Постанова № 18757972, 19.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р. Справа № 5005/4281/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Полякова Б.М., головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши

касаційну скаргу ТОВ "Дніпропетровський завод металевих конструкцій", м.Дніпропетровськ

на постановувід 02.08.2011р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 5005/4281/2011 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ТОВ "Дніпропетровський завод металевих конструкцій", м.Дніпропетровськ

доТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", м. Дніпропетровськ

простягнення 100000 грн.

в судовому засіданні взяв участь представник

відповідачаОСОБА_1, довір.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Дніпропетровський завод металевих конструкцій" (далі позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ"Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (далі відповідач) про стягнення 100000 грн. попередньої оплати за договором підряду № 11/02/2011-б від 11.02.2011 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011 р. позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 100000 грн. попередньої оплати та судові витрати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 р. (судді: Герасименко І.М. головуючий, Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) вказане рішення скасовано, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просить її скасувати, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2011 р. залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 844 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 180 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин помилково застосовано норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини за договором поставки.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 11.02.2011 р. між сторонами було підписано договір підряду № 11/02/2011-б, відповідно до якого позивач зобов'язався виготовити з давальницьких матеріалів та передати у власність відповідача металеві конструкції згідно з кресленнями, наданими відповідачем, а останній прийняти та оплатити виготовлені металеві конструкції.

Згідно п. 2.1 договору його ціна на момент укладення договору становить 500000 грн. Загальна ціна договору складається із сукупності цін усіх поставок, визначених актами приймання-передавання товару, підписаними сторонами.

При цьому у п. 1.2 договору передбачено, що загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент), одиниці виміру товару та їх ціна визначаються у специфікації та кресленнях, що є невід'ємною частиною договору.

Отже, умови договору свідчать, що у його тексті сторонами було визначено попередню ціну договору, а остаточну ціну сторони повинні були погодити у специфікації (п. 1.2 договору) або у кошторисі (ст. 844 ЦК України).

Однак, судом апеляційної інстанції було встановлено, що після підписання договору сторонами не було погоджено специфікації або кошторису, а також не передано технічної документації, тобто не досягнуто згоди щодо істотних умов договору.

У зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 8 ст. 181 ГК України такий договір є неукладеним, тобто таким, що не створює для сторін будь-яких правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми авансу, сплата якого була передбачена п. 4.1.1 договору, є законним та обґрунтованим.

За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 638, 844 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу ТОВ "Дніпропетровський завод металевих конструкцій" залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2011р. у справі 5005/4281/2011 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

М.І. Хандурін