Рішення № 18755595, 05.10.2011, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-1 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2011 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гарбуз Ольга Анатоліївна

при секретарі: Науменко Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від імені якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про звернення стягнення на заставне майно: домоволодіння та земельну ділянку, яке розташоване в АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGNUGА0000000047 від 05 лютого 2008 року та надання всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та виселення відповідачки. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 05 лютого 2008 року між позивачем і відповідачкою укладено договір KGNUGА0000000047, згідно якого їй надано кредит у сумі 11236 долларів США з терміном повернення 05 лютого 2018 року, з сплатою відсотків за користування кредитом 12,00% річних на суму залишку заборгованості. Однак відповідачка не виконала умов повернення кредиту. Станом на 08 вересня 2011 року розмір заборгованості відповідачки становить 9620,60 долларів США, що в гривневому еквіваленті становить 76702,16 грн. Виконання відповідачкою своїх зобов"язань забезпечено договором іпотеки № KGNUGА0000000047 укладеним 05 лютого 2008 року. Згідно умов укладеного договору іпотеки відповідачка передала в іпотеку належне їй домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 Згідно ст. 6 Закону України “Про іпотеку”, іпотека поширюється і на земельну ділянку, на якій розташовано предмет іпотеки.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує про винесення зхаочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з"явилася по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином в судовому засіданні 23 вересня 2011 року в якому вона просила надати строк терміном тиждень для погашення боргу в добровільному порядку, заперечень щодо позову не надала, в звязку з чим, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідно до них правовідносини.

У відповідності до вимог ст. 1054 ч. 1 ЦК України 05 лютого 2008 року між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір № KGNUGА0000000047 (а.с. 5 - 7). Згідно умов вказаного договору банк зобов"язався надати ОСОБА_2 кредит у сумі 11236 долларів США з терміном повернення 05 лютого 2018 року, з сплатою відсотків за користування кредитом 12,00% річних на суму залишку заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором від 05 лютого 2008 року № KGNUGА0000000047, щодо надання кредиту в обумовленому договором розмірі, виконав повністю.

Відповідачка не виконує свої зобов"язання щодо повернення кредиту (основного боргу та процентів), що підтверджується відомостями розрахунком заборгованості та довідкою.

Таким чином відповідачка здійснила порушення зобов"язання визначеного умовами кредитного договору (ст. 610 ЦК України).

Статтею 546 ч. 1 ЦК України встановлено, що виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

05 лютого 2008 року сторони уклали договір іпотеки (а.с. 8 - 10) предметом якого є належний відповідачці згідно договору купівлі-продажу (а.с. 10-12) житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1

Статтею 12 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов"язнів встановлених іпотечним договором, іпотекодавець має право вимагати дострокового виконання зобов"язання , а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

В позовній заяві позивач просить серед іншого, стягнути дострокову всю заборгованість відповідачки по кредитному договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 2.2.10 кредитного договору від 05 лютого 2008 року № KGNUGА0000000047 передбачено, що при настанні випадків, передбачених п. 2.3.3. договору, позичальник зобов"язаний достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі, а згідно пункту 2.3.7. банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 8.1., 8.1.1., 8.1.2. договору, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3.

Пунктом 2.3.3. кредитного договору від 05 лютого 2009 року № KGNUGА0000000047 та п. 18.13. договору іпотеки від 05 лютого 2008 року передбачено: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10%, несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту, іншого істотного порушення умов даного Договору. Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 5), відповідачка не допустила перевищення заборгованості по кредиту на 5% або 10% суми кредиту.

Пунктом 2.3.3 кредитного договору від 05 лютого 2008 року № KGNUGА0000000047, при настанні зазначених у ньому умов, передбачено повернення суми кредиту в повному обсязі, винагороди, відсотків за фактичний строк його користування, виконання в повному обсязі інших зобов"язань за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про вимогу від банка, як право, а не як обов"язок, позичальника.

Пунктом 24. договору іпотеки від 05 лютого 2008 року передбачено, що у випадку порушення кредитного договору позичальником або договору іпотеки іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30-денного строку вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення.

Позивач не надав суду доказів направлення такої вимоги відповідачці. При цьому п. 2.3.3. кредитного договору передбачено, що у випадку усунення позичальником порушення умов договору протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення, вимога втрачає чинність.

Позивач також не посилався на те, що викликана направлення такої вимоги або повідомлення затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно рішення Новоукраїнського районного суду від 12 квітня 2010 року за позовом прокурора в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 - відповідачки по спправі, третя особа ЗАТ КБ"Приватбанк" про розірвання договору купівлі-продажу продажу, визнання недійсним відмовлено за необгрунтованістю.

Про зазначене рішення достовірно було відомо відповіачці, але останньою не вжито заходів, щодо погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що встановлені Законом України «Про іпотеку», кредитним договором від 05 лютого 2008 року № KGNUGА0000000047 та договором іпотеки від 05 лютого 2008 року настали умови дострокового повернення відповідачкою кредиту в повному обсязі та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, згідно ст. 39 ч. 3 Закону України “Про іпотеку” суд вправі відмовити в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов"язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Судом встановлено, що лише 25 лютого 2011 року здійснено погашення заборгованості на суму 3559 грн., протягом 2010 року будь-яких рухів позичальником не вжито та свідчить про заподіяння збитків іпотекодержателю.

Статтею 546 ч. 1 ЦК України встановлено, що виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Тому, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору № KGNUGА0000000047 від 05 лютого 2008 року в сумі 9620,60 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 76702,16 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGNUGА0000000047 від 05 лютого 2008 року в розмірі 9620,60 доларів США - звернути стягнення на домоволодіння та земельну ділянку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, при цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація предмета іпотеки при виконанні рішення суду, яке набирає законної сили, відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" повинна проводитися через відділ Державної виконавчої служби.

Згідно ст.39 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпокодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Статтею 109 ЖК України встановлено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 1322 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 1322 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Статтею 10 ч. 3 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ч. 2, 3 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи, що рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Судом в судовому засіданні 23 вересня 2009 року, встановлено, що відповідачка проживає в будинку батька м. Новоукраїнка вул.Шевченка, 134, неповнолітніх дітей немає.

Отже, позовні вимоги в частині виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новоукраїнського РВ УМВС України в Кіровоградській області,також підлягають задоволенню.

У звязку з задоволенням позову, відповідно до ст.88 ПК України , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування документально підтверджених (а.с. 2) судових витрат у сумі 823.52 грн..

Керуючись ст.ст.12, 35, 39, 40 Закону України “Про іпотеку”, ст. 88 ч. 1, 209, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору № KGNUGА0000000047 від 05 лютого 2008 року в сумі 9620,60 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 76702,16 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGNUGА0000000047 від 05 лютого 2008 року в розмірі 9620,60 доларів США - звернути стягнення на домоволодіння та земельну ділянку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новоукраїнського РВ УМВС України в Кіровоградській області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 823 (вісімсот двадцять три) грн. 52 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: О. А. Гарбуз