Ухвала суду № 18761758, 20.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без розгляду

"17" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5457/11

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Білоконь Н.Д., суддя Ільїн О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4442 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року у справі №5023/5457/11

за позовом прокурора Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –1. Семенівська сільська рада Шевченківського району Харківської області, с. Семенівка Шевченківського району Харківської області

2. Головне управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків

до Селянського господарства Колос", с. Новостепанівка Шевченківського району Харківської області

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року прокурор Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій після її уточнень просив визнати договір оренди земельної частки (паю), укладений з селянським господарством "Колос" на 19 років та зареєстрований 20.03.2001 р. за № 578, недійсним; визнати факт самовільного зайняття СГ "Колос" земельної ділянки орієнтовною площею 105 га на території Семенівської сільської ради; зобов’язати СГ "Колос" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 105,0 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району та повернути її за належністю - державі в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, підписати акт приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року у справі № 5023/5457/11 (суддя Рильова В.В.) прийнято заяву прокурора про уточнення позовних вимог до розгляду; позов задоволено частково; визнано договір оренди земельної частки (паю) , укладений з СГ "Колос" на 19 років та зареєстрований 20.03.2001 р. за № 578, недійсним. Крім того, зобов’язано СГ "Колос" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 105,0 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району та повернути її за належністю - державі в особі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, підписати акт приймання-передачі земельної ділянки. Стягнуто з СГ "Колос" на користь державного бюджету України 170,00 грн. державного мита та 157,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання факту самовільного зайняття СГ "Колос" земельної ділянки орієнтовною площею 105,0 га на території Семенівської сільської ради.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року у справі № 5023/5457/11 та прийняти нове рішення, яким у позові прокурора відмовити повністю, посилаючись на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідач звернувся з клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги, посилаючись на відрядження голови СГ "Колос" та отримання повного тексту рішення на руки з запізненням.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття апеляційної скарги позивача до провадження та відновлення строку для подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що вступну та резолютивну частину рішення оголошено сторонам 19.09.2011 р., його повний текст підписано 23.09.2011 р., тобто без порушення строків, встановлених статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем подано апеляційну скаргу до суду 10.10.2011 р., тобто з порушенням десятиденного строку на її подання. В обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги відповідач посилається на відрядження та отримання ним на руки повного тексту рішення суду з запізненням.

Розглядаючи клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо вказаного клопотання відповідно до вимог частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника процесу та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення заявником по справі процесуальних дій.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надані належні докази пропуску строку з поважних причин.

Посилання відповідача на відрядження та отримання ним копії оскаржуваного рішення з запізненням не є підставою для відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення в розумінні статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач перебував у відрядженні з 30.09.2011 р. по 04.04.2011 р., а тому у нього було достатньо часу для подання апеляційної скарги у передбачений законом строк.

Крім того, із протоколу судового засідання від 19.09.2011 р. вбачається, що відповідач був присутній в судовому засіданні при розгляді справи та прийнятті рішення, а тому йому стали відомі результати розгляду справи в той же день.

Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Оскільки сторони були присутні у судовому засіданні при розгляді справи, то рішення у відповідності до вищевказаної норми ГПК України сторонам судом не надсилається.

Таким чином, дії заявника апеляційної скарги носять суб’єктивний характер, що й потягло за собою пропуск строку апеляційного оскарження.

Враховуючи вищевикладені обставини та доводи заявленого відповідачем клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано обґрунтованих доказів причин пропуску строку, а із матеріалів справи не вбачається підстав для відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, що є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду.

Керуючись статтями 53, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ухвалила:

1. Відмовити відповідачу у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

2. Залишити апеляційну скаргу без розгляду.

3. Повернути відповідачу оригінал квитанції від 10.10.2011 р. про сплату державного мита на 1 арк.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Білоконь Н.Д.

Суддя Ільїн О.В.