Рішення № 18758466, 17.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.11р. Справа № 17/5005/10345/2011

За позовом Приватного підприємства "Оптимум-Престиж", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 17532,00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довір. б/н від 30.08.11р.;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 виданий 24.01.03р.

Суть спору :

Приватне підприємство "Оптимум-Престиж" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути суму 9000,00 грн. основного боргу, 792,00 грн. інфляційних, 3240,00 грн. пені, 4500,00 грн. штрафу, а всього 17532,00 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № К34-1/Д-1 від 09.12.09р. з додатковими угодами до нього.

Відповідач відзив на позов не надав. У судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

09.12.2009р. між позивачем (орендарем) та відповідачем (суборендарем) було укладено договір № К34-1/Д-1 (далі Договір), у відповідності з умовами якого орендодавець зобовязується надати орендарю в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі торгово-розважального центру „Караван” по вул. Нижньодніпровській, 17, смт. Ювілейне, Дніпропетровської області (далі обєкт оренди), на умовах Договору, строком до 16.03.10р.

Згідно підписаного сторонами акту приймання передачі приміщення, обєкт оренди переданий орендарем і прийнятий суборендарем - 20.12.09р.

Розмір орендної плати за один місяць визначається як сума в гривнях, що становить добуток індексу К1 на площу приміщення та орендної ставки плюс ПДВ (п. 8.2 Договору).

Орендна ставка, відповідно до умов п. 8.4 Договору, складає 1250,00 грн. за один квадратний метр.

Пунктом 8.5 Договору на суборендаря покладено обовязок, якщо інше не передбачено Договором, щомісячно сплачувати орендну плату, авансом, не пізніше 25-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Також, протягом десяти днів з дати укладення Договору суборендар зобовязаний сплатити орендареві авансовий платіж в сумі 4500,00 грн., у тому числі 20% ПДВ 750,00 грн., який зараховується в рахунок оплати орендної плати за останній місяць строку Договору. У випадку, якщо розмір орендної плати за останні два місяці строку Договору перевищує розмір авансового платежу, суборендар зобовязаний доплатити суму якої не вистачає в загальному порядку, який передбачений Договором (п. 8.9. Договору).

Позивач посилається на не оплату відповідачем орендної плати за вересень та жовтень 2010 року у встановлений Договором строк, та наявність основного боргу відповідача у загальній сумі 9000,00 грн., що і є причиною спору.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Додатковою угодою від 12.02.10р. сторони погодили розмір орендної плати в розмірі 4000,00 грн. та продовжили строк дії Договору по 16.06.10р.

Тоді як, додатковою угодою від 12.05.10р. (а.с. 75) сторони продовжили термін дії договору до 16.09.10р. та встановили розмір орендної плати в сумі 2800,00 грн.

При цьому, в п. 3 вищезазначеної додаткової угоди зазначено розмір орендної плати за останній місяць користування приміщенням змінюється і дорівнює розміру авансового платежу, визначеному в п. 8.9 Договору у разі ініціювання розірвання договору в період з червня по серпень за ініціативою позивача.

В той же час те, що між сторонами зазначена вище додаткова угода погоджена свідчать виставлені позивачем рахунки за червень, липень, серпень 2010 року та проведена відповідачем їх повна оплата (а.с. 82-84).

Оскільки між сторонами погоджено нову місячну ціну в розмірі 2800,00 грн., а з боку позивача не висловлювались вимоги щодо необхідності повернення спірного приміщення та припинення дії договору оренди, відповідач мав право користуватись приміщення на умовах визначених Договором та додатковою угодою від 12.05.10р. до нього.

Таким чином, основний борг, виходячи з положень п. 8.9 Договору та додаткової угоди від 12.05.10р. становить: за вересень 2010 року - 2800,00 грн.; за жовтень 2010 року - 4500,00 грн., а всього 7300,00 грн., тому в решті нарахувань суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт невиконання відповідачем зобовязань за Договором щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Штраф, згідно п. 22.2 Договору, нараховується із розрахунку 50% від орендної плати за перший місяць, тобто від суми 4500,00 грн.

Таким чином, виходячи умов п.п. 2.3, 8.4 Договору, штраф за прострочення орендної плати за вересень 2010 року становить 2250,00 грн., за жовтень 2010 року 2250,00грн., а всього 4500,00 грн.

Між тим, крім основного боргу та штрафу позивач просить стягнути з відповідача суму 3240,00 грн. пені за період з 26.08.10р. по 24.03.11р., 792,00 грн. інфляційних за період з вересня 2010 року по травень 2011 року.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 22.1 у разі прострочення орендних платежів відповідач сплачує орендарю пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості.

Однак, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленого розміру пені господарський суд вважає його обґрунтованим частково, а саме по заборгованості з орендної плати за вересень 2010 року за період прострочення з 26.08.10р. по 21.12.11р. на суму 214,03 грн.; по заборгованості з орендної плати за жовтень 2010 року за період з 26.09.10р. по 24.03.11р. (п. 8.5. Договору) на суму 343,97 грн., а всього на загальну суму 558,00 грн., оскільки позивачем проведені нарахування пені, які перевищують подвійну облікову ставку НБУ та від хибної суми основного боргу, тому в решті нарахувань суд відмовляє за безпідставністю.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням, зокрема, індексу інфляції від простроченої суми.

Проте, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних господарський суд задовольняє його частково за період з вересня 2010 року по травень 2011 року на суму 613,61 грн., а в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Оптимум-Престиж" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 17; ЄДРПОУ 33325258) суму 7300,00 грн. (сім тисяч триста грн. 00 коп.) основного боргу, 613,61 грн. (шістсот тринадцять грн. 61 коп.) інфляційних, 558,00 грн. (пятсот пятдесят вісім грн. 00 коп.) пені, 4500,00 грн. (чотири тисячі пятсот грн. 00 коп.) штрафу, 129,71 грн. (сто двадцять девять грн. 71 коп.) державного мита, 174,61 грн. (сто сімдесят чотири грн. 61 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - ______