Рішення № 18759327, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/25406.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АГЕЛЕС»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпро Комюнікейшн»

про повернення суми оплати по договору №25 від 12.11.2010 року 8128,46 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (дов. б/н від 22.07.2011р.)

Від відповідачане зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.10.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГЕЛЕС»(далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньопро Компюнікейшн»(далі по тексту - відповідач) про стягнення 8128,46 грн., з яких 7500 грн. передоплати за договором №25 від 12.11.2010 року, 369,51 грн. пені, 187,50 грн. інфляційних втрат, 71,51 грн. 3% річних та судових втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/254, розгляд справи призначено на 06.10.2011 року.

В судове засідання 06.10.2011 року зявився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи їх положеннями ст.ст. 526, 529, 610, 612, 725 ЦК України та пояснив, що спір виник з причин неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань в частині повернення суми оплати за договором №25 від 12.11.2010 року сплачених за ненадані послуги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги ухвали господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №9/254 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції (ухвали про порушення провадження у справі) отримана уповноваженими особами відповідача (повідомлення додане до матеріалів справи).

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №25 (далі по тексту договір), за яким позивач виступає замовником послуг, а відповідач виконавцем.

Відповідно до п. 1.1 договору, даний договір передбачає надання відповідачем послуг повязаних з опитуванням ІТ та фінансових керівників підприємств, зокрема ІТ директор, та фінансовий директор або посади прирівняні до них у кількості не менше, ніж 230 осіб за анкетою наведеною у додатку 2.2. Перелік підприємств, які повинні взяти участь у опитуванні, наведений у додатку 2.1 до цього договору. Позивач зобовязався вчасно та в повному обсязі сплатити за послуги відповідача відповідно до п. 3 договору.

Згідно п. 3.1 договору загальна вартість робіт залежить від обєму та складності процесу надання послуги та становить 7500,00 грн., з яких ПДВ 1250,00 грн. Замовник здійснює повну оплату за договором протягом 5 банківських днів після надання відповідачем рахунка-фактури (п.3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору послуги відповідача вважаються наданими відповідним чином після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. У випадку неналежного надання послуг, позивач надає відповідачу відмову в підписанні Акту з посиланням на конкретні не доопрацювання та встановлює строк для усунення недоліків.

Позивач сплатив відповідачу кошти в розмірі 7500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №815219 від 16.11.2010року, за виставленим відповідачем рахунком-фактурою №СФ-0000031 від 12.11.2010 року, у якості передоплати по договору у відповідності до п. 3.1 договору.

Згідно п. 2.5 договору строк надання послуги визначається пунктом 5.1, відповідно до якого строк дії договору встановлюється до 10.12.2010р. Надання послуг починається не пізніше ніж наступний робочий день після підписання цього договору, тобто з 13.11.2010 року.

В порушення умов договору відповідач в обумовлені строки послуги позивачеві не надав, а позивач відмовився від підписання акту приймання-передачі наданих послуг, у звязку з невиконанням відповідачем предмету договору, а саме опитування менше ніж 230 осіб, відповідно до наданого відповідачем 20.12.2010 року звіту ним проведено опитування 6 підприємств (анкета проведеного опитування до договору №25 від 12.11.2010 року).

24.03.2011 року позивачем було направлено претензію №03-6 від 24.03.2011 року до відповідача за адресою 03038, м. Київ, вул. М. Грінченко, 4 про розірвання договору та повернення коштів, сплачених у якості передоплати по договору. Відповіді на дану претензію відповідачем надано не було.

16.05.2011 року позивачем було повторно направлено претензію №05-6 від 12.05.2011 року відповідачеві про повернення оплачених за договором коштів за юридичною адресою відповідача, зазначеною у витягу з ЄДРПОУ, а саме: м. Київ, вул. Олексіївська,3. Відповідно до даних органу поштового звязку, дана претензія відповідачем отримана не була, в звязку з поверненням поштового відправлення за закінченням терміну зберігання.

З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача суму передоплати по договору за ненадані послуги, пеню, 3% річних та інфляційні витрати за неналежне виконання грошових зобовязань.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір є за своїм змістом договором послуг, оскільки сторони домовились про надання певних послуг виконавцю та передачу результатів цих послуг Замовникові.

Як встановлено ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу зазначених норм підлягає оплаті тільки надані послуги.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Однак, відповідачем в порушення вказаних норм законодавства та умов договору, передбачені договором послуги у визначений строк не були надані. Доказів протилежного відповідач не навів, а отже суд приходить до висновку, що свої зобовязання по договору надання послуг відповідач не виконав. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наслідком такого невиконання зобовязання відповідача є право позивача на відмову від договору та вимоги про повернення коштів, сплачених у якості передоплати за ненадані послуги.

Крім того, нормами статті 907 ЦК України передбачено право замовника послуг на односторонню відмову від договору, навіть за умови належного виконання виконавцем послуг. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки право позивача на односторонню відмову від договору про надання послуг встановлено законом, позивач скористався таким правом, у відповідача виник обовязок повернення коштів, які безпідставно отримані ним за ненадані послуги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд розцінює вимогу позивача про повернення коштів, направлену за юридичною адресою відповідача 16.05.2011 року як вимогу про виконання зобовязання щодо повернення коштів, направлену в порядку ст. 530 ЦК України, а отже у відповідача виник обовязок повернення коштів, сплачених у якості передоплати по договору у розмірі 7500,00 грн. з 23.05.2011 року.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 7500,00 грн. є правомірною, а отже підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 4.3 договору просить стягнути з відповідача на свою користь 369,51 грн. пені, яка нараховується позивачем на період з 01.04.2011 року по 25.07.2011 року. Розглянувши вимоги про стягнення пені, суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.3 договору за несвоєчасне надання послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (від вартості послуг), що діяла на момент прострочення, за кожен день такого прострочення.

Таким чином, п. 4.3 встановлюється відповідальність виконавця по договору за несвоєчасне (не в установлений строк) надання послуг.

Разом з тим, судом встановлено, що дія договору припинилась, оскільки як слідує з пункту 5.1 договору, строк його дії встановлюється з дня підписання до 10.12.2010 року, а позивач відмовився від договору, а отже і зобовязання сторін по цьому договору припинилися, що означає, що відповідач не прострочив надання послуг, а взагалі їх не надав, і позивач відмовився від їх надання відповідачем.

За таких обставин, обовязок відповідача повернути кошти випливає не з норм дії договору, а з норм чинного законодавства та є наслідком розірвання договору позивачем та припинення зобовязань по договору між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій по договору за прострочення його виконання у вигляді пені, є неправомірними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення відповідача збитків від інфляції в сумі 187,50 грн., 71,51 грн. 3 % річних, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що обовязок повернення коштів, сплачених позивачем у якості передоплати, виник у відповідача з 23.05.2011 року, а отже саме з цією дати відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобовязання по поверненню коштів.

Саме з вказаною дати відповідач є таким, що допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої ст. 625 ЦК України відповідальності.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Таким чином загальна сума інфляційних втрат нарахована в період з 23.05.2011 року по 25.07.2011 року становить 67,50 грн., а сума 3 % річних нарахована в період з 23.05.2011 року по 25.07.2011 року становить 39,45 грн., а отже вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню в цій частині.

За таких обставин судом задовольняються вимоги позивача в частині стягнення 7500, 00 грн. суми передплати, 39,45 грн. 3% річних, 67,50 грн. інфляційних втрат.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпро Комюнікейшн»(03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 3; код ЄДРПОУ 36046715, р/р 26008060210570 в Печерській ФКБ «Приватбанк»у м. Києві, МФО 300711) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕЛЕС»(02090, м. Київ, вул. Калачевська, будинок 13; код ЄДРПОУ 34426956, р/р 2600231508801 в філії АБ «Південний», м. Києв, МФО 320917) 7500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 39 (тридцять девять) грн. 45 коп. 3% річних, 76 (сімдесят шість) грн. 07 коп. державного мита та 75 (сімдесят пять) гривень 75 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 13.10.2011 року.