Рішення № 18761036, 17.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7578/11

вх. № <Текст >

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В.., посвідчення № 173 від 23.08.2007 р.;

позивача 1- не з"явився;

позивача 2- ОСОБА_1, довіреність № 38-4425/395 від 23.11.2010 р.;

відповідача- ОСОБА_2, довіреність № 06/130/1 від 17.02.2011 р.;

позивача - <Текст >3-й особи - <Текст >відповідача - <Текст >3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави< Текст >в особі Харківської міської ради, м. Харків , Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Закритого акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 129 292,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром", м. Харків, 119 412,31 грн. боргу, 2 781,21 грн. інфляційних витрат, 1 151,14 грн. 3% річних, 5 947,52 грн. пені та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 4303 від 01.11.2002 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 вересня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 вересня 2011 року було відкладено розгляд справи на 17 жовтня 2011 року.

17 жовтня 2011 року позивач надав до суду клопотання, в якому зазначив, що 29.09.2011 р. був укладений договір переводу боргу за № 706-Д/360481, у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу в розмірі 119 412,31 грн. та стягнути з відповідача 2 781,21 грн. інфляційних витрат, 1 151,14 грн. 3% річних, 5947,52 грн. пені та судові витрати.

17.10.2011 р. у судовому засіданні представник прокуратури просив суд стягнути з відповідача 2 781,21 грн. інфляційних витрат, 1 151,14 грн. 3% річних, 5 947,52 грн. пені та судові витрати.

Представник позивача 2. у судовому засіданні просив суд припинити провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу в розмірі 119 412,31 грн. та стягнути з відповідача 2 781,21 грн. інфляційних витрат, 1 151,14 грн. 3% річних, 5 947,52 грн. пені та судові витрати.

Представник позивача 1. у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд припинити провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу в розмірі 119 412,31 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника прокуратури, позивача 2. та відповідача, судом встановлено наступне

01 листопада 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", м. Харків, (позивач 2) та Закритим акціонерним товариством "Інститут Укроргверстатінпром", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 4303.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобовязався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

За умовами п.6.3. договору відповідач зобовязався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатом якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії. Факт користування тепловою енергією у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період, підтверджується актом про включення опалення №178/7443 від 25.10.10 р. та актом відключення опалення № 178/6360 від 31.03.11 р., підписаними представником позивача 2. та балансоутримувачем, належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 року станом на 18.07.2011 року утворилась заборгованість в сумі 119 412,31 грн. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду, між ним, відповідачем та КП "ПТП "Вода" був укладений договір про переведення боргу № 706-Д/360481 від 29.09.2011 р., у відповідності до умов якого відповідач передає, а КП "ПТП "Вода" приймає на себе зобов"язання боржника перед позивачем оплатити заборгованість за теплову енергію в сумі 119 412,31 грн.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 119 412,31 грн. боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 151,14 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках інфляційних витрат зробив помилки.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За розрахунком суду заборгованість інфляційних складає 1 616,20 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції підлягають задоволенню у відповідності до розрахунку суду в сумі 1616,20 грн., в решті позовної вимоги про стягнення з відповідача 1165,01 грн. інфляційних слід відмовити як зайво нарахованої.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.3 договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення 5 947,52 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" (61125, м. Харків, наб. Червоношкільна, 16, код ЄДРПОУ 00224900) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова,11, р/р № 260333012313 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 1 616,20 грн. інфляційних витрат, 1 151,14 грн. 3% річних, 5 947,52 грн. пені, 1 281,27 грн. державного мита та 233,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 1 165,01 грн. інфляційних відмовити.

В частині стягнення 119 412,31 грн. боргу провадження у справі припинити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 19 жовтня 2011 року.