Рішення № 18762991, 24.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" жовтня 2011 р. Справа № 2/5007/99/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №55/6 від 29.03.11)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №46/21 від 12.01.11)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів)

до Коростишівської міської ради Житомирської області (м. Коростишів)

про стягнення 252529,71 грн.

Позивачем подано позов про стягнення на свою користь з відповідача 252529,71грн., з яких: 201394,45грн. сума основного боргу за виконані підрядні роботи, 15390,54грн. сума інфляційних, 5994,71грн. сума 3% річних, 14097,61грн. штраф, 15652,40грн. пеня.

У судовому засіданні 17.10.11 представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, виклавши свої заперечення у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що ні позивач ні відповідач не належать до суб'єктів господарювання державного сектора економіки, тому вимоги позивача щодо стягнення штрафу є безпідставними. Крім того, згідно акту виконаних робіт , роботи були виконані на суму 173124,00грн., а не на суму 201394,45грн., які просить стягнути позивач, що складає різницю на суму 28270,45грн., у зв'язку з чим сума пені, 3% річних та інфляційні нарахування обраховані невірно.

У судовому засіданні 17.10.11 оголошувалась перерва до 24.10.11, відповідно до ст.77 ГПК України.

Після перерви, в судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач свого представника не направив,про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в судовому засіданні 17.10.11, що підтверджується протоколом судового засідання та розпискою щодо повідомлення сторін про оголошення перерви в судовому засіданні до 24.10.11, в якій міститься підпис представника відповідача. Відсутність представника останнього, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки позиція відповідача щодо даного спору викладена у відзиві на позовну заяву.

Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2009р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (позивачем, підрядником) та Коростишівською міською радою (відповідачем, замовником) був укладений договір підряду № 104/09-Ф-П на виконання комплексу робіт пов'язаних з заміною фасадних газопроводів будинків в м. Коростишеві (а.с. 11-12).

Згідно п. 1.1. договору, підрядник (позивач) зобов'язується на свій ризик протягом 2009-2010 років виконати комплекс підрядних робіт по заміні фасадних газопроводів житлових будинків по вул. Більшовицька,137,139,141,143,145 в м.Коростишеві.

Відповідно до п.1.2. договору позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи у 2 етапи, а саме:

1-й етап - виконання підрядних робіт по виготовленню робочих проектів по заміні фасадних газопроводів житлових будинків по вул.Більшовицька,137,139,141,143,145 м.Коростишева Житомирської області;

2-й етап - виконання будівельно-монтажних робіт з заміни фасадних газопроводів житлових будинків по вул.Більшовицька,137,139,141,143,145 м.Коростишева Житомирської області.

У відповідності до п.1.3. договору роботи, передбачені п.1.2. виконуються пооб'єктно, прийняття виконаних робіт по кожному етапу здійснюється шляхом підписання актів приймання-передачі робіт. Зазначені акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно п. 2.1 договору, ціна по 1-му етапу даного договору визначена кошторисом та становить 28270,45грн., в т.ч. ПДВ -20% - 4711,74грн. Вартість робіт по 2-му етапу, становить 112948,80грн. в тому числі ПДВ -20% - 18824,80грн. (а.с.13)

Загальна вартість робіт, згідно п.2.2. договору, орієнтовано становить 141219,25грн. в тому числі ПДВ -20% - 23536,54грн.

При цьому, сторони у п.2.5, передбачили, що зміна ціни оформляється сторонами шляхом укладання додаткової угоди.

Згідно п.3.3. договору, граничний термін виконання робіт становить 25 грудня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором щодо виконання першого етапу робіт, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийняття робіт від 22.12.2009р. на суму 28270,45грн. (а.с.20) та другого етапу робіт, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийняття робіт за грудень 2009р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 на суму 173124,00грн. (а.с.16-19).

Факт підписання відповідачем акту виконаних робіт та довідки про вартість робіт свідчить про узгодження зміни ціни договору.

Таким чином, позивач виконав для відповідача роботи згідно договору підряду № 104/09-Ф-П від 03.07.09 на загальну суму 201394,45грн. (28270,45+173124).

Пунктом 4.1 договору, передбачено, що розрахунки за виконанні роботи по кожному етапу здійснюються на підставі актів приймання-передачі робіт, по мірі надходження коштів до бюджету замовника (відповідача).

Незважаючи на підписання відповідачем актів прийняття робіт, якими визнано належність виконання першого та другого етапів робіт, Коростишівська міська рада не здійснила їх оплату.

Зважаючи, що надходження коштів до бюджету здійснюється безперервно, впродовж усього бюджетного року, а в умовах договору сторони чітко не визначили момент надходження коштів, господарський суд приходить до висновку, що сторонами не було встановлено строків проведення розрахунків.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

14.09.10р. на адресу відповідача була направлена претензія №144/3 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 201394,45грн.,яка була отримана 16.09.10р.(а.с.21-22).

У відповіді на претензію від 15.10.10р. №908/21 відповідач повністю визнав суму боргу, однак задовольнити не зміг через відсутністю коштів (а.с.23).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на день подачі позову до суду та на день розгляду справи борг замовника (відповідача) перед підрядником (позивачем) за виконані роботи не змінився та становить 201394,45грн.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на договорі підряду №104/09-Ф-П від 03.07.09

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані роботи, тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 201394,45грн.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань здійснених у період з жовтня 2010 року по червень 2011 року становить 15390,54грн., а сума 3% річних нарахованих за період з 24.09.2010р. (тобто після закінчення семиденного строку згідно ч.2 ст. 530 ЦК України) по 21.09.11р., склала 5994,71грн. (а.с.3-4).

Розрахунок інфляційних та 3% річних є обґрунтований та здійснений у відповідності до норм чинного законодавства, тому суд задовольняє позов в цій частині.

Крім того, згідно п.8.3. договору, позивач просить стягнути з відповідача 15652,40грн. пені, нарахованої за період з 24.09.10р. по 25.03.11р. (а.с.4).

Згідно з п.8.3 договору, за порушення строків оплати за виконані роботи по даному договору, замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд також вважає, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним з загальнолюдських вимірів права. Добросовісність є наміром належним чином захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність є вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів всіх учасників, а також інтересів громади.

Враховуючи те, що позивач не надав доказів понесених збитків, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань, та те, що фінансування відповідача здійснюється з державного бюджету і виконання відповідачем своїх зобов'язань прив'язане до надходження коштів до бюджету замовника (відповідача), вини відповідача у виникненні боргу не вбачається, господарський суд прийшов до висновку, що сума пені повинна бути зменшена до 5000,00 грн.

Що стосується нарахованого позивачем на підставі ст. 231 ГК України 7% штрафу від суми заборгованості в розмірі 14097,61грн., оскільки відповідач відноситься до державного сектора економіки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто приписи ч.2 ст. 231 ГК України поширюють свою дію на правовідносини із спеціальним суб'єктом та на окремі види зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 22 ГК України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Виходячи з положень вищевказаних норм законодавства, ні позивач, ні відповідач не належать до суб'єктів господарювання державного сектора економіки.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 14097,61 грн. штрафу є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 227779,70грн. , з яких: 201394,45грн. сума основного боргу, 15390,54 грн. сума інфляційних, 5994,71 грн. 3% річних та 5000,00грн. сума пені. В частині стягнення штрафу в сумі 14097,61 грн. та пені в сумі 10652,40грн. суд відмовляє.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі правомірно заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Зменшити розмір пені до 5000,00грн.

3.Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Чапаєва,1, код 04053660) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Більшовицька, 55, код 20413052 ):

- 201394,45 грн. основного боргу;

- 15390,54грн. інфляційних;

- 5994,71 грн. 3 % річних;

- 5000,00 грн. пені;

- 2277,80 грн. витрат на оплату державного мита;

- 212,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в частині стягнення 450,81грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

<Поле для текста >

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідомленням)