Рішення № 18760758, 11.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6770/11

вх. № 6770/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агро ХХІ", м. Рівне 3-я особа < Текст >

до СТОВ "Відродження", с. Уди 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Після уточнненя позовних вимог ТОВ"Агро ХХІ" ( позивач) просить суд стягнути з Сільськогосподарського ТОВ "Відродження" ( відповідача) суму основного боргу 255 312,92 грн,, судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 03.04.10 року між ТОВ"Інсеко Фарм" та відповідачем було укладено договір № СВ-19 на поставку насіння цукрових буряків. На виконання умов договору поставщиком було передано насіння цукрових буряків на суму 825782,40 грн., борг станом на день звернення з позовом становить 255 312,92 грн.

13.04.11 року між ТОВ"Інсеко Фарм" та позивачем було укладено договір за № 133 про відступлення права вимоги ( а.с.18).

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 20.09.11 року до 04.10.11 року до 9 год.30 хв.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, що 03.04.10 року між ТОВ"Інсеко Фарм" та відповідачем було укладено договір № СВ-19 поставки насіння цукрових буряків. У відповідності до предмету договору ТОВ"Інсеко Фарм" зобов*язався поставити відповідачеві насіння цукрових буряків, а відповідач зобов*язався прийняти його та оплатити на умовах даного договору. Сторони погодили наступний порядок оплати: попередня оплата 20 % від загальної вартості товару до 07.04.10 року, а решта поставленого товару оплатити до 15.11.2010 року (п.3.2 договору). Оплата здійснюється відповідачем у безготівковй формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті платіжними дорученнями ( п. 3.3.договору). До договору сторони підписали специфікацію за №1 ( а.с.17) якою було погоджено асортимент, кількість товару в посівних одиницях, ціну за одиницю. 09.04.10 року у відповідності до видаткової накладної № ІФ-000299 по довіреності № 11 від 09.04.10 відповідачем був отриманий товар на суму 825782,40 грн. ( а.с.20 -21). На день звернення з позовом відповідач частково погасив борг про що свідчать банківські виписки ( а.с.26-28) на суму 570469,48 грн. Так борг становить 255312,92 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

13.04.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відступлення права вимоги у відповідності до якого Первісний кредитор (ТОВ"Інсеко Фарм") відступає право вимоги, а Новий кредитор ТОВ" Агро ХХІ" набуває права вимоги виконання обов*язків Боржником за договором купівлі-продажу насіння цукрових буряків № СВ-19 від 03.004.10 року ,укладеного між ТОВ"Інсеко Фарм" та відповідачем. За цим договором до Нового кредитора переходить право вимоги виконання обов*язку боржником щодо погашення боргу відповідно до основного договору в сумі несплачених Первісному кредитору коштів в розмірі 660 625,92 грн.

Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.( ст. 519 ЦК України)

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, за таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 255312,92 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК УКраїни. судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,22,33,44,82-85 ГПК України, суд

< Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про уточнненя позовних вимог від 06.10.11 року.

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського ТОВ"Відродження" (Харківська обл, Золочівський район, с.Уди, вул.Молодіжна,15 код ЄДРПОУ 30773463) на користь ТОВ"Агро ХХІ"( м.Рівне, вул.Курчатова,62-а, код ЄДРПОУ 34438102 п/р 26007300001054 в ВАТ"Златобанк" МФО 380612) суму основного боргу 255312,92 грн, державне мито 2553,13 грн, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

рішення підписане 11.10.11 року.