердженням сплати держмита є лише останній примірник платіжного доручення або квитанція, таким чином додана до касаційної скарги ксерокопія платіжного доручення №754 від 12.08.2011, на якій до того ж відсутній відповідний напис про зарахування до державного бюджету відповідних коштів, не приймається судом як належний доказ сплати державного мита.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 та на рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2011 у справі №5015/1921/11 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя                                                  О.О. Євсіков

Судді:                                                  Т.Л. Барицька

                                                                                           О.О. Хрипун