Рішення № 18761215, 18.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7354/11

вх. № <Текст >

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

прокурора - Остапенко В.В. позивача - ОСОБА_1, дов.№38-3746/388 від 05.10.10р. 3-й особи - <Текст >відповідача - не з"явився 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Прокурор Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави< Текст >в особі КП "Харківські теплові мережі", м. Харків 3-я особа <Текст >

до АТЗТ "Харківський торговельний будинок", м.Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 18558,25 грн., згідно договору про постачання теплової енергії № 4657 від 30.04.2002 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради та в особі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Харківський торговельний будинок»про стягнення на користь другого позивача заборгованості у сумі 17195,47 грн., яка утворилась у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, пеню в розмірі 851,34 грн., індекс інфляції в розмірі 346,66 грн. та 3% річних в розмірі 164,78 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором № 4657 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеним між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Акціонерним товариством закритого типу "Харківський торговельний будинок" 30.04.2002 року. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 01.09.2011 року було порушено провадження у справі, розгляд справи було призначено на 04.10.2011 року.

Ухвалою суду від 04.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.10.2011 року.

Прокурор у судовому засіданні призначеному на 18.10.2011 року наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник першого позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином,але через канцелярію господарського суду надіслав пояснення, в яких просить задовольнити позов прокурора у повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника.

Представник другого позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги прокурора і просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.04.2002 р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Акціонерним товариством закритого типу «Харківський торговельний будинок» був укладений договір про постачання теплової енергії № 4657.

Відповідно до умов договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3 договору відповідач зобовязався за 3 днів до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачувати вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п. 6.2 договору, є календарний місяць.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Факт включення опалення та його відключення у приміщення відповідача підтверджується актом про включення опалення №178/7540-В від 06.10.2010р. та актом про відключення опалення №178/6247-В від 18.04.2011р., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року утворилась заборгованість в сумі 17195,47грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, у зв'язку з чим, суд вважає вимогу прокурора про стягнення 17195,47грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, інфляційні нарахування суми заборгованості у розмірі 346,66 грн., 3% річних у розмірі 164,78 грн. та пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 851,34 грн.

В силу вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримані компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ч.1 ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.2.3. спірного договору від 30.04.2002 року, передбачено, у випадках несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію, відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань у розмірі 346,66 грн., 3% річних у розмірі 164,78 грн. та 851,34 грн. пені, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог, тих, що ґрунтуються на конкретних належних та допустимих в розумінні процесуального закону доказах.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 185,58 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Харківський торговельний будинок» (61050, м. Харків, пл. Руднєва, 32, кв. 10; р/р 26008301730141, Комінтернівський УАК ПІБ, МФО 351362, Код ЄДРПОУ 24133467)на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова,11; в тому числі р/р 260333012313 ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823; код ОКПО 31557119) - 17195,47 грн. заборгованості, пені 851,34 грн., індексу інфляції 346,66 грн., 3% річних 164,78 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Харківський торговельний будинок» (61050, м. Харків, пл. Руднєва, 32, кв. 10; р/р 26008301730141, Комінтернівський УАК ПІБ, МФО 351362, Код ЄДРПОУ 24133467) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) 185,58 грн. державного мита.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Харківський торговельний будинок» (61050, м. Харків, пл. Руднєва, 32, кв. 10; р/р 26008301730141, Комінтернівський УАК ПІБ, МФО 351362, Код ЄДРПОУ 24133467) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код 24134490, рахунок 31219264700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 21 жовтня 2011 року