Постанова № 18757886, 18.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5015/2191/11

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

розглянув касаційну скаргуДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від 12 липня 2011 року

у справі№ 5015/2191/11 господарського суду Львівської області

за позовомТОВ "ПетроНік"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року (суддя Мороз Н.В.) позов задоволено.

Суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання з оплати, що виникли на підставі договору № Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009 р., тому за умовами п. 9.4 договору та нормами ст. 625 ЦК України повинен нести відповідальність по сплаті пені за період 05.10.2010 р. –04.04.2011 р. в сумі 15863, 29 грн., річних в сумі 6444,29 грн., інфляційних в сумі 20114, 50 грн. за період 05.10.2010 р. –13.04.2011 р..

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року (судді: Дубник О.П., Скрипчук О.С., Процик Т.С.) рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року залишено без зміни.

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник доводить, що судом не враховано умови п. 5.4 договору № Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009 р. щодо строку виконання зобов'язання, невірно визначивши період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, та, як наслідок, порушено ст.ст. 258, 261, 526, 530, 692 ЦК України та ст.ст. 230, 232 ГК України.

Сторони повідомленні про час та місце розгляду справи відповідно з вимогами ст.1114 ГПК України правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору є стягнення пені, річних та інфляційних за порушення виконання зобов'язання з оплати, що виникли на підставі договору № Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009р.

Судами встановлено, що як свідчить рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011 р. у справі № 5015/292/11, відповідач порушив умови зобов'язання, що виникло на підставі договору № Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009 р., що відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За нормою ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 9.4 договору № Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009 р. виконання відповідачем зобов'язання було забезпечено неустойкою, тобто пенею.

За нормою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дійшовши висновку про наявність підстав для покладення на відповідача штрафних санкцій, суд, разом з тим, для визначення строку (терміну) виконання боржником обов'язку, а, відтак, періоду для нарахування штрафних санкцій, виходив з норм ст. 530 ЦК України та встановлених обставини пред'явлення позивачем вимоги про оплату.

Касаційна інстанція з такими висновками не погоджується з огляду на таке.

За умовами п. 5.4 договору № Л/НХ-09239/НЮ від 23.07.2009 р. датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно п. 6.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 14.10.2009 р., оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем не раніше 60 (шістдесяти) банківських днів після дати поставки товару.

Таким чином, порушення зобов'язання з оплати поставленого товару визначається з дня, наступного за днем, яким закінчується шістдесятиденний строк після дати поставки товару.

Відтак, строк для нарахування штрафних санкцій повинен обраховуватися з врахуванням зазначених умов договору та обставин щодо дати поставки товару.

Натомість, судами наведених умов договору не враховано, тому визначення строку порушення зобов'язання з врахуванням вимог ст. 530 ЦК України є невірним, а відтак, свідчить про невірне застосування судами вимог ст.ст. 526, 530, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року та рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року у справі № 5015/2191/11 господарського суду Львівської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Львівської області.

Головуючий, суддя                                         В. Овечкін

судді                                        Є. Чернов

                                        В. Цвігун