Постанова № 18761561, 05.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2011 № 44/474-46/501-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Суліма В.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

ФК "Сантанна" ОСОБА_1 (довіреність від 07 липня 2009 року б/н).

ПАТ "Сведбанк" ОСОБА_2 (довіреність від 10.05.2010 року №153).

ПАТ "Акціонерний комерційний банк “Київ”: ОСОБА_3 (довіреність від 03.09.2010 року №21/197).

ОСОБА_4 ОСОБА_5 (довіреність від 18.04.2011 року б/н).

ТОВ "Сантанна" Іванченко В.Г. голова правління(протокол №7 від 30 липня 2007року).

Керуючий санації Прядко А.М.(ліцензія серії НОМЕР_1 від 05.07.2006р.).

Арбітражний керуючий Шкляр О.С.

КП "Експобанк" ОСОБА_9 (довіреність від 19.08.2010р. №109).

розглянувши апеляційні скарги - Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ”.

на ухвалу попереднього засідання Господарського суду

міста Києва

від 28.02.2011р.

апеляційні скарги ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Експобанк”

на ухвали Господарського суду

міста Києва

від 28.02.2011р.

№44/474-46/501-б (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (далі заявник) у березні 2009 року звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство за загальною процедурою відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

15.03.2010 р. Господарським судом міста Києва винесено ухвалу попереднього засідання у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. ухвалу попереднього засідання від 15.03.2010 р. було скасовано за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” та Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, справу передано на новий судовий розгляд до Господарського суду міста Києва у попередньому судовому засіданні в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. № 44/474-46/501-б відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 64875,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. у справі №44/474-46/501 в частині невизнання кредиторських вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” в сумі 64875,00 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати ОСОБА_4 кредитором та включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. у справі №44/474-46/501-б апеляційна скарга ОСОБА_4 прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. № 44/474-46/501-б відмовлено Публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Експобанк” у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 6130258,24доларів США та 910187,48 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Експобанк” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. у справі №44/474-46/501 якою відмовлено Публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Експобанк” у визнанні кредитором та прийняти нове рішення, яким визнати Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Експобанк” кредитором по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 6130258,24 доларів США та 910187,48 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначив, що боржник як поручитель також несе грошове зобовязання перед заявником за договором кредиту на підставі також і договору поруки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. у справі №44/474-46/501-б апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Експобанк” прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. № 44/474-46/501-б визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”: Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” на суму 91743521,70 грн. (вимоги першої черги, забезпечені заставою 91743436,67 грн., 85,00 грн. державне мито); Державне підприємство “Укрінвестбуд” на суму 347618,30 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита за звернення до суду з заявою до боржника та 347533,30 грн. вимоги четвертої черги щодо сплати боргу; Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на суму 36582492,74 грн. (85,00 грн. перша черга, 36852407,74 грн. черветра черга); Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” на суму 756655,43 грн. (85,00 грн. вимоги першої черги, 756570,43 грн. вимоги четвертної черги); Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн” на суму 49288,89 грн. (85,00 грн. вимоги першої черги, 49143,89 грн. вимоги четвертої черги); Державну податкову інспекція у Шевченківському районі м. Києва на суму 62564,41 грн. (62232,45 грн. третя черга, 331,96 грн. шоста черга); Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” на суму 68527568,74 грн. (вимоги першої черги, забезпечені заставою 68527483,74 грн., 85,00 грн. державне мито); Комунальне підприємство “Залізничне” на суму 362097,20 грн., з них: 85,00 грн. вимоги першої черги, 362012,20 грн. вимоги четвертої черги; Центральне спеціалізоване будівельне Міністерства оборони України управління на суму 68373,71 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги, 64350,09 грн. вимоги четвертої черги, 3938,22 грн. вимоги шостої черги. Включено до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що перебуває у заставі. Включено до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги з зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед його працівниками щодо виплати заробітної плати на суму 178900,00 грн. Зобовязано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” арбітражного керуючого Шкляра О.С. у пятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів. Зобовязано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” арбітражного керуючого Шкляра О.С. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори. Зобовязано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” арбітражного керуючого Шкляра О.С. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. у справі №44/474-46/501 в частині відмови у визнанні Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 188282687,88 грн. ухваливши в цій частині нове рішення, яким визнати товариство кредитором на суму 188282687,88 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. у справі №44/474-46/501-б апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. у справі №44/474-46/501-б в частині невизнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на загальну суму 31807860,68 грн. прийняти нове рішення яким визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” за договором №11/05-ГПД-С від 10.03.2005р. в сумі 31587847,00 грн. та за договором №11/05-ГПД-К від 10.03.2005р. в сумі 220013,68 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначив, що у разі невиконання зобовязання щодо передачі придбаного майна у звязку з його відсутністю, кредитор з речовими вимогами до боржника має право виразити свої вимоги у грошовому еквіваленті та заявити їх у справі про банкрутство.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. у справі №44/474-46/501-б апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. у справі №44/474-46/501-б в частині невизнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” за кредитним договором №71/07 від 06.09.2007р. в сумі 32354136,99 грн., прийняти нове рішення яким визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” за кредитним договором №71/07 від 06.09.2007р. в сумі 32354136,99 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” в апеляційній скарзі зазначило, що у судовому засіданні господарського суду першої інстанції коли затверджувався реєстр вимог кредиторів , розпорядник майна та представник боржника не заперечували щодо включення кредиторських вимог в сумі 32354136,99 грн. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. у справі №44/474-46/501-б апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/3/3 від 18.04.2011р. в звязку з виробничою необхідністю, розгляд апеляційної скарги у справі №44/474-46/501-б було доручено колегії суддів під головуванням судді Сулім В.В. суддів Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

19.04.2011р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суд було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/3/3 від 26.04.2011р. в звязку з виробничою необхідністю (виходом судді Дзюбко П.О. з лікарняного, який входить до постійного складу колегії), розгляд апеляційної скарги у справі №44/474-46/501-б було доручено колегії суддів під головуванням судді Сулім В.В. суддів Дзюбко П.О., Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У відзивах на апеляційні скарги та в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” Шкляр О.С. не заперечував проти доводів апеляційних скарг та зазначав, що підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів та затвердженню господарським судом підлягають кредиторські вимоги Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” в сумі 188282687,88 грн., в тому числі 182049817,88 грн. вимоги першої черги, що забезпечені заставою, 6232870,00 грн. вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в сумі 68170379,74 грн., в тому числі 125,00 грн. вимоги першої черги, 68170254,74 грн. вимоги четвертої черги; Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” в сумі 100881620,73 грн., як вимоги першої черги, що забезпечені заставою; ОСОБА_4. в сумі 64875,00 грн., в тому числі: вимоги першої черги 125,00 грн., вимоги четвертої черги 64750,00 грн.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. якими було відмовлено у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_4 та Публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Експобанк” підлягають скасуванню, а відповідні апеляційні скарги частковому задоволенню; ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. підлягає скасуванню в частині відмови у визнанні Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 188282687,88 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на загальну суму 31807860,68 грн.; Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” за кредитним договором №71/07 від 06.09.2007р. в сумі 32354136,99 грн., а апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Голос України” № 189 від 08.10.2009 р.

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 06.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_4 від 05.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в сумі 64875,00 грн., що складаються з 64750,00 грн. заборгованості за договором від 25.03.2005 р. № 13/05 та судових витрат у справі про банкрутство боржника.

На підтвердження вимог до заяви було приєднано договір про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 25.03.2005 р. № 13/05, додаткову угоду до договору від 22.12.2005 р., свідоцтво про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, квитанції про сплату 39600,00 грн. та 25150,000 грн. пайових внесків за договором від 25.03.2005 р.

Так, ОСОБА_4 просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів її грошові вимоги за вказаним договором в розмірі 64750,00 грн., з мотивів невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” обовязків з передачі у власність гаража-стоянки вартістю 64750,00 грн.

Боржник та розпорядник майна вимоги ОСОБА_4 визнали у повному обсязі.

Відповідно до укладеного сторонами договору про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 25.03.2005 р. № 13/05, а також додаткової угоди до нього від 22.12.2005 р., ОСОБА_4 зобовязалася здійснити пайову участь у будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 та гаражу-стоянки шляхом внесення на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” грошових коштів в сумі 641953,00 грн. до 15.04.2005 р. та 64750,00 грн. до 26.06.2006 р., а Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося передати ОСОБА_4 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та забезпечити введення в експлуатацію будинку в 4му кварталі 2005 року, гаражу-стоянки не пізніше 26.06.2006 р.

Згідно з п. 3.1 договору обовязками Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” за договором є забезпечення здійснення будівництва відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та введення його в експлуатацію, своєчасне попередження про зміни в процесі будівництва, забезпечення своєчасного введення будинку в експлуатацію, якісного проведення усіх робіт, передача квартири у власність ОСОБА_4

За умовами п. 3.2 договору обовязками ОСОБА_4 є забезпечення внесення грошових коштів на визначених угодою умовах та в строки, повідомлення про внесення коштів протяг 3-х днів, прийняття квартири у власність по акту прийому-передачі.

Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на час слухання справи в суді першої інстанції не виконало умов договору про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 25.03.2005 р. № 13/05 та додаткової угоди до нього від 22.12.2005 р. та не передано ОСОБА_4 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та гаражу-стоянки.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом” кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Так, проведена ОСОБА_4 за договором про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 25.03.2005 р. № 13/05 та додаткової угоди до нього від 22.12.2005 р. оплата має характер попереднього платежу, проведеного до порушення провадження у даній справі про банкрутство, тобто конкурсним зобовязанням.

Тобто, у разі невиконання зобовязання щодо передачі придбаного майна у звязку з його відсутністю, кредитор з речовими вимогами до боржника має право виразити свої вимоги у грошовому еквіваленті та заявити їх у справі про банкрутство.

Відповідно до листа Вищого Господарського суду України №01-8/339 “Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство” від 25.03.2002р., до реєстру вимог кредиторів може бути включено й таку, що випливає із іншого, крім грошового, зобовязання за умови заявлення цієї вимоги у грошовому еквіваленті.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок господарського суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не є боржником по відношенню до ОСОБА_4 в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів за договором № 13/05 від 25.03.2005 р.

23.10.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява від Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Експобанк” № 1101/4324 від 22.10.2009 р. з вимогами до боржника в сумі 6130258,24 доларів США та 910187,48 грн.

Як слідує з поданої заяви вимоги до боржника у зазначеній сумі являють собою розраховану станом на 13.10.2009 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” (позикодавця) перед Відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Експобанк” (позичальником) за договором про надання кредитної лінії в іноземній валюті від 05.08.2005 р. № 108/05 з додатками з повернення грошових коштів в розмірі 4754455,45 доларів США та 735000,00 грн., 550393,03 долари США та 53574,21 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 6737,87 доларів США заборгованість по сплаті комісії за перенесення строку сплати процентів, 251,66 доларів США пені, нарахованої на несплачену суму комісії, 713168,32 доларів США та 110250,00 грн. штрафу, 20338,50 доларів США та 3101,10 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, 82558,95 доларів США та 8036,13 грн. штрафу за порушення строку сплати процентів, 2354,46 доларів США та 226,04 грн. пені за порушення строків погашення процентів.

Згідно з заявою від 22.10.2009 р. загальна заборгованість позичальника становить 50013555,98 грн., при цьому перерахунок 6130258,24 її доларового еквіваленту в Національну валюту України проведено Відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Експобанк” за курсом Національного банку України станом на 13.10.2010 р. (8,01 грн. за 1 долар США).

Заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” грошові вимоги на загальну суму 50013555,98 грн. Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Експобанк” обґрунтовує наявністю у боржника обовязків майнового поручителя щодо виконання позичальником грошових зобовязань за кредитним договором, що виникли з договору іпотеки.

Боржник та розпорядник майна вимоги, заявлені Відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Експобанк” визнають у повному обсязі.

З наданих суду документів слідує, що в рамках вказаного кредитного договору від 05.08.2005 р. № 108/05 Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” отримало на умовах повергнення і сплати відсотків грошові кошти в сумі 4754455,45 доларів США та 735000,00 грн.

05.08.2005 р. Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Експобанк” (кредитодавець) в якості іпотекодержателя та в якості іпотекодавців Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” (позичальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” уклали нотаріально посвідчений іпотечний договір на забезпечення виконання позичальником зобовязань за договором кредиту з повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, неустойки та інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

Відповідно до укладених сторонами угод про зміну зазначеного іпотечного договору, загальний розмір (ліміт) забезпечених іпотекою зобовязань становить 4754455,45 доларів США та 735000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 іпотечного договору в редакції договору про зміну від 15.06.2007 р., переданими в іпотеку є майнові права за договором про передачу функцій замовника будівництва б/н від 22.06.2004 р., погодженого 24.06.2004 р. у Державному управлінні справами президента України, та договором пайової участі у новому будівництві (офісних приміщень) від 10.03.2005 р. № 11/05-С, дозволом на виконання будівельних робіт від 23.06.2001 р. № 889-Пч/Т на нежитлові приміщення у вісях 37-41 загальною площею 2662,11 кв.м.., що знаходяться у будинку № 12 по вул. Старонаводницька, 20-20 у м. Києві, а також нежитлові приміщення у вісях 37-41 загальною площею 2662,11 кв.м., що знаходяться в будинку № 12 по вул. Старонаводницька, 2-20 у м. Києві, що стануть у майбутньому власністю іпотекодавців на підставі договору про передачу функцій замовника будівництва б/н від 22.06.2004 р., погодженого 24.06.2004 р. у Державному управлінні справами Президента України, та договором пайової участі у новому будівництві (офісних приміщень) від 10.03.2005 р. № 11/05-С дозволом на виконання будівельних робіт від 23.06.2001 р. № 889-Пч/Т.

Відповідно до абз. 3 п. 1.2 іпотечного договору в редакції угоди про зміни від 11.02.2008 р., вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 63615580,00 грн.

Як слідує з Глави 49 Цивільного кодексу України застава є одним з видів забезпечення виконання зобовязань, до яких відповідно до чинного законодавства належать неустойка, порука, гарантія, притримання і завдаток. В свою чергу, іпотека це вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а заклад - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особи.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У ч. 3 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Спеціальним нормативним актом Законом України “Про іпотеку” у ч. 2 ст. 5 визначено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” порушило зобовязання з повернення отриманих за кредитним договором коштів та заборгувало 50013555,98 грн. Доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” зобовязань за договором про надання кредитної лінії в іноземній валюті від 05.08.2005 р. № 108/05 з додатками ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інтонації надано не було.

Боржник та розпорядник майна не заперечували розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”.

Згідно зі ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше (ч. 2 ст. 33).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33).

Відповідно до п. 4.2 іпотечного договору від 15.08.2005 р. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, на розсуд іпотекодержателя, відповідно до цього договору або законодавства України, за виконавчим написом нотаріуса, рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання через продаж від імені іпотекодержателя предмету іпотеки чи передачу іпотекодержателю предмета іпотеки у власність.

Слід зазначити, що виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний банк “Експобанк” забезпечено двома видами забезпечення виконання зобовязань порукою та іпотекою, наявність яких є самостійними підставами для визнання кредиторських вимог.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 1 від 05.08.2005р. боржник відповідає перед заявником як солідарний боржник у повному обсязі. У випадку порушення позичальником договору кредиту, на підставі п. 2.1.3 договору поруки, боржник відповідає перед заявником усім своїм майном.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Експобанк” не вправі вимагати від боржника сплати грошових коштів та, відповідно, не може бути визнано конкурсним кредитором боржника.

28.10.2009 р. Приватне акціонерне товариство “Сведбанк Інвест”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” направило на адресу суду першої інстанції заяву від 23.10.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в сумі 92041113,63 грн. Заява зареєстрована відділом діловодства Господарського суду міста Києва 30.10.2009 р.

Відповідно до поданої заяви заявлені грошові вимоги складаються з 80000000,00 грн. заборгованості з повернення кредиту, отриманого боржником за кредитним договором від 29.07.2008 р. № 642 та додатковими угодами до нього, 10957087,09 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 480000,00 грн. заборгованості з оплати комісії за управління кредитною лінією, 581907,02 грн. пені, нарахованої на несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом, 21994,52 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії.

Як вбачається з розрахунку ціни заявлених до боржника грошових вимог, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та пеня за порушення строків сплати процентів нараховані боржникові за період дії договору до 23.10.2009 р., комісія за управління кредитною лінією за один рік, пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією з 04.08.2009 р. також по 23.10.2009 р.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується боржником та розпорядником майна, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, останні підтвердили як факт отримання кредиту в розмірі 80000000,00 грн., так і визначені банком періоди прострочення позичальника за договором від 29.07.2008 р. № 642.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” грошових зобовязань перед Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” за договором від 29.07.2008 р. № 642 було забезпечено іпотекою нерухомого майна та майнових прав відповідно до нотаріально посвідчених іпотечних договорів № 642/ІП-1 від 29.07.2008 р., № 642/ІП-2 від 29.07.2008 р., № 642/ІП-3 від 05.08.2008 р., № 642/ІП-4 від 05.08.2008 р., № 642/ІП-5 від 15.08.2008 р., № 642/ІП-6 від 15.08.2008 р., умови яких сторонами змінювалися шляхом укладання відповідних письмових правочинів.

За погодженням сторін, згідно з вищевказаними іпотечними договорами, предметом іпотеки забезпечується виконання боржником всіх грошових зобовязань за кредитним договором, а саме: по сплаті заборгованості з повернення кредитну, нарахованих відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом, пені, нарахованої за період порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитом, тобто всіх нарахувань, заявлених Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” у заяві від 23.10.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, строк надання кредиту боржникові, що погоджений сторонами, становить період часу з 29.047.2008 р. по 23.10.2009 р.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, заявлення Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” грошових вимог до боржника з основного зобовязання, строк виконання якого настав після порушення провадження у справі про банкрутство такого боржника є правомірним та не порушує прав останнього. Разом з тим, судом першої інстанції був проведений уточнений розрахунок грошових вимог, заявлених банком (окрім суми основного боргу з повернення кредиту в розмірі 80000000,00 грн. та боргу зі сплати процентів за користування кредитом і боргу зі сплати комісії за повний рік управління кредитом), оскільки при розрахунку ціни заяви з грошовими вимогами до боржника Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” не було враховано момент порушення провадження у справі про банкрутство № 44/474-б в розрізі норм ст. 12 Закону, тобто незважаючи на дію мораторію боржникові була нарахована пеня. Нарахування пені у період дії такого виду забезпечення вимог кредиторів як мораторій, не відповідає абз. 2 ч. 4 ст. 11 Закону, де вказано, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з уточненим розрахунком суду першої інстанції та дійшов висновку, що документально підтверджені безспірні вимоги Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна”, що відносяться до вимог першої черги як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) і підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, становлять 91743436,70 грн., з них: 80000000,00 грн. борг з повернення кредиту, 10957087,09 грн. проценти за користування кредитом, нараховані до 23.10.2009 р., 305481,66 грн. пені, нарахованої за прострочення сплати процентів у період до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто до 07.06.2009 р., 480000,00 грн. боргу зі сплати комісії за управління кредитом та 867,95 грн. пені, нарахованої з 04.08.2009 р. до 07.08.2009 р. (дата порушення провадження у справі про банкрутство) за прострочення сплати комісії. Крім того, до вимог першої черги підлягають включенню 85,00 грн. державного мита за звернення до боржника з грошовими вимогами в процедурі його банкрутства. Заявлені банком грошові вимоги в сумі 40,00 грн. витрат за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 44/474-б, судом першої інстанції були правомірно відхилені, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

06.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява Державного підприємства “Укрінвестбуд” № 310 від 05.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 347533,30 грн., що обґрунтовуються наявністю між сторонами зобовязальних правовідносин, в силу яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” повинно було компенсувати Державному підприємству “Укрінвестбуд” орендні платежі по земельній ділянці по вул. Старонаводницькій, 4-в у м. Києві.

Згідно з поданою заявою у спірних правовідносинах боржник прострочив виконання грошового зобовязання на суму 383718,61 грн. за період з серпня по вересень 2008 року та з грудня 2008 року по серпень 2009 року.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вимоги Державного підприємства “Укрінвестбуд” про визнання його кредитором боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню у сумі 347618,30 грн., з них 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита за звернення до суду з заявою до боржника та 347533,30 грн. вимоги четвертої черги щодо сплати боргу .

06.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн” від 06.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 49143,89 грн.

Як слідує з поданої заяви, вимоги виникли з договору про рекламне обслуговування від 01.04.2007 р. № 20/07, за умовами якого замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна”) доручає, а виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Пассаж Промоушн”) приймає на себе зобовязання з надання рекламних послуг змовнику, повязаних з організацією рекламної кампанії в інтересах замовника відповідно до умов договору та додатків до нього, що є його невідємною частиною.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 49288,89 грн., з них: 85,00 грн. вимоги першої черги, 49143,89 грн. вимоги четвертої черги.

06.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 7254/9/24-202 від 04.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника в сумі 94843,76 грн.

Заява мотивована наявністю у боржника податкової заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 13396,36 грн. та орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 81447,40 грн., розрахованої відповідно до результатів перевірки та декларації платника.

На підтвердження заявлених вимог до заяви від 04.11.2009 р. подано розрахунок податкової заборгованості станом на 02.11.2009 р., тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату земельного податку від 20.10.2009 р. № 2641, згідно з яким боржнику визначено до сплати 64,20 грн. пені, податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 р. № 164581507 на суму 253,80 грн. штрафу з земельного податку, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2009 р. № 166561507 на суму 480,37 грн. штрафу з земельного податку, акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату орендної плати за землю від 20.10.2009 р. № 2640/1507, відповідно до якого боржнику нараховано та погашено пеню в сумі 338,64 грн., податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 р. № 16545 на суму 2862,45 грн. штрафу з орендної плати за землю, податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 р. № 16544, відповідно до якого боржнику донараховано 42,69 грн. штрафу з орендної плати за земельні ділянки, податку декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, витяг з облікової картки платника податків.

З наданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва розрахунку вбачається, що боржникові нараховано податку заборгованість наступним чином:

-13396,36 грн. земельного податку з юридичних осіб включає 12617,67 грн. боргу безпосередньо зі сплати вказаного фіскального платежу, нарахованого за період з 30.06.2009 р. по вересень 2009 року включно, 734,17 грн. штрафних санкцій, нарахованих з 29.10.2009 р. по 29.10.2009 р., 44,52 грн. пені, нарахованої з 17.07.2009 р.;

-81447,40 грн. орендної плати з юридичних осіб включає 78254,82 грн. боргу безпосередньо зі сплати вказаного фіскального платежу, нарахованого за період з 30.04.2009 р. по 30.10.2009 р., 2905,14 грн. штрафних санкцій, нарахованих за період з 29.10.2009 р., 287,44 грн. пені за період з 21.05.2009 р. по 17.07.2009 р.

Отже, як слідує з указаного розрахунку, вказані суми включають зобовязання боржника перед бюджетом, що виникли до порушення, так і після порушення провадження у справі про його банкрутство, тобто в період дії мораторію, у який нарахування штрафів не має відбуватися. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва обґрунтовує свій розрахунок, тим, що визначене боржнику податкове зобовязання не підпадає під визначені абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону неустойку та інші санкції.

Так, у ч. 4 ст. 12 Закону, яка не містить 4-го абзацу, закріплено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З аналізу вказаних приписів законодавства не вбачається підстав для обмеження дії мораторію на вимоги, заявлені даним кредитором.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з з судом першої інстанції, що належить визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до боржника, розраховані за період прострочення боржника до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в сумі 62564,41 грн., з них 62232,45 грн. заборгованості по сплаті податків (7509,77 грн. боргу з земельного податку та 54722,68 грн. боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб) та 331,96 грн. пені (44,52 грн. з земельного податку та 287,44 грн. з орендної плати за землю з юридичних осіб).

09.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України з грошовими вимогами до боржника на суму 101213,11 грн., що обґрунтовані наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” заборгованості з відшкодування управлінню орендної плати за землю, що виникла за договором про пайову участь у будівництві від 14.09.2000 р. № 561 в сумі 71385,91 грн. (з урахуванням пені) та за договором про інвестування грошових коштів у будівництво для Міністерства оборони України житла для військовослужбовців від 04.05.1994 р. № 16 в сумі 29827,20 грн. (з урахуванням пені).

Боржник та розпорядник майна вимоги Центрального спеціалізованого будівельного управління визнали частково в сумі 68289,12 грн. (64350,90 грн. боргу та 3938,22 грн. пені). За твердженнями боржника визнана сума вимог визначається відповідно до даних уточнюючих декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік та являють собою борг з компенсації Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” орендної плати за землю Центральному спеціалізованому будівельному управлінню у звязку з наявністю між сторонами зобовязальних правовідносин за договорами від 14.09.2000 р. № 561 та від 04.03.1994 р. № 16. Відповідно до вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” взяло на себе функції замовника будівництва обєктів нерухомості, зокрема, щодо його повного фінансування, а отже, зобовязалося відшкодовувати орендарю земельних ділянок, на яких ведеться будівництво, його витрати по внесенню орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - уточнюючих декларацій з орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік слідує, що за ділянку будівництва по АДРЕСА_1 орендар мав сплатити 117504,96 грн., тобто по 9792,08 грн. за місяць, а за ділянку по вул. Драгомирова 36937,12 грн., тобто по 3078,09 грн. за місяць. Отже, за пять місяців прострочення у 2009 році (з березня по липень 2009) до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, борг Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Центральним спеціалізованим будівельним управлінням становить 64350,49 грн.

Крім розрахованої судом першої інстанції суми боргу, боржник також визнає в якості грошових вимог Центрального спеціалізованого будівельного управління 3938,22 грн. пені, що підлягає сплаті за прострочення виконання грошового зобовязання на суму 64350,49 грн. Розрахунку такої пені та визначення підстав для її нарахування боржником та кредитором суду першої інстанції надано не було. Але, зважаючи на визнання пені боржником, а також враховуючи визнане ним прострочення компенсування Центральному спеціалізованому будівельному управлінню витрат на внесення до бюджету орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності, слід вважати, що вказана сума пені була нарахована орендарю земельних ділянок за несвоєчасну сплату платежів до бюджету. У звязку з цим 3938,22 грн. також підлягають включенню до суми кредиторських вимог Центрального спеціалізованого будівельного управління.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Центральне спеціалізоване будівельне управління слід визнати кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 68373,71 грн., з них: 85,00 грн. вимоги першої черги по сплаті державного мита у справі про банкрутство, 64350,49 грн. вимоги четвертої черги по сумі боргу та 3938,22 грн. вимоги шостої черги щодо пені.

При розгляді грошових вимог Центрального спеціалізованого будівельного управління його представник також просив визнати вимоги в сумі 1916800,00 грн. неотриманих фінансових ресурсів за договором на будівництво житла в порядку пайової участі від 03.11.2004 р. № 7/61-04. Обґрунтовуючи такі вимоги, кредитор вказував на те, що за договором від 03.11.2004 р. боржник як пайовик, мав сплатити пайові внески на будівництво 186-квартирного житлового будинку по вул. Борисоглібській, 26 у м. Києві в частині 2003,18 кв.м. житлової площі з розрахунку 2800,00 грн. за один квадратний метр. Кредитор зазначав, що при прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту встановлено, що будинок має 195 квартир, загальною площею 16395 кв.м., вартість прийнятих в експлуатацію основних фондів склала 61593600,00 грн., у звязку з чим вартість 1 кв.м. житла дорівнює 3756,85 грн., а не 2800,00 грн. На вказаних підставах Центральне спеціалізоване будівельне управління стверджує, що недоотримало від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” 1916000,00 грн.

Боржник та розпорядник майна такі вимоги відхиляли.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновоком суду першої інстанції щодо невизнання вимоги Центрального спеціалізованого будівельного управління до боржника в розмірі 1916800,00 грн. з огляду на відсутність встановленого у визначеному законодавством порядку договором або судовим рішенням обовязку Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” щодо сплати такої суми, а також з мотивів пропуску строку для їх заявлення.

Так, вимоги до боржника в сумі 1916800,00 грн. були заявлені Центральним спеціалізованим будівельним управлінням наприкінці листопада 2009 року заявою від 23.11.2009 р. № 210, тоді як оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковано 08.10.2009 р.

05.11.2009 р. Комунальне підприємство “Залізничне” склало для подання до Господарського суду міста Києва заяву з грошовими вимогами до боржника в сумі 392386,67 грн.

Як вбачається з поданої заяви, вимоги виникли з договору про проведення взаєморозрахунків за спожиті комунальні послуги від 01.04.2008 р. № 1/с. Спірним періодом проведення розрахунків Комунальне підприємство “Залізничне” визначило 01.01.2009 р. - 30.10.2009 р.

На підтвердження заявлених вимог суду першої інстанції було подано договір від 01.04.2008 р. № 1/с, додаткові угоди до нього, акти звірки розрахунків, а також підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень червень 2009 року та серпень жовтень 2009 року на загальну суму 502386,67 грн.

Боржник та розпорядник майна наведені твердження кредитора не заперечували. Заявлені грошові вимоги визнали частково на суму 362012,20 грн., через віднімання від визначеної кредитором суми заявлених вимог заборгованість, строк оплати якої настав після порушення провадження у справі.

Так, в матеріалах справи міститься заява з грошовими вимогами до боржника на суму 392386,67 грн. від 14.01.2011 р. № 31/1 з розрахунком ціни позову, 3 % річних та інфляційною складової боргу. Зважаючи на те, що строк подання заяв з грошовими вимогами до боржник сплинув ще у 2009 році, подана заява, в якій продубльовані вимоги з основного боргу, розгляду не підлягає.

Оскільки на даній стадії судового процесу у справі про банкрутство судом розглядаються грошові вимоги до боржника, що виникли до порушення провадження у справі № 44/474-б, Комунальне підприємство “Залізничне” підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” за договором № 01.04.2008 р. № 1/с на суму 362012,20 грн. конкурсних кредиторських вимог. Розрахунок даної суми проведено судом шляхом віднімання від вартості прийнятих боржником послуг сум проведеної ним часткової оплати, а також послуг, строк оплати яких настав після порушення провадження у справі за серпень, вересень та жовтень 2009 року та з додаванням визнаного за актами зірки розрахунків сальдо станом на 01.01.2009 р. в сумі 125081,07 грн. (502386,07 грн. 235081,07 грн. 30374,47 грн. + 125081,07 грн.). Поряд з указаною сумою визнаних судом першої інстанції грошових вимог, що підлягають віднесенню до четвертої черги, суд першої інстанції також правомірно включив до вимог першої черги Комунального підприємства “Залізничне” 85,00 грн. державного мита, сплаченого за звершення до суду у справі про банкрутство.

06.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” від 05.11.2009 р. з грошовими вимогами до боржника на суму 68 219 147,74 грн.

Як слідує з поданої заяви, заявлені вимоги являють собою заборгованість за договором генерального підряду від 10.03.2005 р. № 11/05 ГПД-К в розмірі 220013,68 грн., за договором генерального підряду від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД в розмірі 36411287,06 грн. та за договором про пайову участь у будівництві від 10.03.2005 р. № 11/05-С в розмірі 31587847,00 грн. До заяви від 05.11.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” приєднало копії вказаних договорів та ати звірки розрахунків з боржником.

Боржник та розпорядник майна вказували про часткове невизнання вимог Товариства обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в частині боргу, що виник після порушення провадження у справі про банкрутство № 44/474-б, а саме: 9883,00 грн. виконаних робіт за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД за серпень 2009 року та 39010,00 грн. виконаних робіт за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД-К за серпень 2009 року.

18.02.2011 р. на виконання вимог суду першої інстанції щодо подання доказів на підтвердження грошових вимог до боржника Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” було надано не проведені банком платіжні доручення про перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю “Сантанна” пайових внесків за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-С на загальну суму 41946847,00 грн., акти звірки розрахунків, акти виконаних робіт форми № КВ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за договорами підряду від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД-К та № 11/05-ГПД та іншими договорами з підрядниками та субпідрядниками. Зазначені документи були подані до суду першої інстанції в якості додатків до письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” без вихідного номеру та дати щодо заявлених до боржника вимог. В даних поясненнях йдеться про допущення описки при розрахунку заборгованості за договором від 10.03.2005 р. № 11/05-ГПД. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” стверджує, що за вказаним договором вартість виконаних на користь боржника підрядних робіт складає 49411201,00 грн., тоді як оплаченими є роботи в сумі 12958500,00 грн., тобто борг за цією угодою дорівнює 36452701,06 грн., а не 36411287,06 грн., як вказувалося у заяві з грошовими вимогами до боржника від 05.11.2009 р.

Судом першої інстанції були правомірно відхилені твердження даного кредитора про допущення описки, оскільки його грошові вимоги за заявою від 05.11.2009 р. з договору № 11/05-С-ГПД за період з червня 2005 року по вересень 2009 року підтверджуються актами звірки розрахунків на суму 36411287,06 грн. Аналіз поданого акту не дає підстав вести мову про наявність у розрахунках сторін описок чи арифметичних помилок, адже вказана в ньому сума вартості виконаних робіт за договором за період з 21.06.2005 р. по 31.08.2009 р. підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за договором № 11/05-ГПД на загальну суму 49206287,06 грн., а не 49411201,00 грн. як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”.

Крім того, з указаного акту звірки, підтвердженого довідками про вартість виконаних робіт, вбачається, що загальна вартість робіт в сумі 49206287,06 грн. визначена з врахуванням довідки форми № КБ-3 від 31.08.2009 р. на суму 9883,00 грн., тобто з врахуванням суми, обовязок щодо сплати якої виник у боржника після порушення провадження у справі № 44/474-б.

Боржник та розпорядник майна визнають вимоги за вказаним договором на суму 181003,68 грн., оскільки не включають до суми грошових вимог за даним правочином вартість робіт за довідкою форми № КБ-3 від 31.08.2009 р. в розмірі 39101,00 грн.

Так, за умовами договору № 11/05-ГПД з врахування додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” як генпідрядник зобовязалося повністю збудувати та здати замовнику визначений договором обєкт (офісні приміщення в вісях 1-8, 37-41 та підземний паркінг по вул. Старонаводницькій, 12 у м. Києві), а Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” як замовник зобовязалося надати генеральному підрядникові будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти обєкт та оплатити будівельні роботи.

Відповідно до п. 1.1 договору № 11/05 ГПД-К генпідрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”) зобовязується повністю збудувати та здати замовнику визначений договором обєкт (25-поверховий цегляний житловий будинок № 28-б на 282 квартири із загальною площею близько 26224,25 кв.м. з підземним паркінгом (автостоянкою) на 51 машиномісць із загальною площею близько 4386 квадратних метрів та вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями загальною площею близько 730,39 кв.м. по АДРЕСА_1, а замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна”) зобовязується надати генеральному підрядникові будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти обєкт та оплатити будівельні роботи.

09.04.2010 р між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 11/05-С, згідно з якою письмовий правочин викладено у новій редакції, відповідно до якої пайовик зобовязується здійснити пайову участь у будівництві офісних приміщень в житловому будинку по вул. Старонаводницькій, 4-в в Печерському районі м. Києва, а замовник - зобовязується передати у власність пайовику офісні приміщення на осях 37-41, загальна площа яких складає 2037,9 кв.м. по вул. Старонаводницькій, 4-в в Печерському районі міста Києва.

Відповідно до п. 3.1 договору у новій редакції замовник зобовязується забезпечити здійснення будівництва будинку відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, забезпечити своєчасне введення будинку в експлуатацію та якісне проведення робіт, передати у власність пайовику офісні приміщення.

За умовами п. 3.2 договору у новій редакції, пайовик зобовязується забезпечити внесення грошових коштів, повідомити замовника про їх перерахування, прийняти від замовника у власність офісні приміщення.

Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на час слухання справи в суді першої інстанції не виконало умов договору №11/05-ГПД-С від 10.03.2005р. пайової участі в новому будівництві (офісних приміщень) та не передано Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” офісні приміщення в осях 37-41 загальною площею 2037,9 кв.м. по вул. Старановодницькій, 4-В в м. Києві.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом” кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Так, проведена Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” за договором №11/05-ГПД-С від 10.03.2005р. оплата має характер попереднього платежу, проведеного до порушення провадження у даній справі про банкрутство, тобто конкурсним зобовязанням.

Тобто, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням апелянта, що у разі невиконання зобовязання щодо передачі придбаного майна у звязку з його відсутністю, кредитор з речовими вимогами до боржника має право виразити свої вимоги у грошовому еквіваленті та заявити їх у справі про банкрутство.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не є боржником по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів за договором № 11/05-С від 10.03.2005 р.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що судом першої інстанції не було досліджено та надано належну оцінку кредиторським вимогам Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” які ґрунтуються на додатковій угоді про внесення змін та доповнень від 09.04.2010р., якою були внесені суттєві зміни до договору №11/05-С пайової участі в новому будівництві (офісних приміщень) від 10.03.2005р. Судом не надано оцінки тому факту, що дана угода укладена після порушення провадження про банкрутство, відповідно недосліджено її правомірність (зокрема в частині погодження з арбітражним керуючим) та вплив на кредиторські вимоги з врахуванням значного перерозподілу прав та обовязків.

06.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява з вимогами до боржника в сумі 188282687,88 грн. від Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” № 78 від 05.11.2009 р.

Як вбачається з поданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” є боржником Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” за договором № 1 від 17.09.2004 р. про організацію спорудження обєкта будівництва в сумі 140527287,88 грн., договором № 74/05 від 14.12.2005 р. про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна у сумі 6232870,00 грн. та за договором № 10/06 від 27.06.2006 р. про організацію спорудження обєкта будівництва в сумі 41522530,00 грн.

Боржник та розпорядник майна заявлені вимоги визнають повністю та погоджуються з заявленими сумами.

Відповідно до уточненого реєстру вимог кредиторів, поданого розпорядником майна 28.02.2011 р. до суду першої інстанції, вимоги Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” включені до вказаного реєстру в сумі 182049817,88 грн. як вимоги першої черги та в сумі 6232870,00 грн. як вимоги четвертої черги.

Як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до угоди від 17.09.2004 р. № 1 про організацію спорудження обєкта будівництва Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” в якості управителя замовило забудовнику збудувати обєкт будівництва (житловий будинок за адресою: вул. Драгомирова, 4-б у Печерському районі м. Києва), а забудовник Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося збудувати та ввести в експлуатацію обєкт будівництва, а також передати його довірителям фонду фінансування будівництва. За умовами п. 7.1 вказаного договору з наступними змінами і доповненнями управитель отримує від забудовника комісійну винагороду за перерахування коштів на фінансування будівництва у розмірі, що визначається додатковими угодами сторін протягом 1-го банківського дня.

За твердженнями Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” та боржника борг останнього за угодою від 17.09.2004 р. № 1 становить 139716187,45 грн. щодо сплати перерахованих на будівництво коштів та 811100,43 грн. по сплаті невиплаченої винагороди, всього: 140527287,88 грн. Розмір зазначених сум кредитором підтверджується актом звірки розрахунків з боржником, платіжними документами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму комісійної винагороди управителя.

Матеріали справи містять правочини, якими забезпечувалося виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна”, а саме: договір іпотеки від 27.06.2006 р. № 2165 та договір іпотеки № 2166, за якими основне зобовязання іпотекодавця, що забезпечене іпотекою, полягає в організації спорудження, введення в експлуатацію та передачу у власність третім особам житлових квартир, офісних приміщень та машиномісць у будинку по вул. Драгомирова, 4 у м. Києві.

Згідно з п. 1.1 договорів іпотеки від 27.06.2006 р. з наступними змінами, переданими іпотеку Закритому акціонерному товариству “Фінансова компанія “Сантанна” є майнові права на приміщення у будинку, щодо якого було укладено договір про організацію спорудження обєктів будівництва.

Як слідує з матеріалів справи, подані договори іпотеки містять однакові положення щодо задоволення вимог іптекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: відповідно до п. 5.2 у разі невиконання або неналежного виконання умов основного зобовязання та/або цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

У п. 5.3 договорів вказується, що іпотекодержатель набуває права вимоги дострокового виконання обовязків іпотекодавця по основному зобовязанню, а в разі його невиконання, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку повного виконання обовязків по основному зобовязанню в наступних випадках, зокрема, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.

Згідно з п. 5.4 договорів у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обовязків по основному зобовязанню, в тому числі і вимоги іпотекодержателя щодо його дострокового виконання, іпотекодержатнекль вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, через застосування позасудового врегулювання на підставі цього договору, на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса з покладенням обовязку оплати нотаріальних дій та державного мита на іпотекодавця.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя та вибір способу задоволення таких вимог належить іпотекодержателю (п. 5.5).

Відповідно до п. 5.6 договорів за домовленістю сторін, цим договором визначається такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі цього договору згідно з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 2.4 договору до обовязків забудовника віднесено обовязок з передачі управителю переліку обєктів інвестування, прийняття коштів та використання їх за цільовим призначенням (на спорудження обєкта будівництва), інформування управителя про хід будівництва і завершення передачі житла, передачі обєкта будівництва тощо.

Згідно з п. 4.1 договору від 17.09.2004 р. управитель перераховує кошти фонду фінансування будівництва на рахунок забудовника протягом 1-го банківського дня. Фінансування спорудження обєкта будівництва здійснюється управителем за рахунок коштів фонду фінансування будівництва, крім коштів оперативного резерву.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом” кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Відповідно до листа Вищого Господарського суду України №01-8/339 “Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство” від 25.03.2002р., до реєстру вимог кредиторів може бути включено й таку, що випливає із іншого, крім грошового, зобовязання за умови заявлення цієї вимоги у грошовому еквіваленті.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не є боржником по відношенню до Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів в сумі 139716187,45 грн. за угодою № 1 від 17.09.2004 р.

Заявлені за договором № 1 від 17.09.2004 р. грошові вимоги, що стосуються комісійної винагороди Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню в сумі 649100,43 грн., з огляду на наступне.

Угодою № 1 від 17.09.2004 р. передбачено право управителя вимагати від забудовника повернення профінансованих коштів у випадках, встановлених правилами фонду фінансування будівництва та чинним законодавством. Незважаючи на наявність у договорі вказаного положення, сума в розмірі 187471587,45 грн. не може бути включена до конкурсних вимог, адже сам кредитор не посилався на п. 2.1.4 угоди № 1, заявляючи такі вимоги, а також і тому, що ні управитель, ні забудовник за не вказали на те, що відповідна вимога мала місце, крім того, доказів її виставлення також не було подано.

Так, зважаючи на те, що обовязок зі сплати боржником грошових сум управителю будівництва вбачається з п. 7.1 договору, а також додаткових угод до нього, якими встановлювалися суми, які підлягають перерахуванню забудовником управителю. Розмір заборгованості боржника перед вказаним кредитором на суму 649100,43 грн. комісійної винагороди підтверджується матеріалами справи, де містяться додаткові угоди до договору № 1 від 17.09.2004 р., платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акт звірки розрахунків сторін, підписаний їх уповноваженими представниками та скріплений печатками, які є невідкликаними станом на час розгляду справи.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги на суму 649100,43 грн. підлягають віднесенню до четвертої черги, оскільки зобовязання з повернення комісійної винагороди договором іпотеки не забезпечувалися.

17.09.2004 р. сторонами було укладено договір уступки майнових прав, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” уступає належні йому майнові права на нерухоме майно, яке є обєктом будівництва за угодою № 1 від 17.09.2004 р., а Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” зобовязується збудувати частину будинку за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова, 4-б. Вказаний договір укладено з відкладальною умовою, а саме: управитель набуває прав на нерухоме майно (частину будинку по вул. Драгомирова, 4-б у м. Києві) у разі невиконання забудовником взятих на себе зобовязань за угодою № 1, у звязку з чим забудовник зобовязаний передати управителю всю документацію, повязану зі спорудженням обєкту, повернути грошові кошти, проплачені на фінансування спорудження обєкта за договором № 10/06 та не використані забудовником на момент переходу прав за цим договором.

Незважаючи на умови вказаного договору уступки, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не були подані докази їх виконання сторонами.

Крім того, в процедурі банкрутства забудовника управителем не заявлені грошові вимоги за п. 4. договору уступки майнових прав від 17.09.2004 р., що виникають з обовязку повернення коштів, сплачених на фінансування спорудження обєкту та невикористаних (неосвоєних) коштів.

18.02.2011 р. боржником було подано до суду першої інстанції документи на підтвердження освоєння коштів, перерахованих на спорудження обєкту за угодою № 1 від 17.09.2004 р., представник Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” підтвердив відсутність у управителя претензій до забудовника щодо правомірності використання перерахованих йому коштів.

За договором від 27.06.2006 р. про організацію спорудження обєкта будівництва № 10/06 Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна” заявлено вимоги в розмірі 41414790,00 грн., що дорівнюють сумі сплачених коштів на спорудження обєкту та в розмірі 107740,00 грн. невиплаченої винагороди за перерахування коштів на фінансування будівництва.

Згідно з умовами договору від 27.06.2006 р. Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” в якості управителя замовило забудовнику збудувати обєкт будівництва (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1), а забудовник Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” зобовязалося збудувати та ввести в експлуатацію обєкт будівництва, а також передати його довірителям фонду фінансування будівництва. За умовами п. 7.1 вказаного договору з наступними змінами і доповненнями управитель отримує від забудовника комісійну винагороду за перерахування коштів на фінансування будівництва у розмірі, що визначається додатковими угодами сторін протягом 1-го банківського дня.

Матеріали справи містять правочини, якими забезпечувалося виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” перед Закритим акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна”, а саме: договір іпотеки від 27.06.2006 р. № 2167, за яким основне зобовязання іпотекодавця, що забезпечене іпотекою, полягає в організації спорудження, введення в експлуатацію та передачу у власність третім особам житлових квартир, офісних приміщень та автостоянок у будинку по АДРЕСА_1.

Згідно з п. 1.1 договору іпотеки з наступними змінами, в іпотеку управителю передані майнові права на приміщення у будинку, щодо якого було укладено договір про організацію спорудження обєкту будівництва.

Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки від 27.06.2006 р. у разі невиконання або неналежного виконання умов основного зобовязання та/або цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

У п. 5.3 договорів вказується, що іпотекодержатель набуває права вимоги дострокового виконання обовязків іпотекодавця по основному зобовязанню, а в разі його невиконання, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку повного виконання обовязків по основному зобовязанню в наступних випадках, зокрема, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.

Згідно з п. 5.4 договорів у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обовязків по основному зобовязанню, в тому числі і вимоги іпотекодержателя щодо його дострокового виконання, іпотекодержатнекль вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, через застосування позасудового врегулювання на підставі цього договору, на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса з покладенням обовязку оплати нотаріальних дій та державного мита на іпотекодавця.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя та вибір способу задоволення таких вимог належить іпотекодержателю (п. 5.5).

Відповідно до п. 5.6 договорів за домовленістю сторін, цим договором визначається такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі цього договору згідно з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом” кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Відповідно до листа Вищого Господарського суду України №01-8/339 “Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство” від 25.03.2002р., до реєстру вимог кредиторів може бути включено й таку, що випливає із іншого, крім грошового, зобовязання за умови заявлення цієї вимоги у грошовому еквіваленті.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” не є боржником по відношенню до Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів в сумі 41414790,00 грн. за договором № 10/06 від 27.06.2006 р.

Заявлені за договором № 10/06 від 27.06.2006 р. вимоги, що стосуються комісійної винагороди Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню в сумі 107740,00 грн., зважаючи на те, що обовязок зі сплати боржником грошових сум управителю будівництва вбачається з п. 7.1 договору, а також додаткових угод до нього, якими встановлювалися суми, які підлягають перерахуванню забудовником управителю. Розмір заборгованості боржника перед вказаним кредитором на суму 107740,00 грн. комісійної винагороди підтверджується матеріалами справи, де містяться додаткові угоди до договору № 10/06 від 27.06.2006 р., платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акт звірки розрахунків сторін, підписаний їх уповноваженими представниками та скріплений печатками, які є невідкликаними станом на час розгляду справи.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги в сумі 107740,00 грн. підлягають віднесенню до четвертої черги, оскільки зобовязання з повернення комісійної винагороди договором іпотеки не забезпечувалися.

Також слід зазначити, що 27.06.2006 р. сторонами було укладено договір уступки майнових прав, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” уступає належні йому майнові права на нерухоме майно, яке є обєктом будівництва за договором від 27.06.2006 р. № 10/06, а Закрите акціонерне товариство “Фінансова компанія “Сантанна” зобовязується збудувати частину будинку за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір укладено з відкладальною умовою, а саме: управитель набуває прав на нерухоме майно (частину будинку по АДРЕСА_1) у разі невиконання забудовником взятих на себе зобовязань за договором № 10/06, у звязку з чим забудовник зобовязаний передати управителю всю документацію, повязану зі спорудженням обєкту, повернути грошові кошти, проплачені на фінансування спорудження обєкта за договором № 10/06 та не використані забудовником на момент переходу прав за цим договором.

Незважаючи на умови вказаного договору уступки, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не були подані докази їх виконання сторонами.

Крім того, в процедурі банкрутства забудовника управителем не заявлені грошові вимоги за п. 4. договору уступки майнових прав від 27.06.2006 р., що виникають з обовязку повернення коштів, сплачених на фінансування спорудження обєкту та невикористаних (неосвоєних) коштів.

18.02.2011 р. боржником було подано до суду першої інстанції документи на підтвердження освоєння коштів, перерахованих на спорудження обєкту за договором № 10/06 від 27.06.2006 р., представник Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” підтвердив відсутність у управителя претензій до забудовника щодо правомірності використання перерахованих йому коштів.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені за договором від 14.12.2005 р. № 74/05 заявлені Закритим акціонерним товариством “Фінансова компанія “Сантанна” вимоги в сумі 6232870,00 грн. не можна вважати грошовими вимогами до боржника, з мотивів, викладених вище, якими суд апеляційної інстанції обґрунтував невідповідність спірної ухвали нормам матеріального права за договором від 17.09.2004 р. № 1 в сумі 139716187,45 грн.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010р. №44/474-б було зобовязано суд першої інстанції дослідити умови договору, укладеного між забудівником (ТОВ "Сантанна") та управителем ФФБ (ЗАТ "Фінансова компанія "Сантанна"), перевірити обставини передачі управителю ФФБ майна та майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, що припиняє цивільні зобов'язання між ними згідно укладеного договору, перевірити обставини виконання забудовником своїх зобов'язань по спорудженню об'єктів будівництва з передачею довірителям ФФБ готових об'єктів будівництва, що також припиняє зобов'язання між забудовником та управителем ФФБ у частині переданого об'єкту.

Так, Господарський суд першої інстанції в порушення ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України не виконав вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 29.09.2010р. №44/474-б.

04.11.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява з грошовими вимогами до боржника в розмірі 152266990,60 грн. від Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” (заява № 5-02/5140 від 03.211.2009 р.)

Як слідує з поданої заяви вимоги на вказану суму складаються з грошових вимог до боржника, що виникли з кредитного договору з боржником від 17.08.2007 р. № 67/07 грн., сума боргу 27006341,27 грн., кредитного договору з боржником від 28.10.2007 р. № 93/07, сума боргу 41521142,47 грн., кредитного договору від 06.09.2007 р. № 71/07 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, сума боргу 32354136,99 грн., з кредитного договору № 28/08 від 18.03.2008 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, сума боргу 51385369,87 грн.

03.02.2011 р. Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” подало до суду першої інстанції заяву про уточнення кредиторських вимог № 15-01/2/426 від 03.02.2011 р.. відповідно до якої просить визнати його кредиторські вимоги в сумі 100881620,73 грн., а саме: 27006341,27 грн. за договором від 17.08.2007 р. № 67/07, 41521142,27 грн. за договором від 29.10.2007 р. № 93/07 та 32354136,99 грн. за договором від 06.09.2007 р. № 71/07, оскільки у справі № 44/473-б про банкрутство позичальника за кредитним договором від 18.03.2008 р. № 28/08, що перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва, було затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, яким передбачено погашення заборгованості позичальника перед позикодавцем (банком) в сумі 83739506,86 грн.

Боржник та розпорядник його майна вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” визнали згідно з уточненою сумою в розмірі 100881620,73 грн. як вимоги першої черги, що забезпечені заставою.

Зважаючи, що зменшення суми грошових вимог є правом кредитора, що не порушує права боржника або інших учасників провадження у справі, судом першої інстанції правомірно були розглянуті грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” відповідно заяви від 03.02.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи 17.08.2007 р. Акціонерним банком “Київ”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” в якості кредитора та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” в якості позичальника укладено кредитний договір № 67/07, за умовами якого кредитодавець зобовязався надати позичальнику кредит на поточні потреби для здійснення статутної діяльності в сумі 25000000,00 грн. зі строком користування з 22.08.2007 р. по 09.10.2009 р. та сплатою процентів за користування кредитом і комісій за кредитне обслуговування згідно з тарифами банку (за оформлення та супроводження кредиту).

Відповідно до поданого до матеріалів справи розрахунку, проведеного згідно з умовами договору, заборгованість за договором від 17.08.2007 р. № 67/07 станом на 06.08.2009 р. становить 25000000,00 грн. з повернення кредиту, 1656341,27 грн. зі сплати відсотків та 350000,00 грн. зі сплати комісії за супроводження кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобовязань за вказаним кредитним договором забезпечене сторонами договорами іпотеки від 30.11.2007 р. (предмет нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 228,20 кв.м., за адресою: м .Київ вул. Андрющенка, 4-д, оцінений в сумі 6 016 502 грн.); від 30.08.2007 р. (предмет іпотеки нежитлові приміщення загальною площею 2 655,6 кв.м. та 22 машиномісця за адресою: м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 4-6, оцінений в сумі 128 183 369 грн.); від 01.12.2008 р. (предмет вбудоване приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Київська, буд. 60, загальною площею 1 224,80 кв.м., оцінений в сумі 31 557 221 грн.).

Оскільки факт отримання боржником кредитних коштів за договором від 17.08.2007 р. № 67/07 підтверджується належними доказами (платіжне доручення від 22.08.2007 р. № 282 в матеріалах справи), факт невиконання обовязку зі сплати боргу боржником визнається, доказів належної оплати за договором не подано, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” в указаній частині його заяви підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою.

За кредитним договором від 29.10.2007 р. № 93/07 Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” отримало від Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” на умовах повернення 38500000,00 грн. кредитних коштів на поповнення обігових коштів на строк з 29.10.2007 р. по 28.10.2009 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісією за кредитне обслуговування за оформлення і супроводження кредиту.

Відповідно до поданого до матеріалів справи розрахунку, проведеного згідно з умовами договору, заборгованість за угодою від 29.10.2007 р. № 93/07 станом на 06.08.2009 р. становить 38500000,00 грн. з повернення кредиту, 2482142,47 грн. зі сплати відсотків та 539000,00 грн. зі сплати комісії за супроводження кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобовязань за вказаним кредитним договором забезпечене сторонами іпотекою, оформленою відповідним договором іпотеки від 31.10.2007 р., згідно з яким банку в іпотеку були передані майнові права на 27 квартир, що будуються за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Михайла Драгомирова, 4-Б, загальною площею 2 866,12 кв.м., які сторони оцінили в сумі 77 516 451 грн.

Оскільки факт отримання боржником кредитних коштів за договором від 29.10.2007 р. № 93/07 підтверджується належними доказами (платіжні доручення від 29.10.2007 р. № 1 та від 06.11.2007 р. № 2 в матеріалах справи), факт невиконання обовязку зі сплати боргу боржником визнається, доказів належної оплати за договором не подано, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” в указаній частині його заяви підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою.

Згідно з заявою від 03.11.2009 р., уточненою 03.02.2011 р., вимоги до боржника у сумі 32354136,99 грн. являють собою розрахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” (позикодавця) перед Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний банк “Київ” (позичальником) станом на 31.07.2009 р. за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 71/07 з додатками з повернення грошових коштів в розмірі 30000 000,00 грн., 1934136,99 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та 420000,00 грн. заборгованість по сплаті комісії за супроводження кредиту.

Заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” грошові вимоги на загальну суму 32354136,99 грн. Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” обґрунтовує наявністю у боржника обовязків майнового поручителя щодо виконання позичальником грошових зобовязань за кредитним договором, що виникли з договору іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках вказаного кредитного договору від 06.09.2007 р. № 71/07 Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” отримало на умовах повернення та сплати відсотків грошові кошти в сумі 30000000,00 грн.

30.11.2007 р. Акціонерний банк “Київ”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ”, в якості іпотекодержателя та Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” в якості іпотекодавця уклали нотаріально посвідчений іпотечний договір на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” (позичальником) зобовязань за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 71/07.

Згідно з п. 1.2 іпотечного договору переданими в іпотеку є належні Товариству з обмеженою відповідальністю “Сантанна” нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка, 4-д, загальною площею 1 728,90 м.кв.

Відповідно до п. 1.6 договору іпотеки вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 44096481,00 грн.

Як слідує з Глави 49 Цивільного кодексу України застава є одним з видів забезпечення виконання зобовязань, до яких відповідно до чинного законодавства належать неустойка, порука, гарантія, притримання і завдатком. В свою чергу, іпотека це вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а заклад - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особи.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У ч. 3 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Спеціальним нормативним актом Законом України “Про іпотеку” у ч. 2 ст. 5 визначено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

За твердженнями Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” порушило зобовязання з повернення отриманих за кредитним договором коштів та заборгувало 32354136,99 грн., а оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна” є поручителем позичальника, банк має бути включений до реєстру вимог кредиторів боржника на вказану суму.

Боржник та розпорядник майна не заперечили розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”.

Доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” зобовязань за кредитним договором від 06.09.2007 р. № 71/07 ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Згідно зі ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше (ч. 2 ст. 33).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33).

Відповідно до п. 5.4 договору іпотеки від 30.11.2007 р. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється рішенням суду чи виконавчим написом нотаріуса відповідно до вимог чинного законодавства або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору між сторонами, який підлягає нотаріальному посвідченню і передбачає передачу іпотекодавцем іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання: шляхом продажу іпотекодердателем предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”; іншим шляхом, передбаченим чинним законодавством.

Згідно з п. 5. 8 договору іпотеки іпотекодавець, як майновий поручитель, несе відповідальність перед іпотекодерджателем за невиконання позичальником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, іпотекодавець набуває права кредитора за основним зобовязанням.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” не вправі вимагати від боржника сплати грошових коштів та, відповідно, не може бути визнано конкурсним кредитором боржника.

Таким чином, суд першої інстанції фактично не здійснив розгляд вимог кредиторів по суті, не перевірив правильності розрахунку їх розміру та обґрунтованості, а лише обмежився посиланням на їх “негрошовість”.

Крім того, суд першої інстанції не виконав вказівки Вищого господарського суду України, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 29.09.2010р. №44/474-б в порушення ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, а також не дав належну оцінку обґрунтованості кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, які ґрунтуються на зміненому договорі №11/05-С пайової участі в новому будівництві (офісних приміщень) від 10.03.2005р.

З огляду на викладене, згідно п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. №44/474-46/501-б якими було відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 64875,00 грн. та Публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Експобанк” у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 6130258,24 доларів США та 910187,48 грн. скасуванню, а ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. по даній справі підлягає скасуванню в частині відмови у визнанні Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 188282687,88 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на загальну суму 31807860,68 грн.; Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” за кредитним договором №71/07 від 06.09.2007р. в сумі 32354136,99 грн. з підстав неповного зясування обставин справи, в порядку п. 4 ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційні скарги ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Експобанк”, Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар”, Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ”, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Експобанк” -задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суд міста Києва від 28.02.2011р. №44/474-46/501-б якою було відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 64875,00 грн.

3. Скасувати ухвалу Господарського суд міста Києва від 28.02.2011р. №44/474-46/501-б якою було відмовлено Публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Експобанк” у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 6130258,24доларів США та 910187,48 грн.

4. Скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. у справі №44/474-46/501-б в частині відмови у визнанні Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 188282687,88 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на загальну суму 31807860,68 грн.; Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” за кредитним договором №71/07 від 06.09.2007р. в сумі 32354136,99 грн.

5. Матеріали справи № 44/474-46/501-б повернути до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в частині відмови у визнанні Закритого акціонерного товариства “Фінансова компанія “Сантанна” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” на суму 188282687,88 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Антар” на загальну суму 31807860,68 грн.; Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” за кредитним договором №71/07 від 06.09.2007р. в сумі 32354136,99 грн.; ОСОБА_4 на суму 64875,00 грн.; Публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Експобанк” на суму 6130258,24 доларів США та 910187,48 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді