Рішення № 18760648, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6914/11

вх. № 6914/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01-62юр/584 від 25.01.2011 р.;

відповідача- не з"явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онжеліта , ЛТД", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 303,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онжеліта , ЛТД", м. Харків, 303,21 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 04-7173с від 21.08.04 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 вересня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року було відкладено розгляд справи на 03 жовтня 2011 року.

03 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 303,21 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та судові витрати.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача до господарського суду Харківської області повернулись ухвали суду від 17.08.11 р. та від 12.09.11 р. із відмітками:"за зазначеною адресою не проживає" та "адресат вибув".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно наданого позивача свідоцтва про державну реєстрацію № 14074924 від 22.02.1996 р. та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 06.04.1998 р., копії яких долучені до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 2/2, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до слухання на 12.09.2011 року та ухвали про відкладення розгляду справи. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

21 серпня 2004 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онжеліта , ЛТД", м. Харків, (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 04-7173с.

Згідно з умовами Договору, а саме п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач, у свою чергу, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків”.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2010 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що переви щують договірні величини.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16 червня 2005 року № 473 (далі “Порядок”) встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Так, відповідно до п.4.2 “Правил" та п. 7 “Порядку” між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності на 2010 рік, про що укладено Додаток № 1 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 на грудень 2010 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 1200 кВт/г

Абзацом 3 п. 11 “Порядку”, п. 4.4 “Правил” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Додатком № 2 до Договору “Порядок розрахунків”, розрахунковий період встановлено Споживачу з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до звітів, наданих споживачем, величина фактично спожитої електричної енергії з перевищенням договірних величин складає у грудні 2010 р.- 1642 кВт/г

Протягом розрахункового періоду відповідач не звертався із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії на грудень 2010 року. Таким чином, відповідач перевищив встановлені договірні величини:

- у грудні 2010 року - на 442 кВ/г на суму 303,21 грн.

Відповідно до вимог п. 6.14 "Правил" (зі змінами та доповненнями), позивачем складене Повідомлення № 12887 від 10.01.2011 року про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року зі № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення 303,21 грн. боргу з перевищення договірних величин споживання електричної енергії є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онжеліта , ЛТД", м. Харків (61003, м. Харків, пл. Конституції, 2/2, п/р № 26003301508636 в Дзержинському відділенні УАК ПІБ, МФО 351395, код ЄДРПОУ 14074924) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954)

- на поточний рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, 303,21 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії;

на поточний рахунок 26003010050912 в АТ "Золоті ворота", МФО 351931, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 10 жовтня 2011 року.