Постанова № 18762723, 22.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2011 № 32/633

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

при секретарі:

за участю представників:

Від позивача: представник не зявився,

Від відповідача-1: ОСОБА_1 за довіреністю,

Від відповідача-2: ОСОБА_2 за довіреністю,

Від прокуратури: Холявінська І.В. помічник прокурора Деснянського району м. Києва

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Деснянського району м. Києва

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2007 року

у справі № 32/633 (суддя: Хрипун О.О.)

за позовом Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Містобудівник»

до 1. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Київської міської ради

про зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Містобудівник» звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до 1. Київської міської ради, 2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобовязання вчинити певні дії, а саме:

- зобов'язати Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Містобудівник" на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва, а саме щодо оформлення в установленому порядку прийнятого 01.10.2007 рішення Київради та підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України;

- визнати дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) такими, що суперечать чинному законодавству в частині вимог до обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Містобудівник" щодо сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці при реєстрації та видачі обслуговуючому кооперативу житловий кооператив „Містобудівник" державного акта на право власності на земельну ділянку на вул.

Пухівській у Деснянському районі м. Києва та визнати дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) такими,

що суперечать чинному законодавству в частині вимог до обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Містобудівник" щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і

лісогосподарськоговиробництва при передачі земельної ділянки на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва для житлової забудови обслуговуючому кооперативу житловий кооператив „Містобудівник" .

13.12.2007р. позивач подав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд:

- зобов'язати Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Містобудівник" на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва , а саме щодо підписання, видачі тареєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України;

- зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва без сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2007 року у даній справі позов задоволено повністю, а саме:

зобов'язано Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Містобудівник" на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва, а саме щодо підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України;

зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва, без сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

стягнуто з Київської міської ради на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Містобудівник" 127 (сто двадцять сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

стягнуто з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Містобудівник" 127 (сто двадцять сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 121 Конституції України необхідність захисту інтересів держави, у тому числі шляхом представництва її інтересів у суді, віднесено до функцій органів прокуратури України.

Статтею 361 Закону України „Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним судом України, про перегляд рішення за ново виявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 визначено право прокурора або його заступника на самостійне визначення і обґрунтування у позовній заяві наявності порушення інтересів держави чи існування загрози державним інтересам. Пунктом 3 цього рішення визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Прокурор Деснянського району м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт послався на те, що Обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Містобудівник", який набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського виробництва, цільове призначення якої змінено для забудови житловими будинками, не набуває права на звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Крім того, апелянт зазначив, що судом залишено поза увагою те, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем не надано відзиву на апеляційну скаргу та не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердження

належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Київського апеляційного господарського суду в справі № 32/633 було направлено позивачу за адресою, вказаною у позовній заяві. Підтвердженням надсилання відповідачу вказаної ухвали суду є відповідна відмітка на зворотньому боці цієї ухвали.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про вказане, Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 01.10.2007р. № 358/3192 Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Містобудівник» передано земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва для житлової забудови, відповідно до якого Обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Містобудівник" зобов'язано було у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

В силу Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію. Також, відповідно до рішення Київради від 29.05.2003 № 433/593 „Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві" Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту "з" статті 9 та пункту "є" статті 184 Земельного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Містобудівник" на виконання рішення Київської міської ради звернувся до Головного управління земельних ресурсів з клопотанням від 26.10.2007р. № 30 про виготовлення документів, що посвідчують право власності на користування землею на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва та здійснити їх реєстрацію та видачу.

Головне управління земельних ресурсів на зазначене вище звернення відповіло листом № 05-49/36981 від 07.11.2007р. в якому зазначило, що державний акт на земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва може бути зареєстрований за умови сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці.

Відмовляючи у реєстрації державного акту на земельну ділянку на вул. Пухівській у Деснянському районі м. Києва Головне управління земельних ресурсів посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 „Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", відповідно до якої відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Відповідно до ч. 2 ст.28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Частиною 3 ст. 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" визначено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006р. № 105 відновна вартість зелених насаджень - це вартість, яка визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Пунктом 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1045 передбачено, що відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Крім цього, згідно з Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням компетентного органу на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що лише власник земельної ділянки за наявності ордеру на видалення зелених насаджень сплачує їх відновну вартість.

Разом з тим, місцевий господарський суд вказує на те, що ст. 208 Земельного кодексу України слугує підставою для звільнення позивача від відшкодування сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

За приписами ст. 207 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільськогосподарському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Втрати сільськогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до ст. 208 Земельного кодексу України, від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок серед іншого під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання під об'єкти і території природно - заповідного фонду.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» визначено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються юридичні і фізичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. При цьому цим пунктом надано право на звільнення від сплати втрат лише надання землі під індивідуальне житлове і гаражне будівництво.

Статтями 1, 9 Житлового кодексу України визначено поняття індивідуального та кооперативного житлового будівництва та виділено ці права громадян як окремі категорії права на житло.

З наведеного вище випливає, що право на звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва набувають лише юридичні та фізичні особи, які здійснюють індивідуальне житлове і гаражне будівництво виключно за умов повернення земельних ділянок у приданому для попереднього використання стані, під об'єкти і території природно-заповідного фонду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що Обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Містобудівник", який набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського виробництва, цільове призначення якої змінено для забудови житловими будинками, не набуває права на звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Судова колегія, погоджується з твердженням апелянта про те, що місцевим господарським судом залишено поза увагою те, що відповідно до статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 передбачено, що відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Зазначене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції стосовно того, що відновна вартість зелених насаджень сплачується лише за зверненням власника землі, тобто після набуття права власності на земельну ділянку та лише на підставі відповідного ордеру, не відповідають вказаним положенням законодавства.

Враховуючи те, що п.6.12 Рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. № 354/3188 передбачено обовязок кооперативу забезпечити відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в установленому порядку, тому невиконання позивачем зазначених вище вимог законодавства та вказаного рішення Київської міської ради щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та відновної вартості зелених насаджень, не призвело до виникнення у нього права на отримання державного акта на землю.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи; позовні вимоги до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та до Київської міської ради задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2007 р. у даній справі скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокурора Деснянського району м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2007 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2007 року у справі № 32/633 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Містобудівник» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, код ЄДРПОУ 35197540) на користь державного бюджету витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 32/633 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКоршун Н.М.

СуддіАвдеєв П.В.

Куксов В.В.