Рішення № 18760859, 10.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5023/3641/11 (н.в.о. 37/56-09)

вх. номер 3641/11

Суддя Господарського суду Харківської області Погорелова О.В. <Текст >

при секретарі судового засідання - Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дорученням

відповідача - ОСОБА_2., за дорученням

третьої особи - не з"явився

розглянувши матеріали справи за позовом: Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська обласна рада, м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 290635,73 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків

до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків;

3-я особа на стороні відповідача за зустрічним позовом, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківська обласна рада, м. Харків.

про звільнення від сплати частини орендної плати в сумі 143052,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (відповідач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" на свою користь 290635,73 грн. заборгованості, яка виникла за період з 05.11.2007 року по 31.12.2009 року внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди комунального майна № 20Н, укладеного між Харківською обласною радою та відповідачем. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 527 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2009 р. по справі № 37/56-09 було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології". Згідно зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" просить господарський суд звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" від сплати частини орендної плати за договором оренди № 20 Н від 01.08.2007 р. на користь Виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром" в сумі 143052,13 грн.

02.12.2009 року господарським судом Харківської області по справі № 37/59-09 винесено рішення, яким в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили.

12.05.2011 року до господарського суду звернулося ОК ВЕП "Держпром" із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2009 року по справі № 37/56-09 за нововиявленими обставинами. В заяві заявник просить суд скасувати рішення суду від 02.12.2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОК ВЕП "Держпром" в повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову. Заява обґрунтована тим, що 12.04.2011 року Харківським апеляційним господарським судом по справі № 63/318-10 була винесена постанова, відповідно до якої спірний договір № 20Н від 01.08.2007 року був визнаний укладеним та дійсним.

Ухвалою суду від 16.05.2011 року заява прийнята до провадження та призначена до розгляду.

06.10.2011 року до господарського суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій він проти заяви заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в її задоволенні. Зокрема посилається на те, що жодних нововиявлених обставин у постанові апеляційного суду не міститься і позивачем не доведено.

Суд, дослідивши заперечення, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заяву та позов у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви та позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

01 серпня 2007 року між Харківською обласною радою та ТОВ “Високі енергетичні технології” було укладено договір оренди комунального майна № 20Н нежитлових приміщень, балансоутримувачем яких є позивач - ВЕП “Держпром”, згідно з яким орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлові окремо розташовані одноповерхові будівлі, загальною площею 2038,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54 з метою розміщення виробничої бази.

Факт передачі майна підтверджується актами прийому-передачі, підписаними між сторонами 05.11.2007 року, 09.11.2007 року, 14.11.2007 року, 15.11.2007 року, 16.11.2007 року, 15.01.2008 року (том 1 а.с.18-23).

Згідно пунктів 3.1, 3.3, 3.4 договору стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради VIII сесії V скликання від 15.12.2006 р № 130-V.

Орендна плата згідно конкурсних пропозицій становить за рік 753725,00 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2007 року становить 64569,11 грн., без урахування ПДВ та індексів інфляції за липень та серпень 2007 року, які враховуються при сплаті. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним: - 70% до обласного бюджету; 30% - балансоутримувачу.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан обєкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

У п. 5.2 договору зазначено, що орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до обласного бюджету (70%) та балансоутримувачу (30%).

04.07.2008 року між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору оренди № 20Н комунального майна від 01.08.2007 року (том 1 а.с. 15-16).

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного перерахування орендної плати не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість яка складає 290635,73 грн.

20.02.2009 Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство „Держпром" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ „Високі енергетичні технології"" про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди комунального майна № 20 Н від 01.08.2007 року у сумі 290635,73 грн. При цьому ТОВ „Високі енергетичні технології" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОК ВЕП „Держпром" про звільнення від сплати частини орендної плати в сумі 143052,13 грн.

02 грудня 2009 Господарським судом Харківської області було прийняте рішення по справі № 37/56-09, яким було відмовлено в задоволенні первісного позову та зустрічного позову. При цьому суд зазначив, що відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору є підставою для визнання Договору оренди комунального майна № 20 Н від 01.08.2007 неукладеним та дійшов переконливого висновку про необґрунтованість та безпідставність як первинного, так і зустрічного позовів.

Водночас Харківська обласна рада звернулася до суду з позовом про стягнення з ТОВ „Високі енергетичні технології" заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна № 20 Н від 01.08.2007 року.

12 квітня 2011 року Харківський апеляційний господарський суд виніс постанову по справі № 63/318-10, якою зобов'язав стягнути з ТОВ „Високі енергетичні технології" заборгованість з орендної плати за період з серпня 2007 року по 26.03.2009 року. Стосовно не вкладеності Договору № 20 Н від 01.08.2007 року, згідно рішення суду по справі № 37/56-09, Харківський апеляційний господарський суд зазначив наступне:

Відповідно до ст. 209 ЦК України „Нотаріальне посвідчення правочину": Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Згідно з ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Це положення встановлено на підставі Закону України „Про внесення змін ро Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрацій договору найму будівлі" та набуло чинності 10.01.2007 року.

Договір № 20 Н укладено 01.08.2007 року, тобто на момент його укладення законом чітко було встановлено, що лише договір оренди на строк від трьох років має бути посвідчений нотаріально.

Сторони визнавали Договір дійсним, про що свідчить виконання його сторонами, передача приміщень та відповідно проведення часткової оплати за користування орендованими приміщеннями.".

На підставі наведеного Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ „Високі енергетичні технології" заборгованості з орендної плати за Договором № 20 Н від 01.08.2007 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 290635,73 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди № 20Н від 01.08.2007 р.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з Роз'ясненням Президії ВГСУ від 21.05.2002 р. N 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” в абз. 3 п.1 зазначено наступне:

„До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору... Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи .

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила, б прийняття цим судом іншого рішення.

Президія Вищого господарського суду України зазначає, що на підставі ст. 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Постанова Харківського апеляційного суду Харківської області від 12.04.2011 року відповідає зазначеним умовам - вона винесена після прийняття судом рішення по справі № 37/56-09 та має істотне значення для вирішення вказаної справи по суті.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача по первісному позову щодо стягнення з відповідача 290635,73 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

01.08.2007 року між Харківською обласною радою (Орендодавець) та ТОВ “Високі енергетичні технології”(Орендар та Відповідач за первісним позовом) було укладено договір оренди комунального майна №20Н нежитлових приміщень за адресою в м. Харкові, вул. Котлова, 54.

Згідно актів приймання-передачі від 05.11.2007 року, що були підписані та погоджені представниками ТОВ “Високі енергетичні технології” та ВЕП “Держпром”, Орендарю було передано нежитлові приміщення, загальною площею 343,40 кв. м.

09.11.2007 згідно акту приймання-передачі, Орендарю було передано ще 60 кв. м. нежитлових приміщень (загальна площа, що перебувала в оренді склала 403,40 кв. м.)

14.11.2007 року згідно акту приймання-передачі Відповідачеві було передано ще 236,5 кв. м. нежитлових приміщень (загальна площа в оренді склала 639,90 кв. м).

16.11.2007 року згідно акту приймання-передачі Орендарю було передано ще 506,10 кв. м. нежитлових приміщень (загальна площа в оренді склала 1146,00 кв. м).

15.01.2008 року згідно акту приймання-передачі Відповідачеві було передано ще 597,70 кв. м. нежитлових приміщень (загальна площа в оренді склала 1743,70 кв. м).

Відповідні зміни внесено до Договору №20Н додатковою угодою № 1. Балансоутримувачем, зазначених будівель, про що зазначено у договорі, є ВЕП “Держпром”(Позивач за первісним позовом).

Заборгованість, що підлягає перерахуванню ВЕП “Держпром” (Балансоутримувачу) розраховано виходячи з фактичного використання приміщень на підставі вказаних вище актів приймання-передачі, починаючи з 05.11.2007 року, тобто з дати початку фактичного використання приміщень (розрахунок - том 1 а.с. 98-102).

Розрахунок, який наведено позивачем за зустрічним позовом, суд вважає не обґрунтованим, оскільки предметом первісного позову є заборгованість Орендаря перед Балансоутримувачем станом на 01.02.2009 року, яка утворилася з 05.11.2007 року по 31.12.2009 року, а Орендар просить суд зменшити суми нарахувань орендної плати на 143052,13 грн., виходячи з розрахунку, що було зроблено починаючи з 01.08.2007 року Орендодавцем приміщень-Харківською обласною радою, яка є третьою особою по справі за первісним позовом. Тобто Орендар просить звільнити його від суми орендної плати за період з 01.08.2007 року по 05.11.2007 року, яка Балансоутримувачем взагалі не нараховувалась.

З розрахунку свідчить, що Орендарем не здійснено нарахування податку на додану вартість, у порядку визначеному законом України “Про податок на додану вартість” та встановленому п. 3.1. Договору №20Н (нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством України). Згідно вищевказаного Закону, операції, які пов'язані з договорами оренди, на підставі підпункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом для оподаткування податком на додану вартість. При цьому база для оподаткування відповідно до пункту 4.1 статті 4 цього Закону визначається виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство) здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у розмірах, визначених Методикою. У зв'язку з тим, що орендар самостійно направляє визначені п. 15 Методики частки орендної плати безпосередньо до бюджету та підприємству, то таке підприємство, на балансі якого знаходиться орендоване майно, платіжні документи оформляє окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету. Тобто ВЕП “Держпром” має отримати на свій розрахунковий рахунок суму 30% орендної плати визначеної договором з урахуванням ПДВ та суму ПДВ, що нараховується на 70% орендної плати, яка надходить до обласного бюджету.

Позивачем за зустрічним позовом, при здійсненні розрахунку, не враховано площі, які передані йому на підставі взаємно підписаних актів приймання-передачі від 05.11.2007 року, а саме приміщення В-1, загальною площею 250,7 кв. м. та безпідставно зменшені площі приміщень Ж-1 на площу 30,4 кв. м.

Посилання ТОВ “Високі енергетичні технології” на акт ВЕП “Держпром” від 22.02.2006 року про стан приміщень під літерою В-1 не яким чином не стосується взаємовідносин ВЕП “Держпром” та ТОВ “Високі енергетичні технології”, оскільки договір оренди № 20Н, стягнення орендної плати за яким є предметом судового розгляду, було укладено лише 01.08.2007 року, при цьому до фактичного використання приміщення В-1 Орендар приступив лише 05.11.2007 року, на підставі акту приймання - передачі зазначених приміщень, тобто підписання цього акту відбулося вже через досить великий проміжок часу.

Окрім того Орендарем підписано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2008 року, який свідчать про погодження з сумою нарахувань у 2007 -2008 році (том 1 а.с. 97). А це в свою чергу свідчить, що Орендар погоджувався з фактичним використанням саме тих площ, які були передано йому згідно актів приймання-передачі. Стосовно частини приміщення К-1 площею 294,90 кв. м. зазначаємо, що оскільки на підставі акту приймання-передачі від 14.11.2007 року була передана лише частина приміщень площею 236,50 кв. м., (від загальної-531,70 кв. м.), Орендар сплачує лише за фактично зайняті приміщення, саме за 236,50 кв. м., орендна плата за приміщення 294,90 кв. м. Орендарю не нараховується.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність зустрічних позовних вимог про звільнення ТОВ "Високі енергетичні технології" від сплати частини орендної плати за договором оренди № 20Н від 01.08.2007 року на користь ОК ВЕП "Держпром" в сумі 143052,13 грн., а тому відмовляє в задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача по первісному позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, 112 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року по справі № 37/56-09 - задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року по справі № 37/56-09 скасувати та прийняти нове рішення.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (61045, м. Харків, вул. Кузнецька, 2, р/р 2600980532950 в ХОФ АК „Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 30426617) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 9 під., 2 пов. р/р 26006010065216 в АТ „Банк Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 04014097) - 290635,73 грн. заборгованості, 2906,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 13 жовтня 2011 року