Рішення № 18763275, 20.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2011 р.Справа № 5013/1724/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1724/11

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Умань Черкаської області

до відповідача: Добровеличківського районного споживчого товариства, смт. Добровеличківка Кіровоградської області

про стягнення 5 450,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, особисто;

від відповідача - участі не брали.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Добровеличківського районного споживчого товариства на користь позивача заборгованості за договором поставки б/н від 22.09.08 р. в сумі 5 000,00 грн. та 450,00 грн. процентів за користування чужими коштами, всього в сумі 5 450,00 грн.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, в судовому засіданні 20.10.11 р. участі не брав.

Разом з цим, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 29.09.11 р. Добровеличківському районному споживчому товариству ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 26.09.11 р. (а.с. 18).

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.

22.09.08 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - Постачальник) та Добровеличківським районним споживчим товариством (далі - Покупець) укладено договір б/н (далі - Договір, а.с. 9-10).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар згідно накладних відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п.п. 1.2., 1.3. Договору, предметом Договору є товар (партія товару), вказаний у накладних (далі - товар). Під партією сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній.

Асортимент, кількість та ціна товару погоджується сторонами і вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

У розділі 2 Договору сторони обумовили строки та порядок постачання.

Так, згідно п. 2.7. Договору, товар вважається прийнятим за якістю та за кількістю з моменту підписання сторонами відповідних накладних.

Пунктами 4.1.- 4.2. Договору визначено, що оплата товару здійснюється через 7 днів з моменту підписання видаткової накладної Покупцем.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2009 року. В тому випадку, якщо зобов'язання за Договором не будуть виконані сторонами або однією із сторін, то дія Договору продовжується до повного виконання зобов'язань за даним Договором (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткової накладної № ОК-0000878 від 22.09.08 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на суму 5 331,50 грн. (а.с. 11).

Вказана вище видаткова накладна № ОК-0000878 від 22.09.08 р. містить відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Покупця та відтиск печатки підприємства у графі "Отримав (ла)".

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 331,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 50 від 10.04.09 р. (а.с. 26).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5 000,00 грн. (5 331,50 грн. - 331,50 грн. = 5 000,00 грн.).

Вказана заборгованість підтверджується також підписаним Постачальником та Покупцем актом звірки взаєморозрахунків з 01.01.08 р. по 08.07.09 р. (а.с. 13).

Оскільки заборгованість в сумі 5 000,00 грн. відповідачем сплачено не було, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 5 000,00 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 450,00 грн. за користування чужими коштами.

Згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 Цивільного кодексу України).

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Так як розрахунок 3% річних в сумі 450,00 грн. є обґрунтованим, повністю відповідає фактичним обставинам справи, вказана вимога підлягає задоволенню

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Добровеличківського районного споживчого товариства (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Поповича, 13, р/р 2600030105 в Ощадбанку смт. Доброовеличківка, МФО 323839, код 01755812, код ЄДРПОУ 01755812) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_3 в ЧФ КБ "ПриватБанк" м. Умані, МФО 354347, ІПН НОМЕР_2) заборгованість в сумі 5450,00 грн., з них: 5 000,00 грн. - основний борг; 450,00 грн. - 3 % річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 25.10.2011 року.