Постанова № 18761661, 20.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р.Справа № 5024/1130/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н, дата видачі 10.05.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н, дата видачі 17.10.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Даб"

на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2011 р. (підписано 20.09.2011 р.)

по справі № 5024/1130/2011

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Прометей-Херсон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Даб"

про стягнення 33499,30 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 20.10.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

15.06.2011 р. ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з ТОВ "Агро-Даб" суму боргу за договором поставки нафтопродуктів у розмірі 25949,60 грн., суму пені в розмірі 1144 грн., суму 3% річних в розмірі 1424,70 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 4981 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.09.2011 р. по справі № 5024/1130/2011 (суддя Александрова Л.І.) позов ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" до ТОВ "Агро-Даб" про стягнення 33499,30 грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 25949,60 грн. боргу, 1424,70 грн. 3% річних, 4981 грн. інфляційних витрат, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконано умов договору поставки нафтопродуктів №1-29/08 від 26.12.2008 р. щодо повної оплати товару, у звязку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 25949,60 грн.. Оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконано своїх зобовязань по договору відповідач повинен сплатити 3% річних, інфляційні з урахуванням приписів ст.ст.: ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 258 ЦК України, положень ст. 267 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ "Агро-Даб" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2011 р. по справі № 5024/1130/2011 в повному обсязі, припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, мотивуючи це тим, що між позивачем і відповідачем існують зустрічні вимоги, які є однорідними і строк виконання яких настав. Вважає, що господарським судом першої інстанції порушені та неправильно застосовані норми матеріального права, не враховані істотні обставини справи.

ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволені апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2011 р. по справі № 5024/1130/2011 залишити без змін.

Представники сторін були присутнім у судовому засідання, надали пояснення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "Агро-Даб", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Херсонської області, між сторонами був укладений договір поставки нафтопродуктів №1-29/08 від 26.12.2008 р. (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідач), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити вартість продукції на умовах відстрочки до 15 серпня 2009 року на підставі рахунку-фактури постачальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач передав відповідачу дизельне пальне в кількості 51688 л загальною вартістю 346309,60 грн., відповідно видатковій накладній №РН-0001331 від 30.12.2008 р. на підставі довіреності №1 від 29.12.2008 р. (ар. с. 11).

Платіжними дорученнями №88 від 27.08.2009 року відповідач перерахував позивачу 36000 грн., №116 від 22.10.2009 року - 70000 грн., №164 від 18.01.2010 року - 70000 грн., №231 від 07.07.2010 р. - 5600 грн., №229 від 07.07.2010 р. - 14360 грн., №232 від 12.07.2010 року - 40040 грн., №236 від 15.07.2010 року - 14360 грн., №237 від 20.07.2010 року - 20000 грн., №242 від 26.07.2010 р. - 20000 грн., №243 від 29.07.2010 р. - 30000 грн., а всього 320360, 00 грн.

Решту вартості отриманого пального відповідач не сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 25949, 60 грн.

Несплата ТОВ "Агро-Даб" ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" заборгованості у повному обсязі у встановлений строк стало підставою для звернення ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Агро-Даб" про стягнення заборгованості і штрафних санкцій у загальній сумі 33499,30 грн.

Як вказано вище, між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" належно виконало свої зобовязання за договором поставки: поставило товар на суму 320360 грн., а ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" прийняло, проте частково виконало свої зобовязані по сплаті товару.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовну вимогу ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" про стягнення з ТОВ "Агро-Даб" заборгованості за поставлений товар у сумі 25949,60 грн.

Також у позовній заяві ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" просило стягнути з відповідача пеню в розмірі 1144 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 4.2 Договору у разі прострочення оплати Покупцем Продукції, Покупець сплачую Продавцю пеню в розмірі 0,5 %, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення

Однак, як вбачається з розрахунку, доданого до позовної заяви, при нарахуванні пені, позивачем не враховано той факт, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Умовами договору не передбачено нарахування пені за весь час прострочення виконання грошового зобовязання, а отже в даному випадку слід застосовувати вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно до положень статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проаналізувавши зміст позовної заяви та розрахунок ціни позову, колегія суддів погоджується висновком місцевого господарського суду, за яким позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

У позовній заяві ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон" також просило стягнути інфляційні втрати за період з серпня 2009 року по травень 2010 р. та 3% річних за період з 15.08.2011 р. по 15.06.2011 р..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

Дослідивши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, здійснені ПП "Торговий дім "Прометей-Херсон", апеляційний господарський суд вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи та приходить до висновку, що судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1424,70 грн., та інфляційних у сумі 4981 грн.

Як свідчать матеріали справи, в ході розгляду справи відповідач проти наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 25946,60 грн. не заперечував. проте посилався на те, що він є кредитором по відношенню до позивача у іншому зобов'язанні, що випливає з договору поруки №240060 від 28.08.2009 р. та договору про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2011 р., сума боргу позивача за якими становить 242261 грн., надіслав позивачу заяву про припинення зобов'язань в сумі 25949,60 грн. зарахуванням зустрічних вимог і тому вважає, що його зобов'язання з оплати позивачу 25949,60 грн. припинені, у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі за відсутності предмету спору.

Посилання Відповідача на відсутність предмету спору, судом першої інстанції до уваги не прийнято з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

На підтвердження своїх вимог про припинення провадження у справі, відповідач надав суду першої інстанції копію договору поруки від 28.08.2009 р. № 240060 (а.с. 60-62), відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за виконання ПП "Торговий Дім "Прометей - Херсон" ( позивачем) усіх його зобов'язань, що виникли з овердрафту № 422-О від 28.08.2009 р., заяву-вимогу ОСОБА_3 від 17.08.2011р. про сплату на його користь 242261, 32 грн., сплачених ним на користь АКІБ "УкрСиббанк" за овердрафтом № 422-О від 28.09.2009 р., копію листа Позивача від 30.08.2011 р. № 2-30 про визнання виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором поруки, копію договору про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2011 р., відповідно до якого ТОВ "Агро-Даб" набуває права вимагати від ПП "ТД "Прометей-Херсон" повернення частки основного боргу в сумі 242261, 32 грн. за овердрафтом № 422-О від 28.08.2009 р.

Аналізуючи надане відповідачем, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем документально не підтверджено фактичне виконання ОСОБА_3 або самим відповідачем зобов'язань ПП "ТД "Прометей-Херсон" за овердрафтом № 422-О від 28.08.2009 р.

Копія листа позивача від 30.08.2011 р. № 2-30, який на думку відповідача є доказом виконання зобов'язання, судом до уваги не прийнято відповідно до приписів ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції Відповідач не надав жодних доказів сплати овердрафту, а лист позивача від 30.08.2011 року не може бути належним доказом з огляду на Закон України від 16.07.1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009, №01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" в п. 22 останній абзац сказано, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач заперечував в суді першої інстанції та заперечує в суді апеляційної інстанції існування своєї заборгованості перед відповідачем, тобто між сторонами існують неврегульовані питання і тому підстави для припинення провадження по справі та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Даб" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2011 р. по справі № 5024/1130/2011 - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103 , 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2011 р. по справі № 5024/1130/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Даб" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяО.Т. Лавренюк

СуддяЯ.Ф. Савицький

СуддяТ.Я. Гладишева