Рішення № 18760232, 18.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2772/2011(17/103)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 689 від 31.08.2011р.;

від відповідача,ОСОБА_2, довіреність б/№ від 16.06.2011р..;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/2772/2011(17/103)

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка», 57300, Миколаївська обл., Снігурівський р-н, м.Снігурівка, вул. Позаміська,7,

про: стягнення заборгованості у розмірі 143 979,02 грн.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка»про стягнення заборгованості у розмірі 137004,34 грн.

Позивач заявою від 26.09.2011р. збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача суму в розмірі 143979,02 грн. Виходячи з того, що під збільшенням розміру позовних вимог розуміється збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві та враховуючи те, що позивачем надано докази надіслання заяви від 26.09.11р. відповідачу за належною юридичною адресою, заява приймається до розгляду щодо стягнення з відповідача 143979,02 грн., з яких 137004,34 грн.- сума основного боргу, пені у сумі 5161,48 грн., збитків від інфляції у розмірі 483,51 грн., 3% річних у сумі 1329,69 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні позовних вимог просить відмовити, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що посилання позивача на невиконання умов мирової угоди відповідачем є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки позивачу з моменту укладання мирової угоди протягом червня-вересня кожного місяця регулярно виплачуються відповідачем кошти в рахунок погашення заборгованості. Так, згідно авансових звітів за період з 04.06.2011 р. по 20.07.2011 р. позивачем отримано в касі підприємства 17500 грн. в рахунок погашення боргу за виконані роботи. З 24.07.2011 р. по 03.09.2011 р. позивачу виплачено ще 21000 грн. Крім того, позивач , подавши до суду позовну заяву до закінчення шестимісячного строку, сам порушив п.2 мирової угоди.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

01 липня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка»(надалі - відповідач) був укладений договір про надання транспортних послуг № П-48/01/-7/10, відповідно до умов якого позивач зобов'язався за завданням відповідача надати транспортні послуги автомобілями ГАЗ 3221 держ. номер НОМЕР_1 в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 6.1. договору було визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р.

Додатковою угодою № 1 до договору № П-48/01/-7/10 від 01.07.2010р. про надання транспортних послуг, укладеною між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Ареал Снігурівка», сторони по договору змінили умови оплати, так вартість послуг визначається з розрахунку 1 км-2,50 грн. без ПДВ та фіксується в акті та подорожньому листу.

Станом на 01.01.2011р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Ареал Снігурівка»було укладено новий договір № 01/01/11, який є чинним на теперішній час.

У відповідності до договору про надання транспортних послуг №П-48/01/07/10 від 01.07.2010р та додаткової угоди до нього, проплату за надані позивачем транспортні послуги відповідач повинен був провести щомісячно у розмірі 2,5 грн. без ПДВ за 1 км., виконання яких фіксувалося у актах прийому передачі.

Пунктом 3.3 договору про надання транспортних послуг №П-48/01/07/10 від 01.07.2010р та додаткової угоди до нього було встановлено, що відповідач зобовязується перерахувати суму зазначену в акті про надання послуг протягом 30 днів з моменту підписання акту.

Отже на виконання вище зазначених договорів, позивач надав відповідачу транспортні послуги, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт по наданню транспортних послуг по договору № 01/01/11, від 10.04.2011р., від 01.04.2011р., від 11.03.2011р, від 21.03.2011р., від 31.01.2011р., від 01.03.2011р., від 21.02.2011р., від 20.07.2011р., від 10.07.2011р та актами приймання-передачі виконаних робіт по наданню транспортних послуг по договору № 48/01/07/10 від 25.07.2011р., від 31.12.2010р., від 31.10.2010р., від 30.09.2010р., від 18.07.20109р., від 30.11.2010р., від 01.07.2010р., від 31.07.2010р., від 08.08.2010р., від 15.08.2010р., від 31.08.2010р., від 13.09.2010р.

Крім того, 02 червня 2011 року між сторонами було укладено мирову угоду, за якою відповідач визнав за собою суму боргу у розмірі 120879,34 грн., яка існувала у відповідача станом на момент підписання даної мирової угоди та зобовязався погасити вищевказаний борг в термін шести місяців з моменту підписання даної угоди, проводячи сплату боргу рівними частками.

Але фактично відповідачем умови мирової угоди виконані не були.

Посилання відповідача на те, що термін виконання мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем не минув, а тому у відповідності до п.2 мирової угоди позивачем не мав прав звертатися до суду підлягають відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до пункту 1 даної мирової угоди, відповідач по справі визнав безспірність 120879,34 гривні боргу перед позивачем станом на 02 червня 2011 року і зобов'язався погасити борг рівними частками впродовж 6 місяців. Тобто до 02 липня 20 000 гривень, до 02 серпня -20000 гривен, до 02 вересня 20000 гривень, до 02 жовтня -20000 гривен, до 02 листопада 20000 гривень, до 02 грудня 20879,34 гривні. Натомість своїх зобов'язань не виконав.

Як передбачено пунктом 3 даної мирової угоди - у разі неналежного виконання умов мирової угоди( в даному випадку у частині своєчасності і повноти проведення сплати рівної частини боргу) позивач мав право на подання позовної заяви до суду.

Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що з 04 червня 2011 року по 20 липня 2011 року позивачу було сплачено 17500 гривень, а з 24 липня 2011 року по 03 вересня 2011 року 21000 гривень. Тобто за період з 04 червня 2011 року (з моменту укладання мирової угоди) по 03 вересня 2011 року позивачу було сплачено 38500 гривень. В той же час мировою угодою передбачено,що платежі повинні бути щомісячно рівними частками - за період з 03 червня 2011 року по 07 вересня 201 року (моменту проведення першого засідання) минуло 3 місяці. Тобто за даний час відповідач повинен був сплатити позивачу 60000 гривен.

Але як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання за умовами мирової угоди належним чином не виконав, внаслідок чього у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

В ході розгляду справи позивач заявою збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача суму в розмірі 143979,02 грн., з яких 137004,34 грн.- сума основного боргу, пені у сумі 5161,48 грн., збитків від інфляції у розмірі 483,51 грн., 3% річних у сумі 1329,69 грн.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК учасник господарських відносин у випадку порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити певні господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 3 статті 232 та частиною 2 статті 230 ГК визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами про надання транспортних послуг № П-48/01/07/10 від 01.07.2010р та № 01/01/11 від 01.01.2011р., позивачем було нараховані відповідачу пеня, збитки від інфляції та 3 % річних. Так, за розрахунком позивача, сума пені становить 5161,48 грн., збитки від інфляції складають 483,51 грн., та 3 % річних у сумі 1329,69 грн.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок пені, 3% річних та збитків від інфляції за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8., згідно здійсненого розрахунку, сума пені становить 5147,25 грн., 3 % річних у сумі 1027,35 грн.

Отже, після здійсненого судом перерахунку, загальна сума боргу становить 143 662,45 грн, з яких: 137004,34 грн.- сума основного боргу, сума пені становить 5147,25 грн., 3 % річних у сумі 1027,35 грн. та збитки від інфляції у розмірі 483,51 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобовязань за договором по наданню транспортних послуг № 01/01/11 від 01.01.2011р. та за договором по наданню транспортних послуг № 48/01/07/10 від 01.07.2010 р. та належного виконання умов мирової угоди

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, тому підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка», (57300, Миколаївська обл., Снігурівський р-н, м.Снігурівка, вул. Позаміська,7; код 31427847) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_2) 137004,34 грн. (сто тридцять сім тисяч чотири грн.) суму основного боргу, 5147,25 грн. (пять тисяч сто сорок сім грн. 25 коп.)- пені, 483,51 грн.(чотириста вісімдесят три грн. 51 коп.)- збитків від інфляції, 3 % річних у сумі 1027,35 грн. (одна тисяча двадцять сім грн.. 35 коп.), 1436,62 грн. (одна тисяча чотириста тридцять шість грн. 62 коп.) держмита та 235,48 грн. (двісті тридцять пять грн.. 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 21.10.2011 року.