Рішення № 18759258, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/25006.10.11

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню

засобів та споруд зв'язку «Діпрозвязок»;

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Соломянський»;

простягнення 529318,66 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 27.01.2011 р.;

Від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 436895,68 грн. (411108,62 грн. основного боргу + 25787,06 грн. інфляційних втрат), 57204,90 грн. 15% річних, 35218,07 грн. пені, 5293,19 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Соломянський», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2009 р. між сторонами укладений договір №410 на оренду нежитлового приміщення, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 800,20 кв.м., які знаходяться у власності позивача за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 3.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата за майно встановлюється згідно з протоколом про встановлення договірної ціни (додаток №1 до договору) та складає за місяць 54032,22 грн. Підставою для початку нарахування орендної плати є підписаний уповноваженими представниками обох сторін акт приймання-передачі нежитлових приміщень.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що відповідач самостійно зобовязаний сплатити до 5-го числа кожного місяця авансовий платіж, визначений п. 3.1. договору (за місяць).

Позивач до 15-го числа кожного місяця виписує відповідачеві акт здачі приймання робіт (надання послуг) та виставляє рахунок-фактуру за оренду майна, згідно з яким відповідач здійснює остаточний платіж позивачеві до 20-го числа наступного за розрахунковим місяцем (крім платежу, що передбачений п. 3.2. договору) (п. 3.2.1. договору).

Відповідач сплачує орендну плату з урахування її індексації, крім випадків дефляції (п. 3.2.2. договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, крім випадків дефляції (п. 3.2.3. договору).

Позивач до 15-го числа кожного місяця виставляє рахунок фактуру за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та компенсацію земельного податку, згідно з яким відповідач здійснює платіж позивачеві до 20-го числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору визначено, що відповідач зобовязаний самостійно забрати акт здачі приймання робіт (надання послуг) та рахунки фактури, які вказані в п. 3.2.1. та 3.4. договору до 15-го числа кожного місяця.

01.04.2010 р. між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору, за умовами якої сторони домовились п. 3.6. договору викласти в редакції, згідно з яким відшкодування вартості комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання) та плати за експлуатаційні витрати (охорона, виклик міліції, вивіз сміття, прибирання місць загального користування, профдезінфекція, обслуговування ліфтів та електроустановок в місцях загального користування) буде проводитись на підставі фактичних витрат в пропорційному відношенні загальної площі, що орендує відповідач до загальної площі будівлі.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 визначено, що сторони дійшли до згоди п. 3.6. договору доповнити п. 3.6.1., згідно з яким відшкодування вартості спожитої відповідачем електроенергії буде проводитись згідно з показниками лічильників спожитої електроенергії, які встановлені в технологічному приміщенні головному розподільчому щиті будівлі ВАТ «Діпрозвязок».

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №1 до договору сторони дійшли до згоди п. 3.6. договору доповнити п. 3.6.2., згідно з яким представники сторін першого числа кожного місяця знімають показники лічильників з оформленням акту встановленої форми.

22.07.2011 р. між сторонами укладена угода про розірвання договору №410 від 01.11.2009 р. оренди нежитлових приміщень.

На підставі акту приймання-передачі майна від 22.07.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення згідно з договором №410 від 01.11.2009 р., які знаходяться в будинку за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 3, загальною площею 216,23 кв.м.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачеві були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 534446,83 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором, орендну плату та комунальні платежі сплатив частково, у зв'язку з чим з боку відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 411108,62 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 35218,07 грн., передбачена п. 8.2. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 436895,68 грн. (411108,62 грн. основного боргу + 25787,06 грн. інфляційних втрат) та 57204,90 грн. 15% річних, що передбачено п. 8.3. договору.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Соломянський»(інд. 03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, оф. 9, код ЄДРПОУ 36629203) на користь Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку «Діпрозвязок»(інд. 03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, код ЄДРПОУ 01168185) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 436895 (чотириста тридцять шість тисяч вісімсот девяносто пять) грн. 68 коп., 57204 (пятдесят сім тисяч двісті чотири) грн. 90 коп. 15% річних, 35218 (тридцять пять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 07 коп. пені, 5293 (пять тисяч двісті девяносто три) грн. 19 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 13.10.2011 р.