Рішення № 18760905, 12.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7566/11

вх. № 7566/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 29.06.2011р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Первомайської районної спілки споживчих товариств, м. Первомайський

3-я особа <Текст >

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Картамиш

3-я особа <Текст >

про стягнення 10.080,25 грн. заборгованості за договором оренди

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Первомайська районна спілка споживчих товариств, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача 10080,25 грн. заборгованості, з яких: 4000,00 грн. заборгованість з орендної плати, 1029,20 грн. - заборгованість зі сплати комунальних послуг, 2100,00 грн. - штраф, 2627,05 грн. - пенясума основного боргу, 2290,27 грн. - пеня, 324,00 грн. інфляційні, що утворилася на підставі неналежного виконання договору оренди №20, укладеного між сторонами 01.03.2010р. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на 193, 199 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судове засідання в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх. 19667), в якій підтримує позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4000 грн., заборгованості з відшкодування комунальних послуг в сумі 1029,20 грн., пені в сумі 300,95 грн., штрафу згідно п. 5.5. договору оренди в сумі 600 грн. та знецінення внаслідок інфляції коштів у сумі 324,00 грн. Від решти позовних вимог, а саме: пені в сумі 485,45 грн., штафу в сумі 1500 грн. згідно з п.4.1. договору оренди позивач відмовляється, просить провадження у цій частині припинити.

Відповідач в призначене судовен засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали від 26.09.2011р. за адресою відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою від 26.09.2011р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх повноважних представників, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвала від 26.09.2011р., направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 березня 2010 року між Первомайською райспілкою споживчих товариств (позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі) був укладений договір оренди нежитлової будівлі № 20, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення - магазин № 29, розташований за адресою в АДРЕСА_1.

У відповідності до п. 1.4. договору строк оренди був встановлений до 28 лютого 2011 року.

Пунктом 1.4. договору сторони встановили, що орендна плата вноситься в сумі 500,00 грн. щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця, що за рік за період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р. становить 6000,00 грн.

У разі відсутності орендної плати в установлений строк договір оренди підлягає розірванню зі сплатою відповідачем протягом тридцяти днів пені (неустойки, штрафу) за втрачену вигоду в розмірі 3-х кратної місячної орендної плати.

Відповідно до п. 4.2. договору Вартість комунальних послуг не входиться в орендну плату та сплачується відповідачем згідно рахункам, що надаються позивачем з 25 по 30 число поточного місяця.

Згідно п. 5.2. договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, а такод 25% річних від простроченої суми згідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 5.5. договору оренди за невиконання зобов"язань, передбачених договором, відповідач сплачує штраф у розмірі 10% суми річної орендної плати.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, передав приміщення магазину № 29 в оренду відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2010р.

Однак відповідач свої зобов"язання за договором оренди щодо своєчасного внесення орендної плати та плати за комунальні послуги виконав не в повному обсязі. Відповідачем не внесено орендну плату за період з липня 2010р. по лютий 2011р. на загальну суму 4000,00 грн. та не сплачено за комунальні послуги в сумі 1029,20 грн., що підтверджується рахунок-фактурами на електроенергію та довідками позивача про стан наявної заборгованості.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами (10.12.2010р., 16.12.2010р., 23.02.2011р., 17.05.2011р.), в яких повідомляв про наявність заборгованості та необхідність її погашення.

24.02.2011р. відповідачем було надано позивачу розписку, в якій він обіцяв сплати позивачу наявну заборгованість, однак станом на момент розгляду справи заборгованість перд позивачем є непогашеною.

Враховуючи вищевикладене, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 4000,00 грн. основної суми заборгованості по орендній платі, 1029,20 грн. заборгованості по комунальним послугам, 324,00 грн. інфляційних, 1500,00 грн. штрафу відповідно до п. 4.1. договору, 600,00 грн. штрафу відповідно до п. 5.5. договору 1627,05 грн. пені та 1000,00 грн. пені відповідно до п. 5.2. договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

12.10.2011р. позивач частково відмовився від заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу та суми пені, про що у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.19667), в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4000 грн., заборгованості з відшкодування комунальних послуг в сумі 1029,20 грн., пені в сумі 300,95 грн., штрафу згідно п. 5.5. договору оренди в сумі 600 грн. та знецінення внаслідок інфляції коштів у сумі 324,00 грн., в решті частині заявлених позовних вимог просить припинити провадження у справі.

Суд вважає заяву позивача про часткову відмову від позову в частині нарахування сум пені та штрафу за договором № 20 від 01.03.2010р. такою, що не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, у зв"язку з чим вона підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, виходячи з умов п.п. 4.1., 5.2., 5.5. договору оренди № 20 від 01.03.2010р., приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в терміни, встановлені зазначеним договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 4000 грн., заборгованості з відшкодування комунальних послуг в сумі 1029,20 грн., пені в сумі 300,95 грн., штрафу згідно п. 5.5. договору оренди в сумі 600 грн. та інфляційних у сумі 324,00 грн. відповідають вимогам договору, діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В решті частині заявлених позивачем позовних вимог у суду є підстави для припинення провадження по справі згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від заявлених позовних вимог і відмову прийнято судом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 759 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) на користь Первомайської районної спілки споживчих товариств (61100, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченко, 4, р/р 26000036408101 в АКИБ Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005, Код ОКПО: 30161918, Ідентифікаційний код: 30161918) заборгованості з орендної плати в сумі 4000 грн., заборгованості з відшкодування комунальних послуг в сумі 1029,20 грн., пені в сумі 300,95 грн., штрафу згідно п. 5.5. договору оренди в сумі 600 грн. та інфляційних у сумі 324,00 грн.; 63,28 грн. державного мита та 146,42 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині заявлених позовних вимог провадження у справі припинити.

Суддя (підпис< Текст >Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 14.10.2011р.

Справа № 5023/7566/11