Рішення № 18760719, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6121/11

вх. № 6121/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з"явився;

позивача - не з"явився;

3-й особи - <Текст >відповідача - не з'явився;

3-й особи - ОСОБА_2;

розглянувши справу за позовом Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави- в особі Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

про визнання дій незаконними

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району м. Харкову в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про визнання незаконними дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування у них магазину непродовольчих товарів. Також прокурор просить заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_2 для розташування та функціонування у них магазину непродовольчих товарів.

05 серпня 2011 року від ОСОБА_3 через канцелярію господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. №3451) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. ОСОБА_3 в даній заяві пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 (на другому поверсі житлового будинку) та його права, як мешканця вказаного будинку порушуються здійсненням підприємницької діяльності у приміщеннях, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 таАДРЕСА_2(на першому поверсі), та результат вирішення даної справи може вплинути на його права.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 вересня 2011 року клопотання ОСОБА_3 задоволено та залучено до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3. Розгляд справи відкладено на "21" вересня 2011 р. о 10:45.

Третьою особою через канцелярію господарського суду Харківської області 13 вересня 2011 року були надані письмові пояснення за вх.№30482, в яких третя особа просить залучити до участі у справі у якості відповідача у даній справі власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та заборонити проведення будь-якої господарської діяльності у квартирі АДРЕСА_1.

Третьою особою у вищезазначене клопотання внесені були виправлення заявою від 21 вересня 2011 року за вх.№ 17919. В поданій заяві третя особа просив к залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 яка є власницею квартири АДРЕСА_1.

Також у даному клопотанні третя особа звернулася до суду із клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 вересня 2011 року клопотання третьої особи задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4. Клопотання третьої особи про продовження строку розгляду справи на 15 днів - задоволено та продовжено строк розгляду справи до 07 жовтня 2011 року. Розгляд справи відкладено на "03" жовтня 2011 р. о 11:45.

У судовому засіданні 03 жовтня 2011 року оголошувалась перерва до 07 жовтня 2011 року.

Представник прокуратури у судове засідання не з"явився.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з"явився.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника третьої особи господарським судом встановлено наступне.

Прокуратурою Московського району міста Харкова проведено перевірку за зверненням ОСОБА_2 щодо незаконного, на думку заявника, розміщення у квартирах будинку, АДРЕСА_1 магазину непродовольчих товарів де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1

Прокурорською перевіркою встановлено, що квартира АДРЕСА_1 використовується Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності, а саме, для розміщення та функціонування магазину непродовольчих товарів.

Встановлено, що 11.06.2008 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення квартири НОМЕР_1 загальною площею 65,4 кв. м. з окремим входом в літ А-9 житлового будинку АДРЕСА_1, яку він за власні кошти реконструював, влаштував відокремлений вихід. Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внесло зміни до документів та видало технічний паспорт приміщення. Після реконструкції квартира змінилася, стала непридатною для проживання. Належного дозволу на переобладнання ОСОБА_6 не мав, перереєструвати на своє ім'я не може. У зв'язку з викладеним ОСОБА_6 просив суд визнати за ним право вланості на новостворену річ.

Представник відповідача позов не визнав, в обгрунтування зазначив, що позивачем не було виконано вимоги "Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом" та надав суду заяву з проханням слухати справу без його участі.

Рішеним місцевого суду Московського району міста Харкова від 20.06.2008 року за ОСОБА_6 визнано право власності на самовільно реконструйовані нежитлові приміщення №№ 109-1; 109-2; 109-5; 109-8; 109-9 загальною площею 70,8 кв. м. з окремим входом в літ А-9 будинку АДРЕСА_1.

Не погодившись зі вказаним рішенням 26.03.2009 року ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. За результатами розгляду апеляційної скарги 07.04.2009 року апеляційний суд Харківської області виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнив, рішення місцевого суду Московського району міста Харкова від 20.06.2008 року скасував а справу направив до того ж суду на новий розгляд у іншому складі.

За результатами нового розгляду справи, позов ОСОБА_6 залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Таким чином, рішення, на підставі якого приміщення квартири АДРЕСА_1 визнані нежитловими, на теперішній час скасовані. Спірні приміщення є житловими і у відповідності до ст. 4 Житлового кодексу України відносяться до житлового фонду.

У відповідності до ст. 6 того ж Кодексу жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку, як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Стаття 8 Житлового кодексу України передбачає, що переведення житлових приміщень у нежилі, як правило, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі при здійсненні господарського судочинства - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює категорію спорів, які підвідомчі господарським судам зокрема, господарському суду підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; також господарському суду підвідомчі справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, до господарського суду може звернутись кожна особа визначена ст.1 Господарського процесуального кодексу України згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено іншою особою, враховуючи, що категорія спору, який виник між сторонами відповідає підвідомча господарському суду.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна право відношення; 7) припинення право відношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищевикладене та, що позовна вимога прокурора щодо визнання незаконними дій відповідача щодо використання для розміщення магазину непродовольчих товарів житлові приміщення квартири АДРЕСА_1 направлена на встановлення факту, суд приходить до висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України в цій частині, тому вважає за необхідне провадження у справі в цій частині позовних вимог припинити згідно п. 1 ст.80 ГПК України.

У відповідності до ст. 2 Житлового кодексу України завданнями житлового законодавства України є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією України права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.

У відповідності до ст.ст. 7; 8 Житлового кодексу України питання, пов'язані з виключенням жилих приміщень з житлового фонду, переведення жилих приміщень у нежилі відносяться до компетенції виконавчих комітетів обласної, міської ради народних депутатів і може здійснюватись за їх рішенням.

Таким чином, додержання законності в галузі житлових відносин є одним з важливих завдань держави, а виконання функції державного управління з питань переведення жилих приміщень у нежилі покладено на відповідні виконавчі комітети рад народних депутатів.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене та те, що відповідачем всупереч діючому законодавству використовуються житлові приміщення для розташування та функціонування магазину непродовольчих товарів, вбачаються підстави для задоволення позову прокурора в частині заборонення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_2 для розташування та функціонування у них магазину непродовольчих товарів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 122, 141, 152 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, п.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування у них магазину непродовольчих товарів провадження припинити.

3. Заборонити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_2 для розташування та функціонування у них магазину непродовольчих товарів.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 85,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Светлічний Ю.В.

Справа №5023/6121/11

Повне рішення складене 10 жовтня 2011 року.