Рішення № 18763083, 11.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р.Справа № 5013/1542/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1542/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", м. Тернопіль

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія", м. Кіровоград

про стягнення 5 170,44 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 23.07.10 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" боргу за поставлену продукцію 5 170,44 грн.

Відповідно до письмового відзиву на позовну заяву від 14.09.11 р., відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні. При цьому відповідач зазначає, що підставою звернення позивача до суду є несплата відповідачем товару відповідно до видаткової накладної № НТ-0002653 від 17.06.11 р., тоді як платіжним дорученням від 01.07.11 р. № 5953 вартість товару, поставленого згідно вказаної накладної, сплачено в повному обсязі (а.с. 32).

Розглянувши наявні матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

12.04.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (далі - ТОВ "ТДК" або Товариство) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" (далі - Дистрибутор") укладено дистрибуторський договір № КР01/10 (далі - Договір, а.с. 9-10).

Відповідно до умов Договору, Товариство бере на себе зобов'язання постачати товар Дистрибутору згідно замовлення, а Дистрибутор бере на себе зобов'язання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному Договорі (п. 1.1. Договору).

Асортимент, кількість та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є погоджена Товариством заявка Дистрибутора, що надсилається Товариству будь-яким зручним для сторін способом (факсимільним повідомленням, надсиланням рекомендованим листом або іншим способом), повноважному представнику Товариства (п.1.2. Договору).

Умови та порядок поставки сторони визначили у розділі 2 Договору.

Так, згідно п. 2.5. Договору, поставка товару здійснюється до складу Дистрибутора за рахунок Товариства. Товариство несе всі ризики, пов'язані з транспортуванням Товару до складу Дистрибутора. Дата прийняття товару Дистрибутором на своєму складі буде вважатися датою поставки при умові документального підтвердження.

Відповідно до п.п. 5.1.- 5.2. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Дистрибутором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства або шляхом внесення готівки в касу Товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 21 календарний день від дати отримання товару.

Зобов'язання Дистрибутора по оплаті вартості отриманого товару вважаються виконаними при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування коштів, перерахованих Дистрибутором на поточний рахунок Товариства в банківській установі, при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в касу Товариства.

Даний Договір діє з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. У випадку, якщо за 20 днів до закінчення терміну дії даного Договору сторонами не було надіслано письмових заяв про припинення чи зміну його умов, дія даного Договору продовжується на такий самий термін на тих самих умовах (п. 9.1. - 9.2. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.

Укладений між сторонами Договір містить правові ознаки договору купівлі-продажу та договору поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України та параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем на підставі видаткової накладної № НТ-0002653 від 17.06.11 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 171,05 грн. (а.с. 11).

Вказана вище видаткова накладна містить відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Дистрибутора та відтиск печатки підприємства у графі "Отримав (ла)".

Товар отриманий повноважним представником відповідача на підставі довіреності № 114 від 20.06.11 р. (а.с. 13).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 0,61 грн., що вбачається з розрахунку суми боргу, наданого до суду позивачем (а.с. 12).

Отже, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5 170,44 грн. (5171,05 грн. - 0,61 грн. = 5 170,44 грн.).

01.08.11 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 12/50 про сплату 5 170,44 грн. за поставлену згідно накладної № НТ-0002653 від 17.06.11 р. продукцію (а.с. 14).

Оскільки відповідачем відповіді на вимогу не надано, заборгованість в сумі 5170,44 грн. не сплачено, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги заперечив, стверджуючи, що вимоги позивача про стягнення боргу за поставку товару на підставі видаткової накладної № НТ-0002653 від 17.06.11 р. є безпідставними, оскільки відповідачем платіжним дорученням від 01.07.11 р. № 59153 вартість вказаного товару сплачено повністю (а.с. 32).

Крім того, в своїх усних поясненнях посилаючись на накладну про повернення № 233 від 27.07.11 р., відповідач наголошує на поверненні позивачу товару на загальну суму 6 393,45 грн. (а.с. 36).

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 02.09.11 р., що підписаний повноважними представниками обох сторін, господарсько-торговельна діяльність на підставі укладеного між позивачем та відповідачем Договору здійснюється сторонами вже тривалий час.

За змістом вище зазначеного акту звірки взаєморозрахунків головний бухгалтер ТОВ "ТДК" Ткаченко Т.В. підтвердив фактичне отримання за час дії Договору від позивача товару, загальна вартість якого становить 260 284,15 грн., а також здійсненні відповідачем оплати за отриманий товару на суму 255 113,71 грн. (а.с. 34 том ).

Умови Договору не містять визначення умов та порядку зарахування коштів, сплачених Дистрибутором за поставлений позивачем товар.

Оскільки платіжне доручення № 5953 від 01.07.11 р. на суму 8174,47 грн., на яке посилається відповідач як на підтвердження своїх доводів, в призначенні платежу не містить посилання на конкретну видаткову накладну, а лише на укладений між сторонами Договір, позивачем цілком правомірно здійснено зарахування сплаченої відповідачем суми в рахунок погашення існуючої за Дистрибутором заборгованості за попередні поставки товару.

Посилання ж відповідача на відсутність заборгованості перед позивачем у зв'язку зі здійсненим Дистрибутором повернення товару на суму 6 393,45 грн. згідно накладної № 233 від 27.07.11 р. також не можуть бути прийняті господарським судом до уваги, враховуючи наступне.

Так, накладна повернення товару постачальнику № 233 від 27.07.11 р., не містить печатки позивача та підпису його повноважного представника, також відсутня і відповідна довіреність.

Відповідно до заяви № 12/153 від 05.10.11 р., позивач стверджує, що повернення товару відповідачем не здійснювалось, вказана у накладній продукція позивачем не отримувалась. До того ж, позивач наголошує на тому, що умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено права Дистрибутора на здійснення повернення продукції та кореспондуючого цьому обов'язку позивача прийняти таку продукцію (а.с. 49).

З усних пояснень представника відповідача вбачається, що повернення товару згідно накладної на повернення № 233 від 27.07.11 р. фактично здійснено не було.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 5 170,44 грн., а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідно до Договору про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 01/01/11 від 01.01.11 р., укладеного між фізичною особою - підприємцем, адвокатом ОСОБА_2 (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (Замовник), Виконавець бере на себе зобов'язання по наданню Замовнику на строковій основі комплексу адвокатських послуг консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами цього договору та наступними додатковими письмовими угодами, а Замовник зобов'язується здійснювати оплату таких послуг (а.с. 17-18).

Як вбачається з акту від 23.08.11 р. виконаних робіт до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 01/01/11 від 01.01.11 р. (далі - Акт), в період з 13.08.11 р. по 23.08.11 р. Виконавцем надано Замовнику адвокатські послуги з підготовки та ведення справи про стягнення боргу з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія", що включає вивчення та наліз документів, що стосуються виконання завдання Замовника, участь у досудовій процедурі вирішення спору шляхом переговорів та листування, написання позовної заяви, підготовка та оформлення доданих до неї документів, проведення розрахунку боргу, надання консультацій, рекомендацій, підготовка юридичних висновків та правових експертиз стосовно оптимальних шляхів досягнення поставленої мети, забезпечення представництва інтересів Замовника при вирішенні питань, що стосуються виконання замовлення.

Згідно п.п. 2, 3 Акту Виконавцем затрачено на виконання завдання Замовника 5 годин. Вартість наданих Замовнику адвокатських послуг за договором № 01/01/11 від 01.01.11 р. та цим Актом складає 500,00 грн. з розрахунку 100,00 грн. за одну годину (а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва № 511 від 20.06.08 р. ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 21).

На виконання умов договору № 01/01/11 від 01.01.11 р., Замовником сплачено Виконавцю 500,00 грн., що підтверджується квитанцією № 18 від 23.08.11 р. (а.с. 20).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що витрати, які поніс позивач, сплативши за правову допомогу 500,00 грн. на підставі договору № 01/101/11 від 01.01.11 р., є витратами, пов'язаними з розглядом справи, в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" (25015, м. Кіровоград, вул. Маланюка, 11а, код ЄДРПОУ 35347598, рахунки в банківських установах не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" (46027, м. Тернопіль, вул. Громницького, 7-А, р/р № 26002181481200 у АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ34950836) заборгованість в сумі 5 170,44 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 14.10.2011 року.